Постанова

від 11.09.2018 по справі 458/1481/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 458/1481/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Федитник І.Д.

Провадження № 22-ц/783/5282/17 Доповідач в 2-й інстанції: Левик Я. А.

Категорія:59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2018 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого-судді: Левика Я.А.,

суддів: Струс Л.Б., Шандри М.М.,

секретар: Симець В.І.,

за участі в судовому засіданні представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3, представників відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Турківського районного суду Львівської області в складі судді Федитник І.Д. від 23 травня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу житлового будинку та земельних ділянок, -

в с т а н о в и л а :

рішеннямТурківського районного суду Львівської області від 23 травня 2017 року у позові ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 разом із приналежними йому господарськими будівлями та спорудами від 23.12.2013 року укладеного між ОСОБА_7 та ОСОБА_4, посвідченого приватним нотаріусом Турківського районного нотаріального округу Федаш М.М., зареєстрованого в реєстрі за № 2231 та визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,2500га (2500кв.м.), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 від 23.12.2013 року, укладеного між ОСОБА_7 та ОСОБА_4 та посвідченого приватним нотаріусом Турківського районного нотаріального округу Федаш М.М., зареєстрованого в реєстрі за № 2232 та визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки дляведення особистого селянського господарства площею 0,0607 га (607 кв.м), яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 від 23.12.2013 року, укладеного між ОСОБА_7 та ОСОБА_4 та посвідченого приватним нотаріусом Турківського районного нотаріального округу Федаш М.М., зареєстрованого в реєстрі за № 2233 - відмовлено за недоведеністю позовних вимог.

Дане рішення оскаржила ОСОБА_2

В своїй апеляційній скарзі просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задоволити. Вважає, що рішення постановлено внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зазначає, що суд відмовив в позові, зокрема, з тієї підстави, що позивачкою не доведено належними та допустимими доказами, що на момент укладення договорів купівлі-продажу існували тяжкі обставини, за відсутності яких правочини не було б вчинено взагалі, або вчинено не на таких умовах. До такого висновку суд прийшов внаслідок порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справа і яке полягає у безпідставній відмові у допиті свідків. Вказує на те, що суд не надав критичної оцінки показам свідка ОСОБА_9, яка є тещею відповідача та власне і наполягала на укладенні оспорюваних договорів в інтересах свого зятя та відповідно має особисту заінтересованість у вирішенні спору. Так, допитана в якості свідка ОСОБА_9 показала, що покійній ОСОБА_7 діагноз рак було встановлено уже після укладення оспорюваних правочинів, проте, як вбачається з матеріалів справи, долучений до матеріалів справи консультаційний висновок було складено 24.11.2013 року, а оспорювані договори укладено через місяць 23.12.2013 року. Зазначає, що з цього мало б бути зрозуміло суду, що протягом місяця ОСОБА_10 та ОСОБА_9 активно тиснули на покійну ОСОБА_7 щодо відчуження на користь їх зятя майна за значно заниженою ціною, а отже суд мав би прийти до висновку, що покази ОСОБА_9 суперечать наявним у справі доказам.

В судове засідання сторони не з'явилися, однак суд вважав за можливе проводити розгляд справи за їх відсутності, зважаючи на те, що такі учасники справи повідомлялись про час та місце її розгляду належним чином, обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи від них до суду не надходило, доказів поважності причин неявки суду представлено не було, зважаючи на вимоги ч.2 ст. 372 ЦПК України та те, що інтереси сторін в судовому засіданні захищали представники.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача на підтримання апеляційної скарги, що аналогічні її доводам, представників відповідача - в заперечення скарги, що аналогічні доводам заперечення на апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи осіб, що беруть участь у справі в межах мотивів, позовної заяви, заперечень на неї, апеляційної скарги та заперечень на неї, а також пояснень учасників справи (їх представників) у судах обох інстанцій, - колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.

