Постанова

від 19.09.2018 по справі 826/7227/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

19 вересня 2018 року

справа №826/7227/16

адміністративне провадження №К/9901/57008/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

при секретарі судового засідання Гутніченко А.М.

за участю представників

позивача - Кіт А.П. за дов. від 19 вересня 2018 року № 1909/18-1,

відповідача - Борозни М.П. за дов. від 14 грудня 2017 року №76,

Дмитренко О.О. за дов. від 14 грудня 2017 року №97,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2018 року у складі судді Смолія І.В. та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2018 у складі суддів Кучми А.Ю., Аліменка В.О., Безименної Н.В. у справі №826/7227/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Імест - Плюс до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби про скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В :

У травні 2016 року Товариства з обмеженою відповідальністю Імест - Плюс (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби (далі - податковий орган, відповідач у справі) про скасування податкових повідомлень-рішень податкового органу від 18 вересня 2015 року № 0005152204, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на 281 576 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями на 70 394 грн., та № 0005142204, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на 272736 грн. за основним платежем та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 68 184 грн., з мотивів безпідставності їх прийняття.

31 січня 2018 року рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2018 року, задоволений позов Товариства, визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення податкового органу від 18 вересня 2015 року № 0005142204 та №0005152204.

Ухвалюючи судові рішення суди попередніх інстанцій встановили, що господарські операції позивача з його контрагентами спричинили реальні зміни майнового стану платника податків, витрати та податковий кредит сформовані платником податків правомірно, внаслідок чого відсутні підстави для прийняття податкових повідомлень - рішень.

23 липня 2018 року податковим органом подано касаційну скаргу до Верховного Суду в якій відповідач, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, а також неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, прийняте нове рішення, яким відмовити повністю у задоволенні позовних вимог Товариству.

В обґрунтування касаційної скарги відповідач наводить обставини справи, які не було досліджено судом апеляційної інстанції та викладає розділ касаційної скарги По взаємовідносинах позивача з контрагентами повідомляємо , в якому наводить сім підрозділів з окремим або групою контрагентів, взаємовідносини з якими були предметом перевірки, результати якої покладені в основу прийняття спірного рішення, посилаючись на необхідність застосування у межах спірних відносин положень часини 6 статт78 Кодексу адміністративного судочинства України та судову практику за останні тринадцять років зі спірних у справі питань шляхом її цитування. Доводить порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права стосовно оцінки доказів.

20 серпня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу після усунення недоліків наведених в ухвалі цього суду від 30 липня 2018 року та справа №826/7227/16 витребувана із Окружного адміністративного суду міста Києва.

Відзив на касаційну скаргу від Товариства на касаційну скаргу податкового органу до Суду не надходив, що не перешкоджає розгляду касаційної справи по суті.

30 серпня 2018 року матеріали справи № 826/7227/16 до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Товариство є юридичною особою, включене до ЕДРПОУ за номером 35390910, перебуває на податковому обліку з 06 вересня 2007 року, є платником податку на додану вартість.

Податковим органом на підставі наказу керівника податкового органу від 10 серпня 2015 року №763-П, на підставі підпунктів 78.1.1, 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, проведено документальну позапланову не виїзну перевірку Товариства (позивача у справі) з питань фінансово-господарських взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю Аптар , Товариством з обмеженою відповідальністю Трейдстар , Товариством з обмеженою відповідальністю Протер , Товариством з обмеженою відповідальністю НВК Експерт - буд , Товариством з обмеженою відповідальністю Юр фактор , Товариством з обмеженою відповідальністю Ариал , Приватним підприємством Вектор 8 , Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельна-Експертиза , Приватним підприємством В.Е.Е.Р , Товариством з обмеженою відповідальністю Ра-Легат , Товариством з обмеженою відповідальністю ТД Мустанг , Товариством з обмеженою відповідальністю Славкосметік Груп , Товариством з обмеженою відповідальністю Прорітейл , Товариством з обмеженою відповідальністю Норісвел-С за період з 01 липня 2011 року по 30 червня 2014 року, результати якої викладені в акті перевірки від 25 серпня 2015 року №4945/26-51-22-04/35390910 (далі акт перевірки).

Керівником податкового органу 18 вересня 2015 року прийняті податкові повідомлення-рішення згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України на підставі акту перевірки.

Податковим повідомленням-рішенням №0005152204 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем у сумі 281576 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 70394 грн. Посилання на пункт та статтю законодавчого акта, порушення якого, встановлено та відповідно до якого зроблений розрахунок або перерахунок грошового зобов'язання та правові підстави застосування штрафу податковим повідомленням - рішенням не визначені.

Податковим повідомленням-рішенням №0005142204 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 272736 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 68184 грн. Правові підстави збільшення суми грошового зобов'язання не визначені. Штрафні (фінансові) санкції застосовані на підставі пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України.

