Постанова

від 17.09.2018 по справі 820/1808/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Спірідонов М.О.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

17 вересня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/1808/18

Харківський апеляційний адміністративний суд

колегія суддів у складі:

Головуючого судді Бартош Н.С.,

Суддів: Мінаєвої О.М., Макаренко Я.М.

за участю секретаря судового засідання Білюк Д.О.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_2

представника відповідача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду (суддя Спірідонов М.О.) від 31.05.2018 р. (повний текст рішення складений 06.06.2018 р.) по справі № 820/1808/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю РЕСТОРАНСНАБ

до Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ РЕСТОРАНСНАБ , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 18.12.2017 р.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 31.05.2018 р. по справі № 820/1808/18 позовні вимоги задоволено.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, якою відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив про законність судового рішення, у зв'язку з чим просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та відзив на неї, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 28.11.2017 р. співробітниками ГУ ДФС у Харківській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ РЕСТОРАНСНАБ з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства України в частині господарських взаємовідносин з ТОВ Ятанар (код за ЄДРПОУ 40792922) за березень 2017.

Підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення слугував акт № 21621/20-40-14-11-11/39372104 від 28.11.2017 р., в якому перевіряючими зафіксовані порушення підприємством позивача вимог п. 185.1 ст. 185 та п. 187.1 ст. 187 п. 201.1, п. 201.7, п. 201.10 ст. 201 ПК України, що призвело до заниження податкових зобов'язань за березень 2017 року у сумі 287188,00 грн. та як наслідок завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 287188,00 грн.

Не погодившись з прийнятим контролюючим органом податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду першої інстанції із вищевказаними позовним вимогами.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до висновку, що відповідачем не доведено обґрунтованості та правомірності викладених висновків в акті перевірки № 21621/20-40-14-11-11/39372104 від 28.11.2017 р., а відтак, і законності винесеного податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 18.12.2017 р.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Судовим розглядом встановлено, що 06.03.2017 р. між підприємством позивача та ТОВ ЯТАНАР укладений Договір поставки № 0603/2017, за умовами якого продавець зобов'язується на умовах 100% попередньої оплати (п. 4.5. договору) продати (передати) у власність Покупцю товар, асортимент (номенклатура), кількість і вартість якого, вказується в накладних, які після їх оформлення є невід'ємною частиною договору. Доставка товару здійснюється зі складу Продавця транспортними засобами однієї зі сторін на умовах РСА-смт. Пісочин, Харківського району, Харківської області. Відповідно до п. 5.2. договору розрахунки за договором здійснюються в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів з поточного рахунку Покупця на поточний рахунок продавця, а датою оплати за товар вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок продавця.