Із змісту оскаржуваного рішення вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на ч.ч. 3,5 ст. 203, ч.1 ст. 233 ЦК України, п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними від 06 листопада 2009 року № 9 та відмовляючи в задоволенні позову, - виходив з того, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла рідна сестра позивачки - ОСОБА_7, що підтверджується свідоцтвом про смерть, що видане виконавчим комітетом Завадівської сільської ради Турківського району Львівської області від ІНФОРМАЦІЯ_1 та свідоцтвами про народження і укладення шлюбу. За життя ОСОБА_7, 23 грудня 2013 року було укладено з відповідачем наступні три договори купівлі-продажу: перший договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 разом із приналежними йому господарськими будівлями та спорудами і нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Турківського районного нотаріального округу Федаш М.М. (реєстровий № 2231).Згідно з п.п. 2.1, 2.3 цього договору продаж житлового будинку разом із приналежними йому господарськими будівлями та спорудами вчинено за 55000 грн., які покупець передав продавцю до підписання цього договору у нотаріуса при його ринковій вартості 140569 грн.70коп, що визначена відповідно до звіту про вартість майна, складеного станом на 12.11.2013 року ТзОВ ,,Лібра-ВР". Зазначена ціна відповідає волевиявленню сторін, є остаточною і змінам після укладення цього договору не підлягає. Факт повного розрахунку за цим договором підтверджується підписами продавця та покупця під цим договором. У пункті 4.1 договору визначено, що продавець заявляє та гарантує, що договір не укладений під впливом тяжких для продавця обставин. У пункті 4.2 договору визначено, що продавець та покупець у присутності нотаріуса стверджують, що однаково розуміють значення і умови цього договору та його правові наслідки; укладення договору відповідає їх інтересам; договір не має характеру фіктивного та удаваного правочину; їх волевиявлення є вільним і усвідомленим і відповідає їх внутрішній волі; умови договору зрозумілі і відповідають реальній домовленості сторін, договір спрямований на реальне настання наслідків, які обумовлені в ньому. Другий договір купівлі-продажу земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,2500га (2500кв.м.), яка розташована за адресою: Львівська область, Турківський район в селі АДРЕСА_1 нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Турківського районного нотаріального округу Федаш М.М. (реєстровий № 2232).Згідно з п.п.3, 4 даного договору продаж земельної ділянки вчинено за 35000 грн., які покупець передав продавцю до підписання цого договору у нотаріуса при її вартості 92153 грн. згідно звіту про експертну грошову оцінку вартості земельної ділянки, складеного 10.09.2013 року ТзОВ ,,Лібра-ВР". Зазначена ціна відповідає волевиявленню сторін, є остаточною і змінам після укладення цього договору не підлягає. У пункті 6 договору визначено, що продавець заявляє, що договір не укладений під впливом тяжких для продавця обставин . У пункті 10 договору визначено, що продавець та покупець у присутності нотаріуса стверджують, що: однаково розуміють значення і умови цього договору та його правові наслідки; укладення договору відповідає їх інтересам; договір не має характеру фіктивного та удаваного правочину; їх волевиявлення є вільним і усвідомленим і відповідає їх внутрішній волі; умови договору зрозумілі, і відповідають реальній домовленості стсорін, договір спрямований на реальне настання наслідків, які обумовлені в ньому. Третій договір купівлі-продажу земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 0,0607га (607 кв.м), яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Турківського районного нотаріального округу Федаш М.М. (реєстровий № 2233). Згідно з п.