Постанова

від 11.09.2018 по справі 826/3196/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 вересня 2018 року

Київ

справа №826/3196/15

касаційне провадження №К/9901/5118/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.

розглянув у судовому засіданні без повідомлення сторін касаційну скаргу Приватного підприємства Мустанг-Люкс на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.04.2015 (суддя Кармазін О.А.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.07.2015 (головуючий суддя - Гром Л.М., судді: Бєлова Л.В., Міщук М.С.) у справі №826/3196/15 за позовом Приватного підприємства Мустанг-Люкс до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство Мустанг-Люкс звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві, в якому заявило вимоги про:

визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів від 15.12.2014 №151220141;

зобов'язання Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві приймати податкові документи в електронному вигляді та податкову звітність, надіслані засобами телекомунікаційного зв'язку.

Окружний адміністративний суд м. Києва постановою від 10.04.2015 позовні вимоги залишив без задоволення.

Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 29.07.2015 залишив постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.04.2015 без змін.

Приватне підприємство Мустанг-Люкс звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.04.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.07.2015 скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, зокрема, статі 93 Цивільного кодексу України, частини другої статті 18 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 15.05.2003 № 755-IV .

Зокрема, наголошує на тому, що попередніми судовими інстанціями неповно з'ясовано обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем та Державною податковою інспекцією у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві укладено договір від 15.12.2014 №151220141 про визнання електронних документів, предметом якого є визнання податкових документів, поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органів ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.

Відповідно до пункту 3 розділу 3 вказаного договору орган ДПС зобов'язаний забезпечити приймання податкових документів в електронному вигляді платника податків у терміни, визначені законодавством для податкових документів в паперовому вигляді, та їх комп'ютерну обробку; забезпечити відправлення квитанцій на електронну адресу платника податків; забезпечувати зберігання і конфіденційність отриманих в електронному вигляді податкових документів.

Згідно з пунктом 3 розділу 6 договору від 15.12.2014 №151220141 договір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів.

В той же час, пунктом 4 розділу 6 зазначеного договору передбачено, що орган ДПС має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.

Приватним підприємством Мустанг-Люкс 17.01.2015 засобами телекомунікаційного зв'язку направлено до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2014 року.

Проте, з отриманої квитанції №1 про реєстрацію вказаної податкової звітності вбачається, що вона не прийнята через виявлені помилки щодо порушення вимог Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 №233 , а саме: Можливо, відсутній договір з ДФСУ .

Повідомлення від 05.01.2015 №5049/10/26-57-10-4 Про розірвання договору надіслано податковим органом на адресу Приватного підприємства Мустанг-Люкс 23.01.2015.

Правовою підставою для одностороннього розірвання податковим органом договору слугували положення пункту 4 Розділу 6 Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 №233 , а фактичною - встановлення відсутності юридичної особи за адресою місцезнаходження: 03134, м. Київ, Святошинський район, вулиця Сім'ї Сосніних 9, офіс 705, що підтверджуються довідкою головного відділу податкової міліції податкового органу від 30.12.2014 №4554.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, керувався тим, що наявність записів в Єдиному державному реєстрі щодо місцезнаходження платника податків не є безумовним доказом фактичного місцеперебування юридичної особи за такою адресою. Наявні в матеріалах докази (договір суборенди приміщення, договір про надання послуг поштового зв'язку) є лише атрибутами, за допомогою яких створюється видимість щодо реального місцезнаходження позивача за зареєстрованою адресою. Натомість, неперебування Приватного підприємства Мустанг-Люкс за податковою адресою підтверджується результатами вчинених відповідачем заходів з метою встановлення місцезнаходження платника податків, а також неврученням установою поштового зв'язку кореспонденції, направленої позивачу податковим органом та судом з відмітками вибули , адресат вибув .

Згідно з частиною першою статті 14 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг від 22.05.2003 № 851-IV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу.

Загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису передбачені Інструкцією з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 №233 (далі - Інструкція № 233 ) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Додатком 1 до Інструкції № 233 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) затверджено примірний договір про визнання електронних документів, відповідно до пункту 4 розділу 6 якого орган державної податкової служби має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.

Відповідно до частин першої та другої статті 651 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Частиною третьою статті 651 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

У справі, що розглядається, судові інстанції встановили, що за змістом пункту 4 розділу 6 договору орган ДПС має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.

Як з'ясовано судами, підставою для одностороннього розірвання договору від 15.12.2014 №151220141 послугував встановлений органом доходів і зборів факт неперебування Приватного підприємства Мустанг-Люкс за вказаним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням (03134, м. Київ, Святошинський район, вулиця Сім'ї Сосніних 9, офіс 705).

Відповідно до пункту 45.2 статті 45 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до частини першої статті 16 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 15.05.2003 № 755-IV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Частиною другою статті 17 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 15.05.2003 № 755-IV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено перелік відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, серед яких - відомості щодо місцезнаходження юридичної особи.

Законодавством України передбачено повноваження податкового органу з ініціювання питання внесення змін до Єдиного державного реєстру щодо відомостей про місцезнаходження юридичної особи.

Так, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, визначає порядок обліку платників податків у контролюючих органах та порядок формування Реєстру великих платників податків на відповідний рік з урахуванням критеріїв, визначених цим Кодексом для великих платників податків (пункт 64.7 статті 64 Податкового кодексу України(в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин)).