На підтвердження реальності вчинення вказаного вище правочину позивачем надані податкові накладені: № 1 від 07.03.2017 р. на суму 165765,00 грн. в т.ч. ПДВ 27627.50 грн.; № 2 від 07.03.2017 р. на суму 108882,72 грн. в т.ч. ПДВ 18147,12 грн.; № 3 від 07.03.2017 р. на суму 108554,76 грн. в т.ч. ПДВ 18092,00 грн.; № 4 від 07.03.2017 р. на суму 108882,72 грн. в т.ч. ПДВ 18147,00 грн.; № 5 від 07.03.2017 р. на суму 108882,72 грн. в т.ч. ПДВ 18147,00 грн.; № 6 від 09.03.2017 р. на суму 158313,60 грн. в т.ч. ПДВ 26385,60 грн.; № 7 від 09.03.2017 р. на суму 230218,54 грн. в т.ч. ПДВ 38369,76 грн.; № 8 від 09.03.2017 р. на суму 61632,00 грн. в т.ч. ПДВ 10272,00 грн.; № 9 від 13.03.2017 р. на суму 69960,00 грн. в т.ч. ПДВ 11660,00 грн.; № 10 від 13.03.2017 р. на суму 69960,00 грн. в т.ч. ПДВ 11660,00 грн.; № 11 від 13.03.2017 р. на суму 72416,28 грн. в т.ч. ПДВ 12069,38 грн.; № 12 від 13.03.2017 р. на суму 74088,00 грн. в т.ч. ПДВ 12348,00 грн.; № 13 від 13.03.2017 р. на суму 87991,50 грн. в т.ч. ПДВ 14665,25 грн.; № 14 від 13.03.2017 р. на суму 73595,40 грн. в т.ч. ПДВ 12265.90 грн.; № 15 від 13.03.2017 р. на суму 73595,40 грн. в т.ч. ПДВ 12265,90 грн.; № 16 від 13.03.2017 р. на суму 70395,60 грн. в т.ч. ПДВ 11732,60 грн.; № 17 від 13.03.2017 р. на суму 70395,60 грн. в т.ч. ПДВ 11732,60 грн.; № 18 від 13.03.2017 р. на суму 9599,40 грн. в т.ч. ПДВ 1599,90 грн. та видаткові накладні: № 20 від 20.03.2017 р. на суму 165765,00 грн. в т.ч. ПДВ 27627.50 грн.; № 21 від 20.03.2017 р. на суму 108882,72 грн. в т.ч. ПДВ 18147,12 грн.; № 22 від 20.03.2017 р. на суму 108554,76 грн. в т.ч. ПДВ 18092,00 грн.; № 23 від 20.03.2017 р. на суму 108882,72 грн. в т.ч. ПДВ 18147,00 грн.; № 24 від 21.03.2017 р. на суму 108882,72 грн. в т.ч. ПДВ 18147,00 грн.; № 25 від 23.03.2017 р. на суму 158313,60 грн. в т.ч. ПДВ 26385,60 грн.; № 26 від 23.03.2017 р. на суму 230218,54 грн. в т.ч. ПДВ 38369,76 грн.; № 27 від 23.03.2017 р. на суму 61632,00 грн. в т.ч. ПДВ 10272,00 грн.; № 28 від 23.03.2017 р. на суму 69960,00 грн. в т.ч. ПДВ 11660,00 грн.; № 29 від 23.03.2017 р. на суму 69960,00 грн. в т.ч. ПДВ 11660,00 грн.; № 30 від 23.03.2017 р. на суму 72416,28 грн. в т.ч. ПДВ 12069,38 грн.; № 31 від 33.03.2017 р. на суму 74088,00 грн. в т.ч. ПДВ 12348,00 грн.; № 32 від 23.03.2017 р. на суму 87991,50 грн. в т.ч. ПДВ 14665,25 грн.; № 33 від 24.03.2017 р. на суму 73595,40 грн. в т.ч. ПДВ 12265.90 грн.; № 34 від 24.03.2017 р. на суму 73595,40 грн. в т.ч. ПДВ 12265,90 грн.; № 35 від 24.03.2017 р. на суму 70395,60 грн. в т.ч. ПДВ 11732,60 грн.; № 36 від 24.03.2017 р. на суму 70395,60 грн. в т.ч. ПДВ 11732,60 грн.; № 37 від 24.03.2017 р. на суму 9599,40 грн. в т.ч. ПДВ 1599,90 грн.

Суми податку на додану вартість за податковими накладними включені до суми податкових зобов'язань, які відображені в реєстрі видаткових податкових накладних. Перевезення товару здійснювалось безпосередньо платником податків або перевізником ФОП ОСОБА_4, про що складені відповідні товарно-транспортні накладні. У березні 2017 року на розрахунковий рахунок позивача від ТОВ ЯТАНАР надійшли грошові кошти за придбаний товар.

Зазначені операції відображено в бухгалтерському обліку, а саме: по Д-ту 311 К-т 361 зроблено проводку, а за даними рахунку 281, товар в кількості згідно видаткових накладних списаний зі складу. Дебіторсько-кридоторська заборгованість у платника податків перед ТОВ ЯТАНАР на момент перевірки була відсутня.

Реалізований на користь ТОВ ЯТАНАР товар імпортований платником податків, а податок на додану вартість сплачений митну органу по імпортованому товару, що відображено у податкових звітах з ПДВ за відповідний податковий період.