п.3, 4 даного договору продаж земельної ділянки вчинено за 10000 грн., які покупець передав продавцю до підписання цього договору у нотаріуса при її вартості 22135 грн. згідно звіту про експертну грошову оцінку вартості земельної ділянки, складеного 10.09.2013р. ТзОВ ,,Лібра-ВР". Зазначена ціна та кошти, які покупець передав продавцю до підписання цих договорів у нотаріуса відповідає волевиявленню сторін, є остаточною і змінам після укладення цих договорів не підлягає. У пункті 6 договорів визначено, що продавець у присутності нотаріуса свідчить, що незастережних недоліків, які значно знижують цінність або можливість використання за цільовим призначенням, зазначені в цьому договорі земельна ділянка немає; від покупця не приховано обставин, які мають істотне значення; прав щодо неї у третіх осіб немає; договір не укладений під впливом тяжких для продавця обставин та інше. Вказані три договори підписані сторонами 23.12.2013 року, де від імені ОСОБА_7 за її дорученням у зв"язку із похилим віком та немічністю у її та в присутності нотаріуса підписано текст договорів позивачкою, договори посвідчені нотаріально, зареєстровані в реєстрі: договір купівлі продажу житлового будинку за № 2231, договір купівлі продажу земельної ділянки за №2232 та № 2233. Право власності на житловий будинок та земельні ділянки зареєстровані на ОСОБА_4 в день укладення договорів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 23.12.2013 року. Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 16.06.2015 року позивачка є власником земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом померлої сестри позивачки ОСОБА_7. У судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснила, що відповідач узгодивши ціну продажу житлового будинку та земельних ділянок з померлою ОСОБА_7, де була присутня позивачка і у нотаріуса нотаріально засвідчили договори купівлі-продажу. Діагноз хвороби померлої було встановлено після укладення договорів. У судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснив, що померлу ОСОБА_12 бачив лише один раз восени, якого року не пам"ятає. Оглянувши документи на ОСОБА_12 під час розмови пацієнтка добре все розуміла та виписав тільки знеболюючі препарати. В обґрунтування позову позивачка та її представник ОСОБА_3 посилаючись, як на підставу своїх вимог на ч.1 ст. 233 ЦК України, зазначили, що договір укладено під впливом тяжких обставин на вкрай невигідних умовах, а саме внаслідок наявності важкої хвороби і необхідності у догляді та сторонній допомозі та нижче ринкової вартості проданого майна. Посилання позивача та її представника ОСОБА_3 на ст.233 ЦК України як на підставу недійсності правочину суд приходить до висновку, що позовні вимоги належним чином не доведені, оскільки не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що на момент укладення договорів купівлі-продажу існували тяжкі обставини, за відсутності яких правочини не було б вчинено взагалі або вчинено не на таких умовах. Також, не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що на момент укладення спірних договорів купівлі-продажу рідна сестра позивачки ОСОБА_7 мала тяжку хворобу та необхідність у проведенні операції за кошти, які отримані нею від відповідача згідно укладених договорів на вкрай невигідних умовах на лікування та операцію ОСОБА_7. Із консультаційного висновку спеціаліста Львівського державного онкологічного регіонального лікувально-діагностичного центру від 18.11.2013 року вбачається, що ОСОБА_7 рекомендовано симитометичне лікування за місцем проживання при встановленому діагнозі. Враховуючи те, що при укладенні договорів померла ОСОБА_7 та відповідачем було узгоджено істотні умови договору в тому числі відносно ціни продажу житлового будинку та земельних ділянок, хоч ринкова вартість їхня більша, свідчить та обставина, що до підписання цього договору сторони зазначили, що ціна відповідає волевиявленню сторін, є остаточною і змінам після укладення цих договорів не підлягає. Крім того в договорах купівлі-продажу житлового будинку і земельних ділянок зазначено, що продавець заявляє та гарантує, що договори не укладені під впливом тяжких для продавця обставин. Суд враховує ту обставину, що інших покупців не було. Враховуючи юридичну значимість укладених договорів випливає, що договори повинні виконуватись. На підставі викладеного та враховуючи, що позивачкою та її представником ОСОБА_3 не доведено, що між рідною сестрою позивачки ОСОБА_7 та відповідачем виникли інші правовідносини, ніж передбачені договорами купівлі-продажу, а воля сторін була спрямована на встановлення інших цивільно-правових відносин ніж ті, які передбачені укладеними між ними договорами купівлі-продажу, тобто, що спірні договори купівлі-продажу укладено під впливом тяжкої обставини і на вкрай невигідних умовах, суд прийшов до висновку, що підстав для визнання договорів купівлі-продажу недійсними не має, а тому у позові слід відмовити за недоведеністю позовних вимог.

