Рішення

від 19.09.2018 по справі 916/1147/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" вересня 2018 р. м. Рівне Справа № 916/1147/18

Господарський суд Рівненської області у складі судді Церковної Н.Ф., за участю секретаря судового засідання Оліфер С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "Платинум Банк"

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Сіті Паркінг"

про стягнення заборгованості в сумі 179 562,84 грн,

Представники сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

У червні 2018 року Публічне акціонерне товариство "Платинум Банк" (позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області із позовними вимогами до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Сіті Паркінг" (відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором № 20151209.СП від 09.12.2015 року в сумі 179 562,84 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежно виконує умови кредитного договору № 20151209.СП від 09.12.2015 року та додаткового договору № 1 від 08.12.2016 року щодо сплати відсотків за користування кредитними коштами за період з 01.12.2016 року по 01.01.2017 року, у зв'язку з чим у останнього утворилась прострочена заборгованість в розмірі 179 562, 84 грн.

24.07.2018 року на адресу Господарського суду Рівненської області разом з позовною заявою та доданими до неї документами надійшла ухвала Господарського суду Одеської області від 03.07.2018 року про передачу позовної заяви Публічного акціонерного товариства "Платинум Банк" Господарському суду Рівненської області за виключною підсудністю у зв'язку з тим, що стороною основного зобов'язання в позові являється відповідач - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Сіті Паркінг", яке знаходиться за адресою: 33017, м. Рівне, вул. Соборна, буд. 192.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 25.07.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/1147/18 за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи призначено на 28.08.2018 року.

Ухвалою суду від 28.08.2018 року розгляд справи відкладено на 19.09.2018 року.

У судове засідання 19.09.2018 року представник позивача не з'явився, проте 12.09.2018 року на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Відповідач у судове засідання не з'явився, уповноважених представників у судове засідання не направив, хоч про час і місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Суд зазначає, що до повноважень судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Суд зазначає про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч.2 ст. 165 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно, всебічно та повно дослідивши надані у справі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

На підставі рішення Правління Національного банку України від 23.02.2017 року № 95-рш Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства Платинум Банк виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (надалі - Фонд гарантування) прийнято рішення від 24.02.2017 року №743 Про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства Платинум Банк та делегування повноважень ліквідатора банку , згідно з яким розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства Платинум Банк з 24.02.2017 року по 23.02. 2019 року включно та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банка ОСОБА_2.

Ліквідацією Банку, згідно із ст.2 Закону України Про банки і банківську діяльність (далі - Закон про банки), є процедура припинення функціонування банку як юридичної особи відповідно до положень Закону про банки та Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

Крім того, порядок ліквідації банку регулюється розділом VIII Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Згідно зі ст.ст. 47, 48 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб здійснює повноваження органів управління та діє без довіреності від імені Банку, що ліквідується.

09.12.2015 року між Публічним акціонерним товариством "Платинум Банк" (далі - позивач) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "СІТІ ПАРКІНГ" (далі - відповідач) укладено Кредитний договір № 20151209.СП про надання відновлювальної кредитної лінії (далі - Кредитний договір), де п. 1.1. передбачено, що кредитор відкриває позичальнику відновлювану відкличну кредитну лінію з загальним лімітом в сумі, що визначена в п. 1.2 цього договору та в межах якої надає позичальнику в користування грошові кошти (кредит), а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за його користування та здійснити всі інші платежі за кредитом у встановлених даним договором розмірах і строках та виконати свої зобов'язання за даними договором в повному обсязі.

Згідно з п.1.2 договору загальний ліміт на дату укладення цього договору встановлюється в сумі 8 000 000,00 грн з встановленням фіксованої процентної ставки у розмірі 26,5% річних та кінцевим терміном дії договору до 08.12. 2016 року, або достроково, у випадках, передбачених договором та з урахуванням умов п. 4.2 цього договору.

Відповідно до п. 2.2 договору позичальнику відкрито в Публічному акціонерному товариству "Платинум Банк" поточний рахунок у національній валюті/доларах США/євро/російських рублях № 26000302083501.

Пунктом 2.3. кредитного договору встановлено, що кредит надається у безготівковій формі, шляхом перерахування суми кредиту на поточний рахунок позичальника. Для отримання чергового траншу подає кредитору відповідну заяву за допомогою системи "Інтернет - Клієнт - Банкінг" та /або в письмовому вигляді з обов'язковим зазначенням: суми траншу, строку користування траншем та цілі використання. Заява подається позичальником не пізніше одного банківського дня до бажаної дати отримання кредиту, за виключенням випадку отримання позичальником кредиту в день укладення цього договору.

08.12.2016 року додатковим договором № 1 внесено зміни до кредитного договору № 20151209.СП від 09.12.2015 року, якими продовжено термін дії загального ліміту до 06.12.2017 року.

У випадку досягнення згоди між сторонами щодо умов користування відповідним траншем, укладається договір про надання траншу, який підписується уповноваженими представниками сторін та скріплюється печатками сторін та є невід'ємною частиною цього договору (п. 2.3.1 договору).