Порушення вимог податкового законодавства відповідач по справі пов'язує з тим, до ГУ ДФС у Харківській області надійшов протокол допиту свідка від 13.07.2017 р. директора ТОВ ЯТАНАР ОСОБА_5, складений старшим оперуповноваженим ОУ Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області ОСОБА_6 щодо непричетності до створення та діяльності ТОВ ЯТАНАР , про що зазначено в акті перевірки.

Також, з наявної інформації, наданої слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у Харківській області вбачається, що слідчим управлінням ФР ГУ ДФС у Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12014220000001164 від 17.12.2014 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 19, ч. 1 ст. 205, ч. 2 ст. 212 КК України.

У ході судового розслідування отримані фактичні дані, які можуть свідчити про ухилення від сплати податків службовими особами ТОВ РЕСТОРАНСНАБ , ПОГ Дар'я ХВ ВГОІСОГУ ТІКР, ТОВ Соцпродукт , ТОВ Феніксіон при здійсненні в період 2017 року фінансово-господарських операцій з підприємствами покупцями ТОВ ЯТАНАР та ТОВ Контіненталь ЛЛС .

Також, у ході перевірки встановлено, що відповідно до даних ІС Податковий блок у 1 кварталі 2017 року у ТОВ ЯТАНАР працювала 1 особа - директор. Відповідно до наданих товарно-транспортних накладних розвантаження товарів здійснювалось за адресою: смт. Пісочин, Харківська обл. Зважаючи на великі обсяги здійснюваних операцій (розвантаження 10821 кг товарів), відсутність інформації щодо наявності у ТОВ ЯТАНАР складських приміщень у смт. Пісочин та 1 працюючу особу, на думку відповідача, відсутня фізична можливість здійснення вищезазначених операцій.

Відповідно, наявність пояснень (свідчень) керівників та засновників суб'єктів господарювання щодо непричетності до ведення фінансово-господарської діяльності є достатньою підставою для неврахування первинних документів в даних податкового обліку. У вищезазначених документах наявні підписи ОСОБА_5М на видаткових накладних, що засвідчують відвантаження товару.

На підставі наведених обставин, відповідачем зроблений висновок, що фактично TOB РЕСТОРАНСНАБ здійснено безпідставне документальне оформлення нереальної господарської операції з постачання (продажу) на користь ТОВ ЯТАНАР при використанні відповідних товарів не у господарській діяльності та при здійсненні поставки за невідомим напрямком і складено первинний документ - видаткову накладну, всупереч норм ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та пп. 2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704. Оскільки, відсутній факт формування згідно з абз. 2 ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні відповідного активу, як ресурсу контрольованого у результаті минулих подій внаслідок реального придбання у інших суб'єктів господарювання або власного виробництва. Тобто, відсутня господарська операція, як певна дія або подія у визначенні абзацу п'ятого ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , в основі якої має бути дійсний рух певного активу. Також апелянт зазначив, що надані позивачем документи не можуть за змістом п. 44.1 ст. 44 ПК України вважатися документами для підтвердження даних податкового обліку і звітності.

Колегія суддів зазначає, що згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (ч. 2 ст. 3 Закону України від 16.07.1999 р. № 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Положеннями ст. 9 Закону № 996 встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто, факт отримання ТМЦ, виконання робіт (надання послуг, тощо) повинно бути оформлено відповідним первинним документом, та для набуття статусу первинного документа, повинен містити всі необхідні реквізити, передбачені ст. 9 Закону України № 996.

Відповідно до п. 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність в документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна ув'язка окремих показників; забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам.

Для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не повинні порушувати публічний порядок, встановлений Законом № 996-XIV.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

В доводах апеляційної скарги відповідач по справі послався на те, що надані позивачем документи не можуть за змістом п. 44.1 ст. 44 ПК України вважатися документами для підтвердження даних податкового обліку і звітності. Такий висновок податкового органу пов'язаний виключно з наявністю протоколу допиту свідка від 13.07.2017 р. (директора ТОВ ЯТАНАР ОСОБА_5М.), складений старшим оперуповноваженим ОУ Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області ОСОБА_6 щодо непричетності до створення та діяльності ТОВ ЯТАНАР і з тією обставиною, що у контрагента підприємства позивача відсутні складські приміщення у смт. Пісочин та у штаті рахується лише 1 працююча особа, що свідчить про відсутність фізичної можливості здійснення господарських операцій.

