Рішення

від 21.09.2018 по справі 815/2972/18

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/2972/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2018 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Стефанова С.О.,

за участю секретаря судового засідання - Гунька О.В.,

представника позивача - Шамшуріної М.В. (за довіреністю),

представника відповідача - Коротких О.М. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Грейнхард до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.05.2018 року № 0021191401, № 0021211401 та № 0021201401, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Грейнхард (надалі по тексту - позивач або ТОВ Грейнхард ) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС в Одеській області (надалі по тексту - відповідач або ГУ ДФС в Одеській області), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 25.05.2018 року № 0021191401, № 0021211401 та № 0021201401.

В обґрунтування позовних вимог позивач в цілому зазначив, що на підставі висновків акту від 23.04.2018 року № 892/15-32-14-01/38948820 Про результати документальної планової перевірки ТОВ Грейнхард (код ЄДРПОУ 38948820, тел. НОМЕР_1) податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, валютного - за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 , відповідачем були прийняті податкові повідомлення - рішення від 25.05.2018 року: № 0021191401, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 2 094 470 грн., № 0021211401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 214 680, 00 грн. (за податковими зобов'язаннями - 171 744 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 42 936 грн.), № 0021201401, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 367 750 грн. Позивач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення підлягають скасуванню, як такі, що не відповідають чинному законодавству, оскільки прийняті на підставі хибних висновків, до яких прийшов відповідач в ході проведення перевірки, у зв'язку з відсутністю порушень, що стали підставою для прийняття вказаних податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою судді від 20 червня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Перше судове засідання по справі призначено на 10 липня 2018 року на 10:30 годину.

06 липня 2018 року представником відповідача через канцелярію суду подано відзив на позовну заяву (вхід № 19420/18), згідно якого, відповідач позовні вимоги не визнає та просить суд в задоволенні позову відмовити, посилаючись в цілому на те, що в ході перевірки з боку позивача були встановлені порушення, які знайшли відображення в акті перевірки, що підтверджується фактичними обставинами, а тому оскаржувані рішення є законними.

13 липня 2018 року представником позивача через канцелярію суду (вхід. № 20282/18) подано відповідь на відзив.

У судовому засіданні 16 липня 2018 року представником позивача заявлено клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, яке було підтримано представником відповідача.

Ухвалою суду від 16 липня 2018 року вирішено розгляд справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Грейнхард до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.05.2018 року № 0021191401, № 0021211401 та № 0021201401, проводити в порядку загального позовного провадження. Призначено по справі підготовче засідання на 15 серпня 2018 року о 10:00 годині.

Ухвалою суду від 17 серпня 2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 27 серпня 2018 року о 11:00 год.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позові та у відповіді на відзив.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала та просила суд в задоволенні позову відмовити, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позов.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги та відзив на позовну заяву, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Згідно із ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Судом встановлено, що в період з 23.03.2018 року по 16.04.2018 року, на підставі направлень, виданих ГУДФС в Одеській області від 23.03.2018 року № 1949/14-01, № 1951/14-01, № 1952/14-01, № 1953/14-01, № 1954/14-01, № 1955/14-01, посадовими особами відповідача відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 77.1, п. 77.4 ст. 77 Податкового кодексу України, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків за І квартал 2018 року, на підставі наказу ГУ ДФС України в Одеській області від 14.03.2018 року № 1735 проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ Грейнхард (код ЄДРПОУ 38948820, тел. НОМЕР_1) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року, валютного - за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року.

За результатами проведеної перевірки відповідачем був складений акт від 23.04.2018 року № 892/15-32-14-01/38948820 Про результати документальної планової перевірки ТОВ Грейнхард (код ЄДРПОУ 38948820, тел. НОМЕР_1) податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, валютного - за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 , відповідно до висновку якого перевіркою встановлено порушення позивачем: п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, ч. 2 ст. 3, ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 року № 996-ХІУ, п. 5, п. 7 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 Доходи , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19.01.2000 року № 27/4248, встановлено завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток на загальну суму 2 094 470 грн.; п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 539494 грн., у тому числі по періодам звітності: за червень 2017 року в сумі 539494 грн. (а.с. 27-49 том 1).

