Постанова

від 25.09.2018 по справі 908/869/18

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.2018р. справа №908/869/18

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 секретар судового засідання ОСОБА_4 розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області ухваленого 19.06.2018р. (повний текст підписано 26.06.2018р.) у м. Запоріжжі у справі №908/869/18 (суддя Боєва О.С.) за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю Омєга-Груп , м. Запоріжжя про стягнення суми 25641,27грн.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції:

1. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, м. Запоріжжя (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Омєга-Груп , м. Запоріжжя (далі - Відповідач) з вимогами про стягнення 25641,27грн., у тому числі:

- 19240,53грн. - заборгованості з орендних платежів за період з вересня 2011р. по серпень 2012р. за договором оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі Українського державного науково-дослідного інституту спеціальних сталей, сплавів та феросплавів (УкрНДІспецсталь) №2102/д від 14.09.2006р.;

- 1104,29грн. - пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за період з 11.10.2011р. по 24.08.2012р.;

- 1924,05грн. - штрафу у розмірі 10% від суми заборгованості у зв'язку із несплатою орендної плати більше ніж три місяці;

- 3372,40грн. - неустойки, нарахованої на підставі ст.785 Цивільного кодексу України за період користування майном після закінчення терміну дії договору за період з 25.08.2012р. по 10.09.2012р.

2. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 14.05.2018р. було призначено розгляд справи №908/869/18 за правилами спрощеного позовного провадження.

3. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 19.06.2018р. (повний текст підписано 26.06.2018р.) у справі №908/869/18 у задоволенні позовних вимог Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області було відмовлено в повному обсязі.

4. Означене рішення суду обґрунтоване задоволення заяві Відповідача та застосування до заявлених позовних вимог строку позовної давності, її пропуском Позивачем при зверненні з такими позовними вимогами до суду. Окрім того, заява Позивача про поновлення строку позовної давності №10-22-02889 від 11.06.2018р. з посиланням на численні спроби врегулювання спору в досудовому порядку та переривання строку позовної давності у зв'язку із визнанням Відповідачем боргу у листі №58 від 05.02.2014р., була залишена місцевим судом без задоволення, а посилання в ній визнані необґрунтованими, оскільки закінчення строку позовної давності, навіть з врахування листа від 05.02.2014р., відбулося ще 05.02.2017р., тобто до звернення Позивача до суду з позовними вимогами (08.05.2018р.).

ІІ. ОСОБА_5 зміст вимог та узагальнених доводів апеляційної скарги:

5. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, не погодившись з прийнятим рішенням суду, звернулось з апеляційною скаргою до Донецького апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду Запорізької області від 19.06.2018р. у справі №908/869/18 скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Витрати зі сплати судового збору апелянт просив покласти на Відповідача.

6. Підставами для задоволення вказаних апеляційних вимог Скаржник зазначає помилковий висновок місцевого суду про закінчення перебігу строку позовної давності, оскільки Позивачем до матеріалів справи було надано:

- копії претензій, що направлялися до Відповідача з метою досудового вирішення спору у 2012р. та 2017р.-2018р.;

- копію листа до органу прокуратури №10-01-06461 від 21.09.2012р.;

- копії заяв про визнання кредиторських вимог, що направлялися до Голови ліквідаційної комісії з реорганізації Товариства з обмеженою відповідальністю Запоріжжя он-Лайн та листів щодо необхідності сплати до Державного бюджету України заборгованості.

Означені документи, на думку Скаржника, підтверджують своєчасність (в межах строку позовної давності) звернення до суду з позовними вимогами та не були враховані місцевим судом при прийнятті оскаржуваного рішення.

Окрім того, Скаржником також було зазначено про безпідставність висновку місцевого суду в частині закінчення строку позовної давності щодо стягнення суми неустойки в 2013р., оскільки до вимоги про стягнення неустойки застосовується трирічний строк позовної давності, який розпочався 10.09.2012р. (дата повернення майна)

ІІІ. Узагальнені доводи та заперечення Позивача:

7. Товариством з обмеженою відповідальністю Омєга-Груп , в межах визначеного апеляційним судом строку, наданий відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого останнє проти її задоволення заперечує, наголошуючи на законності і обґрунтованості оскаржуваного рішення, зазначаючи, що Позивачем не було доведено об'єктивності причини пропуску строку позовної давності.

