Рішення

від 18.09.2018 по справі 913/326/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

18 вересня 2018 року Справа № 913/326/18

Провадження №34/913/326/18

Господарський суд Луганської області у складі:

суддя Іванов А.В.

при секретарі судового засідання Бережній Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом керівника Старобільської місцевої прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Старобільської районної ради Луганської області, м. Старобільськ Луганської області

до 1-го відповідача: Комунальної установи "Старобільське районне територіальне медичне об'єднання" Старобільської районної ради м. Старобільськ Луганської області,

до 2-го відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Клініко-діагностичний центр "Фармбіотест", м. Старобільськ Луганської області

про визнання недійсним договору оренди комунального майна

У судовому засіданні брали участь :

від органу прокуратури : прокурор Алекаєв Ю.В., посвідчення №042342 від 29.03.2016;

від позивача: представник не прибув;

від відповідача 1: представник не прибув;

від відповідача 2 : представник не прибув.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Керівник Старобільської місцевої прокуратури Луганської області звернувся до Господарського суду Луганської області з позовом №114/4748вих.18 від 26.06.2018 в інтересах держави в особі Старобільської районної ради Луганської області до 1-го відповідача: Комунальної установи "Старобільське районне територіальне медичне об'єднання" Старобільської районної ради (далі - КУ Старобільське РТМО ), 2-го відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Клініко-діагностичний центр "Фармбіотест" (далі- ТОВ КДЦ Фармбіотест ) про визнання недійсним договору оренди комунального майна.

У відповідності до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України 03.07.2018 року здійснено автоматичний розподіл в автоматизованій системі документообігу суду та справу передано на розгляд судді Іванову А.В.

Ухвалою від 03.07.2018 №913/326/18 Господарський суд Луганської області відкрив провадження по справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 01.08.2018 о 15 год. 50 хв.

23.07.2018 від КУ Старобільське РТМО на адресу суду надійшов відзив №01-10/978 від 18.07.2018 на позовну заяву, в якому відповідач 1 проти позову заперечує, посилаючись на те, що відповідно до п. 4 Порядку проведення конкурсу на право оренди, затвердженого у додатку 3 до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад Старобільського району, встановлено, що конкурс оголошується за ініціативою голови районної ради та його заступника, постійної комісії районної ради з питань бюджету, фінансів та комунальної власності, постійно діючої конкурсної комісії, підприємств, установ, організацій, закладів спільної власності територіальних громад району, що мають можливість передати в оренду майно, районної державної адміністрації, або при наявності двох або більше заяв про оренду від юридичних осіб чи фізичних осіб - суб'єктів господарської діяльності. Оскільки ініціативи від зазначених суб'єктів не надходило, а на право отримання майна в оренду було подано тільки одну заяву, то при укладенні оскаржуваного договору порушень вимог Закону України Про оренду державного та комунального майна допущено не було. До того ж, КУ Старобільське РТМО зазначає, що положення п. 19 Методики оцінки об'єктів оренди, затвердженої постановою КМУ №629 від 10.08.1995 (далі - Методика), до вказаних правовідносин не застосовуються, оскільки КУ Старобільське РТМО є бюджетною установою, власником якої є територіальна громада Старобільського району, а не підприємством. Відповідач 1 вважає, що затвердження висновків про вартість нерухомого майна комунальними установами, які передають майно в оренду, даною Методикою не передбачено. До відзиву відповідач надав Договір про закріплення майна - об'єкту Поліклінніка на 240 відвідувань за зміну , що перебуває у спільній власності територіальних громад Старобілського району на праві оперативного управління комунальній установі Старобільське районне територіальне медичне об'єднання Старобільської районної ради від 20.09.2017 та рецензію на звіт про оцінку майна, що є предметом оспорюваного договору.

26.07.2018 від ТОВ КДЦ Фармбіотест на адресу суду надійшов відзив б/н б/д на позовну заяву, який є ідентичним за змістом з відзивом №01-10/978 від 18.07.2018 КУ Старобільське РТМО .

30.07.2018 від прокуратури на адресу суду надійшла відповідь №114/5166вих.18 від 25.07.2018 на відзив відповідача 1 - КУ Старобільське РТМО , за якою Старобільська місцева прокуратура підтримує позовні вимоги, посилаючись на невідповідність Договору №7 оренди нерухомого майна від 19.02.2018 умовам ст. 9 Закону України Про оренду державного та комунального майна щодо обов'язковості проведення конкурсу на оренду комунального майна до укладення відповідного договору та на порушення порядку затвердження незалежної оцінки майна, що є предметом оспорюваного договору.

