Постанова

від 18.09.2018 по справі 195/1560/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/3363/18 Справа № 195/1560/16-ц Головуючий у 1 й інстанції - Кондус Л. А. Доповідач - Свистунова О.В.

Категорія 48

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2018 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого Свистунової О.В.

суддів Красвітної Т.П., Єлізаренко І.А.

за участю секретаря Гулієва М.І.о

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро цивільну справу

за апеляційною скаргою Селянського (фермерського) господарства Симона Павла Петровича

на рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 12 лютого 2018 року

по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Селянського (фермерського) господарства Симона Павла Петровича про визнання договору оренди земельної діляники №363 від 21 липня 2014 року недійсним, повернення земельної ділянки та відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2016 року позивач звернувся до Томаківського районного суду Дніпропетровської областіз позовом до Селянського (фермерського) господарства Симона Павла Петровича про визнання договору оренди земельної діляники №363 від 21 липня 2014 року недійсним, повернення земельної ділянки та відшкодування моральної шкоди.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що йому, на підставі рішення Томаківської райдержадміністрації Ради народних депутатів № 86-р від 18.02.2003 р., на праві приватної власності належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 6,390 га (пай № 363), яка розташована на території Чумаківської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області (Державний акт на право приватної власності на землю НОМЕР_2, зареєстрованого в Книзі державних актів на право приватної власності на землю за № 1506).

01.11.2008 року між Селянським (фермерським ) господарством Симона Павла Петровича, в особі голови господарства Сімона Павла Петровича, з однієї сторони, та ОСОБА_3, з іншої сторони, був укладений Договір оренди землі строком на 5 років з дати його реєстрації.

16.07.2009 року Договір оренди землі від 01.11.2008 року зареєстрований у Томаківському відділі Дніпропетровської регіональної філії центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель 16.07.2009 року вчинено запис за №040913401225.

Через кілька днів після закінчення строку дії Договору оренди землі від 01.11.2008 року (16.07.2014 року), точної дати він не пам'ятає, до його будинку під'їхала ОСОБА_6, яка являється дружиною голови Селянського (фермерського) господарства Симона Павла Петровича - Сімона Павла Петровича, та засновником юридичної особи, та власне і веде діяльність Селянського (фермерського) господарства, підвезла йому та його дружині - ОСОБА_7, для підпису нові договори оренди землі з Селянським (фермерським) господарством Симона Павла Петровича.

Новий договір оренди землі у кількості трьох екземплярів ним було підписано. При цьому повний текст вказаного договору оренди землі він не мав змоги прочитати, оскільки ОСОБА_6 йому його не дала, сказавши, що текст нового договору оренди землі, тотожний тексту раніше укладеному між сторонами у справі договору оренди землі від 01.11.2008 року.

Оглядово він побачив, що за своїм змістом новий Договір оренди землі, що було укладено між ними вже був заповнений, в кінці договору оренди землі вже стояли підпис Сімона Павла Петровича, печатка Селянського (фермерського) господарства Симона Павла Петровича, даний договір мав ту ж форму, що і Договір оренди землі, який був укладений 01.11.2008 р.

Позивач зазначає, що форма Договору оренди землі, який був підписаний ним у 2014 році містив розмір орендної плати, який складався як з грошової, так і з натуральної та відробіткової форми, на що позивач з дружиною звернули особливу увагу, так як для них це має суттєвє значення. При цьому, розділ Договору оренди землі Орендна плата Відповідачем був не заповнений, на запитання позивача ОСОБА_6 пояснила , що даний розділ вона заповнить пізніше.

До теперішнього часу позивач не отримав від відповідача свого примірника договору, який представник СФГ обіцяв надати після реєстрації нового договору оренди землі від 2014 року. У позивача в наявності тільки копія договору, і до суду він звернувся після того, як отримав копію договору, та побачив що умови сплати орендної плати вказані зовсім інші.

Позивач вказує, що за 2014 та 2015 рік він та його дружина отримали орендну плату в натуральній та відробітковій формі, отримали зерно, цукор, соняшник, та претензій до відповідача не мали, так як утримують велике підсобне господарство, і їм важлива саме натуральна форма оплати, після того як вони дізналися , що в зареєстрованому договорі вказана грошова форма орендної плати, у них з відповідачем виник конфлікт і він перестав отримувати орендну плату за земельну ділянку.