IV. Щодо процедури апеляційного провадження:

8. Відповідно до ч.1 ст.253 Господарського процесуального кодексу України судом апеляційної інстанції у господарських справах є апеляційний господарський суд, у межах апеляційного округу якого знаходиться місцевий господарський суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

9. Указом Президента України №454/217 від 29.12.2017р. Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах (набрання чинності 16.01.2018р. з публікацією в Офіційному віснику України №5 за 2018р.) постановлено ліквідувати, у тому числі Донецький апеляційний господарський суд та утворити Східний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Донецьку, Луганську, Полтавську та Харківську області, з місцезнаходженням у місті Харкові.

10. Згідно з п.3 Розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про судоустрій і статус суддів №1402-VІІІ апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ч.6 ст.148 Закону України Про судоустрій і статус суддів №1402-VІІІ у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті Голос України повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Наразі, відповідної публікації про початок роботи Східного апеляційного господарського суду на момент прийняття цієї постанови здійснено не було.

11. У відповідності до вимог ст.32 Господарського процесуального кодексу України та протоколом автоматизованого розподілу від 31.07.2018р. для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: ОСОБА_1 (головуючий, суддя-доповідач), ОСОБА_6, ОСОБА_2

12. Ухвалою від 01.08.2018р. судом відкрито апеляційне провадження у справі №908/869/18.

13. Протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями від 03.09.2018р., враховуючи приписи ч.10 ст.32 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з перебування судді Черноти Л.Ф. у відпустці, її у складі колегії було замінено на суддю Стойку О.В.

14. Враховуючи викладене в п.п.8-11 цієї постанови, та відсутність визначених ст.ст.38, 39 Господарського процесуального кодексу України підстав для відводу/самовідводу члені судової колегії, сформована судова колегія Донецького апеляційного господарського суду у складі ОСОБА_1 (головуючий, суддя-доповідач), ОСОБА_2, ОСОБА_3 відповідає вимогам суду, створеним відповідно до закону у розумінні п.1 ст.6 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950р.

15. Ухвалою від 03.09.2018р. призначено розгляд апеляційної скарги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області в порядку письмового провадження в світлі приписів ч.10 ст.270 Господарського процесуального кодексу України, оскільки ціна позову в означеній справі менша ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, враховуючи, що відповідного клопотання від учасників справи не надходило, а судова колегія з власною ініціативи не вбачає необхідності розгляду означеної апеляційної скарги з повідомленням учасників справи. Учасники справи були повідомлені про розгляд означеної апеляційної скарги в порядку письмового провадження (а.с.а.25, 26).

16. Згідно із вимогами ст.269 Господарського процесуального кодексу України справа переглядається за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, якщо під час розгляду не буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

V. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини:

17. Як встановлено місцевим судом та вбачається з наявних матеріалів справи, 14.09.2006р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Запоріжжя он-Лайн (Орендар) було укладено договір оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі Українського державного науково-дослідного інституту спеціальних сталей, сплавів та феросплавів (УкрНДІспецсталь) №2102/д, (договір а.с.а.с.17-21) відповідно до умов п.1.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове, платне користування державне нерухоме майно, а саме: вбудовані у четвертий поверх адміністративного будинку корпусу А нежитлові приміщення к.417, 417-А (приміщення 1,2) загальною площею по внутрішньому обміру 108кв.м., відповідно до плану четвертого поверху та експлікації приміщень з технічного паспорту будинку, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Патріотична, 74-А. Орендоване майно знаходиться на балансі Українського державного науково-дослідного інститут спеціальних сталей, сплавів та феросплавів (Балансоутримувач).

Майно передається в оренду з метою розміщення офісу (п.1.2 укладеного договору).

