Ухвала

від 20.09.2018 по справі 916/1474/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про забезпечення позову

"20" вересня 2018 р. Справа № 916/1474/18

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Малярчук І.А.,

за участю секретаря судового засідання Матвієнко А.С.,

за участю представників сторін:

позивача: Татаровський В.Ю., згідно довіреності від 08.08.2016р.

відповідача: Гусаров О.Л., згідно довіреності від 15.08.2018р.,

розглянувши заяву ФГ Гольма про вжиття заходів забезпечення позову від 23.08.2018р., в редакції заяви від 20.09.2018р. за вх.№19220/18, по справі №916/1474/18 за позовом Фермерського господарства "Гольма" (66154, Одеська область, Балтський район, с.Гольма,) до Фермерського господарства "Буян" (66154, Одеська область, Балтський район, с. Гольма) про стягнення 282406,84грн.,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.08.2018р. відкрито провадження у справі №916/1474/18, постановлено розглядати справу в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання суду.

23.08.2018р. за вх.№2-4299/18 від ФГ Гольма до суду надійшла заява про вжиття заходів до забезпечення позову, яку ухвалою суду від 23.08.2018р. призначено до розгляду у судовому засіданні на 10.09.2018 р. о 13год.45хв.

10.09.2018р. за вх.№18434/18 позивачем подано до суду доповнення до заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

У судовому засіданні 10.09.2018р. оголошено протокольну перерву по розгляду заяви про забезпечення позову до 20.09.2018р. до 11год.00хв.

20.09.2018р. за вх.№19220/18 позивач подав до суду нову редакцію заяви про вжиття заходів забезпечення позову, в обґрунтування якої зазначає, що з врахуванням характеру правовідносин, що склалися між сторонами, предмету спору та обставини справи, існує дійсна ймовірність того, що невжиття запропонованого позивачем заходу до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання судового рішення у разі задоволення позову. Позивач зазначає, що існує реальна небезпека, що відповідач може відчужити належні йому транспортні засоби, а також вивести грошові кошти з належних йому банківських рахунків, що спричинить настання для позивача негативних наслідків, для відновлення прав та законних інтересів позивачу необхідно буде докласти значних зусиль та понести значні витрати: в судовому порядку оскаржувати вчинені відповідачем дії, звертатись до суду з вимогою до відповідача про повернення майна, відшкодування шкоди, звернення стягнення на майно, що знаходиться у третіх осіб тощо. Крім того, на думку позивача, захист його прав і законних інтересів в цьому випадку буде відкладено на значний час, що невідворотно позначиться на результатах господарської діяльності позивача за відповідний період.

Позивач вважає, що наявність у відповідача фізичної можливості уникнути відповідальності за порушення зобов'язання, реальність і вираженість його наміру скористатись цією можливістю є достатньою підставою для ствердження, що імовірність настання для позивача негативних наслідків та імовірність утруднення або неможливості виконання рішення суду у випадку задоволення судом позову - є об'єктивною і навіть найбільш вірогідною.

Також, позивач зазначає, що згідно листа Територіального сервісного центру №5149 Регіонального сервісної центру в Одеській області МВС України від 08.08.2018р. №31/15/5149/1535, а також листа Регіонального сервісного центру в Одеській області МВС України від 10.08.2018р. №31/15-304аз за відповідачем на праві власності зареєстровано 6 одиниць автотранспортних засобів. Із листа Головного управління Держспоживслужби в Одеські області від 20.08.2018р. №7095/08/25 вбачається, що за відповідачем на праві власності зареєстровано колісний трактор Беларус-892. Позивач зазначає, що згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, будь-яке нерухоме майно на праві власності у відповідача відсутнє. Позивач вказує, що у нього відсутня інформація щодо наявності грошових коштів на банківських рахунках відповідача.

Позивач вважає, що вжиття вказаних заходів є адекватним, розумним заходом до забезпечення позову в даній справі та відповідає принципу забезпечення збалансованості інтересів відповідача та позивача, а також не порушує прав та охоронюваних законом інтересів відповідачів у справі чи інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу. На думку позивача, в даному випадку підстави для вжиття зустрічного забезпечення відсутні з огляду на незначну суму позову, яка не може спричинити значних збитків відповідачу.

