Рішення

від 21.09.2018 по справі 826/25492/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 вересня 2018 року № 826/25492/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю ЕМТ Електронікс доДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 10.06.2015 №0032011503, противними дій та зобов'язання вчинити дії, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю ЕМТ Електронікс (далі - ТОВ ЕМТ Електронікс , позивач) з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві, відповідач) ( з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 18.06.2016 року) про:

- визнання протиправними дії ДПІ у Шевченківському p-ні ГУ Міндоходів у м. Києві щодо нарахування пені через несвоєчасну сплату ТОВ ЕМТ Електронікс податку на прибуток приватних підприємств (11021000) за 2013 рік у розмірі 23710,41 (двадцять три тисячі сімсот десять грн. 41 коп.), згідно акту звірки № 17981-20 від 10.12.2014 року між ДПІ у Шевченківському p-ні ГУ Міндоходів у м. Києві та ТОВ ЕМТ Електронікс ;

- зобов'язання ДПІ у Шевченківському p-ні ГУ Міндоходів у м. Києві здійснити перерахунок пені через несвоєчасну сплату ТОВ ЕМТ Електронікс податку на прибуток приватних підприємств (11021000) за 2013 рік, до розміру в 3 892,76 (три тисячі вісімсот дев'яносто дві грн. 76 коп.);

- визнання протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ у

Шевченківському p-ні ГУ Міндоходів у м. Києві від 10.06.2015 р. за № 0032011503 по формі "Ш", згідно якого до Позивача застосовані штрафні санкції в сумі 121 149,80 грн.

Ухвалами Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.12.2015 року суддею Літвіновою А.В. відкрито провадження в адміністративній справі № 826/25492/15, закінчено підготовче провадження у справі та призначено дану справу до судового розгляду.

02.03.2016 року у судовому засіданні на підставі ч. 4 ст. 122 КАС України ухвалено про продовження розгляду справи у порядку письмового провадження.

Відповідно до Розпорядження Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.10.2017р. №5595 Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ та згідно з п. 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010р. №30 (у редакції рішення Ради суддів України від 02.04.2015р. №25), адміністративну справу №826/25492/15 повторно розподілено на суддю Амельохіна В.В.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.11.2017 року суддею Амельохіним В.В. справу № 826/23123/15 прийнято до свого провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки суми податкового боргу позивача з податку на прибуток, шляхом виключення із суми погашення податкового боргу останнього сум раніш сплачених авансових внесків з податку на прибуток, сталося через невиконання відповідачем вимог пп. "а" п. 87.1. ПКУ, згідно якого податковий орган був зобов'язаний самостійно, без заяви позивача зарахувати в рахунок заявленого податкового зобов'язання суму авансових внесків з податку на прибуток за 2013 рік, в сумі 507 610, 00 грн. та переплату з податку на прибуток в сумі 3 383,00 грн., що виникла у 2013 році та відображена в акті звірки № 17981-20 від 10.12.2014 року.

А тому, на думку позивача такі дії відповідача є протиправними, а пеня через несвоєчасну сплату ТОВ ЕМТ Електронікс податку на прибуток приватних підприємств підлягає перерахуванню.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні.

Письмові заперечення обґрунтовано тим, що податкове повідомлення - рішення від 10.06.2015 №0032011503 прийнято на підставі та у відповідності до норм податкового законодавства, а тому позовні вимоги позивача є необґрунтованими.

21.12.2017 року у судовому засіданні на підставі ч. 3 ст. 193 КАС України ухвалено про продовження розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

03.03.2014 року ТОВ ЕМТ Електронікс (податковий номер 32710735) подано звітну податкову декларацію з податку на прибуток (№ 9091064034) за рік 2013, в якій платником самостійно було розраховану суму податку на прибуток за звітний (податковий) період - (р. 4) у сумі 684 953, 00 грн.

15.07.2014 року ТОВ ЕМТ Електронікс подано уточнюючу декларацію з податку на прибуток підприємства (№ 9091419935) за 2013 рік, у якій було відкореговано р. 13 ЗП та додаток ЗП декларації - (нараховані та сплачені авансові внески з податку на прибуток за 2013 рік ) в розмірі 507 610 грн. Відкоригована сума в свою чергу призвела до зміни р.14 у сумі 177 343 грн.

19.05.2015 року ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток стосовно своєчасності сплати податку на прибуток за 2013 рік ТОВ ЕМТ Електронікс (податковий номер 32710735), за результати якої складено Акт № 170/26-59-15-03-94.

Висновками вказаного Акту встановлено порушення позивачем вимог п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, а саме: порушення термінів сплати самостійно визначеного зобов'язання з податку на прибуток підприємств, зокрема на 126 та 128 днів.

