Рішення

від 21.09.2018 по справі 908/1330/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 4/91/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.2018 Справа № 908/1330/18

м.Запоріжжя Запорізької області

За позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Завод Світлотехніка» , (69008, м. Запоріжжя, Південне шосе, буд. 74-Б);

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Житлово-будівельно-монтажний сервіс» (69027, м. Запоріжжя, вул. Серафімовича, 9-А)

про стягнення 126721,71 грн. основного боргу за Договором про закупівлю товару №119 від 02.10.2017, 10131, 66 грн. пені, 5271, 60 грн. інфляційних втрат та 1859, 16 грн. 3% річних

суддя Зінченко Н.Г.

секретар судового засідання Петриченко А.С.

Без участі представників сторін

11.07.2018 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Завод Світлотехніка» , м. Запоріжжя за вих. №102 від 10.07.2018 (вх. №1436/08-07/18 від 11.07.2018) до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Житлово-будівельно-монтажний сервіс» , м. Запоріжжя про стягнення суми.

11.07.2018 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу 908/1330/18 розподілено судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою суду від 16.07.2018 позовну заяву ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Завод Світлотехніка» , м. Запоріжжя за вих. №102 від 10.07.2018 (вх. №1436/08-07/18 від 11.07.2018) до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Житлово-будівельно-монтажний сервіс» , м. Запоріжжя про стягнення суми залишено без руху та надано ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Завод Світлотехніка» строк для усунення недоліків в термін 10 днів з дня отримання вказаної ухвали, але не пізніше 30.07.2018 шляхом оформлення позовної заяви з зазначенням ціни позову що стягується, вірно визначивши всі складові, а саме суму інфляційних втрат та суми пені.

27.07.2018 до суду від позивача надійшла позовна заява (уточнення) за вх. б/н від 26.07.2018, в якій позивач виконав вимоги на виконання ухвали суду від 16.07.2018.

Ухвалою господарського суду від 03.08.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №908/1330/18, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання.

Заявлені позивачем вимоги, викладені в позовній заяві та ґрунтуються на ст. ст. 525, 530, 625 Цивільного кодексу України, та договорі Договором про закупівлю товару №119 від 02.10.2017 , на підставі яких позивач просить, позов задовольнити, стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Житлово-будівельно-монтажний сервіс» 126721,71 грн. основного боргу, 10131, 66 грн. пені, 5271, 60 грн. інфляційних втрат та 1859, 16 грн. 3% річних.

Відповідач відзив на позовну заяву, витребуваний ухвалою суду по справі не надав, про поважність причин ненадання витребуваних документів не заявляв.

Згідно зі ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до Витягу (Безкоштовного) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридичною адресою ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Житлово-будівельно-монтажний сервіс» (код ЄДРПОУ 34395022) є: 69027, м. Запоріжжя, вул. Серафімовича, 9-А, що відповідає юридичній адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.

Ухвала суду від 03.08.2018 про відкриття провадження у справі № 908/1330/18, яка направлялася на зазначену адресу відповідача, повернулася на адресу господарського суду Запорізької області з відміткою відділення поштового зв'язку: «За закінченням терміну зберігання » .

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.

Ухвалою господарського суду Запорізької області про відкриття провадження у справі від 03.08.2018 відповідачу запропоновано подати відзив у строк до 20.08.2018.

Відзив на адресу суду від відповідача не надійшов.

За таких обставин, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2,3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, 03.09.2018 сплив тридцяти денний строк наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням, а тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.

Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті протягом цього періоду до суду не надходило.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не надходило.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 21.09.2018.

Розглянувши матеріали справи, суд -

ВСТАНОВИВ:

02.10.2017 ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Завод Світлотехніка» (позивачем у справі, продавцем) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Житлово-будівельно-монтажний сервіс» (відповідачем у справі, покупцем) укладений Договір про закупівлю товару №119 (далі за текстом - Договір).

За умовами Договору Продавець протягом строку дії цього договору зобов'язується поставити покупцю товар: електротехнічну продукцію , (надалі - Товар ), належної якості, а Покупець зобов'язується прийняти цей товар у власність та оплатити його вартість. (п.1.1 Договору).