Відповідно до інформації з Державного реєстру прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (час складання 14.12.2015 року), 14.08.2014 року державним реєстратором Реєстраційної служби Томаківського районного управління юстиції Дніпропетровської області Полозок Олексієм Вадимовичем на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 15232632 від 19.08.2014 року, проведено державну реєстрацію Договору оренди земельної ділянки №363 від 21.07.2014 року, орендар: Селянське (фермерське) господарство Симона Павла Петровича, орендодавець (власник): ОСОБА_3, строк дії: 14.08.2024 року з правом пролонгації, з правом передачі в піднайм (суборенду).

Згідно вказаного договору в оренду передається земельна ділянка (кадастровий номер НОМЕР_1) загальною площею 6,39 га сільськогосподарських угідь, у тому числі ріллі - 6,39 га; категорія земель: землі сільськогосподарського призначення; цільове призначення земельної ділянки: ведення товарного сільськогосподарського виробництва, право посвідчено державним актом серії Є2№167021.

Договір укладено строком на 10 (десять) років.

Розмір орендної плати складає: грошова форма оплати: 4 478,55 (чотири тисячі сімдесят вісім) гривень 55 копійок (з яких утримується 671,78 грн. - податок з доходів фізичних осіб).

Позивач зазначає, що вивчивши копію Договору оренди земельної ділянки № 363 від 21.07.2014 року, він одразу побачив, що всі аркуші Договору, окрім першого та останнього аркушу, на якому містився його підпис, були замінені.

Форма Договору оренди земельної ділянки №363 від 21.07.2014 року, являється повністю в надрукованому вигляді, при цьому, той екземпляр Договору оренди землі, що ним було підписано в 2014 році, мав прочерки для заповнення кульковою ручкою, та власне, коли він його підписував, вже був заповнений кульковою ручкою.

Крім того, Договір оренди земельної ділянки, що ним було підписано в 2014 році, за своїм змістом та формою складання був аналогічним до Договору оренди землі від 01.11.2008 року, який він укладав з Селянським (фермерським) господарством Симона Павла Петровича. Це він чітко пам'ятає, та може сказати з впевненістю, оскільки той його вигляд його повністю влаштував та містив всі ті істотні умови договору, у т.ч. - форму орендної плати: в грошовому вигляді, натуральному вигляді та відробітковому вигляді, що для нього являлося суттєвим.

Більш того, Договір оренди земельної ділянки №363 від 21.07.2014 року має ряд невідповідностей та взагалі не відповідає типовій формі договору оренди землі, що встановлена Постановою Кабінету Міністрів України №220 від 03.03.2004 року Про затвердження Типового договору землі , яка існувала на момент виникнення спірних правовідносин.

Тобто позивач зазначає, що він 21.07.2014 року не укладав з відповідачем Договору оренди земельної ділянки №363 у тому вигляді, який він є зараз. Всі сторінки у ньому, окрім останньої сторінки, де міститься його підпис, відповідачем були замінені шляхом обману, без відома, та його на те волі та згоди.

Таким чином, відповідач самоправно, без його відома, перед направленням Договору оренди земельної ділянки №363 від 21.07.2014 року для проведення державної реєстрації, замінив з першого по п'ятий включно аркуші оспорюваного Договору, допустив його фальсифікацію, порушивши при цьому встановлену законом процедуру його зміни, чим було порушено його права як власника земельної ділянки щодо вільного розпорядження нею.

23.08.2016 року та 13.09.2016 року ним на адресу відповідача було направлено дві заяви про розірвання Договору оренди землі №363 від 21.07.2014 року за згодою сторін.

Листом від 16.09.2016 року голова Селянського (фермерського) господарства Симона Павла Петровича, Сімона Павло Петрович повідомив його про відсутність підстав, передбачених Договором та законами України, для розірвання Договору оренди землі №363 від 21.07.2014 року.

Позивач зазначає, що його права як власника земельної ділянки щодо вільного розпорядження нею порушено, тим самим завдано йому моральної шкоди.

Відповідач зобов'язує його доводити свою правоту у суді, збирати доказову інформацію, звернутися до фахівців в галузі права за юридичною допомогою, що потребує додаткових зусиль та несення додаткових витрат на надання йому правової допомоги.

Вказана моральна шкода полягає у тих негативних емоціях та переживаннях, а саме: приниженні його честі та гідності, престижу та ділової репутації, страху за себе та членів своєї сім'ї в зв'язку з непередбачуваним зниженням достатку.

Таке тривале порушення відповідачем його прав, викликало відчуття незахищеності від протиправних посягань, погіршились стосунки в сім'ї та взаємовідносини з оточуючими людьми, він повинен доводити своє право в суді, що не тільки не надає йому гідності, а й принижує його, що призвело до розладу сімейних відносин та відносин з родичами та близькими. Він став дратівливим, його мучить безсоння, з'явилися болі в серці. Все це і спричинило і продовжує спричиняти йому моральну (немайнову) шкоду.

