Рішення

від 13.09.2018 по справі 2040/6263/18

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

13 вересня 2018 р. № 2040/6263/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Зоркіна Ю.В., при секретарі судового засідання Пройдак С.М.

у присутності

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідачів ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Зміїв - транс" (пров. Подільський, буд. 5,м. Харків,61003, код ЄДРПОУ39989905) до Державна фіскальна служба України (Львівська площа, буд. 8,м. Київ,04053, код ЄДРПОУ39292197), Головне управління ДФС України в Харківській області (м.Харків, вул. Пушкінська,46, код ЄДРПОУ39599198) про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії

встановив

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд: скасувати рішення Комісії Державної фіскальної служби України яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації №663216/39989905 від 24.04.2018 року щодо відмови у реєстрації податкової накладної № 117 від 28.12.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов'язати Державну фіскальну службу України здійснити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову № 117 від 28.12.2017 року; судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним була надіслана засобами електронного зв'язку до ДФС України на реєстрацію податкова накладна від 28.12.2017 року №117, відповідачем реєстрацію податкової накладної зупинено. За результатами надання повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК позивач отримав відмову в задоволенні його заяви. Позивач вважає, що реальність здійснених операцій підтверджена належними документами.

Ухвалою суду від 06.08.2018 року у справі відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання. Ухвалою суду від 28.08.2018 року до участі у справі в якості другого відповідача залучено ГУДФС України в Харківській області. 13.08.2018 року у справи закрито підготовче судове засідання та з урахуванням приписів ч.7 ст.181 КАС України суд перейшов до розгляду справи по суті.

В судовому засіданні представник позивача заявлений позов підтримав, просив позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідачів ОСОБА_3 управління ДФС у Харківській області та ДФС України в судовому засіданні адміністративний позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що відповідач діяв в межах повноважень та на підставі чинного законодавства, оскільки позивач не надав усіх необхідних документів щодо придбання, зберігання та подальшого збуту ТМЦ.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини. Позивач, пройшовши визначену діючим законодавством процедуру державної реєстрації набув статусу суб'єкта господарювання-юридичної особи, основним видом діяльності є технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів (КВЕД 45.20), вантажний автомобільний транспорт (КВЕД 49.41), що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

28.12.2017 року між позивачем та ТОВ Преображенське укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу - напівпричепу № 2812-1/2017 , п.7.1., 3.2 якого передбачено, що право власності на причіп виникає у покупця з дати передачі, датою передачі причепу та іншої.

В якості передоплати за товар на підставі рахунку на оплату № 28/12-1 від 28.12.2017 року згідно платіжного доручення № 3708 від 28.12.2018 року позивачеві перераховані кошти у розмірі 250 тис.грн..18.01.2018 року позивачем через комісійний магазин за договором купівлі-продажу № 5959/18/001429 від 18.01.2018 року придбано причіп, який оплачено згідно рахунку на оплату № 73 від 28.12.2017 року. Після проведення відповідної реєстрації транспортного засобу позивачем здійснено його ремонт та 15.02.2018 року передано ТОВ Преображенське за актом приймання-передачі транспортного засобу, складено видаткову накладну № 13 від 15.02.2018 року. Передача транспортного засобу у власність ТОВ Преображенське здійснена актом приймання-передачі від 15.02.2018 року № б/н.

На виконання вимог п.201.10 ст.201 ПК України позивачем за результатами здійснення господарської операції складені податкові накладні № 117 від 28.12.2017 року на суму передоплати в розмірі 250 тис. грн, в тому числі ПДВ 41666.67 грн. та № 147 від 16.02.2018 року на суму остаточної оплати в розмірі 298800.00 грн., в т.ч. ПДВ 49800.00 грн., які направлені до реєстрації до Єдиного реєстру податкових накладних відповідно до приписів п. 201.4 ст.201 ПК України.