Відповідно до п.1.2 Договору номенклатура, асортимент товару, одиниця виміру, його кількість, ціна, загальна сума закупівлі зазначаються в Специфікації, яка підписується сторонами договору, скріплюється їх печатками і є невід'ємною частиною Договору.

Ціна на товар, визначена у Специфікації, не підлягає перегляду. (п.1.3 Договору).

Згідно п. 3.1. Договору розрахунки за поставлений Товар здійснюються протягом 20 календарних днів з дати поставки Товару, яка визначається датою виписки видаткової накладної на Товар, при умові отримання від продавця рахунку-фактури, видаткової накладної.

Пунктом 4.1 Договору сторони узгодили, що приймання-передача Товару здійснюється у відповідності до вимог Інструкцій Держарбітражу П-6 від 15.06.65р. і 11-7 від 25.04.66 р. Фактичний обсяг поставок визначаються виходячи з даних товарно-супровідних документів, по якості - відповідно до документів, які підтверджують якість Товару.

Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками та посвідчення печатками сторін і діє по 31 грудня 2018 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.(п.81.1 Договору).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору сторонами укладено Специфікацію №1 (Додаток №1 до договору) від 02.10.2017 на загальну суму 67 586, 44 грн. - термін поставки - жовтень 2017р., Специфікацію №2 (Додаток №2 до договору) від 23.11.2017 на загальну суму 31 292, 40 грн., термін поставки - листопад 2017р., Специфікацію №3 (Додаток №3 до договору) від 01.12.2017 на загальну суму 92 950,56 грн., термін поставки - грудень 2018р., Специфікацію №4 (Додаток №4 до договору) від 01.12.2017 на загальну суму 55 770,34 грн., термін поставки - грудень 2018р., Специфікацію №5 (Додаток №5 до договору) від 13.12.2017 на загальну суму 1 114,21 грн. термін поставки - грудень 2017р., Специфікацію №6 (Додаток №6 до договору) від 13.12.2017 на загальну суму 43 007, 76 грн., термін поставки - грудень 2017р., в яких сторонами обумовлено найменування товару - його кількість, ціну, термін поставки.

Позивачем поставлено відповідачу товар, передбачений умовами договору, що підтверджується видатковими накладними, а саме:

- № 762 від 19.10.2017 на суму 50 593, 44 грн.

- № 744 від 19.10.2017 на суму 16 993, 00 грн.

- № 850 від 23.11.2017 на суму 31 292, 40 грн.

- № 749 від 01.12.2017 на суму 92 950, 56 грн.

- №882 від 01.12.2017 на суму 55 770, 34 грн.,

- № 944 від 11.12.2017 на суму 43 007,76 грн.,

- № 950 від 13.12.2017 на суму 1 114,21грн., всього на загальну суму 291 721,71 грн.

Вище зазначені видаткові накладні підписані уповноваженими особами позивача та відповідача і скріплені відбитками печаток підприємств.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, факт поставки позивачем відповідачу товару згідно умов Договору №119 від 02.10.2017 доведений відповідними видатковими накладними, які узгоджені сторонами та підтверджують факт прийняття відповідачем товару без жодних зауважень та претензій, про що свідчать підписи скріплені печатками сторін на вказаних видаткових накладних.

На оплату поставлено Товару, позивачем відповідачу виставлено Рахунки на оплату на загальну суму 291 721,71 грн.

Таким чином, позивач взяті на себе зобов'язання за Договором виконав належним чином і у повному обсязі.

За правовою природою договір про закупівлю товару є договором поставки.

Частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобов'язаний сплатити повну ціну переданого товару.

Якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором - у строк, визначений відповідно до статті 530 ЦК України. (частина 1 статті 693 ЦК України).

Отже, відповідно до п. 3.1 Договору, строк оплати є таким, що настав.

Матеріали справи свідчать, що в порушення умов Договору відповідач у встановлені строки та в повному обсязі з позивачем не розрахувався. Оплату за поставлений товар, що поставлявся позивачем за умовами Договору №119 від 02.10.2017, відповідач здійснив частково в сумі 165000, 00 грн. Решту суми боргу відповідач не сплатив.