Позивач вважає, що сума в 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп. моральної компенсації, є мінімальною для відшкодування спричиненої йому моральної шкоди і відновлення його психологічного стану, з урахуванням понесених ним моральних страждань, і саме таку суму необхідно стягнути з відповідача на його користь.

До закінчення розгляду справи по суті позивачем подано до суду заяву про уточнення (збільшення) позовних вимог в частині стягнення з відповідача витрат за надання йому правової допомоги в розмірі 12450,00 грн., а також в частині стягнення витрат за проведення судової технічної експертизи документів в розмірі 17662,40 грн. та на підтвердження вказаних витрат ним надано відповідні документи.

Рішенням Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 12 лютого 2018 рокупозовні вимоги задоволено.

Визнано недійсним Договір оренди земельної ділянки № 363 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 6,390 га (пай № 363), яка розташована на території Чумаківської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області, кадастровий номер НОМЕР_1, право власності на яку посвідчується Державним актом на право приватної власності на землю НОМЕР_2, зареєстрованим в Книзі державних актів на право приватної власності на землю за № 1506, укладений 21.07.2014 року між Селянським (фермерським) господарством Симона Павла Петровича та ОСОБА_3.

Зобов'язано Селянське (фермерське) господарство Симона Павла Петровича передати за актом прийому-передачі ОСОБА_3 земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 6,390 га (пай № 363), яка розташована на території Чумаківської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області, кадастровий номер НОМЕР_1, право власності на яку посвідчується Державним актом на право приватної власності на землю НОМЕР_2, зареєстрованим в Книзі державних актів на право приватної власності на землю за № 1506, у стані, не гіршому, порівняно з тим, у якому вона була одержана в оренду.

Стягнуто з Селянського (фермерського) господарства Симона Павла Петровича (адреса реєстрації юридичної особи: Дніпропетровська область Томаківський район, село Кисличувата, вулиця Кисличуватська, 54, ідентифікаційний код юридичної особи: 19310677) на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, моральну шкоду в розмірі 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп.

Стягнуто з Селянського (фермерського) господарства Симона Павла Петровича (адреса реєстрації юридичної особи: Дніпропетровська область Томаківський район, село Кисличувата, вулиця Кисличуватська, 54, ідентифікаційний код юридичної особи: 19310677) на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, витрати за надання йому правової допомоги в розмірі 12 450 (дванадцять тисяч чотириста п'ятдесят) грн. 00 коп.

Стягнуто з Селянського (фермерського) господарства Симона Павла Петровича (адреса реєстрації юридичної особи: Дніпропетровська область Томаківський район, село Кисличувата, вулиця Кисличуватська, 54, ідентифікаційний код юридичної особи: 19310677) на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, витрати за проведення судової технічної експертизи документів в розмірі 17 662 (сімнадцять тисяч шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп.

Стягнуто з Селянського (фермерського) господарства Симона Павла Петровича (адреса реєстрації юридичної особи: Дніпропетровська область Томаківський район, село Кисличувата, вулиця Кисличуватська, 54, ідентифікаційний код юридичної особи: 19310677) на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, сплачений ним судовий збір в сумі 1653 (одна тисяча шістсот п'ятдесят три) грн. 60 коп.

У апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити, оскільки вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В порядку пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п.6 ст. 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Відповідно до пункту 9 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, позивачу ОСОБА_3 на підставі рішення Томаківської райдержадміністрації Ради народних депутатів № 86-р від 18.02.2003 р., на праві приватної власності належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 6,390 га (пай № 363), яка розташована на території Чумаківської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області (Державний акт на право приватної власності на землю НОМЕР_2, зареєстрованого в Книзі державних актів на право приватної власності на землю за № 1506).

01.11.2008 року між Селянським (фермерським ) господарством Симона Павла Петровича, в особі голови господарства Сімона Павла Петровича, з однієї сторони, та ОСОБА_3, з іншої сторони, був укладений Договір оренди землі строком на 5 років з дати його реєстрації.

16.07.2009 року Договір оренди землі від 01.11.2008 року зареєстрований у Томаківському відділі Дніпропетровської регіональної філії центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель 16.07.2009 року вчинено запис за №040913401225.

21.07.2014 року сторони уклали новий договір у якому позивач підписав лише останню сторінку, так як умови договору вказані на першій сторінці договору , а саме виплата орендної плати в натуральній та відробітковій формах його влаштовували.

