Рішення

від 25.09.2018 по справі 923/376/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2018 року Справа № 923/376/18

Господарський суд Херсонської області у складі судді Павленко Н.А. при секретарі судового засідання Борхаленко О.А.,

представники сторін не з'явилися,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТС ПЛЮС", м. Київ

до відповідача: Приватного підприємства "СТУДІЯ 51", м.Херсон

про стягнення 71 764грн. 62коп.

Описова частина рішення. Провадження у справі здійснюється за позовною заявою ТОВ "ТС ПЛЮС", з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог (вх.№1618/18 від 14.08.2018р.), про стягнення з ПП "СТУДІЯ 51" 42 803,01грн. боргу, 614,06грн. в якості 3% річних, 2469,04грн. втрат від інфляції, 7808,79грн. пені, 19533,01грн. штрафу у правовідносинах за договором поставки № ТСД 01221, укладеним сторонами 01.11.2017р.

Позов обґрунтований твердженням про неналежне виконання відповідачем зобов'язань з оплати вартості поставленого товару.

Відповідач у підготовчі засідання не з'являвся. Судова кореспонденція із зазначенням часу та місця проведення засідань, що надсилалася відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві, повернута до суду Укрпоштою з довідкою "адресат вибув".

Відповідно до витягу з ЄДРПОУ, вчиненого судом, адресою місцезнаходження ПП "Студія 51", код ЄДР 41098325, є м.Херсон, вул.Театральна, 6/8 і співпадає з адресою, вказаною у позовній заяві.

У клопотанні позивача, що надійшло до суду за вх.№9276/18 від 24.09.2018р., викладено прохання про здійснення розгляду справи без участі представника позивача.

Призначаючи справу до розгляду по суті, суд не визнавав явку представників сторін обов'язковою, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Суд встановив:

01.11.2017р. ТОВ "ТС ПЛЮС" (позивач, постачальник) та ПП "СТУДІЯ 51" (відповідач, покупець) укладено договір поставки №ТСВ01221, відповідно до умов якого постачальник передає у власність, а покупець приймає та оплачує товар на умовах, визначених у договорі.

Найменування, асортимент, кількість і ціна товару, визначаються у накладних, які оформлюються та підписуються при прийомі-передачі кожної партії товару (п.1.1, 1.2 договору).

Сторони договору погодили, що прийом-передача товару здійснюється в пункті доставки та оформлюється шляхом підписання накладних (п.6.1 договору). Додатком №2 до договору, який є його невід'ємною частиною, сторони визначили адресу пункту доставки товару покупцю: м.Херсон, вул.Театральна, 6/8, оф.3.

Розділом 5 "Порядок розрахунків" та додатком №1 до договору, який є його невід'ємною частиною, учасники договору встановили, що покупець здійснює розрахунки за товар на умовах відстрочки платежу протягом 14 календарних днів з дати прийому-передачі. Постачальником встановлено покупцю кредитний ліміт в розмірі 100 000 грн. протягом дії договору.

Пунктом 5.2 договору сторони встановили, що якщо постачальником здійснюється дві та більше поставок товару, грошові кошти, що отримує постачальник від покупця, покривають заборгованість покупця перед постачальником в порядку черговості, починаючи з першої очікуваної оплати, яку зобов'язаний здійснити покупець, в порядку зростання дати кінцевого строку оплати за накладними на товар, незалежно від того, що вказано покупцем в призначенні платежу при здійсненні оплати.

Відповідно до п.10.1 договір вступає в силу з моменту його підписання та діє протягом одного календарного року. Якщо по закінченні строку дії договору жодна із сторін не заявить про бажання розірвати договір, останній вважається продовженим на такий самий строк та таких самих умовах.

Додатковою угодою від 01.11.2017р. до договору поставки №ТСВ01221 від 01.11.2017р. сторонами визначено відповідальну особу, уповноважену покупцем приймати товарно-матеріальні цінності від постачальника.

За видатковою накладною №1206759 від 14.11.2017р. постачальником передано, а покупцем прийнято товар, за наведеним у накладній переліком, на загальну суму 42871,28грн., із зазначенням строку оплати - до 18.11.2017р.

За видатковою накладною №1206746 від 14.11.2017р. постачальником передано, а покупцем прийнято товар, за наведеним у накладній переліком, на загальну суму 24741,00грн., із зазначенням строку оплати - до 18.11.2017р.

За видатковою накладною №1274752 від 05.12.2017р. постачальником передано, а покупцем прийнято товар, за наведеним у накладній переліком, на загальну суму 11705,36грн., із зазначенням строку оплати - до 19.12.2017р.

За видатковою накладною №1278589 від 06.12.2017р. постачальником передано, а покупцем прийнято товар, за наведеним у накладній переліком, на загальну суму 9663,67грн., із зазначенням строку оплати - до 20.12.2017р.

Всього позивачем передано відповідачу товар на загальну суму 88981,31грн.

При цьому, покупцем здійснено повернення товару за накладними: №1444932 від 02.03.2018р. на суму 15469грн., 1444933 від 02.03.2018р. на суму 759,83грн., №1459924 від 02.03.2018р. на суму 625,52грн., №1450590 від 07.03.2018р. на суму 1117,85грн., №1450591 від 07.03.2018р. на суму 227,80грн., №1450591 від 07.08.2018р. на суму 1091,92грн., №1450592 від 07.03.2018р. на суму 215,10грн., всього на суму 19507,02грн., часткову оплату вартості отриманого товару на загальну суму 26671,28грн.