Таким чином, відповідач порушив взяті на себе за умовами Договору №119 від 02.10.2017 зобов'язання та вимоги чинного законодавства, у зв'язку із чим станом на час ухвалення судового рішення за ним рахується заборгованість за поставлений товар в сумі 126 721, 71 грн. Доказів протилежного відповідач суду не подав.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання, зокрема, статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, зобов'язання відповідача оплатити поставлений товар не припинено.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 68 Конституції України закони України підлягають обов'язковому виконанню на всій території України всіма юридичними та фізичними особами.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.

У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

На день розгляду спору відповідач оплату товару в повному обсязі суду не довів.

Враховуючи зазначене, вимога позивача про стягнення з відповідача 126 721, 71 грн. основного боргу за договором №119 від 02.10.2017 пред'явлена до стягнення обґрунтовано та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання малу бути виконано, що передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України.

Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує п. 5.1 Договору, який передбачає, що покупець за даним договором несе наступну відповідальність: у випадку затримки платежу за товар покупець сплачує продавцю пеню в розмірі облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення.

За невиконання грошових зобов'язання за Договором поставки №119 від 02.10.2017 позивачем пред'явлена до стягнення пеня в розмірі 10131, 66 грн., яка розрахована за видатковою накладною № 749 від 01.12.2017 за період з 21.12.2017 по 20.06.2018, за видатковою накладною № 882 від 01.12.2017 за період з 21.12.2017 по 20.06.2018, за видатковою накладною № 944 від 11.01.2017 за період з 31.12.2017 по 20.06.2018, за видатковою накладною № 950 від 13.01.2017 за період з 02.01.2018 по 20.06.2018.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» , судом встановлено, що розрахунок пені позивачем виконаний вірно.

Враховуючи викладене, вимога про стягнення з відповідача 10131, 66 грн. пені за порушення строків оплати за Договором заявлена до стягнення правомірно та підлягає задоволенню судом.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться втрати від інфляції та 3 % річних.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата 3% річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення 5271, 60 грн. інфляційних втрат, які розраховані за загальний період з січня 2018 по квітень 2018 та 1859, 16 грн. 3% річних, які розраховані за видатковою накладною № 749 від 01.12.2017 за період з 21.12.2017 по 20.06.2018, за видатковою накладною № 882 від 01.12.2017 за період з 21.12.2017 по 20.06.2018, за видатковою накладною № 944 від 11.01.2017 за період з 31.12.2017 по 20.06.2018, за видатковою накладною № 950 від 13.01.2017 за період з 02.01.2018 по 20.06.2018.

Розрахунок 3 % річних судом перевірений за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» та визнаний таким, що виконаний вірно.

Враховуючи викладене, вимога про стягнення з відповідача 1859, 16 грн. 3 % річних за порушення строків оплати за Договором №119 від 02.10.2017 заявлена до стягнення правомірно та підлягає задоволенню судом.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» , судом встановлено, що він містить арифметичні помилки. Відповідно сума інфляційних втрат становить 5535, 64 грн., а не 5271, 60 грн., як зазначено в розрахунку позивача.

Враховуючи приписи ст. 14 ГПК України, суд не виходить за межі позовних вимог, з відповідача стягується сума 5271, 60грн. інфляційних втрат за заявлений позивачем період.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 74 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

На підставі викладеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, заснованими на законі, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Завод Світлотехніка» , м. Запоріжжя до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Житлово-будівельно-монтажний сервіс» , м. Запоріжжя задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Житлово-будівельно-монтажний сервіс» (69027, м. Запоріжжя, вул. Серафімовича, 9-А, код ЄДРПОУ 34395022) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Завод Світлотехніка» , (69008, м. Запоріжжя, Південне шосе, буд. 74-Б, код ЄДРПОУ 40207047) 126 721 (сто двадцять шість тисяч сімсот двадцять одну) грн. 71 коп. основного боргу, 10 131 (десять тисяч сто тридцять одну) грн. 66 коп. пені, 5271 (п'ять тисяч двісті сімдесят одну) грн. 60 коп. інфляційних втрат, 1859 (одну тисячу вісімсот п'ятдесят дев'ять) грн. 16 коп. 3% річних та 2 159 (дві тисячі сто п'ятдесят дев'ять) грн. 79 коп. судового збору. Видати наказ.

Повне судове рішення складено « 21» вересня 2018р.

Суддя Н. Г. Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.