18. Згідно з п.2.1 договору, вступ Орендаря у користування майном наступає одночасно з підписанням сторонами договору та акта прийому-передачі орендованого майна.

На виконання означеного пункту договору, 14.09.2006р. сторонами було підписано акт прийому-передачі орендованого майна (а.с.23).

19. Порядок внесення орендної плати визначено сторонами в розділі 3 договору.

Відповідно до п.3.4. договору орендна плата спрямовується:

- 70 відсотків від розміру орендної плати за кожний місяць до Державного бюджету. Оплата здійснюється через органи Державного казначейства;

- 30 відсотків розміру орендної плати за кожний місяць Балансоутримувачу на його розрахунковий рахунок.

20. Так, сторонами неодноразово вносилися зміни до договору №2102/д від 14.09.2006р., шляхом підписання відповідних договорів про зміни: №1 від 22.05.2007р. (а.с.25), №2 від 26.02.2008р. з додатками (а.с.а.с.26, 27), №3 від 07.10.2008р. з додатками (а.с.а.с.28, 30), №4 від 02.11.2010р. (а.с.31) та №5 від 23.11.2011р. з додатками (а.с.а.с.32, 33).

21. Договором про зміни №3 від 07.10.2008р. сторонами було внесено зміни до п.1.1 договору №2102/д та зменшено кількість займаних Орендарем приміщень, про що було складено відповідний акт приймання-передачі від 07.10.2008р. (а.с.29)

22. Відповідно до п.3.2 договору (в редакції договору про зміни №5 від 23.11.2011р.), розмір орендної плати за перший після перегляду місяць оренди - вересень 2011р. становить без ПДВ - 3009,74грн. та діє з 20.09.2011р.

22. Згідно з п.3.5 договору (в редакції договору про зміни №2 від 26.02.2008р.), сплата орендних платежів до державного бюджету проводиться щомісячно до 10 числа місця, наступного за тим, що підлягає оплаті.

23. Так в п.5.2 договору був передбачений обов'язок Орендаря своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату.

Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до державного бюджету та Балансоутримувачу у визначеному п.3.4 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості з урахуванням індексації, за кожен день прострочення, включаючи день оплати (п.3.6 договору).

24. Відповідно до п.3.9 договору (доповнено згідно з договором про зміни №2 від 26.02.2008р.), у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

25. Згідно з п.10.1. договору, його укладено строком з 14.09.2006р. по 10.09.2007р. включно. Місцевим судом встановлено, що строк дій договору було продовжено до 28.08.2011р. (договір про зміни №4 від 02.11.2010р.). Згодом, наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області №706 від 20.10.2011р. (а.с.35) договір оренди №2102/д продовжено до 24.08.2012р.

26. Орендоване майно було повернуте Орендарем на підставі акту прийому-передачі від 10.09.2012р. (а.с.36).

27. Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадянських формувань (а.с.50-55) запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю Запоріжжя он-Лайн (ідентифікаційний код 31522400) було внесено 24.12.2012р. та його правонаступником визначено Товариство з обмеженою відповідальністю Омега-Груп (ідентифікаційний код 34790257).

28. Судом першої інстанції також було встановлено, що Позивач звертався до Відповідача з вимогою (претензії №11-01-06358 від 18.09.2012р., №11-22-06192 від 01.12.2017р., №11-22-00529 від 29.01.2018р. та №11-22-01894 від 11.04.2018р. (а.с.а.с.38, 39, 41, 42, 44, 45, 47, 48) про сплату до державного бюджету заборгованості з орендної плати за період з вересня 2011р. по серпень 2012р., пені, штрафу та неустойки за договором оренди №2102/д від 14.09.2006р.

29. Окрім цього, матеріали справи містять лист Позивача №10-01-06461 від 21.09.2012р. (а.с.77) до заступника прокурора Запорізької області з проханням звернутися з позовною заявою в інтересах регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю Запоріжжя он-Лайн .

