Постанова

від 18.09.2018 по справі 296/6982/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №296/6982/16-ц Головуючий у 1-й інст. Драч Ю. І.

Категорія 30 Доповідач Павицька Т. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2018 року

Апеляційний суд Житомирської області у складі:

головуючого Павицької Т. М.,

суддів Трояновської Г. С., Миніч Т. І.,

секретаря Ковальської Я. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу №296/6982/16-ц за позовом Державної установи Житомирський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров'я Держсанепідслужби України до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди завданої підприємству, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 10 травня 2018 року, ухвалене під головуванням судді Драча Ю.І. в м. Житомир,

в с т а н о в и в :

У серпні 2016 року Державна установа Житомирський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров'я Держсанепідслужби України звернулася до суду із даним позовом у якому просила стягнути із ОСОБА_1 матеріальну шкоду заподіяну установі у розмірі 31575 грн 50 коп. та судовий збір. Позовні вимоги позивач мотивував тим, що 11.03.2014 на підставі наказу №36-ос ОСОБА_1 була прийнята на посаду бухгалтера відділу бухгалтерського обліку, економічного контролю та аналізу Державної установи Житомирський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров'я Держсанепідслужби України . Відповідно до наказу №19-ос від 05.02.2016 була створена комісія для проведення перевірки нарахувань оплати праці та премій за 2013-2015 роки працівникам відділу бухгалтерського обліку, внаслідок якої було встановлено порушення законодавчих актів, що регулюють порядок нарахування заробітної плати та премій, що призвело до нарахувань протягом 2013-2015 років премій у великих розмірах працівникам відділу бухгалтерського обліку без видання відповідних наказів та нанесено матеріальної шкоди позивачу в особливо великих розмірах. Зокрема, було встановлено, що за період роботи в установі, відповідач разом із головним бухгалтером та бухгалтером з розрахунку заробітної плати відділу бухгалтерського обліку в порушення законодавчих актів, що регулюють порядок нарахування заробітної плати та премій, Положення про преміювання та інші додаткові виплати і посадової інструкції у розміри премій, зазначених у наказах, для окремих працівників установи, при нарахуванні заробітних плат, безпідставно та незаконно вносила зміни в бік підвищення, а також проводили виплати премій без видання наказів, що призвело до заподіяння збитків роботодавцю в особливо великих розмірах - 1357400 грн.00 коп., викривлення фінансової та податкової звітності до органів Державної фіскальної служби України, Пенсійного фонду України, персоніфікації громадян. Із внесенням безпідставних змін наказів про преміювання особисто ОСОБА_1 незаконно отримала виплати в сумі 90 717 грн. Крім того, без видання будь-яких наказів ОСОБА_1 отримала премії на суму 20 400 грн. На день звільнення добровільно відшкодувала 39 254 грн 85 коп., при звільненні в рахунок погашення заборгованості було зараховано 1 767 грн 61 коп. Невідшкодовану шкоду в сумі 31575 грн 50 коп., заподіяну ОСОБА_1 при виконанні трудових обов'язків, позивач просив стягнути з відповідачки на підставі ст.134 КЗпП України.

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 10 травня 2018 року позов Державної установи Житомирський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров'я Держсанепідслужби України задоволено. Стягнуто із ОСОБА_1 на корить Державної установи "Житомирський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я Держсанепідслужби України" 31575 грн 50 коп. заподіяної матеріальної шкоди та 1378 грн судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 не погоджується з судовим рішенням та вважає його таким, що ухвалене з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи. Вказує, що накази, які містяться у матеріалах справи, згідно яких нараховувалися виплати, не можуть бути доказом незаконного збільшення премій працівникам, оскільки у них відсутній підпис відповідача. Судом першої інстанції не враховано той факт, що розмір премій ОСОБА_1 не встановлювала, а накази про преміювання не підписувала, а вказані накази розроблялися та підписувалися директором установи, на головного бухгалтера покладався обов'язок лише з нарахування та виплати премій. Зазначає, що дати винесення наказів не співпадають із датами виплат, що також було проігноровано судом. Окрім вищезазначеного, не доведеною є і вина безпосередньо відповідача у заподіянні шкоди, оскільки акт перевірки, який наявний у матеріалах справи, містить лише опис загальних недоліків роботи, зокрема ті, за які відповідає директор установи.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що згідно наказу № 36-ос від 11.03.2014 ОСОБА_1 була прийнята на посаду бухгалтера відділу бухгалтерського обліку, економічного контролю та аналізу Державної установи Житомирський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров'я Держсанепідслужби України .