Як встановлено з матеріалів справи, Акт перевірки від 19.05.2015р. №170/26-59-15-03-94 був надісланий позивачеві засобами поштового зв'язку та отриманий останнім 25.05.15 року.

29.05.2015 року позивачем подано до податкового органу заперечення до Акту про результати перевірки (вх. № 37669/10), за результатами розгляду яких, відповіддю про розгляд заперечення від 05.06.2015 № 23950/10/26-59-15-03-66, висновки Акту від 19.05.2015р. №170/26-59-15-03-94 залишено без змін.

10.06.2015 року на підставі висновків перевірки, відповідно до абзацу в п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI винесено податкове повідомлення-рішення № 0032011503, яким до ТОВ ЕМТ Електронікс застосовано штраф у розмірі 20% від погашеної суми податкового боргу 605 749 грн., на суму121 149, 80 коп.

За результатами адміністративного оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення, скарги залишена без задоволення, а рішення контролюючого органу без змін.

Незгода з податковим повідомленням-рішенням від 10.06.2015 №0032011503 та діями щодо його прийняття, обумовили ТОВ ЕМТ Електронікс на звернення до суду.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Податковим зобов'язанням в розумінні ПК України визначається сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

У відповідності до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Нормами п. 49.18 ст. 49 ПК України визначені базові звітні (податкові) періоди для подання податкових декларацій.

Одночасно, п. 152.1 ст. 152 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що податок на прибуток нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, від податкової бази, визначеної згідно зі статтею 149 цього Кодексу.

Згідно п. 152.9 ст. 152 ПК України, для цілей цього розділу використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік. Базовим податковим (звітним) періодом для цілей цього розділу є календарний квартал або календарний рік для платників податків, визначених у пункті 57.1 статті 57 цього Кодексу.

Так, нормами абз. 4 п. 57.1 ст. 57 ПК України передбачено, що платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань (абз. 11 п. 57.1 ст. 57 ПК України).

При цьому, дванадцятимісячний період для сплати авансових внесків визначається починаючи з березня поточного звітного (податкового) року по лютий наступного звітного (податкового) року включно (абз. 12 п. 57.1 ст. 57 ПК України).

За загальним правилом нарахування та сплати податків, визначеним в абз. 1 п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Однак, за приписами вищенаведених норм абз. 4 - 11 п. 57.1 ст. 57 ПК України, нарахування та сплата податку на прибуток платників (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) відбувається за особливими правилами нарахування та сплати податку на прибуток. Зокрема, звітним податковим періодом, встановленим для нарахування податку на прибуток, відповідно до абз. 3 п. 57.1 ст. 57 Кодексу, є річний податковий період, а звітним податковим періодом, встановленим для сплати податку на прибуток, є місячний податковий період.

Крім того, на думку суду, в контексті вищенаведених норм ПК України, а також положень норм пп. 9.1.1 п. 9.1 ст. 9 цього ж Кодексу слідує, що авансовий внесок з податку на прибуток є невід'ємною частиною такого податку, а тому, відповідно, не може розцінюватися як окремий вид податку.

У відповідності до п. 9.3 ст. 9 ПК України, зарахування загальнодержавних податків та зборів до державного і місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України.

При цьому, згідно ч. 4 ст. 45 Бюджетного кодексу України, податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Пунктом 38.1 ст. 38 ПК України визначено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Спосіб, порядок та строки виконання податкового обов'язку встановлюються цим Кодексом та законами з питань митної справи (п. 38.3 ст. 38 ПК України).

У силу пп. 14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання набуває статусу податкового боргу.

В той же час, в контексті приписів п. 129.1 ст. 129 ПК України пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу.

Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;

б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом.

Згідно п. 56.18 ст. 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Як було вказано вище, позивачем 03.03.2014 року до податкового органу подано податкову декларацію з податку на прибуток за 2013 рік реєстраційний № 9091064034, в якій в рядку 11 декларації ("Податок на прибуток від діяльності, що не підлягає патентуванню") було зазначено суму 684 953 грн.

Також, в рядку 14 цієї декларації ("Податок на прибуток за звітний (податковий) період (рядок 10 + рядок 11 + рядок 12 - рядок 13)") визначено податок до сплати в розмірі 684 953 грн.

При цьому в рядку 13 вказаної декларації ("Зменшення нарахованої суми податку"), як зазначив позивач та встановлено судом з наданої копії декларації не було відображено жодного показника, в той час, як в цьому рядку потрібно було показати суму авансових внесків з податку на прибуток нарахованих та перерахованих за 2013 рік.

У той же час, виявивши вищевказану помилку рядків 13 та 14 вищезазначеної декларації, 15.07.2014 року позивачем подано уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток за 2013 рік реєстраційний № 9091419762.

