Постанова

від 13.09.2018 по справі 688/3743/17

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 688/3743/17

Головуючий у 1-й інстанції: Березова І.О.

Суддя-доповідач: Кузьмишин В.М.

13 вересня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Кузьмишина В.М.

суддів: Смілянця Е. С. Сушка О.О.

за участю:

секретаря судового засідання: Мирошниченко С.О.,

представника позивача: Клюка М.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Шепетівського осередку Спілки поляків України на рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 22 лютого 2018 року (прийняте у м. Шепетівка) у справі за адміністративним позовом Шепетівського осередку Спілки поляків України до Шепетівської міської ради про визнання протиправною бездіяльності Шепетівської міської ради при прийнятті рішення відносно продажу земельної ділянки Шепетівському осередку Спілки поляків України,

В С Т А Н О В И В :

в грудні 2017 року позивач, Шепетівський осередкок Спілки поляків України, звернувся до Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області із адміністративним позовом до відповідача - Шепетівської міської ради, про визнання протиправною бездіяльності Шепетівської міської ради при прийнятті рішення 26.10. 2017 року відносно продажу земельної ділянки Шепетівському осередку Спілки поляків України; зобов'язати Шепетівську міську раду розглянути дане питання на найближчій сесії та прийняти рішення з цього питання.

Рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 22 лютого 2018 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В судовому засіданні представник позивача вимоги апеляційної скарги підтримав та просив суд її задовольнити в повному обсязі.

Відповідач до судового засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений судом про дату, час і місце розгляду цієї справи, що підтверджується матеріалами адміністративної справи. До початку судового розгляду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції. Вивчивши це клопотання, колегія суддів вважає зазначені в ньому причини неповажними, а тому у його задоволенні необхідно відмовити.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, ст. 313 КАС України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції - скасувати, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами адміністративної справи, позивач - Шепетівський осередок Спілки поляків України, є власником нежитлового приміщення по Проспекту Миру, 8 в м. Шепетівці на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії ЯЯЯ №331881 від 02.07.2007 року.

07.11.2007 року Шепетівська міська рада уклала договір оренди землі площею 4160 кв.м. з позивачем строком на 49 років.

10.02.2010 року рішенням виконавчого комітету Шепетівської міської ради №39 було затверджено містобудівні умови та обмеження на реконструкцію вищезазначеного приміщення і дозволено його реконструювати в позашкільний навчальний заклад - Центр освіти і культури, з добудовою загальними розмірами 70.0 х 41.0 м в три поверхи.

Шепетівською міською радою 20.11.2013 року прийнято рішення про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки.

18.03.2016 укладено договір про оплату авансованого внеску в розмірі 10% від нормативної оцінки цієї земельної ділянки, що становило 54772, 03 грн.. Ця сума була внесена на відповідний бюджетний рахунок (підтверджується квитанцією від 18.03.2016 року).

На початку 2016 року осередок Спілки поляків України звернувся до Шепетівської міської ради із заявою про продаж даної земельної ділянки.

На підставі заяви позивача питання про продаж орендованої земельної ділянки було включено до порядку денного сесії Шепетівської міської ради 09.06.2016 року, де не набрало достатньої кількості голосів і було відхилене.

Аналогічною ситуація була й 04.08.2016, 06.10.2016 року та 30.03.2017, 28.04.2017 року, коли дане питання виносилося на розгляд сесії та ніякого рішення не приймалося.

Оскільки закінчився термін дії оцінки земельної ділянки за заявою позивача за кошти авансового платежу осередку було проведено повторну оцінку вартості земельної ділянки для викупу і винесено питання про продаж йому земельної ділянки на розгляд сесії Шепетівської міської ради на 26.10.2017 року. Проте в цей день рішення не було прийнято, оскільки, як і в попередні рази, не набрало необхідної кількості голосів на підтримку під час голосування, що, на думку позивача, проявляється у бездіяльності відповідача щодо вирішення питання про продаж земельної ділянки позивачу.

Не погоджуючись із зазначеним, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що при розгляді даного спірного питання відповідач діяв у межах своїх повноважень та у спосіб, встановлений Законом України Про місцеве самоврядування в Україні та регламентом Шепетівської міської ради, що свідчить про необґрунтованість заявлених позивачем позовних вимог, а відтак і безпідставності заявленого позову.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Частиною третьою статті 24 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні передбачено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної ради і Кабінету міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими в межах їхньої компетенції.

Відповідно до п. 34 ч.1 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин відповідно до закону.

Згідно з п. а) ч. 1 ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад.

Частиною 1 статті 116 ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно з ч.1 ст. 127 ЗК України органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) громадянам, юридичним особам та іноземним державам на підставах та в порядку, встановлених цим Кодексом. Продаж земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) на конкурентних засадах у формі аукціону здійснюється у випадках та порядку, встановлених главою 21 цього Кодексу.