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення - рішення від 25.05.2018 року: № 0021191401, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 2 094 470 грн., № 0021211401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 214 680, 00 грн. (за податковими зобов'язаннями - 171 744 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 42 936 грн.), № 0021201401, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 367 750 грн. (а.с. 59-61 том 1).

Не погодившись з висновками акту перевірки та прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, ТОВ Грейнхард оскаржило їх у судовому порядку, вимагаючи визнання протиправним та скасування.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає зазначене податкове повідомлення-рішення необґрунтованим, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, у зв'язку з наступним.

Як вбачається з акту, в ході проведення перевірки встановлено порушення позивачем вимог п.44.1, п.44.2 ст.44, п.п. 134.1.1 п.134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, ч.2 ст. 3, ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , п.5, п.7 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 Доходи , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 р. № 318, що виявилося у завищенні суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток на загальну суму 2 094 470 грн. та вимог п. 187.1 ст. 187 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено додаткові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 539 494 грн., у тому числі по періодам звітності: за червень 2017 в сумі 539 494 грн.

Як вбачається з описової частини акту перевірки, встановлені в ході перевірки порушення стали наслідком відображення в бухгалтерському та податковому обліку господарської операції між ТОВ ГРЕЙНХАРД та ТОВ ОПТІМУСАГРО ТРЕЙД (код ЄДРПОУ 41161689) на підставі договору купівлі-продажу № 1679 від 22.05.2017 року.

Висновки акту перевірки обґрунтовані тим, що підприємством були надані тільки договори та видаткові накладні на придбання сільськогосподарської продукції, проте відсутні акти прийому-передачі вищевказаних сільськогосподарських культур на відповідальне зберігання, відсутні товарно-транспортні накладні на перевезення, акти наданих робіт (послуг) навантаження-розвантаження вищевказаних сільськогосподарських культур, довіреності, заявки, складські документи, тощо.

Так, в п.п. 3.1.1.1.1. акту перевірки зазначено, що в періоді, який перевірявся ТОВ ГРЕЙНХАРД відносились до складу рядка 2000 Чистий дохід від реалізації продукції і товарів, робіт, послуг) доходи, отримані від реалізації сільськогосподарської продукції, але не враховано частину доходу, отриману від реалізації сільськогосподарської продукції ТОВ ОПТІМУСАГРО ТРЕЙД (код ЄДРПОУ 41161689) у розмірі 2 094 470,00 гривень відповідно до умов договору купівлі-продажу № 1679, в результаті чого занижено значення рядка 2000 форми №2-м Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за 2017 рік на 2 094 470 грн. та занижені показники відображені у рядку 01 Декларації Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку у розмірі 2 094 470 грн., в т.ч. 2017 рік в сумі 2 094 470 грн.

В п. 3.1.1.2. акту перевірки також зазначено, що в результаті допущених порушень, які відображено в пункті 3.1.1.1.1. акту перевірки встановлено завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, всього у сумі 2 094 470 грн., у тому числі за 2017 рік в сумі 2 094 470 грн.

Як слідує з п. 3.1.2.3 акту, перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість (визначення суми податку, що підлягає (підлягала) бюджетному відшкодуванню) за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року встановлено його заниження всього у сумі 539 494 грн., у тому числі по періодам звітності: за червень 2017 в сумі 539 494 грн. в результаті допущених порушень податкового законодавства, які відображено в пункті 3.1.2.1.1 акту перевірки.

В свою чергу, в п. 3.1.2.1.1 акту перевірки зазначено, що перевіркою встановлено не виконання п. 187.1 ст. 187 Податкового Кодексу України, так як, неможливо встановити дату операції поставки ТОВ ГРЕЙНХАРД на адресу покупця ТОВ ОПТІМУСАГРО ТРЕЙД чи адресу іншого покупця (не платника ПДВ), що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 539 494 грн., у тому числі по періодам звітності: - червень 2017 року - 539 494 грн.