Колегія суддів вважає, що підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції, - немає.

Позивач ОСОБА_2 звернулася в суд з даним позовом до ОСОБА_4, у якому просила визнати недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 разом із приналежними йому господарськими будівлями та спорудами від 23.12.2013р., укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом Турківського районного нотаріального округу Федаш М.М., р.н. 2235.Визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,2500га (2500кв.м.), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 від 23.12.2013р., укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом Турківського районного нотаріального округу Федаш М.М., р.н. 2239.Визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 0,0607га (607 кв.м), яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 від 23.12.2013р., укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом Турківського районного нотаріального округу Федаш М.М., р.н.2233.

В обґрунтування позову посилалася на те, що є рідною сестрою ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 про що виконавчим комітетом Завадівської сільської ради Турківського району Львівської області видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 та складено відповідний актовий запис № 32. 18.11.2008 року ОСОБА_7 склала на її користь заповіт, який посвідчений секретарем Завадівської сільської ради Турківського району Львівської області ОСОБА_13, за реєстровим номером 49. Після смерті сестри ОСОБА_7 спадщину прийняла про що свідчать видані їй приватним нотаріусом Турківського районного нотаріального округу Львівської області ОСОБА_14 - свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 11.06.2015 року, (реєстровий № 337) на земельну ділянку площею 0,5005 га, яка розташована в АДРЕСА_2 призначеної для ведення особистого селянського господарства; свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 11.06.2015 року, (реєстровий № 338) на земельну ділянку площею 0,0685 га, яка розташована в АДРЕСА_2, призначеної для ведення особистого селянського господарства. Крім успадкованого нею після смерті ОСОБА_7 майна, за життя їй ще належало і наступне майно: житловий будинок АДРЕСА_1 разом із приналежними йому господарськими будівлями та спорудами - на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_2, виданого виконавчим комітетом Завадівської сільської ради Турківського району Львівської області від 12.03.2007 року та зареєстрованого у Самбірському міжміському бюро технічної інвентаризації в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно від 22.03.2007 року в книзі за № 1, номер запису 19, реєстраційний номер - 18111832; земельна ділянка для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0, 2500га (250 0кв.м.), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 - на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3, виданого Завадівською сільською радою Турківського району Львівської області від 07.10.2009 року та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю від 07.10.2009 року за № 01:09:463:00127, кадастровий номер земельної ділянки - НОМЕР_4; земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства, площею 0, 0607га (607 кв.м), яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 - на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_5, виданого Завадівською сільською радою Турківського району Львівської області від 07.10.2009 року на підставі рішення Завадівської сільської ради № 676 від 04.06.2009 року та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю Управлінням Держкомзему у Турківському районі Львівської області від 07.10.2009 року за № 01:09:463:00130, кадастровий номер земельної ділянки - НОМЕР_6. Відносно вказаного майна померлою ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 було укладено з відповідачем наступні договори купівлі-продажу: договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 разом із приналежними йому господарськими будівлями та спорудами, нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Турківського районного нотаріального округу Федаш М.М. (реєстровий № 2235).Згідно з п.п.2.1, 2.3 цього договору продаж житлового будинку разом із приналежними йому господарськими будівлями та спорудами вчинено за 55000 грн. при його ринковій вартості 140569грн.70коп, що визначена відповідно до звіту про вартість майна, складеного станом на 12.11.2013 року ТзОВ ,,Лібра-ВР"; договір купівлі-продажу земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,2500га (2500кв.м.), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Турківського районного нотаріального округу Федаш М.М. (реєстровий № 2239).Згідно з п.п.3, 4 даного договору продаж земельної ділянки вчинено за 35000 грн. при її ринковій вартості 92153 грн. згідно звіту про експертну грошову оцінку вартості земельної ділянки, складеного 10.09.2013р. ТзОВ ,,Лібра-ВР". Договір купівлі-продажу земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 0,0607га (607 кв.м), яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Турківського районного нотаріального округу Федаш М.М. (реєстровий № 2233).Згідно з п.п.3, 4 даного договору продаж земельної ділянки вчинено за 10000 грн. при її ринковій вартості 22135 грн. згідно звіту про експертну грошову оцінку вартості земельної ділянки, складеного 10.09.2013р. ТзОВ ,,Лібра-ВР". У всіх спірних договорах купівлі-продажу у зв'язку із похилим віком та немічністю ОСОБА_7 за її дорученням тексти договорів підписано позивачкою.