По податковій накладній № 117 від 28.12.2017 року квитанцією від 29.12.2017 року повідомлено , що документ прийнято, реєстрація зупинена відповідно до п.201.16 ст.201 ПКУ України, а саме: податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеними п.6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 року № 567. За результатами опрацювання СМОКР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД-8716. Також запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН. (а.с. 26)

Позивач звернувся до податкового органу з повідомленням щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по вказаній податковій накладній № 6 від 19.04.2018, до яких долучено поясмнення щодо здійснення господарської діяльності по взаємовідносинам з ТОВ Преображенське та надано відповідні документи (а.с.17-25)

За результатами розгляду повідомлення та наданих документів комісією ГУ ДФС у Харківській області прийнято рішення від 24.04.2018 №663216/39989905 про відмову в реєстрації податкової накладної №117 від 28.12.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 33)

В рішенні Комісії ГУ ДФС у Харківській області від 03.04.2018 №629031/37281793 зазначено, що прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підставою для прийняття такого рішення зазначено: ненадання платником податку копій первинних документів, а саме: розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків

Позивач не погодившись з рішенням комісії ГУ ДФС у Харківській області прийнято рішення оскаржив його в адміністративному порядку до Державної фіскальної служби України.

Рішшенням комісії з питань розгляду скарг від 08.05.2018 року № 4285/39989905/2 Державна фіскальна служба України скарга залишена без задоволення, рішення про відмову у реєстрації податкової накладної залишено без змін

Перевіряючи оскаржуване рішення відповідача на відповідність вимогам ч.2ст.2 КАС України суд зазначає наступне.

Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно підпунктів "а", "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 Податкового кодексу України).

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" № 1246 від 29.12.2010, податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку № 1246, в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні приписи містить підпункт 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції до 31.12.2017), згідно яких реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної / розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У відповідності до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції до 31.12.2017), письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній / розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до пункту 57-1 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України (в редакції з 31.12.2017) податкові накладні / розрахунки коригування, реєстрацію яких у Єдиному реєстрі податкових накладних зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу, реєструються з урахуванням вимог пунктів 200 1.3 та 200 1.9 статті 200 1 та пункту 201.10 статті 201 цього Кодексу не пізніше 2 січня 2018 року, крім: податкових накладних / розрахунків коригування, щодо яких станом на 1 грудня 2017 року не подані пояснення і копії документів відповідно до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу; податкових накладних / розрахунків коригування, щодо яких прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних, по яких станом на 1 грудня 2017 року не розпочинали процедуру оскарження в адміністративному або судовому порядку.

Податкові накладні / розрахунки коригування, реєстрацію яких у Єдиному реєстрі податкових накладних зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу з 1 грудня 2017 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" та щодо яких платником податку після 1 грудня 2017 року подані пояснення і копії документів відповідно до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу, реєструються у Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" щодо зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних. У разі якщо протягом п'яти робочих днів з дня подання пояснень і копій документів не прийнято та/або не надіслано платнику податку рішення про реєстрацію або про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, реєстрація таких податкових накладних / розрахунків коригування здійснюється на наступний робочий день за днем закінчення строку розгляду пояснень і копій документів платника податку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117 затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", установлено, що платники податку на додану вартість, у яких до 1 грудня 2017 року зупинено реєстрацію податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, що діяв до набрання чинності Законом України від 7 грудня 2017 року № 2245-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році", та які станом на 1 грудня 2017 року не подали пояснень і копій документів до таких податкових накладних / розрахунків коригування, мають право протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній / розрахунку коригування, подати пояснення і копії документів до таких податкових накладних / розрахунків коригування на розгляд комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, порядок роботи яких затверджується цією постановою.

Згідно з пунктом 14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Відповідно до пункту 15 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Пунктом 16 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Аналізуючи вище зазначені положення суд зазначає, що законодавець визначив два етапи реєстрації податкових накладних перший це зупинення реєстрації податкової накладної який є проміжним перед прийняттями рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та другий, це сам етап прийняття рішення податковим органом.

Виходячи зі змісту вказаних норм, суд приходить до висновку, що рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної приймається за результатами оцінки наданих підприємством документів.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем разом з поясненнями до податкового органу подано рахунок на оплату придбання № 73 від 28.12.2018 року, договір купівлі продажу транспортного засобу № 5959/18/0014298 від 18.01.2018 року, акт приймання-передачі № 69 від 28.12.2018 року, договір комісії № 5959/18/001429 від 18.01.2018 року, видаткова накладна № 69 від 28.12.2017 року, договір купівлі-продажу причепу № 2812-1/2017 від 28.12.2017, рахунок на оплату (продаж) № 28/12-1 від 28.12.2017 року, платіжне доручення № 3708 від 28.12.2017 року.

