Постанова

від 17.09.2018 по справі 809/474/18

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2018 рокуЛьвів№ 876/5664/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Обрізко І.М.

суддів Гудима Л.Я., Улицького В.С.

за участю секретаря судового засідання Мацьків М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06 червня 2018 року прийняте суддею Шумей М.В. в місті Івано-Франківську у справі № 809/474/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до 14 державної пожежно-рятувальної частини управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до 14 державної пожежно-рятувальної частини УДСНС України в Івано-Франківській області в якому просить: визнати протиправною бездіяльність, пов'язану із невиплатою позивачу в повному обсязі за період з 01.06.2015 по 02.03.2016 підвищення посадового окладу на підставі Закону України Про статус гірських населених пунктів в Україні від 15.02.1995 №56/95-ВР та постанови Кабінету Міністрів України Про умови оплати праці осіб, які працюють в гірських районах від 11.08.1995 №648; стягнути з вказаної частини на його користь підвищення посадового окладу за військову службу на території населених пунктів, яким надано статус гірських, за період з 01.06.2015 по 02.03.2016 в сумі 640,13 грн.; стягнути на користь позивача середній заробіток за період з 03.03.2016 по 12.03.2018 за затримку розрахунку грошового забезпечення при звільненні в розмірі 86794,35.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06 червня 2018 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Суд виходив з того, що з червня 2015 року по день звільнення позивача із служби цивільного захисту виплата надбавки за службу у високогірних місцевостях здійснювалась в обсязі до 50 відсотків від її розміру.

У зв'язку із змінами в законодавстві, обмежено розмір додаткового виду грошового забезпечення-надбавки за службу у високогірних місцевостях, встановленої додатком 27 до постанови КМУ Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб № 1294 від 07.11.2007. В підтвердження позиції застосовано практику Верховного Суду.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, стороною позивача подано апеляційну скаргу, де вказується на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та постановити рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги покликання маються на те, що спірні виплати раніше були впорядковані, тому підлягають виплаті в повному розмірі так як законодавство не містить заборон.

Застосована позиція Верховного Суду не розповсюджується на досліджені правовідносини, так як постановлена за інших фактичних обставин.

Згідно ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Так, судом встановлено, що наказом УДСНС України в Івано-Франківській області (по особовому складу) №158 від 02.03.2016 ОСОБА_1, з 02.03.2016 звільнено зі служби цивільного захисту. Вислуга років позивача станом на день звільнення становила 12 років 08 місяці та 07 днів. Загальний трудовий стаж позивача становив 28 рік 08 місяців та 25 днів. Вислуга років для виплати вихідної допомоги ОСОБА_1, становила 12років 08 місяці та 07 днів (а.с.19).

До 31.05.2015 ОСОБА_1, виплачувалася надбавка до посадового окладу за службу у високогірних місцевостях в розмірі 25% від посадового окладу. З 01.06.2015 позивачу виплачувалась вказана надбавка у розмірі 12,5% від посадового окладу, про що свідчить довідка 14 державної пожежно-рятувальної частини Територіального управління МНС в Івано-Франківській області за №05/01-18 від 31.01.2018 (а.с.20), грошовий атестат №2 (а.с.23) та підтвердження до грошового атестата (а.с.24).

Розмір середньомісячного грошового забезпечення протягом останніх двох місяців перебування на посаді ОСОБА_1, становив 3417,17 грн., за січень 2016 року та 3417,17 за лютий 2016 року (а.с.25-26).

Критерії, за якими населені пункти набувають статусу гірських, визначає основні засади державної політики щодо розвитку гірських населених пунктів та гарантії соціального захисту громадян, що у них проживають, працюють або навчаються встановлено Законом України Про статус гірських населених пунктів в Україні № 56/95-ВР від 15.02.1995 (далі - Закон № 56/95-ВР).

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону № 56/95-ВР умови оплати праці осіб, які працюють у гірських районах, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з абз. 1, 3 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України Про умови оплати праці осіб, які працюють в гірських районах № 648 від 11.08.1995 установлено, що на підприємствах, в установах, організаціях та військових частинах, розташованих на території населених пунктів, яким надано статус гірських, тарифні ставки і посадові оклади працівників, військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації та Державної кримінально-виконавчої служби, визначені генеральною, галузевими та регіональними угодами як мінімальні гарантії в оплаті праці, а також встановлені за рішенням Кабінету Міністрів України або за його дорученням, підвищуються на 25 відсотків (абзац 1 пункту 1 постанови). Підвищення тарифних ставок і посадових окладів працівникам бюджетних установ і організацій, військовослужбовцям та особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації та Державної кримінально-виконавчої служби здійснити в межах асигнувань відповідних бюджетів.