Суд вважає зазначені висновки відповідача безпідставними, оскільки вони не ґрунтуються на фактичних обставинах фінансово - господарської діяльності підприємства та суперечать вимогам чинного законодавства з огляду на наступне.

Відповідно до п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно положень п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Судом встановлено, що 22.05.2017 року між ТОВ ГРЕЙНХАРД (продавець) та ТОВ ОПТІМУСАГРО ТРЕЙД (покупець) було укладено договір № 1679 купівлі-продажу соняшника у кількості 296,96 тон. (надалі - договір).

До моменту поставки товару, останній на підставі договору про надання послуг зберігання знаходився на зберіганні у складських приміщеннях зернового складу ТОВ Березівський елеватор , що підтверджують складські квитанції, акти приймання - передачі виконаних робіт зі зберігання та відвантаження зерна.

Згідно пункту 2.1 договору купівлі-продажу продавець взяв на себе зобов'язання передати у власність покупця соняшник, а покупець зобов'язався прийняти його та оплатити товар на умовах, передбачених договором.

Положеннями пункту 4.1 договору в редакції додаткової угоди № 1 від 19.06.2017 року передбачено, що продавець зобов'язаний забезпечити доставку товару найнятим ним перевізником або доставити товар власними силами до зернового складу Виробничий підрозділ Запорізький олійноекстракційний завод ТОВ ОПТІМУСАГРО ТРЕЙД (Україна, м. Запоріжжя, вул. Харчова, 3) у термін до 27 червня 2017 року включно.

Згідно п. 4.2, п. 4.3 договору, товар вважається поставленим та прийнятим покупцем та право власності переходить до покупця з моменту підписання представниками сторін видаткової накладної.

Перевезення товару від місця відвантаження до місця поставки було організовано та здійснено залізничною дорогою ТОВ ІСТЕЙТГЛОБАЛ на підставі договору транспортного експедирування та організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 01.08.2016 року № 0108-Е, укладеного між ТОВ ГРЕЙНХАРД та ТОВ ІСТЕЙТГЛОБАЛ , що підтверджує заявка на перевезення, акти здачі - прийняття виконаних робіт та оформлена у встановленому порядку залізнична накладна з переліком вагонів.

Фактичні обставини поставки товару, прийняття та передачу товару від продавця до покупця підтверджують реєстри прийнятого товару складені Виробничим підрозділом Запорізький олійноекстракційний завод ТОВ ОПТІМУСАГРО ТРЕЙД , підписані сторонами видаткові накладні № 2 від 21.06.2017 року та № 3 від 22.06.2017 року, довіреність на отримання товару, тощо.

Підписані видаткові накладні засвідчують факт приймання-передачі товару, а також дату здійснення господарської операції для цілей податкового обліку.

Загальна сума поставки за договором склала 3 236 964,08 грн., у т. ч. податок на додану вартість у сумі 539 494,01 грн.

Судом встановлено, що розрахунок за поставлений товар був здійснений у повному обсязі на підставі рахунків на оплату в безготівковому порядку, що підтверджують виписки з банківського рахунку та не заперечується актом перевірки.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію.

Приймаючи до уваги умови поставки товару та фактичні обставини виконання умов договору, судом встановлено, що ТОВ ГРЕЙНХАРД під час перевірки надавалися всі первинні документи щодо придбання товару, його зберігання, подальшого відвантаження, перевезення та передачі покупцю. Вказані первинні документи містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення.

Таким чином, фактичне та реальне здійснення господарської операції з поставки товару підтверджується сукупністю належних документів складених протягом всього часу руху товару від місця відвантаження до місця призначення, що спростовує висновки відповідача, викладені в акті перевірки відносно того, що до перевірки не надані всі документи на підтвердження господарської операції та передачі товару покупцю.

Крім того, судом встановлено, що під час проведення перевірки, ТОВ ГРЕЙНХАРД звертало увагу - фахівців ДФС на те, що обставини виконання, правильність та повнота відображення в бухгалтерському та податковому обліку господарської операції між ТОВ ГРЕЙНХАРД та ТОВ ОПТІМУСАГРО ТРЕЙД на підставі договору купівлі-продажу № 1679 від 22.05.2017 року вже були предметом перевірки з боку ГУ ДФС в Одеській області.

