Рішення

від 03.09.2018 по справі 905/1240/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ   61022,  м. Харків, пр. Науки, 5,  тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua Р І Ш Е Н Н Я    іменем України 03.09.2018                                                                                                        Справа № 905/1240/18                                Господарський суд Донецької області у складі: головуючого судді                                                             Фурсової С.М., при секретарі судового засідання                                        Мартинчук М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Буд Контакт» (01042, місто Київ, вулиця Чигоріна, будинок № 12, офіс 213; код ЄДРПОУ – 38077724) до приватного акціонерного товариства «Донецьксталь» - металургійний завод» (85301, Донецька область, місто Покровськ, вулиця Торгівельна, будинок №106-А; код ЄДРПОУ – 30939178) про стягнення 161 848,33 гривень,- за участю представників сторін: від позивача:           не з'явився від відповідача:           не з'явився В С Т А Н О В И В Товариство з обмеженою відповідальністю «Буд Контакт» звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою до приватного акціонерного товариства «Донецьксталь» - металургійний завод» про стягнення 161 848,33 гривень заборгованості, з яких 129 881,89 гривень – основна заборгованість, 4 092,17 гривень – пеня, 22 525,98 – інфляційні нарахування, 5 348,29 гривень – 3 % річних. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору купівлі – продажу №31421дс від 30.11.2015 в частині повної і своєчасної оплати паливно-мастильних матеріалів, внаслідок чого за останнім утворилась заборгованість у заявленому розмірі, а також нараховані пеня, 3% річних та інфляційні втрати. Ухвалою господарського суду Донецької області від 09.07.2018 відкрито провадження у справі №905/1240/18 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін, оскільки справа не є складною, а сума позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. На електронну адресу суду 12.07.2018 надійшли заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Заперечення обумовлені тим, що у зв'язку із захопленням адміністративних будівель приватного акціонерного товариства «Донецьксталь» - металургійний завод», у відповідача відсутня первинна документація, зокрема, договір постачання №314121дс від 30.11.2015, додаткові угоди, акти приймання-передачі. У зв'язку з викладеним, відповідач вважає за доцільне вирішити питання про призначення судової експертизи та виклику свідків. Ухвалою господарського суду Донецької області від 18.07.2018 вирішено задовольнити клопотання відповідача та розглядати справу за правилами загального позовного провадження. Вказаною ухвалою призначено підготовче судове засідання на 09.08.2018, встановлено строк на подання документів. На виконання вимог ухвали суду від 18.07.2018 представником позивача надано суду копії всіх додаткових угод до спірного договору купівлі-продажу №31421дс від 30.11.2015, довіреностей на підтвердження повноважень осіб, які здійснювали приймання від імені відповідача поставленого товару. Ухвалою господарського суду Донецької області від 09.08.2018 закрито підготовче провадження у справі, призначено її розгляд по суті на 03.09.2018. У судове засідання 03.09.2018 представники сторін не з'явились, про причини неявки суду не повідомили. Відповідач своїм правом на подання відзиву по справі не скористався, в інший спосіб своєї позиції не довів. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.9 ст.165 ГПК України). Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними матеріалами. Розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи, господарський суд – В С Т А Н О В И В 30.11.2015 між товариством з обмеженою відповідальністю «Буд Контакт» (далі – продавець або позивач) та приватним акціонерним товариством «Донецьксталь» - металургійний завод» (далі - покупець або відповідач) було укладено договір купівлі-продажу №31421дс, відповідно до п. 1.1 договору, продавець зобов'язується передати, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити згідно умов цього договору паливно-мастильні матеріали (надалі – товар). Номенклатура, кількість і сума товару в кожному окремому випадку зазначаються у додаткових угодах, підписаних сторонами, і які є невід'ємною частиною цього договору (п.1.2. договору). Згідно п. 3.1. договору ціна товару обумовлюється у додаткових угодах, підписаних сторонами, які є невід'ємною частиною цього договору і відповідають рівню звичайних цін. Сторони освідченні про ціни, що склалися на ринку. За приписами п. 3.2. договору покупець проводить оплату товару шляхом прямого перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця протягом 30 календарних днів з дати його постачання, якщо інше не обумовлено сторонами в додаткових угодах до цього договору. Датою оплати товару вважається дата зарахування грошових коштів на рахунок продавця. Умови, строки та місце фактичної передачі (поставки) товару обумовлюються сторонами у додаткових угодах (п.4.1. договору). Пунктом 8.1. договору встановлено, що договір набуває законної сили з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2016 включно, а в частині фінансових зобов'язань – до повного їх виконання сторонами за цим договором. Договір підписаний та скріплений печатками обох сторін без зауважень. На виконання умов договору позивачем були посталені відповідачу 06.01.2017 паливно-мастильні матеріали, що підтверджується видатковими накладними №7 від 06.01.2017 на суму 73    512,00 гривень, №6 від 06.01.2017 на суму 172    189,61 гривень, №9 від 06.01.2017 на суму 98    236,54 гривень. Акти підписані та скріплені печатками обох сторін без зауважень. Оцінивши договір, з якого виникли права та обов'язки сторін, господарський суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин підпадає під правове регулювання норм статей 712, 655-697 ЦК України та статей 264-271 ГК України. