Рішення

від 18.09.2018 по справі 196/1004/14-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2018 року Справа № 196/1004/14-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Ількова В.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ :

У липні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до Царичанського районного суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача 1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Відповідача 2: Управління Пенсійного фонду України в Царичанському районі Дніпропетровської області, в якому просив:

- визнати незаконним та скасувати рішення Комісії ГУ ПФУ України в Дніпропетровській області з питань підтвердження стажу робіт на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах від 22 травня 2014 року № 12 в частині не підтвердження всіх періодів його роботи трактористом в колгоспі та КСП ім. Шевченка Царичанського району, а саме: з 10 лютого 1975 року по 16 лютого 1998 року та з 13 серпня 1998 року по 27 квітня 2000 року;

- визнати незаконним та скасувати рішення Комісії УПФ України в Царичанському районі з розгляду питань, пов'язаних з призначенням (перерахунком) пенсії від 13 червня 2014 року № 22 щодо обчислення його страхового стажу роботи в колгоспі та КСП ім. Шевченка за кількістю фактично відпрацьованих вихододнів та про відмову призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. "в" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення";

- зобов'язати комісію ГУ ПФУ в Дніпропетровській області з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, підтвердити йому на підставі трудової книжки з врахуванням записів знаками (-//-) тотожності, архівних довідок з книг обліку та нарахування заробітної плати, почесних грамот та інших документів в їх сукупності за всі періоди його роботи трактористом в колгоспі та КСП ім. Шевченка, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах, а саме: з 10 лютого 1975 року по 16 лютого 1998 року та з 13 серпня 1998 року по 27 квітня 2000 року включно;

- зобов'язати комісію УПФ України в Царичанському районі здійснити обчислення страхового стажу (загального і спеціального) на підставі записів в трудовій книжці колгоспника № 2281, архівних довідок про стаж роботи і заробітну плату з урахуванням всіх періодів роботи та членства в колгоспі і КСП ім. Шевченка відповідно до вимог ч. 1 ст. 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах з 29 квітня 2014 року, тобто з дня подання заяви.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 10.02.1975 р. по 16.02.1998 р. (23 роки 6 днів) та з 13.08.1998 р. по 27.04.2000 р. (1 рік 8 місяців 14 днів) він безперервно працював трактористом в колгоспі та КСП ім. Шевченка Царичанського району Дніпропетровської області, а у період з 17.02.1998 р. по 12.08.1998 р. (5 місяців 26 днів) працював бригадиром комплексної бригади №1. Крім цього, з 27.06.2000 року по 25.12.2000 року (5 місяців 29 днів) він працював трактористом в ТОВ ім. Шевченка, періоди роботи в якому УПФ України в Царичанському районі зараховані йому до спеціального стажу на посаді тракториста-машиніста. Колгосп, а в подальшому КСП ім. Шевченка Царичанського району було реорганізованого в СВК "Нива", яке ліквідовано без визначення правонаступника, а первинні документи про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції архівному зберіганню не підлягають. Позивач вважає, що рішення комісії при ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та рішення комісії УПФУ в Царичанському районі є незаконними та такими, що прийняті з очевидними порушеннями вимог пенсійного законодавства та ґрунтуються не на доказах, а на власних припущеннях. Позивач зазначив, що оскільки, в його трудовій книжці колгоспника містяться дані про те, що він працював трактористом в колгоспі та КСП ім. Шевченка з 10 лютого 1975 року по 16 лютого 1998 року та з 13 серпня 1998 року по 27 квітня 2000 року, тобто більше 20 років, а також дані про кількість відпрацьованих вихододнів та про розмір нарахованої до виплати заробітної плати, то комісія Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повинна була на підставі трудової книжки, архівних довідок, почесних грамот та інших документів в їх сукупності підтвердити йому всі періоди його роботи трактористом з урахуванням записів в трудовій книжці назви посади словами та загальноприйнятими знаками (-//-) тотожності, які підтверджують перший (попередній) запис назви посади. Крім того, про те, що всі роки, які зазначені в трудовій книжці, він працював трактористом в колгоспі та КСП ім. Шевченка Царичанського району і весь час був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції можуть підтвердити свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які разом працювали з ним трактористами в зазначені періоди.

