Постанова

від 17.09.2018 по справі 820/2454/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Бадюков Ю.В.

17 вересня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/2454/18 Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Старостіна В.В.

суддів: Бегунца А.О. , Рєзнікової С.С.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

представника позивача ОСОБА_1

представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.05.2018 по справі № 820/2454/18, повний текст складено 25.05.2018, за адресою: вул. Мар'їнська, 18-Б-3, м. Харків, 61004

за позовом Головного управління ДФС у Харківській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСТРАКШН ПРОЕКТ ДИЗАЙН"

про накладення арешту на кошти, -

ВСТАНОВИВ:

03.04.2018, позивач, Головне управління ДФС у Харківській області звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСТРАКШН ПРОЕКТ ДИЗАЙН", в якому просив суд:

- накласти арешт на кошти, які перебувають на рахунках ТОВ "Констракшн проект Дизайн" (код ЄДРПОУ: 39829021) відкритих в банківських установах, згідно до банківської виписки: ПАТ "Універсал Банк" рахунок №26000001370273, Казначейство України (ел.адм.подат) рахунок №37512000249027.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на підставі наказу ГУ ДФС у Харківській області від 16.01.2018 № 264 та направлення від 16.01.2018 №291 здійснено вихід за податковою адресою підприємства ТОВ "КОНСТРАКШН ПРОЕКТ ДИЗАЙН", а саме: 61145 м. Харків, вул. Клочківська, 111-А, оф.408 з метою проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "КОНСТРАКШН ПРОЕКТ ДИЗАЙН" з питань дотримання вимог податкового законодавства України по взаємовідносинам з ТОВ "ОСОБА_4 плюс", ТОВ "Кулбрайт", ПП "СХ Груп", ПП "Лакшмі", ТОВ "Паверлайт", ТОВ "Актид", ТОВ "Нью Білд Прайм".

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25.05.2018 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням, позивачем, Головним управлінням ДФС у Харківській області, подано апеляційну скаргу скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм матеріального права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду.

В судовому засіданні представник позивача просив рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.05.2018 скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Представники відповідача, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судовому засіданні просили апеляційну скаргу ГУ ДФС у Харківській області залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, оскільки воно є законним і обґрунтованим.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення тосрін по справі, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що Товариство з обмеженою відповідальністю "КОНСТРАКШН ПРОЕКТ ДИЗАЙН" зареєстровано як юридична особа, перебуває на податковому обліку як платник податків.

Відповідно до наказу начальника ГУ ДФС у Харківській області від 16.01.2018 №264 призначено проведення з 16.01.2018 документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "КОНСТРАКШН ПРОЕКТ ДИЗАЙН", тривалістю 5 днів.

На підставі вказаного наказу від 16.01.2018 №264 та направлення на перевірку №291 від 16.01.2018 посадовою особою податкового органу здійснено вихід на адресу ТОВ "КОНСТРАКШН ПРОЕКТ ДИЗАЙН" для проведення планової виїзної перевірки.

Проте, уповноваженими особами ТОВ "КОНСТРАКШН ПРОЕКТ ДИЗАЙН" посадову особу контролюючого органу не допущено до проведення документальної позапланової виїзної перевірки, про що складено акт про відсутність посадових осіб ТОВ "КОНСТРАКШН ПРОЕКТ ДИЗАЙН" за податкової адресою від 16.01.2018 року № 329/20-4014-11-11.

03.04.2018 на підставі п.п. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПК України контролюючим органом прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна ТОВ "КОНСТРАКШН ПРОЕКТ ДИЗАЙН" у зв'язку з відмовою від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки.

Водночас, зазначене рішення про застосування адміністративного арешту майна ТОВ "КОНСТРАКШН ПРОЕКТ ДИЗАЙН" від 03.04.2018 було оскаржено платником податків у судовому порядку.

Крім того, за результатами оскарження рішення про застосування адміністративного арешту майна ТОВ "КОНСТРАКШН ПРОЕКТ ДИЗАЙН" від 03.04.2018 постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.03.2017 по справі № 820/366/18, яка набрала законної сили на підставі постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2018, в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСТРАКШН ПРОЕКТ ДИЗАЙН" до Головного управління ДФС у Харківській області, Головного державного ревізора-інспектора відділу позапланових перевірок ризикових платників управління аудиту ГУ ДФС у Харківській області ОСОБА_5 про визнання протиправним та скасування наказу було відмовлено.