Порядок обліку платників податків і зборів, затверджений наказом Міністерства фінансів України 09.12.2011 № 1588 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300 (далі - Порядок), розроблений відповідно до Податкового кодексу України з метою використання єдиної раціональної методики обліку платників податків і зборів у контролюючих органах.

Розділом XII Встановлення місцезнаходження (місця проживання) платників податків вказаного Порядку передбачено заходи, які вчиняються органами ДПС для встановлення місцезнаходження платника податків.

Так, згідно з пунктом 12.4 Порядку щодо кожного платника податків, стосовно якого виявлена відсутність його за місцезнаходженням (місцем проживання) та не з'ясоване його фактичне місцезнаходження (місце проживання), підрозділ контролюючого органу, який з'ясував зазначений факт, готує та передає підрозділам податкової міліції запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків за встановленою формою.

Відповідно до пункту 12.5 Порядку якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) контролюючого органу протягом трьох робочих днів приймає рішення про надсилання до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою № 18-ОПП (додаток 24) для вжиття заходів, передбачених частиною дванадцятою статті 19 Закону .

Згідно з частинами дванадцятою, чотирнадцятою статті 19 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 15.05.2003 № 755-IV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі надходження державному реєстратору від органу доходів і зборів повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки.

У разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, яка встановлена для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Якщо державному реєстратору повернуто поштове відправлення, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Системний аналіз викладених положень дає підстави для висновку про те, що податковий орган в межах здійснення заходів податкового контролю у разі встановлення факту відсутності платника податків за адресою місцезнаходження наділений повноваженнями щодо ініціювання питання перевірки такого факту та внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру компетентними органами. Така процедура включає в себе послідовні етапи:

встановлення податковим органом відсутності платника податків за адресою місцезнаходження;

передання підрозділам податкової міліції запиту на встановлення місцезнаходження платника податків;

у разі підтвердження податковою міліцією факту відсутності платника податків за адресою місцезнаходження, керівник (заступник керівника) податкового органу надсилає до державного реєстратора відповідне повідомлення;

державний реєстратор надсилає платнику податків повідомлення щодо надання реєстраційної картки;

державний реєстратор вносить до Єдиного державного реєстру відповідний запис в залежності від результатів надсилання такого повідомлення, зокрема: про непідтвердження відомостей про юридичну особу (у разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки); про відсутність за місцезнаходженням (у разі повернення поштового відправлення).

Податковий орган в судах попередніх інстанцій посилався на надсилання державному реєстратору повідомлення від 05.11.2014 №18-ОПП щодо відсутності позивача за адресою місцезнаходження для внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру.

При цьому, довідка податкової міліції про встановлення відсутності юридичної особи за адресою місцезнаходження датована 30.12.2014, тобто пізніше, ніж повідомлення державному реєстратору.

Разом з тим, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на час розірвання договору від 15.12.2014 №151220141 Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не містив відомостей про зміну Приватним підприємством Мустанг-Люкс місцезнаходження або дані про його відсутність за вказаним місцезнаходженням (03134, м. Київ, Святошинський район, вулиця Сім'ї Сосніних 9, офіс 705). Більш того, відомості щодо зміни місцезнаходження або щодо відсутності за місцезнаходженням юридичної особи до Єдиного державного реєстру не вносились взагалі.

Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо Приватного підприємства Мустанг-Люкс містить відмітку станом на 04.06.2015 - підтвердження відомостей про юридичну особу (а.с. 138-144).

Згідно з частиною першою статті 18 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 15.05.2003 № 755-IV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відтак довідка оперативного управління податкової міліції про встановлення фактичного місцезнаходження (місця проживання) платника податків, а також кореспонденція, яка надсилалась платнику податків податковим органом та судом з відмітками відділу поштового зв'язку вибули , адресат вибув не можуть слугувати належним спростуванням достовірності відомостей про місцезнаходження Приватного підприємства Мустанг-Люкс , що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

За наведених обставин, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про доведеність Державною податковою інспекцією у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві існування в спірному випадку підстав для розірвання договору від 15.12.2014 №151220141 про визнання електронних документів.

Таким чином, позов в частині вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів підлягає задоволенню.

Разом з тим, протиправність дій відповідача - суб'єкта владних повноважень щодо неприйняття податкової звітності, надісланої платником податків засобами телекомунікаційного зв'язку, виникає з моменту вчинення таких дій.

Підстави вважати, що відповідач у майбутньому порушить права та інтереси позивача у цій частині відсутні.

Враховуючи викладене, заявлені у позові вимоги про зобов'язання приймати податкові документи в електронному вигляді та податкову звітність, надіслані засобами телекомунікаційного зв'язку, є передчасними та задоволенню не підлягають.

Відповідно до частин першої, третьої статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права; неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Отже, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували (тлумачили) норми матеріального права щодо розглядуваних правовідносин, постановлені у справі рішення підлягають скасуванню, з прийняттям нового - про часткове задоволення позову.

Керуючись статтями 341, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного підприємства Мустанг-Люкс задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.04.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.07.2015 у справі №826/3196/15 скасувати в частині відмови в задоволенні позову про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів від 15.12.2014 №151220141.

Ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів від 15.12.2014 №151220141.

У іншій частині постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.04.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.07.2015 у справі №826/3196/15 залишити без змін.

Присудити на користь Приватного підприємства Мустанг-Люкс судові витрати (судовий збір) у сумі 80,39 грн. (вісімдесят гривень 39 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: Т.М. Шипуліна

Л.І. Бившева

В.В. Хохуляк