Постанова

від 19.09.2018 по справі 279/1631/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №279/1631/18 Головуючий у 1-й інст. Невмержицька О. А.

Категорія 54 Доповідач Миніч Т. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2018 року Апеляційний суд Житомирської області у складі:

головуючого - судді: Миніч Т.І.

суддів: Павицької Т.М.,

Трояновської Г.С.

секретаря

судового засідання Ковальської Я.В.

з участю сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія Полісся-Продукт

на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 12 червня 2018 року під головуванням судді Невмержицької О.А.

у цивільній справі № 279/1631/18 за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія Полісся-Продукт про скасування наказу та поновлення на роботі, -

в с т а н о в и в:

У квітні 2018 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом. Просив визнати недійсним та скасувати наказ №081/3 від 07.03.2018 року про звільнення його з роботи у зв'язку з призовом на військову службу та поновити його на посаді охоронця ТОВ ТК Полісся-Продукт з 07.03.2018 року. В обґрунтування заявлених вимог зазначав, що він працював у відповідача в якості охоронника з 14.10.2017 року. 07.02.2018 року ним було укладено контракт на проходження військової служби в Збройних Силах України. 17.03.2018 року в поштовій скриньці він виявив лист, з якого дізнався, що наказом №081/3 від 07.03.2018 року його звільнено із займаної посади у зв'язку із вступом на військову службу. Вважав, що звільнення проведено незаконно, оскільки за ним мало зберігатись місце роботи та середній заробіток.

Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 12 червня 2018 року позов задоволено.

Наказ №081/3 від 07.03.2018 року про звільнення ОСОБА_3 з посади охоронця ТОВ ТК Полісся Продукт у зв'язку із вступом на військову службу з 07.03.2018 року на підставі ст.36 п.3 КЗпП України визнаний незаконним та скасований. Поновлено ОСОБА_3 на посаді охоронця зали магазину (м.Коростень, вул.Кірова, 78) ТОВ ТК Полісся-Продукт з 07.03.2018 року.

Стягнуто з ТОВ ТК Полісся-Продукт на користь держави 704,80 грн. судового збору. Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі.

У поданій апеляційній скарзі ТОВ ТК Полісся-Продукт просить скасувати зазначене рішення суду та ухвалити нове - про відмову у задоволенні позову. На думку апелянта, рішення суду першої інстанції постановлене з порушенням норм матеріального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного її вирішення. На думку апелянта, судом першої інстанції не було взято до уваги, що особливий період в Україні діяв з 18 березня 2014 року по 02 травня 2014 року; з 07 травня 2014 року по 21 червня 2014 року; з 24 липня 2014 року по 07 вересня 2014 року; з 20 січня 2015 року по 22 серпня 2015 року. Таким чином, з 18 березня 2014 року в Україні настав особливий період, тривалість якого пов'язується з тривалістю мобілізації, строк якої встановлено у 45 діб. Окрім того, указ про демобілізацію останньої шостої черги мобілізованих було ухвалено 26 вересня 2016 року, згідно з яким у жовтні закінчилось звільнення в запас військовослужбовців за призовом під час мобілізації на особливий період. Матеріалами справи встановлено, що в момент укладання позивачем контракту про проходження військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб офіцерського складу особливий період в Україні не діяв. А тому дії відповідача щодо звільнення позивача з займаної посади у зв'язку з вступом на військову службу згідно п.3 ст.36 КЗпП України є правомірними.

Розглянувши справу в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що позивач перебував у трудових відносинах з відповідачем та наказом №081/3 від 07.03.2018 року ОСОБА_3 звільнено з посади охоронця ТОВ ТК Полісся-Продукт у зв'язку із вступом на військову службу з 07.03.2018 року, на підставі ст.36 п.3 КЗпП України (а.с.28).

07.02.2018 року ОСОБА_3 укладено контракт на проходження військової служби в Збройних Силах України, який набрав чинності з 14.02.2018 року. На даний час позивач проходить службу в лавах ЗС України за контрактом, строк дії якого ще не сплив. (а.с.25,26).

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те. зо звільнення позивача проведено незаконно.

При цьому судом враховано, що ч. 5 статті 17 Конституції України гарантовано забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Відповідно до ст.43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Пункт 3 ст.36 КЗпП України передбачає підстави припинення трудового договору - призов або вступ працівника або власника - фізичної особи на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу, крім випадків, коли за працівником зберігаються місце роботи, посада відповідно до частин третьої та четвертої статті 119 цього Кодексу.

Згідно положень ч.3 ст.119 КЗпП України за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Законом України Про військовий обов'язок і військову службу визначено поняття військова служба та її види. Згідно вимог ч.2 ст.39 вказаного Закону, громадяни України, призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або прийняті на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, користуються гарантіями, передбаченими частинами третьою та четвертою статті 119 Кодексу законів про працю України.

Разом з тим, визначення особливого періоду міститься в абзаці 11 статті 1 Закону України Про оборону України від 06.12.1991 року №1932-ХІІ, у якому передбачено, що особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

У відповідності до статті 1 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію від 21.10.1993 року №3543-ХІІ, особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

У свою чергу, мобілізація - це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано (абзац 4 статті 1 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію ).

Отже, за змістом наведених норм особливий період настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію та охоплює час мобілізації, а в разі оголошення стану війни - воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Таким чином, дія особливого періоду, під час якого допускається укладення контракту, обмежується строками, встановленими для проведення мобілізації, або часом, протягом якого діє воєнний стан і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

В умовах відсутності рішення про оголошення війни або мобілізації, чи закінчення строків, встановлених для проведення мобілізації, особливий період не діє.

Головне управління оборонного та мобілізаційного планування Генштабу Збройних Сил України в листі від 01.10.2015 року №322/2/8417 зазначило, що із моменту оголошення першої хвилі мобілізації Указом Президента України Про часткову мобілізацію від 17.03.2014 року №303/2014 настав особливий період. Скасування особливого періоду буде здійснено окремим Указом Президента України Про демобілізацію після стабілізації обстановки на Сході.

Крім того, рішенням Ради національної безпеки та оборони України Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України від 01 березня 2014 року, яке введене в дію Указом Президента України № 189/2014 від 02 березня 2014 року , констатовано виникнення кризової ситуації, яка загрожує національній безпеці України та вимагає необхідності вжиття заходів щодо захисту прав та інтересів громадян України, суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості державних кордонів України, недопущення втручання в її внутрішні справи.

Оскільки позивач уклав контракт під час дії ситуації, що загрожує національній безпеці України, то він як військовослужбовець користується пільгами, передбаченими статтею 39 Закону України Про військовий обов'язок і військову службу та частинами третьою та четвертою статті 119 КЗпП України .

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та на їх правильність не впливають.

За наведених обставин підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення апеляційний суд не вбачає, оскільки воно постановлено судом із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.258,259,367,374,375 , 381-384 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія Полісся-Продукт залишити без задоволення.

Рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 12 червня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Головуючий: Судді:

Повний текст постанови складений 20.09.2018 року.