Відповідно до вказаної декларації рядок 11 декларації ("Податок на прибуток від діяльності, що не підлягає патентуванню") підтверджено в сумі 684 953 грн. та відкориговано рядок 13 декларації ("Зменшення нарахованої суми податку") на суму сплачених авансових внесків з податку на прибуток в розмірі 507 610, 00 грн., що відповідно призвело до зменшення суми податку на прибуток до сплати в розмірі 177 343,00 грн., яка і була зазначена в рядку 14 декларації ("Податок на прибуток за звітний (податковий) період (рядок 10 + рядок 11 + рядок 12 - рядок 13)").

Враховуючи викладене, суд погоджується з позивачем, що сума нарахованого податку, зазначена в рядку 11 декларації ("Податок на прибуток від діяльності, що не підлягає патентуванню ") в початковій та уточнюючій декларації ним не змінювалася. Сума ж невідображених в початковій декларації авансових внесків з податку на прибуток не вплинула на суму грошового зобов'язання, яку потрібно було сплатити за результатами року, а змінила тільки залишок суми до сплати в бюджет з урахуванням сплачених авансових внесків.

У той же час, суд звертає увагу на наступне.

Порядок ведення органами державної податкової служби обліку нарахування та погашення пені, що справляється з платників податків у зв'язку із несвоєчасним погашенням узгодженого грошового зобов'язання, та пені на податкове зобов'язання, нараховане контролюючим органом у разі виявлення його заниження та/або визначене податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків - фізичних осіб та/або контролюючим органом під час перевірки такого податкового агента, станом на виникнення спірних правовідносин регулювався Інструкцією про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України 17.12.2010 № 953, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2010 р. за № 1350/18645 (дата втрати чинності 10.06.2016).

Відповідно до 1.3 Інструкції:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності;

- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки;

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та у строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Пунктом 2.1.1 Інструкції пеня нараховується: після закінчення встановлених Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу.

Нарахування пені розпочинається:

- при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного Кодексом;

- при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно з Кодексом.

Відповідно до п. 2.2., пп. 2.3.1 п 2.3 нарахування пені, визначеної підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 цього розділу, здійснюється у день фактичного погашення податкового боргу (частини податкового боргу).

Нарахування пені закінчується: у день зарахування коштів на відповідний рахунок Державного казначейства України та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань.

Відповідно до п. 2.5 Інструкції у разі часткового погашення податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку.

Під час розгляду справи, судом встановлено, що згідно наданих позивачем до позовної заяви копій платіжних доручень, ним було сплачено авансових внесків з податку на прибуток в розмірі 507 610, 00 грн.

При цьому, згідно копії Акта № 17981-20 від 10.12.2014 року звіряння розрахунків між ДПІ у Шевченківському p-ні ГУ Міндоходів у м. Києві та ТОВ ЕМТ Електронікс , у останнього обліковувалася переплата на суму 3 383, 00 грн.

Також матеріали містять копію платіжного доручення № 404 від 05.03.2014 року про сплату ТОВ ЕМТ Електронікс податку на прибуток приватних підприємств за 2013 рік на суму 75 821, 00 грн.

Отже, враховуючи викладене вище, станом на 11.03.2014 року у позивача був наявний борг у розмірі 98 139, 00 грн.

Тобто така сума утворилася за рахунок переплати на суму 79 204, 00 грн. (3 383, 00 грн. +75 821, 00 грн.) та поданням уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток за 2013 рік (№ 9091419762), поданої 15.07.2014 року з зазначенням суми, сплачених авансових внесків з податку на прибуток підприємств за 2013 рік у розмірі 507 610, 00 грн.

Вказана сума боргу також підтверджується рішенням ГУ ДФС у м. Києві від 13.06.2014 року № 12413/10/26-15-10-06 (а.с. 73).

У той же, час борг у розмірі 98 139, 00 грн., позивачем було сплачено згідно платіжного доручення № 608 від 17.07.2014 року, копія якого наявна в матеріалах справи.

Враховуючи викладене вище, суд зазначає, що згідно п. 87.1 ст. 87 ПК України, Джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Таким чином, з урахуванням вказаного вище, суд погоджується з позивачем, що в зв'язку з наявною у ТОВ ЕМТ Електронікс переплатою та наявною сумою сплати авансових внесків за 2013 рік, відповідач при подачі позивачем 03.03.2014 року податкової декларації з податку на прибуток за 2013 рік (№ 9091064034) з визначеною сумою до сплати у розмірі 684 953 грн., у відповідності ст. 87.1. ПК України мав би самостійно без заяви платника здійснити сплату такого грошових зобов'язань за рахунок надміру сплачених сум такого платежу, чого ним зроблено не було.

А тому, суд погоджується з доводами позивача, що неправильне визначення відповідачем суми податкового боргу позивача з податку на прибуток, шляхом виключення із суми погашення податкового боргу сум раніш сплачених авансових внесків з податку на прибуток, сталося через невиконання відповідачем вимог пп. "а" п. 87.1. ПКУ.