Так, на запит ГУ ДФС в Одеській області від 23.08.2017 року №8283/10/15-32-14-07-12 про надання податкової інформації у вигляді пояснень та їх документальних підтверджень ТОВ ГРЕЙНХАРД були надані пояснення та копії документів щодо відображення в обліку взаємовідносин з ТОВ ОПТІМУСАГРО ТРЕЙД (код ЄДРПОУ 41161689) на підставі договору купівлі-продажу № 1679 від 22.05.2017 року.

17.10.2017 року ГУ ДФС в Одеській області за результатами проведення зустрічної звірки ТОВ ГРЕЙНХАРД щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ ОПТІМУСАГРО ТРЕЙД (код ЄДРПОУ 41161689) їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.06.2017 по 30.06.2017 року було складено довідку № 000578/15-32-14-14/38948820.

Відповідно до Порядку проведення контролюючими органами зустрічних звірок, затвердженого Постановою КМУ від 27 грудня 2010 р. № 1232 контролюючий орган (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит контролюючим органом (ініціатором), та її документального підтвердження.

Під час проведення звірки детально з посиланням на первинні документи було відображено обставини виконання, правильність та повнота відображення в бухгалтерському та податковому обліку господарської операції між ТОВ ГРЕЙНХАРД та ТОВ ОПТІМУСАГРО ТРЕЙД на підставі договору купівлі-продажу № 1679 від 22.05.2017 року.

У висновках, викладених у розділі 4 довідки зазначено, що звіркою документально підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ТОВ ОПТІМУСАГРО ТРЕЙД (код ЄДРПОУ 41161689), їх вид, обсяг, якість та розрахунки. Звіркою встановлено відображення в податковому обліку господарських операцій та розрахунків із ТОВ ОПТІМУСАГРО ТРЕЙД .

З урахуванням викладеного, суд вважає, що твердження відповідача, викладені в акті перевірки про ненадання всіх первинних документів, не підтвердження господарської операції між ТОВ ГРЕЙНХАРД та ТОВ ОПТІМУСАГРО ТРЕЙД (код ЄДРПОУ 41161689) є необґрунтованими та безпідставними.

В свою чергу, викладені в акті перевірки висновки про порушення позивачем податкового законодавства не відповідають вимогам чинного законодавства.

Господарська операція за вказаним договором купівлі - продажу, що є об'єктом оподаткування відображена підприємством у бухгалтерському та податковому обліку у повному обсязі.

Як вбачається з податкового повідомлення - рішення від 25.05.2018 року № 0021191401 за формою П , правовою підставою для зменшення позивачу суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 2 094 470 грн. є порушення п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України.

Відповідно до пункту 44.2 статті 42 ПК України для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Положеннями порушення п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України передбачено, що об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Згідно з п. 135.1 ст. 135 ПК України, базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Відповідно до п. 2 ст. 3, п. 1 ст. 11 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством та на підставі якого підприємства зобов'язані складати фінансову звітність.

Пунктом 1 розділу II "Склад та елементи фінансової звітності" Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 року № 73 встановлено, що фінансова звітність складається з балансу (звіту про фінансовий стан), звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід), звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до фінансової звітності.

Згідно з пунктом 3 розділу І Загальні положення Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 Загальні вимоги до фінансової звітності , прибуток - це сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати.

Інформація про прибутки і збитки за звітний період розкривається у звіті про фінансові результати (п. 8 розділу II "Склад та елементи фінансової звітності" НП(С)БО-І).

Статтею 13 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. При цьому проміжна звітність складається щоквартально наростаючим підсумком з початку звітного року в складі балансу та звіту про фінансові результати.

Пунктом 1 розділу II Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" визначено, що проміжна (місячна, квартальна) звітність, яка охоплює певний період, складається наростаючим підсумком з початку звітного року.

Згідно п. 137.4. ст. 137 ПК України податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду.