Додатком №27 постанови Кабінету Міністрів України Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб №1294 від 07.11.2007 (далі - Постанова №1294) встановлено додаткові види грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту, серед яких передбачена надбавка за службу у високогірних місцевостях у розмірі 25 відсотків посадового окладу.

Вимогами пункту 7 Постанови №1294 передбачено, що до упорядкування додаткових видів грошового забезпечення, визначених згідно з додатками 25-28, їх виплата провадиться в межах затвердженого фонду грошового забезпечення в обсязі до 50 відсотків установленого згідно із зазначеними додатками розміру, крім щомісячних виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу льотного та наземного складу авіації, плаваючого складу, військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, які виконують водолазні роботи, проходять службу у високомобільних десантних військах та частинах спеціального призначення, та виплати одноразової винагороди військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, які знешкоджують вибухові предмети.

На виконання Постанови №1294 наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи № 447 від 10.08.2008 було затверджено Інструкцію про виплату грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту (далі - Інструкція № 447).

Пунктом 2 зазначеного Наказу передбачалось, що до упорядкування додаткових видів грошового забезпечення виплати додаткових видів грошового забезпечення, передбачені пунктами 4.9-4.11, 4.13-4.15 та пунктом 6.1 (крім щомісячних виплат особам рядового і начальницького складу льотного та наземного складу авіації, плаваючого складу, а також тим, які виконують водолазні роботи), здійснювати в обсязі до 50 відсотків установленого згідно із зазначеною Інструкцією розміру. Однак, вказана надбавка не входила у зазначений перелік додаткових видів грошового забезпечення, виплата яких здійснювалась в обсязі до 50 відсотків.

Пунктом 4.17.1 Інструкції № 447 передбачалось, що особам рядового і начальницького складу, які проходять службу в органах управління (підрозділах), дислокованих у населених пунктах, яким відповідно до чинного законодавства надано статус гірських, виплачується надбавка за службу у високогірних місцевостях в розмірі 25 відсотків до посадового окладу за основною або тимчасово виконуваною посадою.

Тому, з дати набрання чинності Інструкцією № 447 і до травня 2015 позивачу виплачувалась надбавка за службу у високогірних місцевостях в розмірі 25 відсотків до посадового окладу.

Як вірно враховано судом першої інстанції, 16.06.2015 набрав чинності наказ Міністерства внутрішніх справ України Про затвердження Інструкції про виплату грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту № 475 від 23.04.2015 (далі - Інструкція № 475), яким визнано таким, що втратив чинність наказ Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи № 447 від 10.08.2008.

Згідно вимог п. 7 Інструкції № 475 грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, визначених у кошторисі органу управління (підрозділу) на грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу.

Вимогами п. 17 Інструкції № 475 визначено порядок виплати надбавки за службу у високогірних місцевостях. Зокрема, особам рядового і начальницького складу, які проходять службу в органах управління (підрозділах), дислокованих у населених пунктах, яким відповідно до чинного законодавства надано статус гірських, виплачується надбавка в розмірі 25 відсотків до посадового окладу за основною або тимчасово виконуваною посадою.

Відповідно до п. 19 Інструкції №475 до упорядкування додаткових видів грошового забезпечення виплати додаткових видів грошового забезпечення, передбачені пунктами 9 - 17 цього розділу (крім щомісячних виплат особам рядового і начальницького складу льотного та наземного складу авіації, плаваючого складу, а також тим, які виконують водолазні роботи), здійснювати в обсязі до 50 відсотків установленого згідно із цією Інструкцією розміру.

Враховуючи наведене, з червня 2015 по день звільнення позивача зі служби цивільного захисту виплата надбавки за службу у високогірних місцевостях здійснювалась в обсязі до 50 відсотків від її розміру (тобто у розмірі 12,5% до посадового окладу).

Обрана позиція в справі не суперечить практиці Європейський суд з прав людини викладеної у рішенні від 09.10.1979 року в справі Ейрі проти Ірландії . Суд констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі Кйартан Асмундсон проти Ісландії від 12.10.2004 року. Отже, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачу правомірно виплачувалося додаткове грошове забезпечення у вигляді надбавки за службу у високогірних місцевостях у розмірі 50% від 25% до посадового окладу за період з 01 червня 2015 по 02 березня 2016 року у зв'язку із змінами в законодавстві.

Відтак, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги про стягнення з відповідача середнього заробітку за затримку грошового забезпечення при звільненні з роботи за період з 03.03.2016 по 12.03.2018 у розмірі 86794,35 грн, оскільки така є похідною від першої вимоги та пов'язана із нею.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 308, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06 червня 2018 року у справі № 809/474/18 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя І. М. Обрізко судді Л. Я. Гудим В. З. Улицький Повне судове рішення складено 20.09.2018 року.