Ухвалою від 01.08.2018 Господарський суд Луганської області відклав підготовче засідання на 03.09.2018 о 15 год. 25 хв.

06.08.2018 від Старобільської місцевої прокуратури Луганської області на адресу суду надійшла відповідь на відзив ТОВ "Клініко-діагностичний центр "Фармбіотест" №114/5317 вих18 від 03.08.2018, за якою прокурор підтримує позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

13.08.2018 від Старобільської місцевої прокуратури Луганської області на адресу суду надійшли пояснення №114/5444 вих 18 від 09.08.2018, в яких зазначає, що оголошення про намір укласти договір оренди нерухомого майна КУ "Старобільське РТМО" у засобах масової інформації не розміщувало та, як наслідок, конкурсу на право оренди майна не проводило, що є порушенням норм ЗУ "Про оренду державного та комунального майна".

Ухвалою від 03.09.2018 Господарський суд Луганської області закрив підготовче провадження та призначив судове засідання дл розгляду справи по суті на 03.10.2018.

04.09.2018 від КУ Старобільське РТМО на адресу суду надійшли заперечення №01-10/1117 від 21.08.2018 на відповідь на відзив, які суд на підставі ч.2 ст. 107 ГПК України залишає без розгляду, оскільки останні були подані після закриття підготовчого провадження.

Ухвалою від 11.09.2018 №913/326/18 господарський суд переніс судове засідання, призначене на 03.10.2018, на 18.09.2018.

18.09.2018 від позивача на адресу суду надійшло клопотання №508 від 12.09.2018 про розгляд справи без участі його представника.

Прокурор в судовому засіданні надав усні пояснення по справі. Просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представники позивача, ТОВ "Клініко-діагностичний центр "Фармбіотест" та КУ "Старобільське РТМО" в судове засідання не прибули.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 18.09.2018 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, подані учасниками справи докази в підтвердження заявлених вимог, суд

В С Т А Н О В И В:

Стосовно правомірності звернення з даним позовом до суду керівника Старобільської місцевої прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі Старобільської районної ради, суд зазначає наступне.

Згідно з п. 6 частини другої ст. 20 Закону України "Про прокуратуру" при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Стаття 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до ст. 53 Господарського процесуального кодексу України визначають, що господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави; прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 зазначено, що інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Підставою звернення з позовною заявою керівника Старобільської районної прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі Старобільської районної ради Луганської області, як органу, уповноваженого державою управляти майном та здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, на думку прокурора, є порушення процедури укладення договору оренди комунального майна, визначеної ст. 9 Закону України "Про оренду державного і комунального майна", п.п. 4, 6 Порядку проведення конкурсу на право оренди майна, що знаходиться в управлінні Старобільської районної ради та п. 19 Методики оцінки об'єктів оренди, затвердженої постановою КМУ від 10.09.1995 №629, що призвело до порушень інтересів держави.

Звернення прокурора до суду спрямоване на дотримання встановленого Конституцією України принципу верховенства права, задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні питання про передачу в оренду державної власності.

Вимога ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" щодо попереднього повідомлення Старобільської районної ради Луганської області про намір звернутися до суду за захистом інтересів держави з заявленим позовом виконана, що підтверджується листом №144/4577вих.18 від 18.06.2018.

Рішенням 22 сесії 7 скликання Старобільської районної ради №22/4 від 12.09.2017 було прийнято у спільну власність територіальних громад Старобільського району об'єкт Поліклініка на 240 відвідувань за зміну та передано зазначене майно на баланс Комунальної установи Старобільське РТМО на правах оперативного управління.

Рішенням 24 сесії 7 скликання Старобільської районної ради №22/11 від 22.12.2017 делеговано повноваження по оперативному управлінню об'єктами спільної власності територіальних громад Старобільського району КУ Старобільське РТМО та КУ Старобільський районний центр первинної медико-санітарної допомоги Старобільської районної ради, доручено КУ Старобільське РТМО та КУ Старобільський районний центр первинної медико-санітарної допомоги здійснювати повноваження по оперативному управлінню об'єктами спільної власності територіальних громад Старобільського району у порядку, встановленому чинним законодавством.

19.02.2018 між Комунальною установою Старобільське районне територіальне медичне об'єднання Старобільської районної ради (далі - КУ Старобільське РТМО ) (орендодавець, відповідач 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю Клініко-діагностичний центр Фармбіотест (далі - ТОВ КДЦ Фармбіотест ) (орендар, відповідач 2) укладено Договір №7 оренди нерухомого майна (далі - Договір).