Постановою Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 17.09.2014 року позові вимоги ОСОБА_1 було задоволено частково.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2015 року постанову Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 17.09.2014 року скасовано. Прийнято нову постанову, у задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 10.05.2018 року постанову Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 17.09.2014 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2015 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 25.06.2018 року цю справу було передано за підсудністю на розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

У липні 2018 року справа №196/1004/14-а надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду та за результатами розподілу справи автоматизованою системою документообігу, передана на розгляд судді Ількову В.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято справу до провадження суддею Ільковим В.В. та відкрито провадження по справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи на 09.08.2018 року.

01.08.2018 року, до суду надійшло клопотання про заміну сторони по справі, а саме відповідача-2 Управління Пенсійного фонду України в Царичанському районі Дніпропетровської області на його правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. В обґрунтування заяви, заявник посилається на те, що проведено реорганізацію юридичної особи у порядку процесуального правонаступництва, у зв'язку із чим, просить замінити сторону по справі на його правонаступника.

Також, 09.08.2018 року позивачем через канцелярію суду подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій з урахуванням поданого клопотання про заміну сторони по справі її правонаступником первинні позовні вимоги звернені не до відповідача-2 Управління Пенсійного фонду України в Царичанському районі Дніпропетровської області, а до його правонаступника - Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області .

Зазначені уточнення позовних вимог прийняті судом та ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.08.2018 року заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про заміну сторони по справі №196/1004/14-ц за позовом ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Відповідача-2: Управління Пенсійного фонду України в Царичанському районі Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування рішень - задоволено. Виключено зі складу сторін у справі № 196/1004/14-а відповідача 2 - Управління Пенсійного фонду України в Царичанському районі Дніпропетровської області.

09.08.2018 року представником відповідача, подано до суду відзив на позовну заяву, в якому Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, просить відмовити в задоволенні адміністративного позову, оскільки рішенням комісії з розгляду питань, пов'язаних з призначенням (перерахунком) пенсій №22 від 13.06.2014 року ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах як трактористу-машиністу відповідно до п. в ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення , через відсутність загального стажу роботи не менше 25 років та встановленого законодавством необхідного спеціального стажу тракториста-машиніста не менше 20 року за умови безпосередньої зайнятості у виробництві сільськогосподарської продукції. Відділом надходження, прогнозування платежів, обліку застрахованих осіб та контрольно-перевірочної роботи надані індивідуальні відомості про застраховану особу за 2000, з 2006 р. по 2012 р. та довідку про відсутність будь-якої інформації з 01.01.2001 р. по 31.12.2005 р., з 01.01.2013 р. по 31.03.2014 р. Також, 29.04.2014 року були прийняті та направлені документи для встановлення спеціального стажу за період роботи з 1975 по 2000 роки до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області для розгляду на комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років. 05.06.2014 року надійшло рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років №12 від 22.05.2014 року про підтвердження періодів роботи з 01.01.1980 р. по 31.01.1980 р., з 01.01.1984 р. по 31.01.1984 р., з 01.01.1997 р. по 31.01.1997 р., тобто 0 років 3 місяці 0 днів, для зарахування до стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту в ст.13 Закону України про пенсійне забезпечення , з урахуванням кількості відпрацьованих вихододнів. Відповідно до ч.2 ст.56 Закону України Про пенсійне забезпечення при обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю. З 17.08.2017 року позивачу було призначено пенсію за віком з урахуванням страхового стажу 19 років 10 місяців 27 днів.

04.09.2018 року від представника відповідача надано пояснення, в яких, на підтвердження своєї позиції відповідач зазначив, що період роботи позивача в ТОВ Шевченко було зараховано як до загального стажу та і до спеціального стажу. Звернуто увагу суду на те, що в період роботи в КСП позивач майже не працював і не виробляв вихододні, а в період роботи з 1997 по 1998 роках працював бригадиром тракторної бригади.

18.09.2018 року позивач, представник позивача у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, докази чого наявні в матеріалах справи.