Відповідно до інформації з Державного реєстру прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (час складання 14.12.2015 року), 14.08.2014 року державним реєстратором Реєстраційної служби Томаківського районного управління юстиції Дніпропетровської області Полозок Олексієм Вадимовичем на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 15232632 від 19.08.2014 року, проведено державну реєстрацію Договору оренди земельної ділянки №363 від 21.07.2014 року, орендар: Селянське (фермерське) господарство Симона Павла Петровича, орендодавець (власник): ОСОБА_3, строк дії: 14.08.2024 року з правом пролонгації, з правом передачі в піднайм (суборенду).

Позивач отримав орендну плату за 2014 та 2015 рік у вигляді натуроплати( зерно та ін.), та частково відробітковій формі, що не спростовувалось сторонами по справі.

Потім відмовився отримувати орендну плату, так як відповідач вказав йому на те, що в укладеному між ними Договорі вказана лише грошова форма орендної плати.

До суду першої інстанції були надані два примірники оригіналу Договору оренди, один з них зберігається в архіві Томаківської райдержадміністрації, другий наданий представником відповідача.

Стосовно цих примірників було проведено судово - технічну експертизу (експерт брав до уваги один з примірників на якому зроблено відповідні позначки).

Судом встановлено, що відповідно 1 та 6 аркуш Договору оренди укладений між сторонами та 2-5 аркуші Договору роздруковані на різних друкувальних пристроях, що підтверджується висновком експерта №150-17 відповідно до якого, за результатами проведення судової технічної експертизи документів по матеріалам цивільної справи №195/1560/16-ц, на проведення судової експертизи було представлено оригінал договору оренди земельної ділянки №363 від 21.07.2014 року, укладений між селянським (фермерським) господарством Симона Павла Петровича та ОСОБА_3, судовий експерт ОСОБА_9 надав відповідь - Надрукований текст, розташований на першому та шостому аркуші та надрукований текст, розташований на другому, третьму, четвертому, та п'ятому аркуші оригіналу договору оренди земельної ділянки №363 від 21.07.2014, укладеного між Селянським(фермерським) господарством Симона Павла Петровича та ОСОБА_3, виконані на однотипних друкувальних пристроях з електрографічним способом друку(багатофункціональному пристрої, принтері, тощо), в яких використовувався різний модуль (картридж, фото барабан, вал заряду, ракель тощо) друкувального пристрою. , що відповідно є підставою для суду вважати, що відповідачем було подано на реєстрацію вже змінений Договір оренди землі, з іншими умовами орендної плати.

Згідно ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.ч. 1-5 статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Згідно ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно статті 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. За статтею 13 цього ж закону, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Відповідно до ч. 1 статті 14 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Згідно ст. 21 Закону України Про оренду землі , орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частинами 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5 і 6 ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Пунктом 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними визначено, що відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК України, саме на момент вчинення правочину. Частиною першою ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Разом із тим цивільні права та обов'язки, на досягнення яких спрямоване волевиявлення сторін договору оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації. У момент державної реєстрації набирає чинності договір, укладення якого вже відбулося, і така реєстрація не може змінювати моменту укладання договору (постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 19 лютого 2014 р. у справі № 6-162цс13).

Посилання апеляційної скарги, що судом першої інстанції дано неналежну оцінку висновку експерта, колегія суддів не може взяти до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці, та особистого тлумачення апелянтом норм матеріального та процесуального права.

Задовольняючи у повному обсязі позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що вказана моральна шкода полягає у тих негативних емоціях та переживаннях, а саме: приниженні його честі та гідності, престижу та ділової репутації, страху за себе та членів своєї сім'ї в зв'язку з непередбачуваним зниженням достатку.

Проте колегія не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст.23 ЦК України: Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом, або іншим ушкодженням здоров'я.

Відповідно до абзаців 1, 2 п.3 Постанови Пленуму Верховного суду Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди №4 від 31.03.1995 року: Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до ч.2 ст.216 ЦК України: Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною .

Спірні відносини випливають з договірних, умовами якого сторони мають визначати свої права та обов"язки, у тому числі і відповідальність в разі їх порушень. В ході розгляду справи позивачем не доведено завдання йому збитків внаслідок укладення оспорюваного договору. Крім того, матеріали справи не містять беззаперечних доказів наявності причинно-наслідкового зв"язку між діями відповідача та наявністю моральних страждань на які посилається позивач.

А тому, колегія суддів вважає, що вимоги позивача в частині відшкодування на його користь моральної шкоди є недоведені. Колегія суддів, беручи до уваги предмет та підстави позову, конкретні обставини по справі, вважає, що надані позивачем докази не доводять спричинення йому моральної шкоди чи істотність вимушених змін у його житті. Тому, рішення суду першої інстанції в частині стягнення на користь позивача з відповідача моральної шкоди у розмірі 20 000 грн. підлягає скасуванню з постановленням нового про залишення позовних вимог у зазначеній частині без задоволення.