Прокуратурою Орджонікідзевського району м. Запоріжжя листом від 09.11.2012р. (а.с.87) було надано відповідь, якою повідомлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Запоріжжя он-Лайн перебуває у стані припинення підприємницької діяльності, а тому питання про стягнення орендної плати доцільно вирішувати шляхом звернення до ліквідаційної комісії з кредиторськими вимогами.

30. Також з матеріалів справи вбачається, що Позивач звертався до голови ліквідаційної комісії з реорганізації Товариства з обмеженою відповідальністю Запоріжжя он-Лайн із заявою про визнання кредитором №11-01-08092 від 29.11.2012р. (а.с.79) та листами про її розгляд №11-01-03529 від 17.05.2013р., №11-01-05614 від 06.08.2013р. та №11-01-00344 від 21.01.2014р. (а.с.а.с.81, 83, 84).

31. Листом №419 від 07.08.2013р. (а.с.95) Відповідач визнав беззаперечними вимоги Позивача зі стягнення основного боргу в розмірі 19240,53грн. Своєю чергою, Відповідачем було повідомлено про відсутність підстав для нарахування неустойки в сумі 3372,40грн., оскільки орендоване майно було повернуто Балансоутримувачу до 10.09.2012р.

32. Листом №58 від 05.02.2014р. (а.с.37) Відповідач підтвердив, що є повним правонаступником усіх прав та обов'язків Товариства з обмеженою відповідальністю Запоріжжя он-Лайн ,а отже повинен виконувати обов'язки з погашення його дебіторської заборгованості, зокрема, перед регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області. Так, в означеному листі Відповідач визнав існування заборгованості перед Позивачем за договором №2102/д від 14.09.2006р. станом на 01.02.2014р. в сумі 25641,26грн. та промив розстрочити її оплату на 12 місяців (до 27.01.2015р. включно).

33. Вказані в п.п.17-32 цієї постанови обставини підтверджуються матеріалами справи та сторонами не оспорюються, так само як і встановлена місцевим судом обставина нездійснення Відповідачем оплати на користь Позивача в сумі стягуваної заборгованості, що стала підставою для звернення його з позовними вимогами до суду, яка (заборгованість) складається наразі з:

- 19240,53грн. - заборгованості з орендних платежів за період з вересня 2011р. по серпень 2012р. за договором оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі Українського державного науково-дослідного інституту спеціальних сталей, сплавів та феросплавів (УкрНДІспецсталь) №2102/д від 14.09.2006р.;

- 1104,29грн. - пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за період з 11.10.2011р. по 24.08.2012р.;

- 1924,05грн. - штрафу у розмірі 10% від суми заборгованості у зв'язку із несплатою орендної плати більше ніж три місяці;

- 3372,40грн. - неустойки, нарахованої на підставі ст.785 Цивільного кодексу України за період користування майном після закінчення терміну дії договору за період з 25.08.2012р. по 10.09.2012р.

34. Відповідачем разом з відзивом на позовну заяву (а.с.72) було заявлено клопотання про застосування до позовних вимог строк позовної давності, тоді як Позивачем було подано до суду заяву про поновлення строку позовної давності (а.с.а.с.73-75), мотивовану тим, що у зв'язку із визнанням Відповідачем боргу в листі №58 від 05.02.2014р. перебіг позовної давності, в силу ч.3 ст.264 Цивільного кодексу України, перервався та з 05.02.2014р. розпочався заново. Окрім того, Позивач просив суд врахувати ті обставини, що з метою досудового врегулювання спору регіональним відділенням на адресу Відповідача неодноразово направлялись претензії про виконання зобов'язань за договором оренди та сплати наявної заборгованості (п.28 цієї постанови). Також з метою захисту та представництва інтересів держави в суді Позивач звертався до прокуратури (п.29 цієї постанови) та протягом наступних років неодноразово направляв голові ліквідаційної комісії заяви про визнання кредиторських вимог та сплати заборгованості до Державного бюджету України (п.30 цієї постанови). Також, як підставу для поновлення строку позовної давності Позивач просить врахувати те, що з 2015р. державні органи приватизації були зобов'язані сплачувати судовий збір за подання заяв до суду та у зв'язку з обмеженням фінансування на такі витрати, останнім проводилася робота по досудовому врегулюванню спору.