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей встановлених цим Кодексом, що передбачено приписами другого абзацу пункту першого статті 193 ГК України. Частиною другою статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. За приписами частини першої статті 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередньої оплати), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк на встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зазначені норми узгоджуються з вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами. Частина перша статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Частиною другою наведеної статті визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. За приписами статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За відсутності інших підстав, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).       Відповідно до частини першої статті 530 ЦК, якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК України). Як випливає з правової позиції Верхового Суду України, висловленої в постановах         № 6-49цс12 від 06.06.2012; № 6-40цс11 від 14.11.2011, правовідношення, в якому боржник зобов'язаний передати гроші як предмет договору або сплатити їх як ціну договору, є грошовими зобов'язаннями. 27.01.2018 позивачем на адресу позивача була направлена претензія №150118/3 від 15.01.2018 про наявність заборгованості в розмірі 129    881,89 гривень та необхідність її погашення. До зазначеної претензії був доданий акт звіряння взаємних розрахунків підписаний з боку ТОВ «Буд Контакт». Відповідачем свої зобов'язання за договором щодо оплати вартості поставленого товару в сумі 129    881,89 гривень не були виконані, доказів оплати суду не надано, а тому вказана сума є його боргом. На підставі вищевикладеного позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі. Крім того, позивачем було заявлено до стягнення пеню у сумі 4    092,17 гривень. У частині першій    статті 546 ЦК України    зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України). Згідно з частиною першою    статті 547 ЦК України    правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Відповідно до частини другої    статті 551 ЦК України    якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Договором не передбачено, що за несвоєчасну оплату товару покупець зобов'язаний сплатити пеню. Разом з тим, у пункті 2.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» зазначено, що якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом. Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені. Саме на позивачеві лежить тягар доказування тих обставин, на які він посилається, заявляючи позовні вимоги. Також, позивачем заявлені до стягнення 3% річних за період з 06.02.2017 по 21.06.2018, а також інфляційні втрати за період лютий 2017 – травень 2018 року в розмірі 22    525,98 гривень. В силу вимог ч.2    ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. При цьому вимогами ч.1ст.625    ЦК України    передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Дослідивши поданий розрахунок трьох відсотків річних, господарським судом встановлено, що він є арифметично вірним, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі. Згідно з пунктом 6 Методики розрахунку базового індексу споживчих цін, затвердженої        Наказом Державного комітету статистки України від 27 липня 2007 року №265        індекс інфляції це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції обчислюється виходячи з суми боргу, що мав місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. У пунктах 3.1, 3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» роз'яснено, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою    статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається, виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). Датою виникнення заборгованості за зобов'язаннями з оплати поставленого товару є 06.02.2017, а отже такий місяць є не повним. Таким чином, при визначенні початкової дати нарахування інфляційних втрат слід вважати 1-ше число місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж. За здійсненим господарським судом перерахунком, виконаним за допомогою програми інформаційно-пошукової системи «ЛІГА Закон», з урахуванням вірно визначеного періоду нарахування інфляційних втрат, сума останніх за період березень 2017 – травень 2018 року становить 21    016,99 гривень. Отже, позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню. За положеннями статті 129 ГПК України, судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог. Керуючись статтями 12, 73, 74, 76-79, 86, 91, 96, 129, 185, 191, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –                                                       В И Р I Ш И В Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Буд Контакт» до приватного акціонерного товариства «Донецьксталь» - металургійний завод» про стягнення 161 848,33 гривень заборгованості, з яких 129 881,89 гривень основна заборгованість,                       4 092,17 гривень пені, 22 525,98 гривень інфляційні нарахування, 5 348,29 гривень 3 % річних – задовольнити частково. Стягнути з приватного акціонерного товариства «Донецьксталь» - металургійний завод» (85301, Донецька область, місто Покровськ, вулиця Торгівельна, будинок №106-А; код ЄДРПОУ – 30939178) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Буд Контакт» (01042, місто Київ, вулиця Чигоріна, будинок № 12, офіс 213; код ЄДРПОУ – 38077724) 129 881,89 гривень заборгованості, 21    016,99 гривень інфляційні втрати, 5 348,29 гривень 3 % річних, а також 2    343,70 гривень судового збору. В частині стягнення 4 092,17 гривень пені, 1508,99 гривень інфляційних втрат – відмовити. Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку. Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України). У судовому засіданні 03.09.2018 проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено та підписано 13.09.2018. Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Буд Контакт» (01042, місто Київ, вулиця Чигоріна, будинок № 12, офіс 213; код ЄДРПОУ – 38077724) Відповідач: приватне акціонерне товариство «Донецьксталь» - металургійний завод» (85301, Донецька область, місто Покровськ, вулиця Торгівельна, будинок №106-А; код ЄДРПОУ – 30939178)                          Суддя                                                                                                                С.М. Фурсова