Визначення фінансового результату діяльності підприємства здійснюється шляхом порівняння доходів підприємства, визначених у відповідності до норм Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 р. №290 із його витратами, визначеними у відповідності до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 р. № 318.

Згідно п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід , дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язань ( за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства) , що призводить до збільшення власного капіталу, за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Положеннями пункту 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід передбачено, що визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами:

дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

інші операційні доходи;

фінансові доходи;

інші доходи.

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг без вирахування наданих знижок, повернення раніше проданих товарів та непрямих податків і зборів (податку на додану вартість, акцизного збору тощо).

Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається шляхом вирахування з доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг наданих знижок, вартості повернутих раніше проданих товарів, доходів, що за договорами належать комітентам (принципалам тощо), та податків і зборів.

В бухгалтерського обліку підприємства відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 15 Доходи , дохід, отриманий від реалізації товару в сумі 3 236 964,08 гривень, в т.ч. ПДВ відображено на рахунку № 702 Дохід операційної діяльності від реалізації товарів з відповідною кореспонденцією рахунків.

Судом встановлено, що згідно правил ведення бухгалтерського обліку та вимог податкового законодавства сума отриманого доходу від реалізації товару на користь ТОВ ОПТІМУСАГРО ТРЕИД за договором купівлі-продажу № 1679 від 22.05.2017 була відображена у повному обсязі у складі чистого доходу за 2017 рік у сумі 2 697 470,06 грн., що знайшло своє відображення у бухгалтерському обліку, підсумкових даних фінансової звітності та декларації з податку на прибуток за 2017 звітний рік.

Таким чином суд приходить до висновку, що висновки відповідача щодо заниження позивачем значень рядка 2000 форми №2-м Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за 2017 рік на 2 094 470 грн. та відображення занижених показників у рядку 01 Декларації Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку у розмірі 2 094 470 грн., в т.ч. 2017 рік в сумі 2 094 470 грн. внаслідок не врахування частини доходу, отриманого від реалізації сільськогосподарської продукції ТОВ ОПТІМУСАГРО ТРЕЙД не ґрунтуються на фактичних даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства та не враховують здійснені протягом звітного періоду коригування суми доходу від реалізації інших товарів, робіт, послуг.

Окрім того, суд звертає увагу, що твердження відповідача позивача щодо заниження доходу у розмірі 2 094 470 грн. не обґрунтовано в акті перевірки ні математично, ні методологічно, з огляду на ту обставину, що сума отриманого позивачем та віднесеного до складу доходу складає 2 697 470,06 грн.

Висновок відповідача про порушення правил оподаткування з податку на прибуток, які призвели до завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток суперечить порядку нарахування податку на прибуток підприємств, нарахування якого згідно пункту 137.4 ст.137 ПК України здійснюється наростаючим підсумком за наслідком відображення усіх господарських операцій, а не операцій із певним контрагентом.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що оскільки підприємство відобразило у бухгалтерському та податковому обліку отриманий дохід у повному обсязі, висновок акту перевірки про завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, всього у сумі 2 094 470 грн., у тому числі за 2017 рік в сумі 2 094 470 грн. є безпідставним, а винесене на його основі податкове повідомлення - рішення від 25.05.2018 року № 0021191401 за формою П , яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 2 094 470 грн. є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Як вбачається, з податкового повідомлення - рішення від 25.05.2018 року № 0021211401 за формою Р , позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 214 680 грн., в тому числі за податковим зобов'язанням на 171 744 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями на 42 936 гривень внаслідок порушення вимог п. 187.1. ст. 187 ПК України.

Порушення вимог п. 187.1 ст. 187 ПК України зазначено також в якості правової підстави для винесення податкового повідомлення - рішення від 25.05.2018 року № 0021201401 за формою В4 , яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 367 750 гривень за формою В4 .

Відповідно до п.п. а п. 185.1. ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Згідно п. 187.1. ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт достачання послуг платником податку.

В свою чергу, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається з договірної вартості з урахування загальнодержавних податків та зборів, що передбачається д. 188.1 ст.188ПК України.