Відповідач, в судове засідання не з'явився, подав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

За приписами пункту 1 частини 3 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін, які були належним чином повідомлені про судове засідання, при цьому про причини неявки суд не повідомили.

У силу положень частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, а також відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд вирішив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи й інші матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає про таке.

Матеріалами справи встановлено, що позивач ОСОБА_1, 27.04.2014 року звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Царичанському районі з заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах, як трактористу-машиністу, безпосередньо зайнятому на виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, та надав трудову книжку для підтвердження стажу роботи на цих посадах, оскільки працював трактористом:

- з 10.02.1975 р. по 16.02.1998 р. та з 13.08.1998 р. по 27.04.2000 р. в колгоспі та КСП ім. Шевченка Царичанського району Дніпропетровської області;

- у період з 17.02.1998 р. по 12.08.1998 р. працював бригадиром комплексної бригади №1;

- з 27.06.2000 року по 25.12.2000 року він працював трактористом в ТОВ ім.Шевченка, періоди роботи в якому УПФ України в Царичанському районі зараховані йому до спеціального стажу на посаді тракториста-машиніста.

Викладені обставини підтверджуються трудовою книжкою позивача № 2281 від 14.12.1976 року (т.1, а.с.9), архівним витягом з протоколу №2 засідання правління колгоспу ім.Шевченка від 10.02.1975 року про прийом ОСОБА_1 в члени колгоспу і надання роботи по спеціальності тракториста (т.1, а.с.10), архівним витягом з протоколу №1 засідання правління КСП ім.Шевченка від 17.02.1998 року про призначення ОСОБА_1 на посаду бригадира комплексної бригади №1 (т.1, а.с.11), почесними грамотами (т.1, а.с.16-17), архівними довідками про стаж роботи та заробітну плату №№ 363-380 від 19 і 20.03.2014 року з книг обліку праці та нарахування заробітної плати за 1975-2000 роки (а.с.20-36), посвідченням тракториста-машиніста НОМЕР_1 (т.1, а.с.9).

По результатам розгляду поданої заяви та доданих до неї документів, Комісія при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області 22 травня 2014 року прийняла рішення № 12 про зарахування ОСОБА_1 до стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, відповідно до п. „в" ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення" лише періоди роботи: з 01.01.1980 по 31.01.1980 р., з 01.01.1984 по 31.01.1984 р., з 01.01.1997 по 31.01.1997 р. (т.1, а.с.37).

За інші періоди роботи трактористом стаж не був підтверджений з тих підстав, що в трудовій книжці ОСОБА_1 відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, а саме: не зазначено про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції, а згідно архівних довідок посада "тракторист" вказана тільки в січні 1979 року, в січні 1980 року, в січні 1984 року, в січні 1997 року, в січні 1998 року, та в січні 1979 року і у січні 1998 року не вказана кількість відпрацьованих вихододнів.

Як вбачається з копії трудової книжки колгоспника ОСОБА_1 у період з 10.02.1975 року по 1996 рік включно та з 1999 року по 27.06.2000 року працював на посаді тракториста в КСП ім.Шевченка, який наказом №4 від 27.06.2000 року реорганізовано в СВК Нива , з 27.04.2000 року звільнений з членів СВК Нива у зв'язку з переводом на роботу в ТОВ Шевченко , 29.04.2000 року прийнятий на роботу трактористом по переводу в ТОВ Шевченко , 25.12.2000 року звільнений за власним бажанням.

Згідно матеріалів справи з 25.12.2000 року ОСОБА_1 не працював та не має стажу роботи.

Встановлено, що ОСОБА_1 у 1975, 1976, 1977, 1994, 1995, 1996, 1999, 2000 роках не відпрацював необхідний мінімум трудоднів. Так, стаж, який дає право на призначення пенсії з урахуванням трудоднів складає: у 1975 році - 8 місяців 02 дні, 1976 року - 9 місяців 10 днів, 1977 року - 11 місяців 25 днів, 1994 року - 8 місяців 05 днів, 1995 року - 2 місяці 20 днів, 1996 року 2 місяці 20 днів, 1999 року 11 місяців 25 днів, 2000 року - 8 місяців. Всього 5 років 02 місяці 25 днів та у 1978-1993 роках - 16 років. Отже, стаж на посаді тракториста складає 21 рік 02 місяці 25 днів.

