Рішення

від 19.09.2018 по справі 761/35657/17

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/35657/17

Провадження № 2/761/1904/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2018 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Рибака М.А.,

за участю секретаря Малашевського О.В.

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Ващенко А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду міста Києва в залі судових засідань цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Український тиждень про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

В жовтні 2017 року ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач) звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Український тиждень (далі по тексту - відповідач) про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 17.02.2017 року об 11:38 год. на веб-сайті видавництва Тиждень.ua , що належить ТОВ Український тиждень , було розміщено статтю під назвою: НАБУ завершило слідство щодо дев'яти фігурантів газової справи Онищенка .

У наведеній статті, серед іншого містилися висловлювання щодо позивача, а саме: фігурант низки газових оборудок ОСОБА_1 .

Позивач вважав, що при оприлюдненні даної статті, її автор дослівно говорить, що позивач є фігурантом низки газових оборудок.

Відповідно до Академічного словника української мови слово оборудка трактується як незаконна угода, афера, махінація, а тому на думку позивача, відповідач стверджує, що ОСОБА_1, є фігурантом низки незаконних газових афер, махінацій та є аферистом і злочинцем.

Наведену відповідачем інформацію позивач вважав неправдивою, а також такою, що не відповідає дійсності, а тому просив суд визнати недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію інформацію, яка була розміщена ТОВ Український тиждень 17 лютого 2017 року об 11:38 год. на веб-сайті видавництва Тиждень.ua (Інтернет-посилання: http://tyzhden.ua/News/185711), а саме: …фігурант низки газових оборудок ОСОБА_1… . Зобов'язати ТОВ Український тиждень на веб-сайті http://tyzhden.ua опублікувати спростування поширеної недостовірної інформації на наступний день після набрання чинності рішення суду, а також стягнути з ТОВ Український тиждень на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 1 грн.

Ухвалою суду від 11.10.2017 року було відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 29.01.2018 року.

25.01.2018 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив суд відмовити у задоволенні позову. При цьому зазначав, що відповідачем було здійснено дослівний передрук матеріалу, раніше опублікованого в Інтернеті, зокрема на сайтах www.pravda.com.ua, а також antikor.com.ua. А також зазначав, що слово оборудка , має основне значення, як: сумнівна угода . Разом із тим, позивач сам визнав в позовній заяві, що він є причетним до розслідування кримінального правопорушення у газовій справі . Окрім того, також відповідач вважав твердження фігурант низки газових оборудок є нічим інакшим, а ніж оціночним судженням.

15.12.2017 року набув чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів №2147-VIII від 03.10.2017 року, яким Цивільний процесуальний кодекс України викладено в новій редакції.

Так, згідно п.п. 9 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 та п. 4 ч. 2 ст. 187 ЦПК України цивільне судочинство у порядку позовного провадження здійснюється за правилами загального та спрощеного провадження.

Враховуючи викладене суд прийшов до висновку, що справа підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження та ухвалою від 29.01.2018 року судом було призначено загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання на 01.06.2018 року.

28.02.2018 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якому він зазначав про те, що вказана у позові стаття не була передруком раніше опублікованого матеріалу, оскільки не була дослівним відтворенням статей, розміщених на інших веб-сайтах. Окрім того, не вважав оціночними судженнями поширену відносно позивача інформацію.

Ухвалою суду від 01.06.2018 року було закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні на 19.09.2018 року об 11:00 год.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала та просила суд про його задоволення.

Представник відповідача позов не визнав та заперечував проти його задоволення з підстав, зазначених у відзиві на позову заяву.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, оцінивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Відповідно до статті 10 Свобода вираження поглядів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Зі змінами та доповненнями, внесеними Протоколом № 11 від 11 травня 1994 року, Протоколом № 14 від 13 травня 2004 року), яка ратифікована Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року (набрала чинності в Україні 11.09.1997 року) (далі по тексту - Конвенція), кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Ця стаття не перешкоджає державам вимагати ліцензування діяльності радіомовних, телевізійних або кінематографічних підприємств.

Здійснення цих свобод, оскільки воно пов'язане з обов'язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду.

Згідно із ч. 1 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Шувалов проти Естонії від 29.05.2012 року, в якому ЄСПЛ дійшов висновку про відсутність порушення пункту 2 статті 6 Конвенції з огляду на те, що всі інформування ( суддя підозрюється в отриманні хабаря , справу судді передано до суду , суддя обвинувачується в отриманні хабаря від особи, справа якої була в його провадженні , тощо ) створювали чітке уявлення про обвинувачення, а не вину особи.

В даному випадку висловлювання про те, що: фігурант низки газових оборудок ОСОБА_1 , містить припущення про певні події та оціночні судження, так як чітких обвинувачень у вчиненні конкретних кримінальних правопорушень позивача, інформація, поширена відповідачем, на переконання суду не містить.

Разом із тим, відповідно до п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи від 27 лютого 2009 року № 1, вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням. Відповідно до частини другої статті 47-1 Закону України Про інформацію оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Таким чином, відповідно до статті 277 ЦК не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки, поширені в засобі масової інформації, принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй частиною першою статті 277 ЦК та відповідним законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи (стаття 37 Закону про пресу, стаття 65 Закону України "Про телебачення і радіомовлення") у тому ж засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб'єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на відповідача може бути покладено обов'язок відшкодувати моральну шкоду.

Таким чином, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири ( фігурант низки газових оборудок ), такі висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані.

Також відповідно до Академічного словника української мови: ОБОРУДКА, -и, жін., розм., рідко . Сумнівна (перев. незаконна) угода; афера, махінація.

В такому випадку, словосполучення фігурант низки газових оборудок , може мати мовне забарвлення, як учасник низки сумнівних (незаконних) газових угод .

Із матеріалів справи вбачається та підтверджено сторонами, що позивач ОСОБА_1 є підозрюваним у кримінальному провадженні, яке розслідується Національним антикорупційним бюро України щодо заволодінні грошовими коштами шляхом зловживання службовим становищем під час видобутку та продажу природного газу.

Висвітлюючи згадані події, відповідач посилався на матеріал інших веб-сторінок, а також здійснив застосування оціночних суджень щодо особи позивача, який є причетним до згаданого кримінального провадження.

Окрім того, як роз'яснено у п.п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи № 1 від 27 лютого 2009 року, при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і всебічно здійснювати своє особисте немайнове право.

Стороною позивача не доведено в процесі судового розгляду, що відбулось поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і всебічно здійснювати своє особисте немайнове право.

Відповідно до вимог п. 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи від 27.02.2009 року № 1, відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. У свою чергу, частина перша статті 34 Конституції України кожному гарантує право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Враховуючи викладене, правові підстави для задоволення позову в частині визнання недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію інформацію, яка була розміщена ТОВ Український тиждень та зобов'язання відповідача опублікувати спростування поширеної недостовірної інформації відсутні, а отже такі вимоги задоволенню не підлягають.

Оскільки судом не встановлено порушення прав позивача з боку відповідача, то позовні вимоги в частині стягнення з відповідача моральної шкоди також задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

За таких обставин суд приходить до висновку про відмову у задоволення позову в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 259, 263, 264, 265, 268, 272 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Український тиждень про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду міста Києва шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити сторін:

ОСОБА_1: АДРЕСА_1;

товариство з обмеженою відповідальністю Український тиждень : 01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 36-А, кв. 3, код ЄДРПОУ 35392656.

СУДДЯ М.А. РИБАК

Повний текст рішення суду складено: 21.09.2018 року.