05.09.2018р. відповідач подав до суду заперечення на заяву про забезпечення позову за вх.№18045/18, де вказує, що у вказаній заяві представником позивача об'ємно висвітлено теоретичні та практичні аспекти застосування заходів до забезпечення позову, зокрема і в господарському судочинстві, перелічено їх основні способи та види, позиції різних судових інстанцій, включаючи Європейського суду з прав людини, щодо особливостей застосування заходів до забезпечення позову в світлі Конвенції про дотримання прав людини і основоположних свобод. Разом з тим, на думку відповідача, незважаючи на добре опрацьовану теоретичну частину, позивачем до заяви не було додано будь-яких доказів існування обставин, з якими закон пов'язує необхідність вжиття заходів забезпечення позову, не обґрунтовано та не доведено яким чином може істотно ускладнитись чи унеможливитись виконання рішення суду (у випадку задоволення позову) про відшкодування збитків. Обгрунтування заяви про забезпечення позову тим, що відповідач може (має належну дієздатність) розпорядитись належними йому транспортними засобами та грошовими коштами, а позивач не має фізичної можливості запобігти цьому , то слід зазначити, що у межах даного спору не заявляються будь-які вимоги щодо вказаних транспортних засобів, тобто вони не є предметом заявленого позову.

Крім того, відповідач вказує, що заявником не подано суду доказів на підтвердження можливості ухилення відповідача від виконання судового рішення. І тому, в даному випадку є очевидним, що сама по собі будь-яка зміна структури або обсягу активів відповідача під час здійснення ним законної господарської діяльності жодним чином не впливає ні на можливість виконання ним судових рішень, а ні на можливість реалізації позивачем свого права на ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів. Відповідач зауважує, що з письмових матеріалів, доданих позивачем до своєї заяви про забезпечення позову вбачається, що на автотранспортні засоби ФГ Буян з 07.08.2018р. вже було накладено арешт в межах певного виконавчого провадження.

У заяві від 19.09.2018р. за вх.№19100/18 відповідач зазначає, що лише балансова вартість зазначених в переліку та належних відповідачеві транспортних засобів становить суму, яка в рази перевищує ціну позову, а саме згідно довідки щодо цього виду основних засобів загальна балансова вартість сільськогосподарської та транспортної техніки ФГ Буян становить 1293583,36грн., у зв'язку з чим при арешті вказаних основних засобів буде порушено принцип співмірності вжитих заходів розміру позовних вимог.

Щодо можливого обмеження права господарства на розпорядження належною йому технікою ФГ Буян вказує, що специфіка сільськогосподарського виробництва вимагає постійної модернізації та оновлення парку спеціальної та транспортної техніки, при цьому можливість викупу(застави) старої техніки постачальниками в рахунок придбання нової є основним інструментом в умовах жорсткого дефіциту грошових коштів, тому, заборона здійснювати перереєстрацію транспортних засобів також не здається відповідачу співмірною до позовних вимог позивача і предмету позову.

Стосовно арешту грошових коштів відповідач вказує, що такий захід призведе до порушення прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Зокрема, до таких осіб об'єктивно належать працівники Буян , які мають охоронюване законом право на своєчасну оплату їхньої праці, контрагенти відповідача, які добросовісно виконують договірні обов'язки і мають право на отримання передбачених договорами коштів. Для щоденної заправки вказаної техніки паливно-мастильними матеріалами також необхідні обігові кошти. Тому, відповідач вважає, що арешт грошових коштів об'єктивно паралізує його господарську діяльність та призведе до гарантованих збитків та порушень прав третіх осіб.

Крім того, відповідач вказує, що станом на поточний час на рахунках господарства відсутні грошові кошти, на які суд міг би накласти арешт, а ті кошти, які надходять на рахунки, одразу використовуються для виконання вищевказаних зобов'язань та для поточних нагальних потреб господарства.