Крім того, позивач працював у 1997 та 1998 роках на посаді бригадира та його стаж складає з урахуванням вироблених трудоднів - 1 рік 9 місяців.

Загальний стаж ОСОБА_1 складає 21 рік 02 місяці 25 днів + 1 рік 09 місяців = 22 роки 11 місяців 25 днів.

Посилаючись на рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області комісія з розгляду питань, пов'язаних з призначенням (перерахунком) пенсій Управління Пенсійного фонду Україні в Царичанському районі своїм рішенням № 22 від 13.06.2014 року відмовила позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах (т.1, а.с.38).

Рішення комісії Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області ґрунтується виключно на архівних довідках, виданих на підставі книг обліку праці та нарахування заробітної плати колгоспників за 1975-2000 роки, в яких назва професії зазначалась лише з початку року в січні місяці, щомісячно не дублювалась.

Позивач, не погоджується з вказаним вище рішенням №12 від 22.05.2014 року, прийнятим Комісією Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з питань підтвердження стажу робот на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах № та рішенням Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області комісія з розгляду питань, пов'язаних з призначенням (перерахунком) пенсій Управління Пенсійного фонду Україні в Царичанському районі своїм рішенням № 22 від 13.06.2014 року - просить суд визнати їх протиправним та скасувати, оскільки стаж його роботи трактористом в колгоспі та КСП ім.Шевченка, Царичанського району, з 10.02.1975 р. по 16.02.1998р., з 13.08.1998 р. по 27.04.2000 рік підтверджено всіма необхідними документами, та має бути зараховано до трудового стажу.

Позивач вважаючи, що має право на пільгову пенсію, а дії відповідача щодо визнання загального стажу лише 19 років 10 місяців 27 днів та як наслідок, відмова у призначенні пенсії є неправомірними, звернувся до суду.

При направленні цієї справи на новий розгляд Постановою Верховного Суду від 10.05.2018 року звернуто увагу на п. в ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення , яким визначено таку обов'язкову умову призначення пенсії за віком на пільгових умовах трактористу-машиністу, як підтвердження його безпосередньої зайнятості у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства протягом не менше як 20 років (тобто характер виконуваних ним робіт), що не може бути встановлено на підставі лише записів трудової книжки та показань свідків й підлягає підтвердженню уточнюючими довідками підприємств, установ, організацій або їх правонаступників, як передбачено п. 20 Порядку №637, в якому, до того ж, стосовно трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) передбачено обов'язкове зазначення в довідці додаткових відомостей про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції.

Наявні в матеріалах архівні довідки не мають посилання щодо безпосередньої зайнятості позивача у виробництві сільськогосподарської продукції.

Також, у постанові Верховного Суду від 10.05.2018 року, зазначено про необхідність дослідження наявності чи відстуності у позивача права на призначення пільгової пенсії, з урахуванням листа Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року №7 про роз'яснення Порядку призначення пенсій на пільгових умовах цій категорії працівників та дослідження доказів, покладених в основу оскаржуваних рішень відповідачів, в тому числі і щодо не підтвердження стажу роботи трактористом у зв'язку не зазначенням в трудовій книжці ОСОБА_1 про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, з урахуванням положень постанови Верховного Суду від 10.05.2018 р. у справі №196/1004/14-а, суд зазначає про таке.

За приписами статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ЗУ Про пенсійне забезпечення , громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Питання пільгового пенсійного забезпечення окремих категорій сільського господарства врегульовано нормами ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення.

Відповідно до п. в ч.1 ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, трактористи-машиністи безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі. За відсутності загального стажу роботи 30 років у період до 01 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах трактористам-машиністам призначається за наявності стажу роботи: з 01 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців.

Згідно зі ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. п. 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставах інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі, коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється на підставі показань свідків.