Висновками акту перевірки встановлені податкові правопорушення, які полягають в порушені позивачем, як платником податків підпунктів 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств , підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пункту 138.2, підпункту 138.8.1 пункту 138.8, статті 138, підпункту 139.1.9, пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за період перевірки на суму 405461,00 грн. та пункт 185.1 статті 185, пункти 198.1, 198.3, 198.6 статті198 Податкового кодексу України позивачем занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в розмірі 406 426,00 грн.

Суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги дійшовши до висновку про те, що у позивача наявна необхідна документація, яка дає підстави для включення витрат до складу валових за відповідний період, що виникли у зв'язку з оплатою за товари контрагентів на виконання зобов'язань по укладених договорах та віднесення позивачем сум податкового кредиту та валових витрат, що виникли за господарськими операціями з контрагентами, натомість податковим органом не виконано покладеного на нього обов'язку щодо доказування правомірності прийнятих ним оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Оцінюючи спірні правовідносини суд апеляційної інстанції висновувався на системному аналізі положень підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, статті 134, пункту 138.1 статті 138, яка має банкетний характер, пункту 138.2 цієї статті, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.10, Податкового кодексу України із застосуванням яких аналізував склад податкових правопорушень між Товариством та його контрагентами.

Щодо взаємовідносин Товариства (як покупця) із Товариством з обмеженою відповідальністю Норісвел-С (як постачальником) суди попередніх інстанцій встановили укладення та виконання договору поставки від 14 травня 2014 року №14-05/14, відповідно до якого позивач придбав інструменти прийнявши як належні докази його виконання рахунок на оплату, видаткову накладну, податкову накладну та подальший перепродаж.

Відповідач під час судового розгляду судом першої та апеляційної інстанцій посилається на наявність ухвали Києво-Святошинського суду Київської області від 31 березня 2016 року у справі 369/2131/16к, яка не існувала під час перевірки та прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, безпосередньо стосується керівника контрагента позивача.

За правилами частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, внаслідок чого ухвала в кримінальній справі, як доказ складу податкового правопорушення щодо неналежного формування податкового кредиту за взаємовідносинами позивача з його контрагентом є неприйнятною.

Суд визнає, що судами попередніх інстанцій надана податковим органом ухвала, оцінена без дотримання вимог частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд вказує на наявність невстановлених судами попередніх інстанцій істотних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи та зазначає, що вони мають наскрізний характер, так судами попередніх інстанцій не досліджені підстави призначення перевірки, наказ на її призначення, зокрема підстави які обумовили перевірку відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України щодо її призначення в межах кримінального провадження на підставі постанови ст. слідчого управління фінансових розслідувань Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві. Судами попередніх інстанцій не встановлені результати розгляду кримінальної справи в межах якої призначена перевірка, та не досліджена можливість реалізації результатів такої перевірки до завершення кримінальної справи. Покладені в основу перевірки дві норми 78.1.1 та 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України взагалі не досліджувались судами попередніх інстанцій на предмет обсягу (предмету) перевірки, чи є вони тотожними чи мають самостійний (окремий) предмет дослідження.

Щодо взаємовідносин Товариства, як учасника з Товариством з обмеженою відповідальністю Аптар (оргкомітет), між якими укладено договори про надання послуг, відповідно до яких оргкомітет надає на платних умовах учаснику послуги з організації презентацій товарів учасника (вистави).

Оцінюючи спір у цій частині суди попередніх інстанцій прийняли у якості доказів виконання договорів рахунки на оплату, акти надання послуг, податкові накладні та встановили використання придбаних послуг реклами у господарській діяльності.

Доводи касаційної скарги щодо цього контрагента відсутні.

Щодо взаємовідносин Товариства, як учасника та Приватного підприємства В.Е.Е.Р. , як оргкомітет, між якими укладено договір про надання послуг №25/06-12 від 25 червня 2012 року про участь у виставці та договір поставки від 01 листопада 2011 року №ІМ-253.

Відповідач в акті перевірки та впродовж судового розгляду справи посилається на протокол допиту свідка ОСОБА_5 від 12 серпня 2014 року в рамках кримінального провадження №32014100050000001, в якому він повідомив те, що про Приватне підприємство В.Е.Е.Р. ніколи не чув, його засновником та директором не являвся, жодного відношення до його діяльності не мав.

Суди попередніх інстанцій в порушення принципів належності, достовірності, допустимості доказів встановлені статтями 73, 74, 75 Кодексу адміністративного судочинства України не дали оцінку доводам та доказам відповідача, з урахуванням особливостей показів свідка встановлених статтями 76, 90,91,94 цього кодексу.

Щодо взаємовідносин Товариства (учасник) та Товариства з обмеженою відповідальністю Ариал (оргкомітет) укладено договори про надання послуг №14/12-12 від 14.12.2012, №07/12-12 від 07.12.2012, №01/12-12 від 01.12.2012, відповідно до яких оргкомітет надає учаснику послуги з організації презентацій товарів учасника (вистави), а учасник розраховується за наданні послуги.

Доводи податкового органу, зазначення в акті перевірки та посилання на протокол допиту свідка ОСОБА_6 від 19 серпня 2014 року в межах кримінального провадження судами попередніх інстанцій не оцінено.