В силу вимог ч.1 ст. 128 ЗК України продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок державної (крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації) та комунальної власності для потреб, визначених цим Кодексом, провадиться місцевими державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 128 ЗК України громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади або сільської, селищної, міської ради чи державного органу приватизації. У заяві (клопотанні) зазначаються місце розташування земельної ділянки, її цільове призначення, розміри та площа, а також згода на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки. До заяви (клопотання) додаються: а) документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою (у разі його наявності), та документи, що посвідчують право власності на нерухоме майно (будівлі та споруди), розташоване на цій земельній ділянці (у разі наявності на земельній ділянці будівель, споруд); б) копія установчих документів для юридичної особи, а для громадянина - копія документа, що посвідчує особу.

Згідно з ч. 3 ст. 128 ЗК України орган державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування у місячний строк розглядає заяву (клопотання) і приймає рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (якщо такий проект відсутній) та/або про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки (крім земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд) чи про відмову в продажу із зазначенням обґрунтованих причин відмови.

У відповідності до ч. 5 ст. 128 ЗК України підставою для відмови в продажу земельної ділянки є: а) неподання документів, необхідних для прийняття рішення щодо продажу такої земельної ділянки; б) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;

в) якщо щодо суб'єкта підприємницької діяльності порушена справа про банкрутство або припинення його діяльності; г) встановлена цим Кодексом заборона на передачу земельної ділянки у приватну власність; ґ) відмова від укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 ЗК України рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації, сільської, селищної, міської ради про продаж земельної ділянки є підставою для укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки. Укладання договорів купівлі-продажу земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, здійснюється відповідно до порядку, визначеного частиною першою цієї статті.

Згідно з ч. 8 ст. 128 ЗК України ціна земельної ділянки визначається за експертною грошовою оцінкою, що проводиться суб'єктами господарювання, які є суб'єктами оціночної діяльності у сфері оцінки земель відповідно до закону, на замовлення органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. Ціна земельної ділянки площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд визначається за нормативною грошовою оцінкою, вказаною в технічній документації. Фінансування робіт з проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки здійснюється за рахунок внесеного покупцем авансу, що не може бути більшим ніж 20 відсотків вартості земельної ділянки, визначеної за нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки. Сума авансового внеску зараховується до ціни продажу земельної ділянки. У разі відмови покупця від укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки сума авансового внеску не повертається.

Так, рішенням міської ради VI скликання від 20.11.2013 року прийнято рішення про проведення експертно-грошової оцінки земельної ділянки.

28.04.2017 року листом міський голова повідомив позивача, що закінчився термін дії оцінки земельної ділянки , а тому винесення питання на розгляд сесії міської ради суперечить чинному законодавству. У зв'язку з цим за кошти авансованого платежу було виготовлено нову оцінку земельної ділянки і питання по заяві Шепетівського осередку Спілки поляків України було винесено на розгляд сесії міської ради на 26.10.2017 року. Однак, жодного рішення під час сесії рада не прийняла.

Так, з урахування викладених обставин, а також положень ч. 3, 5, 6, ст. 128 ЗК України, орган місцевого самоврядування повинен був прийняти одне з рішень, визначених ч. 3, 6 ст. 128 ЗК України. При цьому, суд звертає увагу на те, що ЗК України, зокрема ч. 5 ст. 128 ЗК України, передбачає вичерпний перелік підстав для відмови в продажу земельної ділянки.

Враховуючи, що відповідного рішення, передбаченого 3, 6 ст. 128 ЗК України, рада не приймає, як починаючи з червня 2016 року, так і при розгляді питання на сесії ради 26.10.2017 року, колегія суддів вважає це протиправною бездіяльністю, яка грубо порушує права та інтереси позивача.

Таким чином, з метою повного та всебічного захисту прав та інтересів позивача, не допускаючи порушення відповідачем чинного законодавства України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо обґрунтованості позовних вимог позивача, у зв'язку із чим вони підлягають задоволенню у повному обсязі.

Отже, суд першої інстанції, приймаючи рішення, не в повній мірі дав оцінку усім вказаним обставинам та зібраним у справі доказам, у зв'язку із чим ухвалив рішення, яке підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та невідповідність висновків суду всім обставинам справи призвели до помилкової позиції, у зв'язку з чим, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Шепетівського осередку Спілки поляків України задовольнити повністю.

Рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 22 лютого 2018 року у справі № 688/3743/17 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Шепетівської міської ради при прийнятті рішення від 26 жовтня 2017 року відносно продажу земельної ділянки Шепетівському осередку Спілки поляків України.

Зобов'язати Шепетівську міську раду розглянути дане питання на найближчій сесії та прийняти відповідне рішення з цього питання.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 24 вересня 2018 року.

Головуючий Кузьмишин В.М. Судді Смілянець Е. С. Сушко О.О.