Згідно з п. 20 цього Порядку у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ та організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу, професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Додатково в довідці наводяться такі відомості: стосовно трактористів машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції на протязі повного польового періоду в рослинництві або на протязі календарного року в тваринництві, і вказано, що зазначені періоди роботи зараховуються до стажу роботи, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, згідно з пунктом в статті 13 Закону № 1788-ХІІ, та на підставі яких документів видана довідка.

З огляду на викладені норми законодавства, визначальними обставинами для встановлення пільгового характеру спірного стажу є: 1) встановлення факту роботи позивача на посаді тракториста; 2) встановлення безпосередньої зайнятості позивача у виробництві сільськогосподарської продукції.

Згідно з п.п. 1, 2 роз'яснень Міністерства соціального забезпечення України №7 від 20.01.1992 Про порядок призначення пенсій на пільгових умовах трактористам-машиністам, які безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах і на інших підприємствах сільського господарства до трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільськогосподарської продукції, відносяться працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідне посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах на протязі повного сезону сільськогосподарських робіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відробили повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи (на стаціонарних і причепних установках та агрегатах, по ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо). Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства. Трактористи допоміжних сільських господарств, які не мають самостійного балансу і знаходяться в складі промислових, будівельних, транспортних та інших підприємств і організацій, мають право на пільгову пенсію при виконанні умов, передбачених пунктом 1 цього роз'яснення.

Суд зазначає, що позивач надав, як суду, так і відповідачам, докази які підтверджують факт його перебування на посаді тракториста-машиніста у вказаному вище періоді.

Листом за №2395/021/33 від 23.06.2014 року УПФ України в Царичанському районі Дніпропетровської області повідомило позивача про те, що його документи були розглянуті на Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та рішенням №12 від 22.05.2014 року, йому підтверджено періоди для зарахування до стажу роботи, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п. в ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення з урахуванням кількості відпрацьованих вихододнів лише з 01.01.1980 року по 31.01.1980 року, з 01.01.1984 року по 31.01.1984 року, з 01.01.1997 року по 31.01.1997 року та зазначило, що рішенням №22 від 13.06.2014 року йому відмовлено у призначенні пільгової пенсії через відсутність загального стажу роботи не менше 25 років та встановленого законодавством необхідного спеціального стажу тракториста-машиніста не менше 20 років за умови безпосередньої зайнятості у виробництві сільськогосподарської продукції.

31.08.2018 року на ім'я ОСОБА_1 Директором ТОВ Шевченко видано довідку № 22 про те, що ОСОБА_1 працював трактористом-машиністом в ТОВ Шевченко з 27.06.2000р. по 25.12.2000 рік і був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного сезону сільгоспробіт в рослинництві та тваринництві про що йому була видана уточнююча довідка за формою згідно додатку № 5 до Порядку підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній.

У свою, чергу КУ Царичанський районний трудовий архів на звернення представника позивача з питання щодо документів, які підлягають архівному зберіганню колишніх сільських господарства (колгоспів) та колективних сільськогосподарських підприємств, повідомив, що згідно ст.315 Переліку типових документів, що утворюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших установ, організацій і підприємств, зберіганню підлягали наряди на роботу, які відносилися до первинних бухгалтерських документів. Документ під назвою уточнююча довідка у зазначеному Переліку не вживаєть.

Проте, докази безпосередньої зайнятості позивача у виробництві сільськогосподарської продукції в оспорюваний період роботи на посаді тракториста машиніста позивачем надано не було.

У матеріалах пенсійної справи позивача (копія якої надана представником відповідача) відсутні уточнюючі довідки КСП імені Шевченка, ТОВ Шевченка , в яких би було зазначено про безпосередню зайнятість позивача у виробництві сільськогосподарської продукції.

Трудова книжка №2281 містить запис, що ОСОБА_1 у період з 10.02.1975 року по 1996 рік включно та з 1999 року по 27.06.2000 року працював на посаді тракториста в КСПім.Шевченка, який наказом №4 від 27.06.2000 року реорганізовано в СВК Нива , з 27.04.2000 року звільнений з членів СВК Нива у зв'язку з переводом на роботу в ТОВ Шевченко , 29.04.2000 року прийнятий на роботу трактористом по переводу в ТОВ Шевченко , 25.12.2000 року звільнений за власним бажанням.