10.12.2015 року між позивачем та відповідачем укладено договір надання траншу № 1 в межах кредитного договору №20151209.СП, відповідно до умов якого кредитор на умовах кредитного договору та цього договору в межах доступного загального ліміту надає позичальнику транш: 1.1 в сумі 8 000 000, 00 грн, 1.2 кінцевий термін повернення траншу - 08.12.2016 року; 1.3 транш надається позичальнику для поповнення обігових коштів.

10.12.2015 року на підставі заяви про надання траншу кредитної лінії від 10.12.2015 року позивачем видано відповідачу кредит (транш) в сумі 8 000 000, 00 грн шляхом перерахування зазначеної суми на рахунок позичальника №26000302083501, що підтверджується випискою по особовому рахунку за 10.12.2015 року.

Відповідно до п. 3.1 договору проценти за користування кредитом нараховуються кредитором щомісячно, кількість днів для розрахунку процентів визначається за методом факт/факт. При розрахунку процентів враховується надання кредиту і не враховується день, в який здійснюється остаточне погашення кредиту.

Згідно з п. 3.2 договору за користування кредитом позичальник сплачує кредитору проценти в валюті кредиту, що нараховуються в розмірі, визначеному в п. 1.5 цього договору та з урахуванням інших положень цього договору.

Згідно з п. 3.3 договору нараховані проценти за попередній календарний місяць користування кредитом підлягають сплаті позичальником в період з 1 (першого) по 5 (п'яте) число включно місяця, наступного за місяцем, за який нараховані проценти.

Відповідач умови кредитного договору та додаткового договору № 1 належним чином не виконав, у зв'язку з чим за період 01.12.2016 року по 01.01.2017 року у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за простроченими процентами в розмірі 179 562,84 грн.

Оплата відповідачем процентів у період з 09.12.2015 року до кінцевого строку повернення коштів підтверджується виписками по особовим рахунках ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Сіті Паркінг" від 09.12.2015 року, з яких вбачається, що відповідачем щомісячно сплачувались нараховані відсотки за кредитом у період з 09.12.2015 року по 01.12.2016 року. Останній платіж було здійснено 11.12.2016 року в розмірі 173 770, 49 грн.

Проте, у період з січня по грудень 2017 року відповідач жодного разу не сплатив відсотки по кредиту, у зв'язку з чим, починаючи з 06.01.2017 року на відповідних рахунках прострочених сум відсотками щомісячно обліковується нарахування прострочених сум за відсотками.

24.01.2017 року з метою мирного врегулювання спору на адресу відповідача направлено вимогу № 100-03/538 про сплату заборгованості, яку відповідач отримав за довіреністю 28.02.2017 року, про що свідчить зворотне поштове повідомлення про отримання.

Проте відповідач направлену йому вимогу залишив без відповіді та задоволення.

Відтак банк звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором лише в частині стягнення прострочених відсотків за період з 01.12.2016 року по 01.01.2017 року в сумі 179 562,84 грн.

Отже, у зв'язку з порушенням умов Кредитного договору з відповідача підлягає стягненню на користь позивача заборгованість за простроченими процентами в розмірі - 179 562, 84 грн.

Судом досліджені правові норми, які підлягають застосуванню у спірних відносинах сторін.

Так, за своєю правовою природою договір, укладений між сторонами є кредитним договором.

Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, а тому відповідно до вимог ст. ст. 205, 638, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) та ст. ст. 179, 180 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), він вважається укладеним.

Укладений договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно зі ст.ст. 173, 174, 175 ГК України, ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України і відповідно до ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Так, як вбачається з наявної в матеріалах справи копії виписки по особовому рахунку від 10.12.2015 року позивач виконав свої зобов'язання з видачі кредиту на загальну суму 8 000 000,00 грн.

Між тим, позивач вказує на той факт, що відповідач свої зобов'язання з повернення кредиту не виконує, внаслідок чого розмір заборгованості по простроченим процентам складає 179 562, 84 грн.

Доказів погашення зазначеної заборгованості за відповідачем суду не надано.

Таким чином, позивач виконав взяті на себе зобов'язання за Кредитним договором з надання кредитних коштів, водночас відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання з повернення процентів за користування кредитними коштами, в результаті чого за відповідачем утворилась прострочена заборгованість по простроченим процентам у розмірі 179 562, 84 грн.

Згідно з ч.1. ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Статтями 525, 526 ЦК України, що кореспондуються за змістом з положеннями ст. 193 ГК України, передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача 179 562, 84 грн заборгованості по простроченим процентам за Кредитним договором № 20151209.СП від 09.12.2015 року є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 240 - 241 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Сіті Паркінг" (33000, м. Рівне, вул. Соборна, буд. 192, код ЄДРПОУ 37281906) на користь Публічного акціонерного товариства "Платинум Банк" (03680, м. Киів, вул. Амосова, буд 12, корп. 1, код ЄДРПОУ 33308489) 179 562, 84 грн простроченої заборгованості за нарахованими процентами та 2 693,44 грн судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 261 ГПК України.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/ .

Повний текст рішення складено та підписано 25 вересня 2018 року.

Суддя Церковна Н.Ф.