Рішення

від 23.09.2018 по справі 910/10761/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.2018 м. Київ Справа № 910/10761/18

За позовом: виконуючого обов`язки військового прокурора Житомирського гарнізону центрального регіону України в особі:

позивача-1: міністерства оборони України;

позивача-2: військової частини НОМЕР_1 ;

до: корпорації "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ"ЄДНАННЯ "НЕБО УКРАЇНИ";

про: стягнення 53.569,60 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники: без виклику сторін.

С У Т Ь С П О Р У :

Виконуючий обов`язки військового прокурора Житомирського гарнізону центрального регіону України (далі прокурор) звернувся до господарського суду міста Києва із позовом в інтересах держави в особі міністерства оборони України (далі позивач-1) та військової частини НОМЕР_1 (далі позивач-2) до корпорації "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ"ЄДНАННЯ "НЕБО УКРАЇНИ" (далі відповідач) про стягнення 53.569,60 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено грошове зобов`язання за укладеним між відповідачем та позивачем-2 договором про надання послуг із зберігання майна від 11.03.2015 № 10/15, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 53.569,60 грн., з яких: 48.533,94 грн. - основна заборгованість та 5.035,66 грн. - пеня.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.08.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/10761/18 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, оскільки вказана справа є справою незначної складності та визнана судом малозначною.

Ухвала про відкриття провадження у даній справі надсилалася судом відповідачеві на адресу його місцезнаходження, яка відповідає відомостям, внесеним до єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відтак, у розумінні ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, відповідач повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином. Більш того, в матеріалах даної справи міститься повідомлення поштового зв`язку про вручення уповноваженій особі відповідача поштового відправлення суду.

Відповідач відзиву на позов, в порядку передбаченого ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, суду не надав, а тому відповідно до положень частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Між позивачем-2, як виконавцем та відповідачем, як замовником, укладено договір про надання послуг із зберігання майна від 11.03.2015 № 10/15 (далі Договір), відповідно до предмету якого позивач-2 надає відповідачу послуги із зберігання майна (автомобільної техніки) на технічній території № 3 позивача-2, а також послуги з перевезення майна автомобільним вантажним транспортом, з транспортного оброблення вантажів (завантаження, відвантаження тощо), а відповідач зобов`язується їх прийняти та своєчасно здійснити оплату на умовах даного Договору (п. 1.1 Договору).

Порядок здійснення оплати визначений сторонами у розділі 4 Договору, а саме:

- позивач-2 здійснює розрахунок вартості послуг за календарний місяць, на протязі якого вони надавалися, щомісячно до 5 числа місяця наступного за звітним (п. 4.1 Договору);

- розрахунки за отримані послуги здійснюється відповідачем протягом п`яти календарних днів після підписання сторонами акту прийому-передачі наданих послуг, але не пізніше двадцятого числа місяця, наступного за звітним (п. 4.2 Договору);

- після виконання зобов`язань за Договором, у термін не пізніше 35 діб, сторони зобов`язуються провести звірку розрахунків, результати якої оформлюють актом довільної форми. Акт, підписаний сторонами, засвідчує відсутність претензій сторін щодо повноти виконання зобов`язань за цим Договором. У разі наявності претензій, щодо повноти виконання зобов`язань однією із сторін, іншою стороною здійснюється відповідний запис в акті (п. 4.3 Договору).

Пунктом 7.2 Договору передбачено, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань при оплаті послуг відповідач сплачує позивачу-2 неустойку пеню у розмірі подвійної ставки НБУ, що діяла на момент виникнення заборгованості, від вартості несплачених послуг за кожний день прострочення.

Відповідно до п. 10.1 Договору, цей Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами зобов`язань, але не пізніше, ніж до 31.12.2015.

Між сторонами спору укладено додаткову угоду від 29.12.2015 № 2 до Договору, відповідно до якої сторони виклали п. 10.1 Договору виклали в наступній редакції: "цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2016, а що стосується проведення розрахунків за надані послуги до повної оплати наданих послуг".

Між сторонами спору укладено додаткову угоду від 22.12.2016 № 3 до Договору, відповідно до якої сторони виклали п. 10.1 Договору виклали в наступній редакції: "цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2017, а що стосується проведення розрахунків за надані послуги до повної оплати наданих послуг".

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Оскільки виходячи із змісту правовідносин, останні є відносинами зі зберігання, тому права і обов`язки сторін визначаються, у тому числі, положеннями глави 66 Цивільного кодексу України.

Положеннями ч. 1 ст. 936 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Відповідно до акту прийому-передачі техніки на відповідальне зберігання за Договором, відповідач передав а позивач-2 отримав техніку за Договором.

Прокурор стверджує, що в період з січня 2017 по червень 2018 відповідачем не здійснено оплату послуг за Договором. Прокурором здійснено направлення на адресу відповідача рахунків та актів виконання умов Договору та актів звірки взаєморозрахунків, які відповідачем підписані не були. Вказані обставини призвели до виникнення у відповідача перед позивачем-2 заборгованості в сумі 48.533,94 грн..

Враховуючи, що у правовідносинах сторін даного спору має місце допущене з боку відповідача порушення грошового зобов`язання, позивачем заявлені вимоги про застосування до відповідача господарської санкції у вигляді пені в сумі 5.035,66 грн.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з урахуванням такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Суд відзначає, жодного підтвердження факту відшкодування відповідачем витрат із зберігання в сумі 48.533,94 грн., сторонами спору до суду не подано.

Таким чином, факт наявності заборгованості за Договором у відповідача перед позивачем-2 належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, а тому вимога прокурора про стягнення з відповідача 48.533,94 грн. витрат за зберігання за Договором є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю.

З огляду на те, що відповідач своїми діями порушив зобов`язання за Договором (ст. 610 Цивільного кодексу України), то він вважається таким, що прострочив виконання (ст. 612 Цивільного кодексу України), тому є підстави для застосування відповідальності, встановленої договором та законом.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Поряд з цим, ст. 549 Цивільного кодексу України унормовано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відносно вимоги прокурора про стягнення з відповідача пені в сумі 5.035,66 грн. в період з липня 2017 по травень 2018 суд зазначає, що вказана вимога задовольняється судом частково в сумі 5.015,66 грн., оскільки за розрахунком прокурора за вказаний період складається саме сума 5.015,66 грн.

Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи приписи пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає витрати по сплаті судового збору на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 250, 252, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з корпорації "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ"ЄДНАННЯ "НЕБО УКРАЇНИ" (01135, м.Київ, ВУЛИЦЯ АНДРЮЩЕНКА, будинок 4, ЛІТЕРА Б, ідентифікаційний код: 31747539) на користь військової частини НОМЕР_1 (13419, Житомирська обл., Андрушівський район, с. Новоівницьке, ідентифікаційний код: НОМЕР_2 ) основну заборгованість в сумі 48.533 (сорок вісім тисяч п`ятсот тридцять три) грн. 94 коп.; пеню в сумі 5.015 (п`ять тисяч п`ятнадцять) грн. 66 коп.

3. Стягнути з корпорації "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ"ЄДНАННЯ "НЕБО УКРАЇНИ" (01135, м.Київ, ВУЛИЦЯ АНДРЮЩЕНКА, будинок 4, ЛІТЕРА Б, ідентифікаційний код: 31747539) на користь військової прокуратури Центрального регіону України (01014, м.Київ, ВУЛИЦЯ БОЛБОЧАНА ПЕТРА, будинок 8, ідентифікаційний код: 38347014) витрати по сплаті судового збору в сумі 1.762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

4. В задоволенні решти вимог відмовити.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили та може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 241, 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.В. Балац