Відповідно до цих записів в трудовій книжці позивач в період період з 10.02.1975 року по 1996 рік включно та з 1999 року по 27.06.2000 року працював трактористом в КСП ім.Шевченка, СВК Нива , ТОВ Шевченко , однак жодних записів про те, що останній був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції, трудова книжка не містить.

Позивач при зверненні за призначенням пенсії уточнюючу довідку до Управління Пенсійного фонду України в Царичанському районі Дніпропетровської області не надав, з інформації, зазначеної в трудовій книжці, встановити факт безпосередньої зайнятості

ОСОБА_1 у виробництві сільськогосподарської продукції неможливо.

Оскільки обов'язковими умовами для встановлення пільгового характеру трудового стажу є не тільки встановлення факту роботи особи трактористом, а й встановлення безпосередньої зайнятості особи у виробництві сільськогосподарської продукції, а документи, які підтверджують зазначені обставини позивачем не надані, то відповідач правомірно відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до пункту "в" статті 13 Закону №1788-XII.

Враховуючи те, що на момент розгляду цієї адміністративної справи у позивача відсутній необхідний пільговий стаж, то позовна вимога щодо зобов'язання відповідача призначити пенсію за віком на пільгових умовах не підлягає задоволенню.

Щодо загального стажу позивача суд зазначає, що його було розраховано на підставі записів трудової книжки та архівних довідок про стаж роботи та заробітну плату, які були видані на підставі особових рахунків та являються первинними документами.

Згідно ч.2 ст.56 ЗУ Про пенсійне забезпечення при обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Встановлений мінімум трудоднів за рік зафіксовано у трудовій книжці та архівних витягах з протоколів (якщо такі збереглися).

Згідно архівної довідки від 05.03.2014 № 149, яка була видана на підставі архівного витягу з протоколу № 2 засідання правління колгоспу імені Шевченко від 10 лютого 1975 року ОСОБА_1 вступив у члени колгоспу.

-1975 рік - зараховано 190 вихододнів згідно архівної довідки про стаж роботи та заробітну плату від 19.03.2014 № 363.

Слід зазначити, що у трудовій книжці за 1975 рік - 187 вихододнів.

- 1976 рік - зараховано 221 вихододень згідно архівних довідок про стаж роботи та заробітну плату від 19.03.2014 № 363 та 364.

Слід зазначити, що у трудовій книжці за 1976 рік - 214 вихододнів.

- 1977 рік - зараховано 201 вихододень згідно архівної довідки про стаж роботи та заробітну плату від 19.03.2014 № 365.

- 1978 рік - зараховано 207 вихододнів згідно архівної довідки про стаж роботи та заробітну плату від 19.03.2014 № 366.

- 1979 рік - зараховано 252 вихододні згідно архівних довідок про стаж роботи та заробітну плату від 19.03.2014 № 366 та 367.

- 1980 рік зараховано 1 рік ( вироблено 305 вихододнів) згідно архівної довідки про стаж роботи та заробітну плату від 19.03.2014 № 367.

- 1981 рік зараховано 303 вихододні згідно архівної довідки про стаж роботи та заробітну плату від 19.03.2014 № 368.

- 1982 рік зараховано 296 вихододнів згідно архівної довідки про стаж роботи та заробітну плату від 19.03.2014 № 368.

- 1983 рік зараховано 278 вихододнів згідно архівної довідки про стаж роботи та заробітну плату від 19.03.2014 № 369.

- 1984 рік зараховано 250 вихододнів згідно архівної довідки про стаж роботи та заробітну плату від 19.03.2014 № 370.

- 1985 рік зараховано 249 вихододнів згідно архівної довідки про стаж роботи та заробітну плату від 19.03.2014 № 369.

- 1986 рік зараховано 232 вихододні згідно архівної довідки про стаж роботи та заробітну плату від 19.03.2014 № 372.

- 1987 рік зараховано 184 вихододні згідно архівної довідки про стаж роботи та заробітну плату від 20.03.2014 № 372.

- 1988 рік зараховано 221 вихододень згідно архівної довідки про стаж роботи та заробітну плату від 20.03.2014 № 373.