35. Зважаючи на вказані обставини, спірні правовідносини були розглянуті місцевим судом в контексті приписів Господарського та Цивільного кодексів України, а також Закону України Про оренду державного та комунального майна . При цьому, судом було зазначено, що в даному випадку перебіг позовної давності починається з наступного дня, коли у кредитора виникло право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання, а саме: за вимогами про стягнення орендної плати за перший місяць боргу (вересень 2011р.) з 10.10.2011р., а за останній місяць (серпень 2012р.) з 10.09.2012р. відповідно, отже трирічний строк позовної давності за цими вимогами, виходячи із останнього місяця визначеного Позивачем періоду нарахування заборгованості, спливає 10.09.2015р. Спеціальний строк позовної давності в один рік, за вимогами про стягнення пені, штрафу та неустойки закінчився, відповідно, у 2013 році.

VІ. Оцінка апеляційного суду:

36. За змістом ст.ст.4, 5 Господарського процесуального кодексу України, ст.15 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України можливість задоволення позовних вимог вимагає наявності та доведеності наступної сукупності елементів: наявність у Позивача захищуваного суб'єктивного права/охоронюваного законом інтересу, порушення (невизнання або оспорювання) такого права/інтересу з боку визначеного Відповідача та належність (адекватність характеру порушення та відповідність вимогам діючого законодавства) обраного способу судового захисту. Відсутність або недоведеність будь-якого із вказаних елементів, що становлять предмет доказування для Позивача, унеможливлює задоволення позову.

37. Сутність розглядуваного спору полягає у спонуканні Відповідача до примусового виконання порушених (прострочених у виконанні) грошових зобов'язань з оплати орендних платежів за період з вересня 2011р. по серпень 2012р., які (зобов'язання) випливають з договору оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі Українського державного науково-дослідного інституту спеціальних сталей, сплавів та феросплавів (УкрНДІспецсталь) №2102/д, від 14.09.2006р. та застосування наслідків прострочення такого виконання у вигляді стягнення штрафу, неустойки та нарахованої на суму заборгованості пені.

38. Беручи до уваги правову природу укладеного договору оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі Українського державного науково-дослідного інституту спеціальних сталей, сплавів та феросплавів (УкрНДІспецсталь) №2102/д, від 14.09.2006р., кореспондуючі права та обов'язки його сторін, статус орендованого майна, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням, насамперед, приписів Цивільного та Господарського кодексу України, приписів законодавства, які регламентують орендні правовідносини, зокрема, Закону України Про оренду державного та комунального майна .

Викладене зумовлює погодження із доводами місцевого суду щодо визначення норм матеріального права, у світлі яких має вирішуватися питання відносно розглядуваного спору.

39. Так, враховуючи встановлену ст.204 Цивільного кодексу України та неспростовану в межах цієї справи в порядку ст.215 цього Кодексу презумпцію правомірності означеного договору, апеляційний суд вважає його належною у розумінні ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України та ст.ст.173, 174 Господарського кодексу України підставою для виникнення та існування обумовлених таким договором кореспондуючих прав і обов'язків сторін, зокрема, права Орендодавця на отримання орендних платежів, що безпосередньо закріплено і в ч.1 ст.283 Господарського кодексу України, ч.1 ст.762 Цивільного кодексу України та ст.18 Закону України Про оренду державного та комунального майна , що підлягають застосуванню до правовідносин періоду формування стягуваних в межах цієї справи коштів.

40. Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст.525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

41. Відповідно до ст.202 Господарського кодексу України та ст.598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Наразі, будь-яких доказів сплати стягуваної заборгованості з оплати орендних платежів за договором №2102/д від 14.09.2006р. у сумі 19240,53грн. за період з вересня 2011р. по серпень 2012р. чи припинення відповідних зобов'язань іншим передбаченим законом способом, Відповідачем всупереч ст.ст.13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України до справи не надано.