Як вбачається зі змісту протоколу допиту від 13.07.2017 р., ОСОБА_5 дізнався про те, що є директором Ятанар , від працівників податкової міліції, не реєстрував вказаного підприємства, не видавав довіреностей від свого імені, не вів фінансово-господарської діяльності цього підприємства, не складав, не підписував та не подавав до ДФС звітності, де знаходиться печатка та фінансово-господарські документи йому не відомо.

Колегія суддів зазначає, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Наведене свідчить про те, що наслідки для податкового обліку створює фактичний рух активів за результатами здійснення господарських операцій, що є обов'язковою умовою для формування податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження судом під час вирішення справи.

При цьому, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

При вирішенні спору щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що відповідно до вимог ст. 77 КАС України обов'язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб'єктом владних повноважень покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податкового кредиту, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

Зі змісту акту перевірки та з доводів апеляційної скарги вбачається, що нереальність вчинення господарської операції підприємства позивача з ТОВ Ятанар відповідач пов'язує виключно з наявністю кримінального провадження щодо посадових осіб цього контрагента за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 19, ч. 1 ст. 205, ч. 2 ст. 212 КК України та з відсутністю необхідних трудових ресурсів і виробничих потужностей, зокрема, складських приміщень. Доводів з приводу дефекності форми та змісту наданих позивачем первинних документів контролюючим органом не наведено.

Разом з тим, належними та допустимими в розумінні ст. 124 Конституції України, ст. ст. 73, 74 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі, або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином, або рішення суду про визнання правочину недійсним.

Однак, відповідачем по справі не було надано до судів першої та апеляційної інстанцій доказів наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином або наявності рішення суду про визнання правочинів недійсними.

Щодо посилання в апеляційній скарзі на наявність відкритого кримінального провадження щодо контрагента ТОВ Ятанар , як на підставу для визнання господарських операцій позивача з цим контрагентом нереальними, колегія суддів зазначає таке.

Сам факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб'єктів, в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентом. Окрім того, під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб'єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Така позиція узгоджується з правовими висновками, викладеними в постанові Верховного Суду від 27.03.2018 р. по справі № 816/809/17.

Крім того, в матеріалах справи міститься копія нотаріально завіреної заяви ОСОБА_5, в якій ця особа повідомляє, що господарська діяльність здійснюється ним особисто, податкова звітність подається в електронній формі, документи підписуються та складаються також особисто ОСОБА_5 Також у цій заяві зазначено, що для належного збереження товарів, які придбаються для подальшої реалізації товариство орендує складські приміщення, які знаходяться в Київській області. Негабаритні товари можуть зберігатися за юридичною адресою товариства (а.с. 42, т. 2).

Щодо доводів апеляційної скарги про відсутність трудових ресурсів, виробничого обладнання та основних засобів у контрагентів позивача, колегія суддів зазначає наступне.

Такий вид діяльності, як торгівля певним товаром, не завжди вимагає від суб'єкта господарської діяльності наявності виробничого обладнання, оскільки торгівля може здійснюватися готовою продукцією шляхом посередництва.

Крім того, залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основі та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 30.01.2018 р. по справі № 2а/1770/3360/12.

На підставі наведених вище обставин, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про реальність здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ ЯТАНАР . Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи те, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.05.2018 р. по справі № 820/1808/18 прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів не виявила підстав для її скасування.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.05.2018 р. по справі № 820/1808/18 - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.05.2018 р. по справі № 820/1808/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю РЕСТОРАНСНАБ до Головного управління ДФС у Харківській області, про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку і строки, визначені ст. ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_1 Судді (підпис) (підпис) ОСОБА_7 ОСОБА_8

Повний текст постанови складений 21.09.2018 року.