За твердженням позивача, залишок несплаченої відповідачем вартості отриманого товару становить 42803,01грн.

Загальні положення купівлі-продажу відносяться до поставки на підставі ст.712 ЦК України.

Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання мають виконуватись належним чином, зокрема, відповідно до умов договору, вимог цивільного законодавства.

Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається (ч.7 ст.193 ГК України).

За найпізнішою у часі накладною на отримання товару від 06.12.2017р. відповідач мав сплатити вартість товару до 20.12.2017р., зазначений строк закінчився.

Позивачем зарахування здійснених відповідачем оплат за товар та вартість повернутого товару зарахована з урахуванням умов, встановлених у п.5.2 договору.

Матеріали справи свідчать, що відповідач здійснював оплату отриманого товару з порушенням строку, передбаченого умовами договору, та не у повному обсязі.

Встановленими наведеними обставинами справи та правовими нормами підтверджується обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення боргу за поставлений товар у сумі 42803,01грн. (88981,31грн.-19507,02грн.-26671,28грн.=42803,01грн.).

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, має сплатити за вимогою кредитора борг з втратами від інфляції та 3% річних від суми боргу за весь період прострочки платежу, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Судом не встановлено, щоб сторонами був встановлений інший розмір річних, ніж передбачений законом.

Наведений позивачем розрахунок відсотків річних, заявлених до стягнення, судом перевірено. Розрахунок річних відповідає нормативному.

Суд перевірив наведені позивачем розрахунки втрат від інфляції, нарахованих, виходячи із боргу за кожною накладною з урахуванням проведених відповідачем оплат та повернення товару. За накладною №1206759 втрати від інфляції за періоди грудень 2017р.-лютий 2018р. - 629,51грн., за накладною №1206746 втрати від інфляції за періоди грудень 2017р. - березень 2018р. - 984,77грн., за накладною №1274752 за періоди грудень 2017р. - березень 2018р. -468,21грн., за накладною №1278589 за періоди грудень 2017р. - березень 2018р. -386,55грн., всього 2469,04грн.

Вимоги про стягнення 3% річних у сумі 614,06грн. та втрат від інфляції у розмірі 2469,04грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.230, ч.4 ст.231 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, в т.ч. пеня, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання; у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з п.7.1 договору у разі несвоєчасної оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочки.

Судом перевірено вчинений позивачем розрахунок пені у загальній сумі 7808,79грн.

Розрахунок вірний. Позивач правильно визначив періоди прострочки оплати певних сум за накладними, розміри облікових ставок Національного банку України.

Відтак, 7808,79грн. пені також підлягають стягненню за позовом.

Згідно з п.7.4 договору у випадку прострочки покупцем оплати вартості товару більше ніж на 60 календарних днів, вважається, що покупець необґрунтовано відмовився від оплати товару, та зобов'язаний сплатити на користь продавця, крім установленої п.7.1 договору пені, штраф за ухилення від оплати товару у розмірі 30% від вартості неоплаченого товару.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" роз'яснено, що хоча застосування іншого виду неустойки - штрафу до грошового зобов'язання законом не передбачено, що, втім, не виключає можливості його встановлення в укладеному сторонами договорі, притому і як самостійний захід відповідальності, і як такий, що застосовується поряд з пенею. В останньому випадку не йдеться про притягнення до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення двічі, тому що відповідальність настає лише один раз - у вигляді сплати неустойки, яка включає у себе і пеню, і штраф як лише форми її сплати.

Нарахування позивачем штрафу вчинено наступним чином, виходячи із боргу, який існував зі спливом 60 календарних днів від кінцевого терміну оплати товару:

- за накладною №1206759 від 14.11.2017р. - 19000грн./100%х30%=5700грн.;

- за накладною №1206746 від 14.11.2017р. - 24741грн./100%х30%=7422,30грн.;

- за накладною №1274752 від 05.12.2017р. -11705,36грн./100%х30%=3511,61грн.;

- за накладною №1278589 від 06.12.2017р. - 9663,37грн./100%х30%=2899,10грн., всього 19533,01грн.

Нарахування штрафу здійснено у відповідності до норм законодавства, вчинений арифметично правильно. Вимоги про стягнення штрафу підлягають задоволенню.

Судові витрати у справі з урахуванням ст.129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача. До судових витрат відноситься сплачений позивачем при поданні позовної заяви судовий збір.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 1762грн. судового збору.

Керуючись ст.ст.123, 129, ст.233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Студія 51" (м.Херсон, вул.Театральна, буд.6/8, код ЄДРПОУ 41098325) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТС Плюс" (м.Київ, вул.Миколи Краснова, 27, код ЄДРПОУ 36264680, п.рахунок 26006001181000 філія "КІБ" ПАТ "Креді ОСОБА_1", МФО 300379) 42803грн. 01 коп. боргу, 614грн. 06коп. в якості 3% річних, 2469грн. 04коп. втрат від інфляції, 7808грн. 79коп. пені, 19533грн. 01 коп. штрафу, 1762грн. на відшкодування витрат на оплату судового збору.

3. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Згідно з ч.5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Одеського апеляційного господарського суду через господарський суд Херсонської області.

Рішення підписано 25.09.2018

Суддя Н.А. Павленко