Постанова

від 13.09.2018 по справі 813/967/18

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2018 рокуЛьвів№ 876/4576/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Большакової О.О.,

суддів Глушка І.В., Гуляка В.В.,

з участю секретаря судового засідання Коваль Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Мрія до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області про скасування постанови, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Мрія на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року (суддя першої інстанції Коморний О.І., м. Львів, повний текст складено 05.05.2018),

В С Т А Н О В И В:

12.03.2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Мрія (далі - ТОВ Мрія ) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом про скасування постанови № 1пз/24/1013-6/397-18 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за вчинення правопорушення, передбаченого абзацом 2 пункту 2 статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , винесеної 31.01.2018 стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю Мрія головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України ОСОБА_1 та закриття справи про правопорушення в сфері містобудівної діяльності.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Із таким рішенням суду не погодився позивач та оскаржив його в апеляційному порядку.

ТОВ Мрія в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, а також невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати рішення та прийняти нову постанову про задоволення позову. Обгрунтовуючи незгоду, позивач зазначив, що підприємство було неправомірно притягнуто до відповідальності за проведення будівельних робіт з реконтрукції готелю Верховина , в той час як сплив встановлений законом трирічний термін, так як будівельні роботи проводилися у 2008-2010 роках. Тому справа підлягає закриттю.

У судовому засіданні представник апелянта ОСОБА_2 підтримав апеляційну скаргу з підстав, що в ній викладені. Пояснив, що підприємство з 2010 року не працює і жодних робіт на об'єкті не проводить.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника, дослідивши письмові докази, апеляційний суд дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що період з 14.12.2017 до 16.12.2017 посадовою особою Департаменту проводилась позапланова перевірка законності проведення ТзОВ Мрія будівельних робіт (добудова, реконструкція, надбудова) на вул. Шевченка, 3 в смт. Славське Сколівського району Львівської області, за наслідками якої складено акт №1348/17 від 15.12.2017 (а.с. 28-36), протоколи про адміністративне правопорушення № 1348/17 та 1348/17-Ю (а.с. 40-43) та видано припис № 1348/17 про зупинення будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил (а.с. 44).

Згідно акту перевірки було встановлено, що згідно договору купівлі-продажу, затвердженого розпорядженням голови Сколівської райдержадміпістрації від 02.04.1998 за №165 представництвом фонду Державного майна України у Сколівському районі передано у власність ТзОВ Мрія цілісний майновий комплекс орендного підприємства готель Верховина по вул. Шевченка, 3 смт. Славське, що підтверджено виданим реєстраційним посвідченням Стрийським міжрайонним бюро технічної інвентаризації від 30.03.1998 за реєстровим № 6.

Після отримання у власність готелю Верховина директор ОСОБА_2 проводить будівельні роботи з добудови та надбудови готельних номерів розміром в плані 5,83 м на 16,37 м та висотою 7,4 м на земельній ділянці, яка не передана у власність чи користування та без права на виконання будівельних робіт. На час проведення перевірки об'єкт будівництвом не завершено.

Вищевказані роботи з будівництва добудови та надбудови готельних номерів розпочато без права на виконання будівельних робіт, чим порушено п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та абз. 2. п. 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466.

На час перевірки будівельні роботи не виконувались.

31 січня 2018 року головний інспектор будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Державної архітектурно-будівельної інспекції ОСОБА_1 виніс постанову № 1пз/24/1013-6/397-18, якою визнав ТОВ Мрія винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацем 2 пункту 2 статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф в розмірі 63432 гривні.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції про законність цієї постанови з наступних підстав.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабміну від 23.05.2011 № 553 (далі - Порядок) державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю (п. 6 Порядку).

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка непередбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю (п. 7 Порядку).

Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки (п. 7 Порядку).

Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності (п. 11 Порядку).

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком (п. 16 Порядку).

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис) (п. 17 Порядку).

Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності замовник має право виконувати будівельні роботи після: подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абз. 2 п. 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466 будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та: подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) та об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за правопорушення виконання будівельних робіт без повідомлення про початок їх виконання, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинене щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), - у розмірі тридцяти шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Частиною 11 статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлено, що штраф може бути накладено на суб'єктів містобудування протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніш як через три роки з дня його вчинення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд згідно ч. 1 ст. 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Як вбачається з матеріалів справи, Славська селищна рада Сколівського району Львівської області надала дозвіл ТОВ Мрія на реконструкцію будівлі для проживання відпочиваючих по вул. Шевченка, 3 в селищі Славське згідно рішення №1736 від 28 лютого 2008 року. Контроль за виконанням рішення покладено на селищного голову (копія цього рішення приєднана до матеріалів справи).

Згідно довідки Славської селищної ради № 620 від 5 березня 2018 року ТОВ Мрія здійснювала реконструкцію будівлі по вулиці Шевченка, 3 в смт. Славське у відповідності до рішення Славської селищної ради №1736 від 28 лютого 2008 року у 2008-2010 роках.

Отже, цими документами підтверджено факт виконання будівельних робіт у 2008-2010 роках.

Однак, суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги ці письмові докази.

Слід зазначити, що згідно акту перевірки № 1348/17 від 15 грудня 2017 року будівельні роботи на об'єкті ТОВ Мрія на час проведення перевірки не виконувалися.

При цьому, відповідач не встановив та не зазначив ні в акті перевікри, ні у постанові про притягнення до відповідальності період, коли ТОВ Мрія проводило будівельні роботи без законних підстав.

Твердження позивача про те, що такі роботи проводилися у 2008-2010 роках не спростовано жодним належним доказом.

Отже, доводи апелянта про пропуск відповідачем трирічного строку притягнення до відповідальності є обгрунтованими і заслуговують на увагу.

Враховуючи викладене, оскільки відповідачем було винесено постанову про притягнення ТОВ Мрія до відповідальності з порушенням встановленого частиною 11 статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності така є протиправною і підлягає скасуванню.

У відповідності до приписів статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даного адміністративно-правового спору допустив неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, та невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи. Відтак, рішення суду першої інстанції слід скасувати та прийняти нову постанову про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ч. 3 ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Мрія задовольнити частково, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року у справі № 813/967/18 - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою частково задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Мрія .

Визнати протиправною та скасувати постанову головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України ОСОБА_1 №1пз/24/1013-6/397-18 від 31.01.2018 про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю Мрія адміністративного стягнення у вигляді штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого абзацом 2 пункту 2 статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності .

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя О.О. Большакова

Судді І.В. Глушко

ОСОБА_3

Повний текст складено 19 вересня 2018 року.