Також, апеляційний суд не може погодитись у повному обсязі з висновком суду першої інстанції про стягнення витрат на за надання правової допомоги у повному обсязі.

Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Витрати фізичних осіб, пов'язані з оплатою професійної правничої допомоги при розгляді судом справ про оголошення померлою фізичної особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку, або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, несуть юридичні особи, на території яких мав місце нещасний випадок внаслідок таких надзвичайних ситуацій.

Як вбачається із матеріалів справи, витрати за надання правової допомоги в розмірі 12450,00 грн. підтверджуються доданими до матеріалів справи наступними документами: Договором про надання правової допомоги (юридичних послуг) від 29.11.2016 року, Актом здачі-прийому виконаних робіт (наданих послуг) від 04.10.2017 року, Свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю, Витягом з Єдиного реєстру адвокатів України, квитанціями до прибуткового касового ордеру.

Проте, у Акті здачі-прийому виконаних робіт (наданих послуг) від 04.10.2017 року не було зазначено детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, а саме не зазначено кількість годин по кожній послузі.

Зважаючи, на складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову, колегія суддів вважає за потрібне стягнути з з Селянського (фермерського) господарства Симона Павла Петровича (адреса реєстрації юридичної особи: Дніпропетровська область Томаківський район, село Кисличувата, вулиця Кисличуватська, 54, ідентифікаційний код юридичної особи: 19310677) на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, витрати за надання йому правової допомоги в розмірі 2 000 грн.

Колегія суддів не може погодитись із висновком суду першої інстанції про стягнення судових витрат за проведення судової технічної експертизи у повному обсязі.

Як вбачається із матеріалів справи, витрати за проведення судової технічної експертизи документу складають в розмірі 17 662,40 грн., що підтверджується Договором про надання в оренду робочого місця та обладнання №15-17 від 30.05.2017 року, рахунком №30/05 (150-17) від 30.05.2017 року, Актом-прийняття-передачі наданих послуг від 16.06.2017 року, квитанцією №1-77 від 15.05.2017 року, квитанцією №12 від 01.06.2017 року, копії яких додано до матеріалів справи.

Проте, суд помилково взяв до уваги Договор про надання в оренду робочого місця та обладнання №15-17 від 30.05.2017 року, оскільки судовим експертом у акті здачі-приймання висновку№150-17 від 16.06.2017 року визначено розмір за проведення зазначеної експертизи у сумі 4952 грн.

Будь-яких відомостей про Договор про надання в оренду робочого місця та обладнання №15-17 від 30.05.2017 року судовим експертом зазначено не було.

Крім того, у листі від Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз від 12.12.2017 року, зазначено, що судовому експерту, який виконував експертизу по даній справі невідомо про наявність Договору про надання в оренду робочого місця та обладнання №15-17 від 30.05.2017 року.

Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Селянського (фермерського) господарства Симона Павла Петровичапідлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення підлягає зміні.

Керуючись ст.ст. 259,268,374,376,381,382,383,384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства Симона Павла Петровича - задовольнити частково .

Рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 12 лютого 2018 рокув частині стягнення моральної шкоди скасувати та постановити нове.

Позовні вимоги про стягнення з Селянського (фермерського) господарства Симона Павла Петровича (адреса реєстрації юридичної особи: Дніпропетровська область Томаківський район, село Кисличувата, вулиця Кисличуватська, 54, ідентифікаційний код юридичної особи: 19310677) на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 моральної шкоди - залишити без задоволення.

Рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 12 лютого 2018 року - змінити.

Зменшити стягнуті з Селянського (фермерського) господарства Симона Павла Петровича (адреса реєстрації юридичної особи: Дніпропетровська область Томаківський район, село Кисличувата, вулиця Кисличуватська, 54, ідентифікаційний код юридичної особи: 19310677) на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, витрати за надання йому правової допомоги з 12 450 грн. до 2 000 грн.

Зменшити стягнуті з Селянського (фермерського) господарства Симона Павла Петровича (адреса реєстрації юридичної особи: Дніпропетровська область Томаківський район, село Кисличувата, вулиця Кисличуватська, 54, ідентифікаційний код юридичної особи: 19310677) на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, витрати за проведення судової технічної експертизи документів з 17 662 грн. 40 коп. до 4 952 грн.

В іншій частині рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 12 лютого 2018 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення.

Головуючий О.В. Свистунова

Судді Т.П. Красвітна

І.А.Єлізаренко