Відповідно до умов договору сторони дійшли згоди, що орендодавець передає, а орендар приймає по акту приймання-передачі, який є невід'ємною частиною цього договору, в оренду частину нежитлового приміщення №96 (кабінет), загальною площею 17,20 м 2 , що знаходяться на другому поверсі нежитлової триповерхової будівлі Поліклініка на 240 відвідувань за зміну , розташованої за адресою: Луганська область, Старобільський район, м. Старобільськ, вул. Світличного І.М., 5.

Згідно з п. 1.2. договору вартість майна визначена згідно зі звітом про оцінку від 01.02.2018 і становить за незалежною оцінкою 53100 грн.

Зазначене в п. 1.1 Майно орендодавець передає орендарю виключно для розміщення кабінету для забору біологічного матеріалу (п. 1.3. Договору)

Відповідно до пункту 2.2 договору передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається територіальна громада Старобільського району, а орендар користується ним протягом строку оренди.

Пунктом 3.1. передбачено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад Старобільського району , затвердженої рішенням районної ради від 24.12.2013 №31/18, і складає за базовий місяць оренди 898 грн. 28 коп. без ПДВ.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається ляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.2. договору).

Відповідно до п. 10.1. Договору останній набуває чинності з 19.02.2018 і діє до 31.01.2021 включно.

За актом приймання-передачі, який є невід'ємним додатком до вказаного договору, КУ Старобільське РТМО в особі головного лікаря Бикова В.Д. передала ТОВ КДЦ Фармбіотест в особі головного лікаря Цапко Г.В. в оренду частину нежитлового приміщення №96 (кабінет), загальною площею 17,20 м 2 , що знаходяться на другому поверсі нежитлової триповерхової будівлі Поліклініка на 240 відвідувань за зміну , розташованої за адресою: Луганська область, Старобільський район, м. Старобільськ, вул. Світличного І.М., 5 (а.с. 21 на звороті).

Листом №01-10/690 від 10.05.2018 КУ Старобільське РТМО повідомила Старобільську місцеву прокуратуру, що конкурс на право оренди не проводила (а.с. 28).

Листом №325 від 12.06.2018 Старобільська районна рада Луганської області повідомила Старобільську місцеву прокуратуру, що висновки про вартість майна, що є предметом оспорюваного договору, не затверджувала, оскільки це належить до компетенції КУ Старобільське РТМО .

З огляду на викладене, прокурор зазначає, що оспорюваний Договір №7 від 19.02.2018 є недійсним через непроведення конкурсу на оренду комунального майна, сторонами не враховано положення Методики оцінки об'єктів оренди, затвердженої постановою КМУ 629 від 10.08.1995, щодо затвердження висновку про вартість майна органом, уповноваженим управляти майном підприємства.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

Так, відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Положеннями ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 759 ЦК України, ч. 3 ст. 760 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк; особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом.

Зокрема, такі особливості встановлені Законом України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 № 2269-XII.

Так, оспорюваний Договір №7 оренди нежитлового приміщення, що знаходиться в оперативному управління з правом балансоутримувача у Комунальної установи "Старобільське РТМО" за своєю правовою природою є договором оренди комунального майна.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Державну політику у сфері оренди здійснюють органи місцевого самоврядування щодо майна, яке перебуває в комунальній власності.

Частиною 1 статті 3 зазначеного Закону передбачено, що фізичні та юридичні особи, які бажають укласти договір оренди, направляють заяву, проект договору оренди, а також інші документи згідно з переліком, що визначається Фондом державного майна України, відповідному орендодавцеві, зазначеному у статті 5 цього Закону.

Згідно з ч. 4 ст. 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендодавець протягом п'яти днів після погодження умов договору оренди з органом, уповноваженим управляти відповідним майном (у випадках, передбачених цим Законом - органом Антимонопольного комітету України), а в разі якщо заява про оренду майна не потребує узгодження (щодо оренди окремого індивідуально визначеного майна, крім нерухомого), протягом 15 днів після дати її реєстрації розміщує в офіційних друкованих засобах масової інформації та на веб-сайтах орендодавців оголошення про намір передати майно в оренду або відмовляє в укладенні договору оренди і повідомляє пор це заявника. Протягом 10 робочих днів після розміщення оголошення орендодавець приймає заяви про оренду відповідного майна. Протягом трьох робочих днів після закінчення строку приймання заяв орендодавець своїм наказом ухвалює рішення за результатами вивчення попиту на об'єкт оренди. У разі якщо подано лише одну заяву, конкурс на право оренди не проводиться і договір оренди укладається із заявником. У разі надходження двох і більше заяв орендодавець оголошує конкурс на право оренди.