- 1989 рік зараховано 232 вихододні згідно архівної довідки про стаж роботи та заробітну плату від 20.03.2014 № 373.

- 1990 рік зараховано 227 вихододнів згідно архівної довідки про стаж роботи та заробітну плату від 20.03.2014 № 374.

- 1991 рік зараховано 238 вихододнів згідно архівної довідки про стаж роботи та заробітну плату від 20.03.2014 № 374.

- 1992 рік зараховано 208 вихододнів згідно архівної довідки про стаж роботи та заробітну плату від 20.03.2014 № 375.

- 1993 рік зараховано 198 вихододнів згідно архівної довідки про стаж роботи та заробітну плату від 20.03.2014 № 375.

- 1994 рік зараховано 119 вихододнів згідно архівної довідки про стаж роботи та заробітну плату від 20.03.2014 № 376.

- 1995 рік зараховано 44 вихододні згідно архівної довідки про стаж роботи та заробітну плату від 20.03.2014 № 377 та трудової книжки.

Згідно історичної довідки від 05.03.2014 № 148 колгосп імені Шевченка перейменовано в колективне сільськогосподарське підприємство ( КСП) Шевченка згідно рішення загальних зборів колгоспників (протокол № 1 від 03.02.1995 p.).

Період роботи в КСП імені Шевченка з 01.11.1996 року по 27.04.2000 рр. зараховано в сукупності на підставі трудової книжки та архівних довідок без урахування вихододнів.

Період з 29.04.2000 р. по 25.12.2000 р. згідно довідки ТОВ Шевченко від 06.05.2014р. № 129, в який ОСОБА_1 працював - трактористом в ТОВ Шевченко також зараховано до загального стажу. Згідно трудової книжки ОСОБА_1 був прийнятий на роботу в ТОВ Шевченко 27.06.2000 року.

Також період роботи в ТОВ Шевченко було зараховано і до спеціального стажу.

Крім того, позивач працював у 1997 та 1998 роках на посаді бригадира та його стаж складає з урахуванням вироблених трудоднів - 1 рік 9 місяців.

Загальний стаж ОСОБА_1 складає 21 рік 02 місяці 25 днів + 1 рік 09 місяців = 22 роки 11 місяців 25 днів. Тобто, у позивача відсутній загальний стаж, який дає йому право на призначення пільгової пенсії згідно п. в ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення .

Статтею 62 Закону України Про пенсійне забезпечення встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. в ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Аналізуючи докази у справі та законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд вважає, що позивач при досягненні 55 років не має права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно п. в ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення , оскільки згідно трудової книжки колгоспника, загальний стаж роботи позивача складає 22 роки 11 місяців 25 днів, з яких 21 рік 02 місяці 25 днів на посаді тракториста.

Відповідно до ч. 5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтовуючи своє рішення, суд приймає до уваги відсутність у матеріалах справи уточнюючих довідок виданих ТОВ Шевченко , КСП імені Шевченка на ім'я позивача, які підтверджували б його безпосередню зайнятості у виробництві сільськогосподарської продукції та позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 10.05.2018 року у справі № 196/1004/14-а (адміністративне провадження №К/9901/5743/18), про те, що обов'язковою умовою призначення пенсії за віком на пільгових умовах трактористу-машиністу є підтвердження його безпосередньої зайнятості у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства протягом не менше як 20 років (тобто характер виконуваних ним робіт), що не може бути встановлено на підставі лише записів трудової книжки та показань свідків й підлягає підтвердженню уточнюючими довідками підприємств, установ, організацій або їх правонаступників, як передбачено п. 20 Порядку №637, в якому, до того ж, стосовно трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) передбачено обов'язкове зазначення в довідці додаткових відомостей про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про те, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішень, слід відмовити.

У зв'язку з відмовою у задоволенні позову судовий збір у відповідності до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача не стягується.

Керуючись ст.ст.2, 3, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 205, 243, 245, 246, 250, 262, 295,382 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішень - відмовити.

Позивач: ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, серія номер паспорту НОМЕР_2).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В Ільков