Також, відповідач 05.09.2018р. подав до суду за вх.№2-4502/18 клопотання про зустрічне забезпечення пропорційно до суми та виду забезпечення позову. В обґрунтування такого клопотання заявник вказує, що внаслідок можливого застосування судом заходів забезпечення позову, про які просить позивач, ФГ Буян гарантовано буде завдано матеріальної шкоди у вигляді збитків від знерухомлення активів, зокрема: арешт грошових коштів зумовить зупинення виконання вже укладених господарських та трудових договорів, унеможливить виплату заробітної плати працівникам, зруйнує календарний графік виконання польових робіт, а це призведе до втрати вже вирощеного врожаю, порушення агротехніки вирощування майбутнього врожаю. Відповідач зазначає, що, зважаючи на розміри сільськогосподарських угідь, які є в його користуванні, обсяг збитків може мати занадто суттєві розміри, які складно порахувати.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п.1 ч.1 ст.137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Положення ч.4 ст.137 ГПК України визначають, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Як то передбачено ч.ч.1, 5, 6 ст.140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Враховуючи викладене, те, що позовні вимоги позивача заявлені до відповідача про стягнення збитків у сумі 282406,84грн., позов не заявлено стосовно майна відповідача, тобто, у випадку задоволення позову має відбутись ефективний захист права позивача на своєчасне виконання судового рішення за рахунок грошових коштів, дійсну балансову вартість транспортних засобів у сумі 1293583,36грн., їх використання в поточній діяльності, зокрема, на даний час, коли відбувається збирання вирощеного врожаю, суд вважає за можливе частково задовольнити заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову від 23.08.2018р., в редакції заяви від 20.09.2018р. за вх.№19220/18, та накласти арешт на грошові кошти відповідача в межах суми позову.

Одночасно, положення ч.ч.1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 ст.141 ГПК України визначають, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснене шляхом: надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов'язаних із забезпеченням позову. Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову. Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання. Копія ухвали про зустрічне забезпечення направляється учасникам справи не пізніше наступного дня після її постановлення. В ухвалі про забезпечення позову або про зустрічне забезпечення зазначаються розмір зустрічного забезпечення або інші дії, що повинен вчинити заявник в порядку зустрічного забезпечення. Строк надання зустрічного забезпечення визначається судом та не може перевищувати десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову або ухвали про зустрічне забезпечення, якщо інше не випливає зі змісту заходів зустрічного забезпечення. Особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову із застосуванням зустрічного забезпечення, протягом визначеного судом строку має надати суду документи, що підтверджують надання зустрічного забезпечення. Якщо особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову, не виконує вимоги суду щодо зустрічного забезпечення у визначений судом строк, суд скасовує ухвалу про забезпечення позову та про зустрічне забезпечення.

Так як відносини у даній справі не є врегульованими та залишаються спірними, у зв'язку з чим суд вбачає наявними підстави для внесення позивачем зустрічного забезпечення на депозитний рахунок суду, розмір якого визначає в сумі 282406,84грн.

Керуючись ст.ст.136, 137, 140, 141, 234 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України №2147-VIII від 03.10.2017р.), суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити частково заяву ФГ Гольма про вжиття заходів забезпечення позову від 23.08.2018р., в редакції заяви від 20.09.2018р. за вх.№19220/18.

2. Накласти арешт на грошові кошти Фермерського господарства Буян (66154, Одеська область, Балтський район, с. Гольма, код ЄДРПОУ 30818692) в межах суми стягнення 282406,84грн.

3. Визначити розмір зустрічного забезпечення в сумі 282406,84грн., яку Фермерському господарству "Гольма" (66154, Одеська область, Балтський район, с.Гольма, код ЄДРПОУ 26569507) слід внести на депозитний рахунок Господарського суду Одеської області (отримувач коштів: ГУДКС України в Одеській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37607526, банк отримувача: Держказначейська служба України, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача: 37319096005416, код ЄДРПОУ суду: 03499997) у строк до 01.10.2018р. включно, та докази такого надати суду.

4. Стягувачем за даною ухвалою є: Фермерське господарство "Гольма" (66154, Одеська область, Балтський район, с. Гольма, код ЄДРПОУ 26569507).

5. Боржником за даною ухвалою є: Фермерське господарство Буян (66154, Одеська область, Балтський район, с. Гольма, код ЄДРПОУ 30818692).

6. У відповідності до ч.1 ст.235 ГПК України ухвала набрала законної сили 20.09.2018р. та згідно ч.8 ст.140, ч.9 ст.141, ч.2 ст.254, п.4 ч.1 ст.255 ГПК України підлягає оскарженню в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області протягом десяти днів з дня її винесення. Згідно ч.8 ст.140 ГПК України оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

7. Згідно ч.1 ст.144 ГПК України ухвала підлягає негайному виконанню.

8. Ухвала може бути пред'явлена до примусового виконання у строки, визначені ст.12 Закону України „Про виконавче провадження".

9. Повну ухвалу складено 21.09.2018р.

Суддя Малярчук Ірина Анатоліївна