Проте, як уже було зазначено, згідно інформації Комунальної установи "Старобільське РТМО" за листом №01-10/690 від 10.05.2018 та у відзиві №01-10/978 від 18.07.2018 що конкурс на право оренди майна, що є предметом оспорюваного Договору, не проводився.

Інформація щодо оголошення про намір передати майно в оренду у офіційних засобах масової інформації в матеріалах справи також відсутня. Відповідачами не спростований факт нерозміщення такого оголошення.

Адже, розміщення оголошення в друкованих засобах масової інформації або на офіційному веб-сайті, як це передбачено ст. 9 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна", сприяло б надходженню заяв від осіб, які мали б намір укласти договір оренди визначеного Договором майна.

Таким чином, орендар отримав зазначене приміщення всупереч вимогам закону щодо обов'язкового оголошення в засобах масової інформації про намір здати приміщення в оренду та проведення конкурсу на оренду комунального майна.

До того ж, як зазначає прокурор, при укладенні договору оренди, орендна плата визначена на основі незалежної оцінки, яка не затверджена органом, уповноваженим управляти майном.

Згідно з вимогами ст. 11 ЗУ Про оренду державного та комунального майна оцінка об'єкта оренди здійснюється за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Оцінка об'єкта оренди передує укладенню договору оренди.

Пунктом 1 Методики оцінки об'єктів оренди, затвердженої постановою КМУ №629 від 10.08.1995, передбачено, що відповідно до цієї Методики проводиться оцінка майна державних підприємств, установ та організацій, іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в державній та комунальній власності, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності (далі - підприємства).

Відповідно до абз. 4 ст. 19 Методики у разі передачі в оренду нерухомого майна, орендодавцем якого є підприємство, висновок про вартість майна затверджується органом, що уповноважений управляти майном такого підприємства, за наявності позитивного загального висновку рецензента про відповідність звіту про оцінку вимогам нормативно-правових актів з питань проведення оцінки.

Тобто, поняття підприємство в даній Методиці застосовується в контексті її 1 пункту.

Оскільки, як вбачається зі Статуту КУ Старобільське РТМО , затвердженого рішенням Старобільської районної ради №5/5 від 23.02.2016, КУ Старобільське РТМО є установою, що перебуває у комунальній власності, то вона є є підприємством в розумінні п. 1 Методики, з огляду на що, твердження відповідачів про те, що до КУ Старобільське РТМО дія положень Методики не застосовується, судом відхиляються як необґрунтовані.

Відповідно до абз. 3 п. 19 Методики у разі передачі в оренду нерухомого майна, орендодавцем якого є орган, визначений в абзацах другому і третьому статті 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", звіт про незалежну оцінку рецензується і за наявності позитивного загального висновку рецензента про відповідність такого звіту вимогам нормативно-правових актів з питань проведення оцінки висновок про вартість майна затверджується зазначеним орендодавцем.

Згідно з абз. 2 ст. 5 ЗУ Про оренду державного та комунального майна орендодавцями є: органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування управляти майном, - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке відповідно належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до рецензії на звіт про оцінку майна - нежитлового приміщення №96 (кабінет), що знаходиться на другому поверсі нежитлової триповерхової будівлі Поліклініка на 240 відвідувань за зміну , що розташоване за адресою: м. Старобільськ, вул. Світличного І.М., 5, останній відповідає вимогами нормативних актів з оцінки майна, а тому має бути затвердженим орендодавцем.

В порушення вказаних приписів звіт про оцінку майна (а.с. 49) не був затверджений органом, уповноваженим управляти майном - КУ Старобільське РТМО , при цьому, був використаний для розрахунку орендної плати за Договором №7 від 19.02.2018.

Статтею 16 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України передбачені способи захисту цивільних прав та інтересів, до яких в т.ч. відноситься і визнання правочину недійсним.

Згідно ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

Відповідно до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Абзацами 1-2 пп.2.1 п.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" передбачено, що правовідносини, пов'язані з визнанням правочинів (господарських договорів) недійсними, регулюються ЦК України, ГК України, Земельним кодексом України, Законами України "Про оренду землі", "Про приватизацію державного майна", "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", "Про іпотеку", "Про страхування", "Про банки і банківську діяльність", "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності", "Про запобігання корупції" та іншими актами законодавства. Правочин може бути визнаний недійсним з підстав, передбачених законом.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст.203 цього Кодексу, зокрема про те, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.

