Рішення

від 11.09.2018 по справі 809/276/18

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2018 р. справа № 809/276/18

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Скільського І.І.,

за участю секретаря судового засідання Волочій Л.І.,

представника позивача: Глинка Р.Я.,

представника відповідача: Андрійович В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом : Публічного акціонерного товариства "Укрнафта",

до Пнівської сільської ради,

про визнання протиправним та скасування рішення Пнівської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області від 21.12.2017 №3-21/17 "Про внесення змін в Положення про плату за землю на території Пнівської сільської ради" , -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Укрнафта (далі-позивач) звернулося до Івано-Франківського окружного адміністративного суду із позовом до Пнівської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області (далі-відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення Пнівської сільської ради Надвінянського району Івано-Франківської області № 3-21/17 від 21.12.2017 Про внесення змін в Положення про плату за землю на території Пнівської сільської ради .

Позовні вимоги мотивовані тим, що 01.07.2016 Пнівською сільською радою Надвірнянського району Івано-Франківської області прийнято рішення №1-6/16 Про запровадження плати за землю , яким затверджено Положення про плату за землю на території Пнівської сільської ради. Пунктом 1.5.5 Положення було визначено, що починаючи з 01.01.2017 ставка податку встановлюється у розмірі 6% від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні юридичних осіб (крім державної та комунальної форми власності).

21.12.2017 Пнівською сільською радою Надвірнянського району Івано-Франківської області прийнято рішення №3-21/17 Про внесення змін в Положення про плату за землю на території Пнівської сільської ради . Прийнятим рішенням, пункт 1.5.5 Положення викладено у такій редакції: з 01.01.2018 року ставка податку встановлюється у розмірі 10% від їх нормативної грошової оцінки землі за земельні ділянки які перебувають у постійному користуванні юридичних осіб (крім державної та комунальної форми власності).

Позивач вважає прийняте відповідачем рішення №3-21/17 Про внесення змін в Положення про плату за землю на території Пнівської сільської ради протиправним та таким, що підлягає скасуванню так як, згідно положень податкового та бюджетного законодавства зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситись пізніш як за шість місяців до нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Звернуто увагу суду на те, що пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році не передбачається не застосування вимог частини 3 статті 27 Бюджетного кодексу України до прийнятих радами протягом 2017-2018 років рішень про встановлення (зміну) місцевих податків і зборів.

Ухвалою суду від 16.02.2018 дану позовну заяву залишено без руху та надано десятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення недоліків. Позивач усунув недоліки позовної заяви у строк встановлений судом.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.02.2018 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 23.03.2018.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.03.2018 у відмовлено у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

23.03.2018 розгляд підготовчого засідання відкладено на 17.04.2018, у зв'язку із неявкою сторін.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.04.2018 витребувано у відповідача письмові докази - опублікування оголошення про відкриття провадження в адміністративній справі № 809/276/18 у виданні, в якому цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений та зобов'язано надати оригінал даного оголошення у судове засідання.

З метою належної підготовки справи для розгляду по суті, судом продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів.

В судовому засіданні 04.05.2018 представником відповідача на виконання вимог ухвали від 17.04.2018 надано докази опублікування оголошення про відкриття провадження в даній адміністративній справі зокрема надано друковане повідомлення відповідача про відкриття провадження у даній справі та витяг з офіційного веб-сайту Пнівської сільської ради про розміщення оголошення про відкриття провадження у справі.

Враховуючи те, що подані представником позивача, на виконання ухвали суду докази не відповідали вимогам ч.5,6 ст.264 Кодексу адміністративного судочинства України, судом зобов'язано представника відповідача надати належні докази такого опублікування, у зв'язку з чим у підготовчому засіданні оголошено перерву до 16.05.2018.

16.05.2018 в судовому засіданні представником відповідача виконано вимоги ухвали суду та надано витребувані судом докази.

Ухвалою Івано-франківського окружного адміністративного суду від 16.05.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 29 травня 2018 р.