Підставою для подання даної позовної заяви про накладення арешту на кошти, які перебувають на рахунках ТОВ "КОНСТРАКШН ПРОЕКТ ДИЗАЙН", відкритих в банківських установах стала відмова платника податків від допуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки та, як наслідок, прийняття контролюючим органом рішення про застосування арешту майна на підставі п. п. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПК України.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходи в з того, що рішення ГУ ДФС у Харківській області 03.04.2018 про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків ТОВ "КОНСТРАКШН ПРОЕКТ ДИЗАЙН" фактично припинило свою дію, у зв'язку із спливом 96 годин для визнання арешту обґрунтованим, отже, у даних спірних правовідносинах відсутні підстави для застосування арешту коштів на рахунках відповідача, оскільки такий арешт є складовою загального арешту майна.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Так, п.п.20.1.33 п. 20.1 ст.20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що при розгляді даної справи суд не дає правової оцінку правомірності прийняття рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна ТОВ "КОНСТРАКШН ПРОЕКТ ДИЗАЙН" від 03.04.2018 р.

Згідно п.94.1 ст.94 ПК України, адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Відповідно до пп.94.2.3 п.94.2 ст.94 ПК України, арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

З аналізу наведених норм випливає, що арешт майна платника є негативним наслідком дій платника та може бути застосовано з двох підстав: - якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або якщо платник податків відмовляється від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.

При цьому, підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, є універсальними та визначені пунктом 94.2 статті 94 ПК України. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав, але розрізняються процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).

Відповідно до п. 94.4 ст. 94 ПК України, арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Згідно п. 94.6 ст. 94 ПК України, керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків. Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Законність вимоги щодо арешту коштів на рахунках платника податку на підставі підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України пов'язана з наявністю, правомірністю та обґрунтованістю рішення керівника податкового органу щодо застосування арешту майна платника податків.

Відповідно до п. 94.10 ст. 94 ПК України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Враховуючи положення ст. 94 ПК України, що визначає вимоги для арешту коштів на рахунках платника податків у якості складової загального арешту майна, яка відрізняється виключно процедурою застосування, застосування арешту коштів є можливим лише у разі існування арешту майна, застосованого згідно п. 94.2 ст. 94 ПК України.

Відповідно до роз'яснень, викладених в листі Вищого адміністративного суду України від 29.04.2013 №642/12/13-13, п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України (в редакції, що діяла на час надання вказаних роз'яснень п.20.1.17 п. 20.1 ст. 20 ПК України) є імперативною і обов'язковою до виконання, зміст її є самостійним, чітким і зрозумілим. Норми підпункту 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 та пункту 94.2 статті 94 ПК України не заперечують за змістом одна одну, оскільки регулюють різні правовідносини. Так, норми пункту 94.2 Податкового кодексу України визначають загальні підстави для застосування арешту як майна, так і коштів платника податків. Натомість підпункт 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України регулює інше коло суспільних відносин, а саме питання накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, причому в специфічній ситуації за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.

При цьому, арешт із підстав, передбачених п.п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України, не може застосовуватися до майна платника податків, відмінного від коштів, оскільки диспозиція розглядуваної правової норми визначає предметом для накладення арешту виключно кошти та цінності, що знаходяться в банках.

Тобто, накладення арешту на кошти платника податків у банку обмежено сумою податкового боргу такого платника.

Згідно пп. 94.19.1 п. 94.1 ст. 94 ПК України, припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється у зв'язку з відсутністю протягом строку, зазначеного у пункті 94.10, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим.

Водночас, колегія суддів зазначає, що з поданням про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків Головне управління ДФС у Харківській області не зверталось .

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивачем не доведено наявність правових підстав для накладення арешту на кошти, які перебувають на рахунках ТОВ "КОНСТРАКШН ПРОЕКТ ДИЗАЙН", відкритих в банківських установах.

Крім того, виходячи зі змісту вказаних норм та заявлених позовних вимог про накладення арешту на кошти на рахунках позивача, відкритих в банківських установах, колегія суддів зазначає, що арешт на всі кошти платника може призвести до позбавлення можливості платника податків здійснювати господарську діяльність, що є неспівмірною відповідальністю за недопуск посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки.

Отже, повноваження податкових органів щодо звернення до суду з вимогами як про накладення арешту на кошти платника податків, так і про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, варто розуміти як право на звернення з вимогою про накладення адміністративного арешту на кошти платника податків, що перебувають на його рахунках у банку.

Зазначена правова позиція міститься в роз'ясненнях, викладених в листі Вищого адміністративного суду України від 29.04.2013 №642/12/13-13.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено положення нормативних актів щодо спірних правовідносит та дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визначе, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та працесуального права.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права

Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.05.2018 по справі № 820/2454/18 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

.

Головуючий суддя ОСОБА_6 Судді ОСОБА_4 ОСОБА_7 Повний текст постанови складено 21.09.2018.