У зв'язку з чим, позовні вимоги позивача про визнання протиправними дії ДПІ у Шевченківському p-ні ГУ Міндоходів у м. Києві щодо нарахування пені через несвоєчасну сплату ТОВ ЕМТ Електронікс податку на прибуток приватних підприємств (11021000) за 2013 рік у розмірі 23710,41 (двадцять три тисячі сімсот десять грн. 41 коп.), згідно акту звірки № 17981-20 від 10.12.2014 року між ДПІ у Шевченківському p-ні ГУ Міндоходів у м. Києві та ТОВ ЕМТ Електронікс є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

При цьому, суд приходить до висновку, що податок на прибуток підприємств за 2013 рік у повному розмірі позивачем було сплачено 17.07.2014 року та позивачем не здійснювалося часткового погашення боргу.

Відповідно до статті 102 Податкового кодексу України перебіг стоку давності починається з дня: наступного за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом. Грошовим зобов'язанням є сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Кодексу). Строки сплати грошового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом, регулюються пунктами 57.2, 57.3 ст. 57 Кодексу.

А тому, кількість днів прострочення сплати податкового боргу становить 127 днів, обрахунок якого рахується з 13.03.2014 року і день фактичної сплати боргу - 17.07.2014 року.

Відповідно до Додатку 1 до Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, сума пені розраховується за такою формулою:

?погашення податкового боргу х Kднів : 100 % х UНБУ

х 1,2

Y =

R

де:

Y - сума пені, що нараховується на фактично погашену суму податкового боргу (завжди округлюється до другого знака після коми);

?погашення податкового боргу - фактично погашена сума податкового боргу;

Kднів - кількість днів затримки сплати податкового зобов'язання;

UНБУ - більша з облікових ставок Національного банку України, що діяли на день виникнення податкового боргу або на день його (його частини) погашення;

1,2 - коефіцієнт, що дозволяє розрахувати 120 % річних UНБУ;

R - кількість днів у календарному році.

Отже, оскільки сума боргу по податковій декларації з податку на прибуток за 2013 рік (№ 9091064034) становила 98 139,00 грн. та була фактично сплачена 17.07.2014 року.

А тому, розрахунок пені має бути наступний: (98 139,00 грн. х 127 днів/100%х 9,5% х 1,2)/365 днів = 3 892,76 грн.

При цьому, доводи відповідача про те, що спірне податкове повідомлення-рішення було винесено ним правомірно, є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.

За приписами норм ст. 126 ПК України, у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

У зв'язку з чим, податкове повідомлення - рішення ДПІ у Шевченківському p-ні ГУ Міндоходів у м. Києві від 10.06.2015 р. за № 0032011503 по формі "Ш", згідно якого до позивача застосовані штрафні санкції в сумі 121 149,80 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

При цьому, щодо вимоги позивач про зобов'язання ДПІ у Шевченківському p-ні ГУ Міндоходів у м. Києві здійснити перерахунок пені через несвоєчасну сплату ТОВ ЕМТ Електронікс податку на прибуток приватних підприємств (11021000) за 2013 рік, до розміру в 3 892,76 (три тисячі вісімсот дев'яносто дві грн. 76 коп.), є передчасними, адже позивачем не надано доказів не проведення контролюючим органом відповідного коригування в КОР за наслідками скасування судом податкового повідомлення-рішення від 10.06.2015 р. за № 0032011503.

Беручи до уваги викладене вище, суд приходить до висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог.

У відповідності до частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд прийшов до переконання про часткове задоволення позовних вимог повністю.

Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ЕМТ Електронікс (код ЄДРПОУ 32710735, 01001, Київ, провулок Михайлівський, 12/1) задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо нарахування пені через несвоєчасну сплату ТОВ ЕМТ Електронікс податку на прибуток приватних підприємств (11021000) за 2013 рік у розмірі 23710,41 (двадцять три тисячі сімсот десять грн. 41 коп.), згідно акту звірки № 17981-20 від 10.12.2014 року між ДПІ у Шевченківському p-ні ГУ Міндоходів у м. Києві та ТОВ ЕМТ Електронікс .

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 10 червня 2015 року за № 0032011503.

4. В задоволенні решти позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю ЕМТ Електронікс (код ЄДРПОУ 32710735, 01001, Київ, провулок Михайлівський, 12/1) відмовити.

4. Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 38728711, 04107, м. Київ, вул. Багговутівська, 26) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЕМТ Електронікс (код ЄДРПОУ 32710735, 01001, Київ, провулок Михайлівський, 12/1) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 041 (дві тисячі сорок одна) грн. 44 коп.

Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VIII, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Амельохін