Ухвала

від 20.09.2018 по справі 903/475/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

"20" вересня 2018 р. Справа № 903/475/18

Суддя Господарського суду Волинської області Шум М.С., розглянувши заяву прокуратури №33-3242 вих.18 від 14.09.2018р.(вх.№01-68/50/18 від 17.09.2018р.) про забезпечення позову у справі

за позовом: Заступника керівника Луцької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Луцької міської ради

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Житловий квартал"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Комунальне підприємство “Зелене господарство м. Луцька”

про витребування майна з чужого незаконного володіння та зобов'язання передати

нежитлове приміщення

Встановив: Заступник керівника Луцької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Луцької міської ради звернувся з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житловий квартал", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Комунальне підприємство “Зелене господарство м. Луцька” про витребування з чужого незаконного володіння та зобов'язання передати нежитлове приміщення, а саме: цегляну споруду - виробничої будівлі теплиці, верхнього комплексу металевої конструкції із скляним покриттям в м. Луцьку по вул. Рівненській, 11 у м. Луцьку площею 600,7 кв.м..

17.09.2018р. на адресу суду від Прокуратури Волинської області надійшла заява про забезпечення позову, в якій просять забезпечити позов шляхом встановлення заборони вчиняти певні дії, в тому числі щодо пошкодження, руйнування, чи знищення нерухомого майна - нежитлового приміщення - цегляної споруди виробничої будівлі теплиці, верхнього комплексу металевої конструкції із скляним покриттям, що розташована в м. Луцьку, по вул. Рівненській, 119, площею 600,7 кв. м..

Заява обґрунтована тим, що рішенням Луцької міської ради від 01.03.2018 № 38/27 «Про надання ТОВ Житловий квартал» на умовах оренди земельної ділянки для будівництва та обслуговування нежитлових приміщень на вул. Рівненська, 119» затверджено вказаному товариству проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Рівненська, 119, площею 1,9143 га, кадастровим номером 0710100000:34:066:0127, для будівництва та обслуговування нежитлових приміщень (В 03.10 - для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов'язаної з отриманням прибутку). Вказують, що на вказаній земельній ділянці ТОВ «Житловий квартал» здійснюватиметься житлова забудова, а також спорудження будівель інфраструктури, що в свою чергу вимагає звільнення даної земельної ділянки від наявних на даний час будівель та споруд. Також зазначають, про наявність рішення Луцької міської ради від 29.08.2018 № 46/46/74 «Про надання комунальному підприємству «Парки та сквери м. Луцька» дозволу на списання основних засобів шляхом ліквідації», згідно якого підприємству надано дозвіл списати з балансу шляхом ліквідації водонапірну башту, 1960 року введення в експлуатацію, що знаходиться в непридатному технічному стані. Вказана водонапірна башта розташована на земельній ділянці, яка виділена ТОВ «Житловий квартал» для будівництва та обслуговування нежитлових приміщень. Прокуратура аргументує, що на даний час розпочато ліквідацію нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці по вул. Рівненська, 119 в м. Луцьку, задля отримання можливості проведення нової забудови. Також прокуратура посилається на витяги(роздруківки з інтернет ресурсів), щодо вказаних обставин.

Розглянувши вказану заяву, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.136 Господарського процесуального кодексу України(далі – ГПК України), господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст.137 ГПК України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Відповідно до ч.ч.1, 6 ст.140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Забезпечення позову є однією з найважливіших гарантій захисту прав, свобод та інтересів юридичних осіб, певним заходом для створення можливості реального виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимог; прийняття передбачених законом заходів щодо забезпечення позову є правом суду, який розглядає спір. Заходи про забезпечення позову застосовується судом, виходячи з обставин справи, змісту заявлених позовних вимог.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен брати до уваги інтереси не лише позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

З поданих заявником матеріалів судом встановлено, що останні не містять будь-яких доказів на підтвердження факту вчинення відповідачем дій, в тому числі щодо пошкодження, руйнування, чи знищення нерухомого майна - нежитлового приміщення - цегляної споруди виробничої будівлі теплиці, верхнього комплексу металевої конструкції із скляним покриттям, що розташована в м. Луцьку, по вул. Рівненській, 119, площею 600,7 кв. м., тощо.

Потенційна можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

При цьому обов'язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову.

Так, згідно зі статтями 73, 74, 77, 79 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Також, суд зауважує, що відповідно до вимог ст.91 ГПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Порядок засвідчення копій документів визначений пунктом 5.27 Національного стандарту України, затвердженого Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 №55 "ДСТУ 4163-2003", відповідно до якого відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Поряд з цим, додані до заяви копії документів неналежним чином засвідчені.

Посилання прокурора на витяги(роздруківки з інтернет ресурсів) критично оцінюються судом, оскільки останні не відповідають вимоги ст.91, 96 ГПК України..

Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника, суд дійшов висновку, що заява прокуратури про вжиття, визначених ними заходів забезпечення позову, не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких, суд міг би дійти висновку щодо доцільності та необхідності забезпечення позову.

За таких обставин та з огляду на те, що заявником не доведено, що невжиття, визначених ним заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні поданої заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст.73, 74, 77, 79, 91, 96, 136, 137, 138-140, 234 ГПК України, суд, -

                                                            ухвалив:

У задоволенні заяви прокуратури №33-3242 вих.18 від 14.09.2018р.(вх.№01-68/50/18 від 17.09.2018р.) про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили 20.09.2018р. та може бути оскаржена до Рівненського апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги в строки та в порядку визначеному ст.253-259 ГПК України.

Суддя                                                                                 М. С. Шум