Вказані договори купівлі-продажу вважає незаконними, так як вони були укладені померлою ОСОБА_7 під впливом тяжкої для неї обставини, чим скористався відповідач та на вкрай невигідних для продавця умовах.У 2013 році сестрі ОСОБА_7 під час обстеження у Львівському державному онкологічному регіональному лікувально- діагностичному центрі було встановлено діагноз - рак дна рота 4-ї стадії.При цьому сестрі було рекомендовано проведення опромінення та госпіталізацію з метою проведення операції. На це потрібні були значні кошти, тому на той момент сестра, не зважаючи на її наполягання, відмовилась від госпіталізації. Змушена була переїхати до сестри, щоб надавати їй постійний догляд. Після того, як сестра дізналась про своє тяжке захворювання, вона знаходилась у важкому психологічному стані, дуже сильно переживала, що кожного дня може трапитись ситуація, яка буде вимагати невідкладного витрачання великої суми коштів, яких у неї не було. Про вказані обставини дізнались її сусіди - ОСОБА_10 та ОСОБА_9, які почали настійливо пропонуючи сестрі продати їм спірний будинок та земельні ділянки та пропонували значно занижену ціну, при цьому настійливо та неодноразово в категоричній формі стверджували, що при життєвих обставинах, які склалися, сестра змушена буде рано чи пізно пристати на їх умови, тому торгуватись не бажали. Переконувала свою сестру не укладати вказані договори купівлі-продажу, так як запропонована ціна була значно занижена по відношенню до реальної вартості спірного майна, однак сестра, усвідомлюючи, що вона тяжко хвора і її стан потребує постійного лікування та догляду переживала, що не зможе знайти значні кошти на лікування. Сестра прийняла рішення, що поки вона усвідомлює свої дії та може ними керувати - необхідно продати частину майна, навіть на вкрай невигідних умовах. Після цього вона в черговий раз провела розмову з ОСОБА_10 та ОСОБА_9, які наполягали на ціні продажу 100000 грн., проте пообіцяли, що за умови відчуження на їх користь спірного майна на запропонованих ними умовах, вона та її сестра зможуть проживати в будинку до кінця життя її сестри. Крім того, вони будуть надавати регулярну фінансову та особисту допомогу сестрі, необхідну для її лікування та догляду. При цьому, також повідомили їй, що покупцем майна буде їх зять - відповідач ОСОБА_4 Її сестра змушена була погодитись на укладення оспорених договорів і 23.12.2013 року такі були укладені та нотаріально посвідчені. Практично відразу після 23.12.2013 року відповідач та його родина відмовились від надання будь-якої фінансової та іншої допомоги їй та сестрі, тому відразу після різдвяних свят 2014 року вона запропонувала відповідачу розірвати спірні договори та повністю повернути отримані від відповідача кошти. Відповідач та його родичі на наступний день в категоричній формі їй відмовили. Тоді, відразузрозуміла, що права її сестри грубо порушені, що, зрештою, зрозуміла і вона, проте, хвороба прогресувала, сестра була позбавлена реальної можливості займатись захистом своїх прав, а вона також була цілковито зайнята доглядом за нею.