Посадовою інструкцією бухгалтера з розрахунку заробітної плати відділу бухгалтерського обліку ДУ Житомирський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України передбачено, що до обов'язків бухгалтера входить здійснення прийому, аналізу та контролю табелів обліку робочого часу і підготовка їх до лічильної обробки; приймання і контроль правильності оформлення листків про тимчасову непрацездатність, довідок з догляду за хворими та інших документів, що підтверджують право на відсутність працівника на роботі, готування їх до лічильної обробки, а також для складання встановленої бухгалтерської звітності; здійснення нарахування заробітних плат працівникам підприємства, здійснення контролю за витрачанням фонду оплати праці; здійснення реєстрації бухгалтерських проводок та їх рознесення; здійснення нарахування та перерахування страхових внесків у державні позабюджетні соціальні фонди, заробітних плат робітників і службовців, інших виплат та платежів, а також відрахування коштів на матеріальне стимулювання працівників підприємства; підготовка періодичної звітності по ЕСН у встановлені терміни, стеження за збереженням бухгалтерських документів, оформлення їх відповідно до встановленого порядку для передачі в архів; ведення на основі відомостей виплати зарплати працівникам підприємства; здійснення контролю за дотриманням касової дисципліни, розрахунками з підзвітними особами тощо.

Встановлено, що 23-25 лютого 2016 року у ДУ Житомирський ОЛЦ ДСЕС України проведено перевірку, за результами якої складено акт та виявлено, що бухгалтерами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 здійснено неналежний контроль за витрачанням коштів фонду оплати праці працівників ДУ Житомирський ОЛЦ ДСЕС України , що входить до їх безпосередніх обов'язків, що призвело до незаконного витрачання бюджетних коштів.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника.

У статті 134 КЗпП України міститься вичерпний перелік підстав для покладення на працівника повної матеріальної відповідальності.

Договір про повну матеріальну відповідальність із ОСОБА_1 не укладався. Посада бухгалтера відділу бухгалтерського обліку, економічного контролю не віднесена до переліку посад, затвердженого Постановою Державного комітету Ради міністрів СРСР з питань праці та соціальних відносин №447/24 від 28.12.1977 року. Матеріали справи не містять доказів того, що особисто ОСОБА_1 вносила зміни до наказів про преміювання.

Відповідно до ч.8 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову діяльність в Україні відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображення в них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

З копій наказів за 2014-2015 роки вбачається, що ці документи ОСОБА_1 не готувала і не підписувала. Всі накази за спірний період покладали обов'язок з нарахування та виплати премій на головного бухгалтера ОСОБА_3, а контроль за їх виконанням директор установи залишав за собою.

Відповідачка ОСОБА_1 за будь-які дії не притягувалася до кримінальної відповідальності.

Передбачені ст.134 КЗпП України, інші підстави для покладення на відповідачку повної матеріальної відповідальності відсутні.

Відповідно до ст. 132 КЗпП України за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків, працівники, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку. Матеріальна відповідальність понад середній місячний заробіток допускається лише у випадках, зазначених у законодавстві.

Протиправними вважаються дії працівника, які суперечать діючому трудовому законодавству, правилам внутрішнього трудового розпорядку, посадовим інструкціям і технічним вимогам. Працівник вважається винним у вчиненні протиправної дії, якщо ця дія вчинена ним умисно (бажав або свідомо допускав спричинення шкоди) або з необережності (внаслідок недбалості або неприпустимої самовпевненості).

З огляду на наведене, ОСОБА_1 має нести відповідальність за шкоду в межах середньомісячного заробітку.

Відповідачка була звільнена з посади бухгалтера 10 березня 2016 року.

В п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 29 грудня 1992 року року роз'яснено, що при матеріальній відповідальності в межах середнього місячного заробітку він визначається відповідно до затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 Порядку обчислення середньої заробітної плати (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 1995 року №348), а саме виходячи з виплат за останні два календарних місяці роботи, що передують вирішенню судом справи про відшкодування шкоди, або за фактично відпрацьований час, якщо працівник пропрацював менше двох місяців, а в разі, коли працівник останні місяці перед вирішенням справи не працював або справа вирішується після його звільнення - виходячи з виплат за попередні два місяці роботи на даному підприємстві ( в установі, організації).

Відповідно до довідки №04/100-1740 від 14 вересня 2018 року, виданої ДУ Житомирський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров'я України заробітна плата відповідачки перед звільненням з роботи в січні 2016 року становила - 5 725 грн, у лютому - 2 937 грн 38 коп. Середній заробіток ОСОБА_1 складає 4 331 грн 19 коп. (5 725 грн + 2 937 грн 39 коп. : 2).

За таких обставин рішення суду першої інстанції в частині стягнення з відповідачки матеріальної шкоди та судового збору підлягає зміні, із зменшенням розміру відшкодування матеріальної шкоди з 31 575 грн 50 коп. до 4 331 грн 19 коп., судового збору з 1378 грн. до 182 грн.

За правилами ст.141 ЦПК України, апеляційний суд стягує з позивача на користь ОСОБА_1 1783 грн 64 коп. судових витрат понесених нею за подання апеляційної скарги.

Керуючись статтями 268, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 10 травня 2018 року змінити, зменшивши розмір відшкодування матеріальної шкоди з 31 575 грн 50 коп. до 4 331 грн 19 коп., судового збору з 1378 грн до 182 грн.

Стягнути з Державної установи Житомирський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров'я Держсанепідслужби України до користь ОСОБА_1 1783 грн 64 коп. судових витрат.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Дата складення повного судового рішення 20 вересня 2018 року.

Головуючий

Судді