Постанова

від 22.03.2019 по справі 2040/6263/18

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий І інстанції: Зоркіна Ю.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2019 р. Справа № 2040/6263/18 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Ральченка І.М.,

Суддів: Бершова Г.Є. , Катунова В.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.09.2018 року, повний текст складено 20.09.2018 року, по справі № 2040/6263/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зміїв-транс"

до Державної фіскальної служби України , Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Зміїв - транс" (далі - ТОВ "Зміїв - транс", позивач) звернулося до суду з позовом, в якому просило:

- скасувати рішення Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації №663216/39989905 від 24.04.2018 року щодо відмови у реєстрації податкової накладної № 117 від 28.12.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов'язати Державну фіскальну службу України здійснити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 117 від 28.12.2017 року;

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.09.2018 року адміністративний позов задоволено.

Скасовано рішення Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації №663216/39989905 від 24.04.2018 року щодо відмови у реєстрації податкової накладної № 117 від 28.12.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов'язано Державну фіскальну службу України здійснити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 117 від 28.12.2017 року.

Головне управління Державної фіскальної служби у Харківській області (далі - відповідач), не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення суду з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог зазначило, що судом першої інстанції не взято до уваги положення Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2018 року № 117. Крім того, в оскаржуваному рішенні суд першої інстанції послався на норми, які втратили чинність, а саме п.74.2 ст. 74, п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, постанову Кабінету Міністрів України № 190 від 29.03.2017 року.

ТОВ "Зміїв - транс" не надало відзив на апеляційну скаргу.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження, у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено апеляційним судом, що позивачем складено та направлено відповідачу податкову накладну № 117 від 28.12.2017 року по господарських операціях з ТОВ «Преображенське» на суму передоплати в розмірі 250 тис. грн, в тому числі ПДВ 41666.67 грн. (а.с. 27).

29.12.2017 року позивачу від контролюючого органу направлено квитанцію, у якій повідомлено, що документ прийнято, реєстрація зупинена відповідно до п.201.16 ст.201 ПКУ України, а саме: податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеними п.6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 року № 567. За результатами опрацювання СМОКР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД-8716. Також запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН (а.с. 26).

19.04.2018 року позивачем направлено до контролюючого органу повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленій ПН/РК, реєстрація якої зупинено, до якого додано пояснення та підтверджуючі документи (а.с. 17-25, 31 -32).

24.04.2018 року рішенням комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №663216/39989905 відмовлено у реєстрації податкової накладної № 117 від 28.12.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав ненадання платником податку копій документів, а саме розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків (а.с.33-34).

Позивач , не погоджуючись з рішенням відповідача, звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що рішення відповідача прийнято не на підставі та не в спосіб, визначені чинним законодавством.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК) (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.10р. №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, яким визначено механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок № 1246).

Згідно з п. 12 Порядку № 1246 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до п. 201.16 ст. 201 Кодексу.

Згідно п. 74.2 ст. 74 ПК критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.17р. № 567 затверджено Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та вичерпний документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Критерії).

Згідно пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПК у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Вичерпний перелік документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пп. 1, пп.2 п. 1 Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Перелік), у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом № 567:

1) для критерію, зазначеного у пп. 1 п. 6 Критеріїв:

- договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання- передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

2) для критерію, зазначеного в пп. 2 п. 6 Критеріїв:

- договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

З системного аналізу наведених вище положень вбачається, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Колегія суддів зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на п.6 Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції, викладеній в постанові Верховного Суду від 23.10.2018 року по справі № 822/1817/18.

Судом встановлено, що зупиняючи реєстрацію податкової накладної, відповідач послався лише на п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК, отже в порушення пп.201.16.1 п.201.16 ст.201 ПК України, не вказано ані конкретного виду критерію оцінки ступеня ризику, ані конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких встановлений наказом №567 (п.1 Вичерпного переліку документів містить два різні переліки, в залежності від визначеного ступеня ризику).

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено апеляційним судом, що 28.12.2017 року між позивачем та ТОВ «Преображенське» укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу - напівпричепу № 2812-1/2017 , п.7.1., 3.2 якого передбачено, що право власності на причіп виникає у покупця з дати передачі, датою передачі причепу та іншої.

На підтвердження факту реалізації напівпричепу ТОВ «Преображенське» позивачем до як до податкового органу, так і до суду надано письмові пояснення, а також рахунок на оплату придбання № 73 від 28.12.2018 року, договір купівлі продажу транспортного засобу № 5959/18/0014298 від 18.01.2018 року, акт приймання-передачі № 69 від 28.12.2018 року, договір комісії № 5959/18/001429 від 18.01.2018 року, видаткова накладна № 69 від 28.12.2017 року, договір купівлі-продажу причепу № 2812-1/2017 від 28.12.2017, рахунок на оплату (продаж) № 28/12-1 від 28.12.2017 року, платіжне доручення № 3708 від 28.12.2017 року.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, зазначає, що позивачем було надано всі документи необхідні для розблокування реєстрації податкової накладної № 117.

Позивач не міг передбачити, які ще документи вимагає відповідач, оскільки ним у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не вказано конкретного критерію ризику та конкретного переліку документів.

Комісією Державної фіскальної служби України не було враховано надані позивачем документи на усунення вказаних ризиків.

В ході розгляду справи знайшов своє підтвердження той факт, що господарська операція, за результатом якої позивачем видано податкову накладну № 117 від 28.12.2017 року носить реальний характер, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Крім того, правочин, вчинений між позивачем та ТОВ «Преображенське» не визнано у судовому порядку нечинним, доказів протилежного суду не надано.

Відповідно до пп. 201.16.3 п. 201.16 ст. 201 ПК України письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п.п.19, 20 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою КМУ від 21.02.2018 року № 117 (далі - Порядку № 117), комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно п. 21 Порядку № 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

-ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

-ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

-надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості рішення Комісії Державної фіскальної служби України, та зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 117 від 28.12.2017 року.

Доводи апелянта про посилання суду першої інстанції на норми законодавства, які втратили чинність, колегією суддів не приймаються, оскільки судом застосовано норми законодавства, які були чинними на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.09.2018 по справі № 2040/6263/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя ОСОБА_1 Судді ОСОБА_2 ОСОБА_3