Відповідно до ст. 233 ЦК України, дійсно, правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину. При визнанні такого правочину недійсним застосовуються наслідки, встановлені статтею 216 цього Кодексу. Сторона, яка скористалася тяжкою обставиною, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки і моральну шкоду, що завдані їй у зв'язку з вчиненням цього правочину.

Також, відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 6.11.2009 року Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними , правочин може бути визнаний судом недійсним на підставі статті 233 ЦК ( 435-15 ), якщо його вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, чим друга сторона правочину скористалася. Тяжкими обставинами можуть бути тяжка хвороба особи, членів її сім'ї чи родичів, смерть годувальника, загроза втратити житло чи загроза банкрутства та інші обставини, для усунення або зменшення яких необхідно укласти такий правочин. Особа (фізична чи юридична) має вчиняти такий правочин добровільно, без наявності насильства, обману чи помилки. Особа, яка оскаржує правочин, має довести, що за відсутності тяжкої обставини правочин не було б вчинено взагалі або вчинено не на таких умовах.

Однак, також, відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Крім цього, згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Крім цього, за п. 26 згаданої Постанови, особами, які беруть участь у справі про визнання правочину недійсним, є насамперед сторони правочину. Нотаріуси, що посвідчували правочини, залучаються до участі у справі як треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, якщо позивач обґрунтовує недійсність правочину посиланням на неправомірні дії нотаріуса. У разі якщо предметом правочину є майно, яке належить особам на праві спільної часткової власності, суд на підставі статей 358, 361 та 362 ЦК ( 435-15 ) відповідно до частини другої статті 35 ЦПК ( 1618-15 ) залучає до участі у справі про визнання такого правочину недійсним усіх співвласників. Якщо предметом правочину є майно, яке належить особам на праві спільної сумісної власності, інші співвласники відповідно до частини другої статті 369 ЦК ( 435-15 ) до участі у справі не залучаються, оскільки правочин щодо розпорядження спільним майном вважається вчиненим за згодою всіх співвласників. За відсутності такої згоди інші співвласники відповідно до частини четвертої статті 369 ЦК можуть пред'явити позов про визнання такого правочину недійсним. Недотримання вимог статті 362 ЦК ( 435-15 ) у разі продажу учасником спільної часткової власності своєї частки іншій особі не є підставою для визнання правочину недійсним. Інші співвласники у цьому випадку вправі вимагати переведення на них прав і обов'язків покупця. Згідно із статтями 1281 та 1282 ЦК ( 435-15 ) вимоги, пов'язані з визнанням правочинів недійсними, можуть пред'являтися також кредиторами спадкодавця до спадкоємців сторони правочину. У цьому разі спадкоємці зобов'язані задовольнити такі вимоги у межах вартості успадкованого майна за умови дотримання норм про пред'явлення вимог (стаття 1281 ЦК).

Як вбачається із матеріалів справи позивач є сестрою особи, якою укладено спірні правочини 23.12.2013 року. Станом на час їх укладення жодного відношення до майна, яке за такими було відчужено не мала. Продавець за договорами ОСОБА_7 за життя (померла ІНФОРМАЦІЯ_1) ні особисто, ані через представника таких договорів не оскаржувала.

Факт набуття позивачем після смерті ОСОБА_15 права власності на частину її майна в порядку спадкування жодним чином не вказує на можливість порушення будь-яких прав, свобод чи інтересів позивача під час укладення сестрою за життя оспорюваних договорів.

Зважаючи на вказане позов із заявленої правової підстави слід вважати безпідставним, оскільки укладення оспорюваних договорів жодним чином не впивало на права, свободи чи інтереси саме позивача, які можуть бути захищені судом за її позовом.

Враховуючи вказане підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції - немає.

Тому доводи апеляційної скарги слід визнати безпідставними, а саму скаргу слід відхилити.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

п о с т а н о в и л а :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення Турківського районного суду Львівської області від 23 травня 2017 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 21 вересня 2018 року.

Головуючий : Я.А. Левик

Судді: Л.Б. Струс

М.М. Шандра