Пунктом 201.10 ПК України встановлено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податків зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником податків особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПК України термін.

Як вбачається з акту перевірки, висновок відповідача про порушення позивачем вимог п. 187.1 ст. 187 ПК України обґрунтовується тим, що на думку відповідача неможливо встановити дату операції поставки ТОВ ГРЕЙНХАРД на адресу покупця

ТОВ ОПТІМУСАГРО ТРЕЙД чи адресу іншого покупця (не платника ПДВ), що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 539 494 гривень, у тому числі по періодам звітності: - червень 2017 року - 539 494 грн.

В той же час, на підставі яких даних, чи за відсутності яких документів відповідач

прийшов до такого висновку в акті перевірки не зазначено.

Наведений висновок не відповідає дійсності та первинним документам, які надавалися відповідачу під час проведення перевірки та які були досліджені судом під час судового розгляду справу.

Так, за вказаною господарською операцією, на підставі первинних документів щодо передачі - приймання товару у відповідності з вимогами п. 187.1 ст. 187 ПК України ТОВ ГРЕЙНХАРД було виписано податкові накладні ТОВ ОПТІМУСАГРО ТРЕЙД на загальну суму ПДВ 539 494 грн.

Видані податкові накладні відображені в Єдиному реєстрі податкових накладних за червень 2017 року.

Реєстрацію податкових накладних підтверджують квитанція № 1 від 21.06.2017 року та квитанція № 1 від 22.06.2017 року відповідно.

Суми податку на додану вартість за вказаними податковими накладними у повному обсязі включено до податкових зобов'язань відповідного звітного періоду (червень 2017) та відображено в рядку 1.1 податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2017 року з Додатком 5.

Якщо за твердженням відповідача неможливо встановити дату операції поставки товару на адресу покупця, останнім не зазначено на підставі якої події, визначеної п. 187.1 ст. 187 ПК України контролюючий орган прийшов до висновку, що заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 539 494 грн. відбулося саме у звітному періоді - червень 2017 року.

Відповідно до правил визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість, об'єктом оподаткування є фактично здійснена операція з поставки товару (робіт/послуг).

В той же час, одна й та ж сама операція з постачання товару не може повторно зазнаватися об'єктом оподаткування податком на додану вартість в разі її відображення у повному обсязі у бухгалтерському та податковому обліку платника податків.

Положеннями п. 86.10 ст. 86 ПК України передбачено, що в акті перевірки контролюючим органом мають зазначатися як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника податків.

Відповідач на порушення наведеної норми закону під час визначення заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість за звітний період (червень 2017 року) не врахував, що одна й та ж сама господарська операція, яка вже відображена у складі податкових зобов'язань позивача не може бути знову обчислена у складі податкових зобов'язань, за :мови, що в акті перевірки відсутній висновок про завищення позивачем задекларованих податкових зобов'язань по здійсненій господарській операції.

Таким чином суд приходить до висновку, що висновок акту перевірки про заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість у червні 2017 р. на загальну суму 539 494 грн. є безпідставним, а податкове повідомлення - рішення від 25.05.2018 року № 0021211401 за формою Р , про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 214 680 грн., в тому числі за податковим зобов'язанням на суму 171 744 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 42 936 грн. є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Пунктом 200.1 ст. 200 ПК України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.2 ст. 200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, перераховує суми податку до бюджету.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, (п. 200.4. ст. 200 ПК України).

Пунктом 200-1.5 статті 200-1 ПК України встановлено, що за підсумками звітного податкового періоду, відповідно до задекларованих в податковій декларації результатів, платником проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному статтями 200 та 209 Кодексу.

Положеннями Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 встановлено, що сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3), відображається у рядку 21 та переноситься до рядка 16.1 наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до положень п. 2 розділу II Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28 грудня 2015 року №1204 контролюючий орган складає податкове

повідомлення-рішення за формою "В4" - у разі зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Пунктом 1 розділу II вказаного Порядку передбачено, що контролюючий орган визначає суму нарахування (зменшення) грошових, податкових зобов'язань, зменшення ' збільшення) суми податкових зобов'язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, що передбачені Кодексом або іншим законодавством, і складає податкове повідомлення-рішення у випадках, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, податкового кредиту, суми бюджетного відшкодування та/або завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, що заявлені у податкових митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Наразі, акт перевірки, на підставі якого винесене податкове повідомлення - рішення про зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість, не містить жодних висновків щодо порушення позивачем вимог декларування від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків.