У судовому засіданні представник відповідача посилався на те, що позивачем не були надані розрахункові документи та/або банківських виписки з особових рахунків.

З цього приводу суд зазначає, що із долученого до матеріалів справи платіжного доручення № 3708 від 28.12.2017 року, яке було подано до повідомлення, встановлено здійснення оплати (предоплати ) за договором, укладеним між позивачем та ТОВ Преображенське на придбачння відповідного причепу причепу.

Крім того, у квитанції про зупинення реєстрації спірної податкової накладної відповідачем не зазначалося конкретного критерію оцінки ступеня ризику та конкретного переліку документів необхідних для підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної на реєстрацію.

Надане позивачем платіжне доручення № 3954 від 15.02.2018 року підтверджує факт здійснення контрагентом позивача оплати поставленого товару в повному обсязі у безготівковій формі.

Доказів наявності ознак фіктивності в діяльності контрагентів позивача, нікчемності або недійсності угод укладених позивачем з вказаними контрагентами або відсутності реального характеру цих операцій матеріали справи не містять, а відповідачем таких доказів до суду не надано.

Суд зазначає, що відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій товариства є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи складаються під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванню оброблення даних на підставі первинних документів складаються зведені облікові документи товариства.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, надані позивачем до контролюючого органу, а також до суду, первинні бухгалтерські документи підтверджують вчинення господарської операції та настання обставин, з якими закон пов'язує виникнення податкових зобов'язань та права виписки податкової накладної позивачем.

Відтак, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, оскільки платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковою накладною, у реєстрації якої було відмовлено, а тому є таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до Рекомендацій ОСОБА_4 Європи № R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої ОСОБА_4 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.

Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб'єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до абзацу 3 пункту 10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду "Про судове рішення в адміністративній справі" від 20.05.2013 № 7, суд може ухвалити постанову про зобов'язання відповідача прийняти рішення певного змісту за винятком випадків, коли суб'єкт владних повноважень відповідно до закону приймає рішення на власний розсуд.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, і давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Отже, адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, виконуючи цілі, встановлені адміністративним судочинством щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення) передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається і не може втручатися в дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Так, відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

За приписами пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення позову суд може прийняти постанову про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Аналізуючи дані положення кодексу, можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов'язувати суб'єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

Окрім того, суд звертає увагу на приписи п.п. 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМ України № 1246 від 29.12.2010, яким передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

У першому та третьому випадках податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної або неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної.

У другому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день набрання законної сили саме рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної, при цьому датою реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, нормами Податкового кодексу України та Порядку чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної та можливості зазначення дати її реєстрації.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною ОСОБА_4 України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України N 475/97-ВР від 17.07.97; Конвенція набула чинності для України 11.09.97.

За приписами статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" № 3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "Чуйкіна проти України" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява N 28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

В даному випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №117 від 28.12.2017 року, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Враховуючи викладене, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 КАС України, суд

вирішив

Адміністративний позов задовольнити

Скасувати рішення Комісії Державної фіскальної служби України яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації №663216/39989905 від 24.04.2018 року щодо відмови у реєстрації податкової накладної № 117 від 28.12.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України (Львівська площа, буд. 8,м. Київ,04053, код ЄДРПОУ 39292197 )здійснити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 117 від 28.12.2017 року

Стягнути на користь ТОВ "Зміїв-транс" (код ЄДРПОУ 39989905) судовий збір у розмірі 1762 (тисяча сімсот шістдесят дві ) грн.00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197)

Стягнути на користь ТОВ "Зміїв-транс" (код ЄДРПОУ 39989905) судовий збір у розмірі 1762 (тисяча сімсот шістдесят дві ) грн.00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_3 управління ДФС України в Харківській області (код ЄДРПОУ 39599198).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, передбаченому п.п. 15.5. п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

В разі, якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У повному обсязі рішення виготовлено 20.09.2018 року

Суддя Зоркіна Ю.В.