Відповідно до ч.3 ст.215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

За змістом положень ст. 207 ГК господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. Виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

Суд звертає увагу, що підпунктом 2.7 п.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" встановлено, що частиною третьою статті 207 ГК України передбачена і можливість припинення господарського зобов'язання лише на майбутнє. Отже, якщо зі змісту господарського договору випливає, що зобов'язання за цим договором може бути припинено лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути усе одержане за ним (наприклад, вже здійснене користування за договором майнового найму (оренди), користування електроенергією, спожиті послуги, зберігання, здійснене за відповідним договором, тощо), то господарський суд одночасно з визнанням господарського договору недійсним (за наявності підстав для цього) зазначає в резолютивній частині рішення, що зобов'язання за договором припиняється лише на майбутнє.

При цьому слід враховувати, що зобов'язання припиняються на майбутнє не на підставі відповідної вказівки в рішенні суду, а в силу закону, тому при визнанні недійсним правочину (господарського договору) зобов'язання його сторін припиняються на майбутнє з моменту набрання чинності рішення суду про визнання правочину (договору) недійсним, хоча б у судовому рішенні й не було зазначено про таке припинення.

Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Підсумовуючи викладене вище, господарський суд доходить висновку, що, оскільки договір №7 від 19.02.2018 був укладений з порушенням вимог ст. 9 Закону України Про оренду державного та комунального майна та п. 19 Методики оцінки об'єктів оренди, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1995 р. №629, даний договір підлягає визнанню недійсним.

З огляду на задоволення вимог щодо визнання недійсним договору, суд також дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог і в частині зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю Клініко-діагностичний центр Фармбіотест повернути нежитлове приміщення, площею 17,2 кв. м, вартістю 53100 грн. 00 коп., розміщене на другому поверсі триповерхової будівлі Старобільської районної центральної поліклініки (Поліклініка на 240 відвідувань за зміну), розташованої за адресою: Луганська область, Старобільський район, м. Старобільськ, вул. Світличного І.М., 5.

Таким чином, позовні вимоги прокурора про визнання недійсним Договору №7 оренди нерухомого майна від 19.02.2018, укладеного між КУ Старобільське РТМО та ТОВ Клініко-діагностичний центр Фармбіотест , припинення зобов'язання за Договором на майбутнє та повернення майна, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покласти порівну в розмірі 1762 грн. 00 коп. на кожного з відповідачів.

Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 238, 240-241, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов заступника керівника Старобільської місцевої прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних відносинах - Старобілської районної ради Луганської області про визнання недійсним договору оренди нерухомого майна та повернення приміщення задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним Договір №7 оренди нерухомого майна від 19.02.2018 укладений між Комунальною установою Старобільське районне територіальне медичне об'єднання Старобільської районної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю Клініко-діагностичний центр Фармбіотест .

3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю Клініко-діагностичний центр Фармбіотест повернути нежитлове приміщення, площею 17,2 кв. м, вартістю 53100 грн. 00 коп., розміщене на другому поверсі триповерхової будівлі Старобільської районної центральної поліклініки (Поліклініка на 240 відвідувань за зміну), розташованої за адресою: Луганська область, Старобільський район, м. Старобільськ, вул. Світличного І.М., 5, Комунальній установі Старобільське районне територіальне медичне об'єднання .

4. Стягнути з Комунальної установи Старобільське районне територіальне медичне об'єднання , 92700, м. Старобільськ Луганської області, вул. Монастирська, 67, ідент. код ЄДР 01983714, на користь прокуратури Луганської області , м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Богдана Ліщини, б. 27, ідентифікаційний ідент. код ЄДР 02909921, р/р 35211068000839, банк: ДКСУ м. Київ, МФО 820172, код класифікації доходів бюджету - 2800, судовий збір в сумі 1762 грн. 00 коп .

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Клініко-діагностичний центр Фармбіотест , 93000, м. Рубіжне Луганської області, вул. Орджонікідзе, 9, ідент. код ЄДР 38337729, на користь прокуратури Луганської області , м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Богдана Ліщини, б. 27, ідентифікаційний ідент. код ЄДР 02909921, р/р 35211068000839, банк: ДКСУ м. Київ, МФО 820172, код класифікації доходів бюджету - 2800, судовий збір в сумі 1762 грн. 00 коп .

6. Видати накази після набрання рішення законної сили.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 21.09.2018.

Суддя А.В. Іванов