При цьому в розділі 3.1.2.2 акту перевірки констатовано, що перевіркою правомірності визначення податкового кредиту за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року не встановлено його завищення або заниження.

Таким чином, рішення про зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість винесено за відсутності фактичних та правових підстав, а тому податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 25.05.2018 року № 0021201401 за формою В4 , яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 367 750 грн. за формою В4 також є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 5.1.1 Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів документальних перевірок, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 396 від 01.06.2017 року будь-який висновок акта (довідки) перевірки щодо оцінки повноти та своєчасності виконання платником зобов'язань перед бюджетом, дотримання вимог іншого законодавства має ґрунтуватись на визначених статтею 83 Кодексу належних та допустимих доказах, отриманих безпосередньо від платника податків, а також з інших джерел у встановленому законом порядку. Доведення правомірності висновків перевірки повинно бути переконливим, логічним, аргументованим.

Згідно п. 5.1.5. рекомендацій з метою дотримання передбачених підпунктом 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Кодексу прав платника податків надавати пояснення з питань, що виникли у ході перевірки, необхідно забезпечити своєчасне інформування (можливо у письмовому вигляді) такого платника про виявлені порушення та питання, що виникають під час перевірок та щодо яких необхідно отримати пояснення або інформацію.

Натомість, в акті перевірки не відображено конкретних фактів порушень із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів, не зазначено про подання запиту щодо надання первинних документів/про відмову платника податків надати такі документи, що доводить суперечність та необґрунтованість висновків акту перевірки.

Методичними рекомендаціями щодо оформлення додатків до акта (довідки) перевірки також передбачено, що усі додатки, які складені під час перевірки та містять інформацію про діяльність платника податку (крім додатків, що містять інформацію службового характеру, аналіз фінансово-господарської діяльності платника податків та виявлені ризики недотримання ним вимог податкового та іншого законодавства, матеріали зустрічних звірок), підписуються посадовими особами контролюючого органу, які здійснили перевірку, та платником податків або його законними представниками та додаються до двох примірників акта (довідки) документальної перевірки.

Натомість, як встановлено судом, на порушення зазначених вимог, додатки до акту перевірки, на які йде посилання у тексті акту перевірки разом з примірником акту перевірки підприємству направлені не були, та не були надані на письмовий запит щодо їх надання, що не було спростовано представником відповідача.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

У п. 50 рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 у справі Щокін проти України суд вказує, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до І Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним.

За змістом п. 49 вказаного рішення збільшення податковим органом зобов'язання особи з податку безперечно є втручанням до майнових прав заявника, гарантованих статтею 1 Протоколу 1 до Конвенції. Таке втручання за Конвенцією може бути визнане тільки на умовах, передбачених законом.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З аналізу ст.2 КАС України випливає, що рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності всіх перед законом; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансі між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що оскаржувані рішення ГУ ДФС в Одеській області від 25.05.2018 року № 0021191401, № 0021211401 та № 0021201401 прийняті не у спосіб визначений законом, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Таким чином, на підставі ст. 8 КАС України, згідно якої, усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст. 9 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з'ясувавши обставини у справі; перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати розподілити за правилами ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 12, 14, 44, 139, 242-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю Грейнхард до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.05.2018 року № 0021191401, № 0021211401 та № 0021201401, - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області від 25.05.2018 року № 0021191401, № 0021211401 та № 0021201401.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Грейнхард (код ЄДРПОУ 38948820) суму сплаченого судового збору в розмірі 40 153 грн. 50 коп.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складено та підписано суддею (з урахування періоду перебування у відрядженні) 21 вересня 2018 року.

Суддя С.О. Cтефанов