Представником позивача через відділ документального забезпечення - канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду 05.06.2018, подано додаткові письмові пояснення (а.с.131-133). Відповідно до яких, зазначається, що оскаржуване рішення від 21.12.2017 №3-21/17, офіційно опубліковано на сайті Пнівської сільської ради та дошці оголошень сільської ради лише 04 травня 2018. Про оскаржуване рішення відповідач не повідомляв ані позивача ані його структурні одиниці - Нафтогазовидобувне управління Надвірнанафтогаз ПАТ Укрнафта та Долинський газопереробний завод ПАТ Укрнафта . Про прийняття оскаржуваного рішення позивачу стало відомо на початку лютого 2018, у зв'язку із його врученням землевпорядником Пнівської сільської ради працівнику маркшейдерського-геодезичного відділу НГВУ Надвірнанафтогаз ПАТ Укрнафта . Прийнявши але не оприлюднивши в установленому порядку оскаржуване рішення, відповідач грубо порушив норми Конституції та Законів України у зв'язку із чим таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Представником відповідача в судовому засіданні подано письмові заперечення на адміністративний позов (а.с.143-146). У письмових запереченнях відповідачем звернуто увагу на пункт 3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 07.12.2017 року №2245-VІІІ Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році яким установлено, що у 2018 році до рішень про встановлення місцевих податків і зборів, прийнятих органами місцевого самоврядування, у тому числі радами об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, після 15 липня 2017 року та у 2018 році, не застосовуються вимоги підпункту 4.1.9 пункту 4.1 та пункту 4.5 статті 4, підпункту 12.3.4 пункту 12.3, підпункту 12.4.3 пункту 12.4 та пункту 12.5 статті 12 Податкового кодексу України та Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності . Враховуючи наведене відповідач мав право після 15 липня 2017 року та протягом 2018 вносити зміни до своїх рішень про встановлення плати за землю в тому числі в частині ставок земельного податку, а тому прийняте Пнівською сільською радою рішення є законним та таким, що не підлягає скасуванню.

Представником позивача в судовому засіданні надано відповідь на заперечення відповідача, в якому не погоджується із доводами відповідача, вважає їх безпідставними такими, що не можуть бути взяті судом до уваги оскільки відповідачем допущено порушення норм Конституції та Законів України в частині офіційного опублікування оскаржуваного рішення, що є підставою для визнання такого рішення в судовому порядку протиправним та скасування (а.с.151-155).

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Надав аналогічні за змістом адміністративного позову та наявних у матеріалах справи письмових пояснень, пояснення. Просив суд адміністративний позов задовольнити.

Представник відповідача щодо позовних вимог заперечив, надав аналогічні за змістом письмових заперечень пояснення. Просив суд, в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд зазначає таке.

Відповідно до державних актів на право постійного користування землею в Публічного акціонерного товариства Укрнафта (структурних одиниць) на праві постійного користування перебуває 17 земельних ділянок загальною площею 28,8472 га., на яких розміщені свердловини та інші виробничі об'єкти (а.с.28-52).

01.07.2016 року Пнівською сільською радою Надвірнянського району Івано-Франківської області прийнято рішення №1-6/16 Про запровадження плати за землю , яким затверджено Положення про плату за землю на території Пнівської сільської ради (а.с.10-15).

Відповідно до підпункту 1.5.5, вказаного рішення, з 01.01.2017 року ставка податку встановлюється у розмірі 6,0 % (шести відсотків) від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні юридичних осіб (крім державної та комунальної форми власності).

Пнівською сільською радою Надвірнянського району Івано-Франківської області 21.12.2017 року на 21-сесії сільської ради, сьомого демократичного скликання, прийнято рішення №3-21/17 Про внесення змін в Положення про плату за землю на території Пнівської сільської ради (а.с.16).

Вказаним рішенням, сільською радою, вирішено внести зміни в Положення про плату за землю на території Пнівської сільської ради (пункт 1.5.5 викласти в наступній редакції: з 01.01.2018 року ставка податку встановлюється у розмірі 10% (десяти відсотків) від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні юридичних осіб (крім державної та комунальної форми власності).

Оприлюднити рішення на офіційному сайті та дошці оголошень сільської ради.

Позивач не погоджуючись із правомірністю прийнятого рішення, звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування рішення Пнівськогї сільської ради від 21.12.2017 року № 3-21/17 Про внесення змін в Положення про плату за землю на території Пнівської сільської ради .

Надаючи оцінку правомірності оскаржуваного рішення, суд зазначає таке.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України в даній справі суд застосовує положення законів та нормативно-правових актів в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, зокрема: Конституції України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР, Земельного кодексу України від 25.10.2001 № 2768-III (надалі, також - ЗК України), Закону України Про місцеве самоврядування в Україні від 21.05.1997 № 280/97-ВР (надалі, також - Закон №280), Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (надалі, також - ПК України).

Суд зазначає, що спірні правовідносини виникли на підставі заперечення позивачем наявності повноважень в органу місцевого самоврядування стосовно прийняття рішення про зміну ставки земельного податку починаючи з 01.01.2018 посилаючись на те, що зміни до будь-якого елементів податків та зборів не можуть вноситись пізніше ніж як за 6 місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки, а також допущення відповідачем порушень щодо оприлюднення оскаржуваного рішення.

Згідно до вимог ст.13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ч.3 ст.16 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Відповідно до п.34 ч.1 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Так, згідно до ч.1 ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно до вимог ст.12 Земельного Кодексу України передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад та передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Таким чином, Пнівська сільська рада, Надвірнянського району Івано-Франківської області має право вирішувати земельні питання та приймати з цього приводу відповідні рішення.

У відповідності до витягу з протоколу 21 сесії сільської ради сьомого демократичного скликання від 21.12.2017,(загальний склад ради -22 депутати, склад ради-22 депутати, присутні на сесії -14 депутати), розглянуто питання порядку денного про внесення змін в Положення про плату за землю на території Пнівської сільської ради для юридичних осіб, які знаходяться в постійному користуванні де головою постійної депутатської комісії з питань земельних відносин,сільського і лісового господарства, благоустрою, екології та раціонального природокористування запропоновано з 01.01.2018 встановити ставку податку за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні юридичних осіб (крім державної та комунальної форми власності) у розмірі 10% (відсотків) від нормативної грошової оцінки. Вирішили: внести зміни в Положення про плату за землю на території Пнівської сільської ради (пункт 1.5.5 викласти в наступній редакції: з 01.01.2018 року ставка податку встановлюється у розмірі 10% (відсотків) від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні юридичних осіб (крім державної та комунальної форми власності). Результат голосування: за -14, проти -0, утримався -0, не голосувало - 0, (а.с. 176).

За результатами розгляду та голосування, вказаного вище питання порядку денного про внесення змін в Положення про плату за землю на території Пнівської сільської ради для юридичних осіб, які знаходяться в постійному користуванні Пнівською сільською радою Надвірнянського району Івано-Франківської області 21.12.2017 року на 21-сесії сільської ради, сьомого демократичного скликання, прийнято рішення №3-21/17 Про внесення змін в Положення про плату за землю на території Пнівської сільської ради (а.с.16).

Вказаним рішенням, сільською радою, вирішено внести зміни в Положення про плату за землю на території Пнівської сільської ради (пункт 1.5.5 викласти в наступній редакції: з 01.01.2018 року ставка податку встановлюється у розмірі 10% (десяти відсотків) від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні юридичних осіб (крім державної та комунальної форми власності).

Згідно пункту 4.1.9 п.4.1 ст.4 Податкового Кодексу України, податкове законодавство України ґрунтується на принципі стабільність, згідно якого зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.

Відповідно до пункту 12.3.4. п.12.3 ст.12 Податкового Кодексу України, сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів. Рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Згідно з пунктом 12.5 статі 12 Податкового кодексу України офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених підпунктом 12.3.4 цієї статті.

Відповідно до частини 5 статті 12 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності , регуляторні акти, прийняті органами та посадовими особами місцевого самоврядування, офіційно оприлюднюються в друкованих засобах масової інформації відповідних рад, а у разі їх відсутності - у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами та посадовими особами, не пізніш як у десятиденний строк після їх прийняття та підписання.

Відповідно до пункту 2 оскаржуваного рішення, визначено оприлюднити рішення на офіційному сайті та дощі оголошень сільської ради.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачем оскаржуване рішення від 27.12.2017 № 3-21/17, розміщено на дощі оголошень Пнівської сільської ради.

Згідно наданих в судовому засіданні пояснень представника відповідача, оскаржуване рішення від 27.12.2017 № 3-21/17, з технічних причин не оприлюднено, у визначений строк, на офіційному сайті Пнівської сільської ради, однак копію такого рішення надіслано до структурної одиниці позивача НГВУ Надвірнанафтогаз ПАТ Укрнафта , що підтверджено записами з журналу вихідної кореспонденції сільської ради (а.с.148).

Крім того, землевпорядником Пнівської сільської ради копії оскаржуваного рішення вручено наручно працівнику НГВУ Надвірнанафтогаз ПАТ Укрнафта , що не заперечувалось представником позивача в судовому засіданні.

Судом встановлено, що оскаржуване рішення від 27.12.2017 № 3-21/17 Про внесення змін в Положення про плату за землю на території Пнівської сільської ради офіційно опубліковане на сайті Пнівської сільської ради 04.05.2018 року, що підтверджується даними на сайті та скріншот-роздруківкою з сайту сільської ради (а.с.126).

Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році від 07.12.2017 року №2245-VIII змінено правила щодо прийняття місцевими радами рішень щодо зміни розмірів податків, які справляються до бюджету та формують їх доходну частину.

Відповідно до пункту з Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році від 07.12.2017 року №2245-VIII, установлено, що у 2018 році до рішень про встановлення місцевих податків і зборів, прийнятих органами місцевого самоврядування, у тому числі радами об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, після 15 липня 2017 року та у 2018 році, не застосовуються вимоги підпункту 4.1.9 пункту 4.1 та пункту 4.5 статті 4, підпункту 12.3.4 пункту 12.3, підпункту 12.4.3 пункту 12.4 та пункту 12.5 статті 12 Податкового кодексу України та Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності .

Таким чином, на підставі пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2245-VIII до прийнятого Пнівською сільською радою рішення від 27.12.2017 року №3-21/17 Про внесення змін в Положення про плату за землю на території Пнівської сільської ради , не застосовуються вимоги підпункту 4.1.9 пункту 4.1 та пункту 4.5 статті 4, підпункту 12.3.4 пункту 12.3, підпункту 12.4.3 пункту 12.4 та пункту 12.5 статті 12 Податкового кодексу України та Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності .

Отже, твердження позивача про те, що оскаржуване рішення від 27.12.2017 року №3-21/17 суперечить пп.4.1.9 п.4.1 ст. 4 та пп. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України, ч.3 ст.27 Бюджетного Кодексу України а тому є протиправним та таким що підлягає скасуванню, є безпідставними, у зв'язку із чим не беруться судом до уваги.

Щодо тверджень позивача про протиправність та скасування оскаржуваного рішення з підстав не оприлюднення його відповідачем у встановленому Конституцією та Законами України порядку, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 57 Конституції України, кожному гарантується право знати свої права і обов'язки. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними.

Абзацом 1 статті 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Згідно із частиною 2 статті 4 Європейської хартії місцевого самоврядування від 15.10.1985, дата набрання чинності для України: 01.01.1998, органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене зі сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу.

Згідно із статтею 2 Закону України Про місцеве самоврядування від 21.05.1997 № 280/97-ВР(далі Закон №280), місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону №280, сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Статтею 25 Закону №280 передбачено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Згідно з пунктами 1, 34, 35 частини 1 статті 26 Закону №280, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: затвердження регламенту ради; вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин; затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України.

Згідно з приписами частин 1, 2, 3, 10 статті 59 Закону №280, рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно до частини 5 статті 12 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності , регуляторні акти, прийняті органами та посадовими особами місцевого самоврядування, офіційно оприлюднюються в друкованих засобах масової інформації відповідних рад, а у разі їх відсутності - у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами та посадовими особами, не пізніш як у десятиденний строк після їх прийняття та підписання.

Як вже зазначалось судом вище, оскаржуване рішення Пнівської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області від 27.12.2017 №3-21/17, оприлюднене шляхом розміщення на дошці оголошень сільської ради, надіслано поштою на адресу структурної одиниці позивача, вручено землевпорядником сільської ради працівнику структурної одиниці позивача - НГВУ Надвірнанафтогаз ПАТ Укрнафта та опубліковано 04.05.2018 року на офіційному сайті Пнівської сільської ради.

Суд зазначає, що на час розгляду даної адміністративної справи, відповідачем зміст прийнятого рішення від 27.12.2017 №3-21/17, оприлюднено та доведено до відома позивача.

На переконання суду, допущені відповідачем порушення в частині не своєчасного доведення до відома позивача оскаржуваного рішення (опублікування), не є підставою вважати його протиправним, незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Крім того, як зазначалось судом вище, відповідно до пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2245-VIII до прийнятого Пнівською сільською радою рішення від 27.12.2017 року №3-21/17 Про внесення змін в Положення про плату за землю на території Пнівської сільської ради , не застосовуються в тому числі вимоги Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності .

Надаючи оцінку аргументам позивача щодо порушення оскаржуваним рішенням принципу стабільності, права позивача, закріпленого статтею 1 Першого протоколу Конвенції, суд виходить із такого.

Статтею 1 Протоколу першого Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте такі положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Принцип стабільності у податкових правовідносинах є складовою частиною процедури запровадження змін до елементів податків і зборів, що впливає на податковий період, з якого застосовуватимуться відповідні зміни, однак у даному випадку та в силу Закону не впливає на право прийняття оскаржуваного рішення.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Враховуючи вказане вище, перевіряючи правомірність оскаржуваного рішення, суд дійшов висновку, що відповідач приймаючи його діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

За наведених підстав та вказаних правових норм в задоволенні позову слід відмовити.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 264 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя /підпис/ Скільський І.І.

Рішення складене в повному обсязі 21 вересня 2018 р.