Прийняття судами попередніх інстанцій світлокопій первинних документів, а саме рахунків на оплату, актів надання послуг, податкових накладних, без їх дослідження, як підстав формування даних бухгалтерського обліку є неприйнятним.

Щодо взаємовідносин Товариства (учасник) та Товариства з обмеженою відповідальністю Славкосметік Груп (оргкомітет) укладено три договори про надання послуг №25/06-12 від 25 червня 2012 року, відповідно до якого Оргкомітет надає учаснику послуги з організації презентацій товарів учасника (вистави), а учасник розраховується за наданні послуги, договори поставки інструментів №ІМ-117 від 01 серпня 2011 року та №ІМ-157 від 01 листопада 2011року.

Податковий орган в акті перевірки та під час судового розгляду посилається на покази свідка ОСОБА_4, яким як директором підписані усі три договори, в протоколі допиту він заперечує будь-яку причетність до цього підприємства.

Прийняття судами попередніх інстанцій, у якості доказів вчинення господарських операцій ксерокопій рахунків на оплату, актів надання послуг, податкових накладних є неприйнятним.

Відтак, суди попередніх інстанцій не дослідили зібрані у справі докази.

Щодо відносин Товариства (учасник) та Товариства з обмеженою відповідальністю Протер (оргкомітет) укладено договір про надання послуг №12/05-14 від 25 червня 2012, відповідно до якого Оргкомітет надає учаснику послуги з організації презентацій товарів учасника (вистави), а учасник розраховується за наданні послуги. Договір від імені контрагента позивача підписаний ОСОБА_7, який помер 29 січня 2014 року, зазначена обставина на яку посилався податковий орган також залишена поза увагою суддів попередніх інстанцій.

Щодо взаємовідносин Товариства (учасник) та Товариства з обмеженою відповідальністю РА-Легат (оргкомітет) укладено договір про надання послуг №2811 від 28 листопада 2011 року, відповідно до якого Оргкомітет надає учаснику послуги з організації презентацій товарів учасника (вистави), а учасник розраховується за наданні послуги, укладено договори поставки №ІМ-68 від 01 квітня 2011 року та №ІМ-100 від 01 липня 2011року, відповідно до яких постачальник передає покупцю товар - інструменти, а покупець розраховується за дані товари.

Доводи податкового органу, щодо відкриття рахунку у банківській установі 30 травня 2011 року та впливу цієї обставини на спірні правовідносини залишено поза увагою судів попередніх інстанцій.

Щодо відносин Товариства з Товариством з обмеженою відповідальністю Ариал , обставини впливу договору переведення боргу від 29 липня 2013 року №29/07-13 на спірні правовідносини та покази свідка ОСОБА_8, не були предметом дослідження судами попередніх інстанцій.

За межами доводів касаційної скарги, і як наслідок касаційного перегляду знаходяться взаємовідносини Товариства (позивача у справі) з Товариством з обмеженою відповідальністю НВК Експерт-Буд , Товариством з обмеженою відповідальністю Проритейл , Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельна-Експертиза , Товариством з обмеженою відповідальністю Трейдстар , Товариством з обмеженою відповідальністю ТД Мустанг , Товариством з обмеженою відповідальністю Юр Фактор .

Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що само по собі порушення кримінальної справи за фактом скоєння фіктивного підприємництва не є беззаперечною підставою та доказом відсутності реального здійснення господарської (господарських) операцій, разом із тим, в межах справи, що розглядається оцінка кожному окремому доводу, доказу не надана взагалі. Не сам факт порушення кримінальної справи є доказом спростування підстав формування бухгалтерського обліку, а належні (неналежні, невідповідні) первинні документи, які відповідають (або не відповідають) встановленим вимогам, зокрема підпис їх особою, яка його заперечує, має бути досліджений та оцінений судом.

Суд не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність у позивача відповідних первинних документів як підстав для бухгалтерського обліку господарських операцій, якими зафіксовані факти їх здійснення, відповідно до частини першої та другої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , з огляду на те, що до матеріалів справи додані письмові документи (світлокопії) які не є оригіналами та не є належним чином засвідченими копіями в розумінні частини першої, другої, четвертої, п'ятої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відтак, вважати доведеними здійснення позивачем господарських операцій та погодити у цій частині висновки судів попередніх інстанцій не передбачається можливим внаслідок дослідження ними документів та висновку здійсненого на підставі невідповідних процесуальному закону, а саме статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України письмових доказів, внаслідок чого суди попередніх інстанцій встановили обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

Встановлення судами попередніх інстанцій реальності господарських операцій, є передчасним та не доводить правомірність формування позивачем, як витрат, так і податкового кредиту по факту придбання товару (продукції), послуг та не спростовує висновки податкового органу про податкові правопорушення покладені в основу прийняття податкових повідомлень-рішень.

Верховний Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій допустили порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи при ухваленні судових рішень, внаслідок чого є підстави для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, касаційна скарга підлягає частково задоволенню.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2018 року у справі №826/7227/16 скасувати.

Справу №826/7227/16 направити на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер