Рішення

від 14.09.2018 по справі 820/4742/18

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

14 вересня 2018 р. № 820/4742/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Зоркіна Ю.В.

при секретарі судового засідання Пройдак С.М.

у присутності представника позивача ОСОБА_1З

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАБІТЕХ" (вул. Індустріальна, буд. 3,м. Харків,61106, код ЄДРПОУ31150734) до Головне управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ39599198) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

Позовні вимоги заявлені до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання протиправною та скасування повністю податкового повідомлення-рішення від 11.08.2017 року № НОМЕР_1; скасування податкової вимоги від 27.08.2017 року № 46372-17 у частині земельного податку.

Ухвалою від 23.06.2018 року у справі відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання.

Протокольною ухвалою від 09.08.2018 року у справі закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача заявлений позов підтримав, просив позовні вимоги задовольнити, посилаючись на те, що оскаржувані рішення контролюючого органу не відповідають вимогам чинного законодавства, винесені без врахування приписів абз.4 п.297.1 ст.297 ПК України.

Представник відповідача у судовому засіданні адміністративний позов не визнав, просив позов залишити без задоволення з тих підстав, що оскаржуване податкове повідомлення -рішення та вимога про сплату податкового боргу винесені у відповідності до вимог ст.297 ПК України, оскільки можливість звільнення від сплати земельного податку за інших умов, в тому числі, коли окремо надається в найм будівля, її частина чи нежиле приміщення без земельної ділянки, на якій розмішена приміщення, не встановлена.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи документи, перевіривши оскаржувані рішення відповідача на відповідність приписам ч.2 ст.2 КАС України суд зазначає наступне.

Судовим розглядом встановлено, що у користуванні позивача перебуває земельна ділянка загальною площею 7850 м 2

На зазначеній земельній ділянці розташовано нежитлове приміщення 1-го та 2-го поверху, літ А-2 , загальною площею 2582.1 м 2 , придбане у АОЗТ Харківський завод ЖБК-1 згідно договору купівлі-продажу № 29998 від 09.11.2000 року 9вказана обставина встановлена поставою Харківського апеляційного господарського суду від 21.04.2015 року у справі 922/4065/14, а отже в силу положень ч. 4 ст.78 КАС України судом не доказується; нежитлове приміщення (побутовий корпус) літ. Р-4 загальною площею 1079.7 м 2 , придбане позивачем у АОЗТ Харківський завод ЖБК-1 згідно з договором купівлі-продажу від 24.10.2003 року та відкритий склад готовою продукції, придбаний на підставі договору купівлі-продажу від 20.03.2002 року № 83 загальною площею 4096 м 2

Позивачем у 2015 році подана до контролюючого органу податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 27.01.2015 року № 90004526104 з урахуванням уточнюючого розрахунку від 12.05.2015 року № НОМЕР_2, в якій задекларовано земельного податку в сумі 78697.19 грн. з загальної площі земельних ділянок 7850.0 м 2 .

У 2016 році подана до контролюючого органу податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 04.02.2016 року № НОМЕР_3 та задекларовано земельного податку в сумі 112773.17 грн. з загальної площі земельних ділянок 7850.0 м 2 .

25.05.2016 року підприємством подано уточнюючу податкову декларацію з плати за землю № НОМЕР_4 за 2016 рік, в якій зазначено зміну загальної площі земельної ділянки з 7850.0 м 2 на 1350.0 м 2 відповідно змінено розмір 1-ї земельної ділянки з 7065.00 м 2 на 565.0 м 2 та відповідно змінено зменшено суму земельного податку на 94078.40 грн.

У період з 12.07.2017 року по 18.07.2017 року фахівцями відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Лабітех з питання дотримання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та земельного податку за період з 01.01.2014 по 31.12.2016 року.

За результатами перевірки складено акт від 25.07.2017 року № 8253/20-40-14-14-09, яким в тому числі встановлено порушення п.п.270.1.1 п.270.1 ст.270 ПК України в частині заниження у 2016 році об'єкт оподаткування земельним податком (безпідставне зменшення площі земельної ділянки на 6500 м 2 ), у зв'язку з чим занижено земельний податок на суму 94078.40 грн.

Порушення, встановлені актом перевірки стали підставою для винесення податкового повідомлення-рішення від 11.08.2017 року № НОМЕР_1, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на землю у розмірі 94078.40 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 23519.60 грн. Також контролюючим органом винесно податкову вимогу від 27.09.2017 року № 46372-17

Підпунктами 269.1.1, 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Згідно з підпунктом 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Відповідно до пункту 286.1 статті 286 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Згідно з пунктом 287.8 статті 287 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Спірним є питання застосування положень підпункту 4 пункту 297.1 статті 297 ПК України щодо звільнення позивача від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно (в частині земельного податку).

Відповідно до пункту 269.2 статті 269 ПК України особливості справляння податку суб'єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються главою 1 розділу XIV цього Кодексу.

Відповідно до пункту 291.2 статті 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Підпункт 4 пункту 297.1 статті 297 ПК України передбачає, що платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої - третьої груп для провадження господарської діяльності та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.

Судовим розглядом встановлено та не заперечується сторонами по справі, що позивач є платником єдиного податку третьої групи, основними видами діяльності якого в т.ч. є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (КВЕД 68.20)

Відповідно до положень ч.1, 2 ст. 796 ЦК України одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму. У договорі найму сторони можуть визначити розмір земельної ділянки, яка передається наймачеві. Якщо розмір земельної ділянки у договорі не визначений, наймачеві надається право користування усією земельною ділянкою, якою володів наймодавець.

Із долучених до матеріалів справи копій договорів оренди від 11.02.2015 року № 11/02, укладеного з ТОВ Контроль ЛТД , від 01.05.2015 року № 0105/15, укладеного з ЧП Сталь плюс , від 01.03.2013 року № 1/03, укладеного з ТОВ Оргтехніка позивач надає в оренду приміщення загальною площею 1007.5 м 2 .

Отже, належне позивачеві нежитлове приміщення площею 1007.5 м 2 , використовується ним як суб'єктом господарювання, для здійснення господарської діяльності зі здавання в оренду власного нерухомого майна, а відтак, наявність двох умов надання пільги, а саме використання позивачем власного нежилого приміщення у своїй господарській діяльності та наявність у нього статусу платника єдиного податку третьої групи, обумовлює звільнення його від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку за землю, в частині земельної ділянки площею 1007.5 м 2 , що доводить необгрнутованість спірного податкового повідомлення-рішення в частині донарахування податкового зобов'язання у розмірі 14582.15 грн. та відповідно штрафних санкцій у розмірі 3645.54 грн.

Проте суд зауважує, що доказів використання у власній господарській діяльності нежитлових приміщень (побутовий корпус) літ. Р-4 загальною площею 1079.7 м 2 , відкритого складу готової продукції площею 4096 м 2 , інших площ земельних ділянок, як підстави звільнення від сплати земельного податку, позивачем не надано, тоді як наявність статусу платника єдиного податку третьої групи не є безумовною підставою для звільнення від сплати земельного податку.

Відповідно до ст.ст.7,9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У відповідності до ч.2ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку, визначеному ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-262, 293, 295, п.п.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити частково

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.08.2017 року № НОМЕР_1 в частині нарахування земельного податку на суму 14582.15 грн. та штрафних санкцій на суму 3645.54 грн.

Скасувати податкову вимогу від 27.08.2017 року № 46372-17 у частині земельного податку на суму 18227.69 грн.

В іншій частині вимог адміністративний позов залишити без задоволення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У повному обсязі рішення виготовлено 24.09.2018

Суддя Зоркіна Ю.В.