42. Враховуючи викладене, Відповідач не мав жодних правових підстав для ухилення від виконання обов'язку із здійснення своєчасного розрахунку з оплати орендних платежів в сумі 19240,53грн. за період з вересня 2011р. по серпень 2012р. за договором оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі Українського державного науково-дослідного інституту спеціальних сталей, сплавів та феросплавів (УкрНДІспецсталь) №2102/д, від 14.09.2006р. Нездійснення такого розрахунку є порушенням відповідного грошового зобов'язання у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України, а сам Відповідач вважає таким, що прострочив виконання такого грошового зобов'язання у розумінні ч.1 ст.612 цього Кодексу.

43. За змістом ст.ст.549, 611, 625 Цивільного кодексу України та ст.ст.216-218 Господарського кодексу України наслідком прострочення виконання грошового зобов'язання є право кредитора вимагати, зокрема, сплати неустойки, штрафу та пені, нарахування яких в розглядуваному випадку передбачено як ст.785 Цивільного кодексу України так і п.п.3.6, 3.9 укладеного договору оренди №2102/д від 14.09.2006р. відповідно.

44. Таким чином, встановивши доведеність матеріалами справи факту неналежного виконання Відповідачем своїх обов'язків зі своєчасної оплати орендних платежів протягом вересня 2011р. - серпня 2012р. за договором оренди державного нерухомого майна №2102/д від 14.09.2006р., з чим погоджується суд апеляційної інстанції та що зумовлює правомірність заявлених сум неустойки, штрафу та пені, місцевий суд застосував до спірних правовідносин строк позовної давності та відмовив в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

45. Своєю чергою, розглянувши доводи апеляційної скарги (п.6 означеної постанови), які фактично зводяться до помилковості висновку місцевого суду про закінчення перебігу строку позовної давності, судова колегія зазначає наступне.

45.1. Відповідно до приписів ст.256 Цивільного кодексу України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 цього Кодексу), а щодо стягнення неустойки (штрафу, пені) - в один рік (ст.258 цього Кодексу).

За правилами ч.1 ст.261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права.

45.2. При цьому, колегія суддів зазначає, що посилання Скаржника на трирічний строк позовної давності у відношенні неустойки, нарахованої в порядку ч.2 ст.785 Цивільного кодексу України хоча і є вірними та цілком узгоджуються з позицією, викладеною в постанові Верховного суду України від 20.03.2012р. у справі №40/117 (неустойка, стягнення якої передбачено ч.2 ст. 785 Цивільного кодексу України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається законодавцем як подвійна плата за користування річчю за час прострочення, а тому застосування до неї спеціальної позовної давності є неправильним), але оскільки цей строк у відношенні стягуваної неустойки, нарахованої за період з 25.08.2012р. по 10.09.2012р., сплив відповідно в період з 26.08.2015р. по 11.09.2015р. - задовго до звернення з позовною заявою до суду (08.05.2018р.), то вказана помилка у застосуванні місцевим судом норми матеріального права не вплинула на правильність висновків суду щодо спливу строку позовної давності.

45.3. Апеляційний суд також зауважує, що лист Відповідача №58 від 05.02.2014р. про визнання заборгованості, дійсно у розумінні ч.1 ст.264 Цивільного кодексу України свідчить про переривання строку позовної давності, але тільки у відношенні такої заборгованості, так як неустойка, нарахована за ст.785 цього Кодексу не є додатковою вимогою до вимоги про стягнення боргу у розумінні ст.266 Цивільного кодексу України (має іншу підставу виникнення та базу нарахування ніж неустойка, передбачена загальною нормою ст.549 Цивільного кодексу України, на яку розповсюджується строк позовної давності в один рік згідно п.1 ч.2 ст.258 цього Кодексу). При цьому, матеріали справи не містять доказів визнання вимог щодо неустойки в межах позовної давності, а лист Відповідача №419 від 07.08.2013р. безпосередньо вказує на заперечення проти такого визнання.

45.4. Посилання Відповідача на обчислення початку перебігу позовної давності відносно вимог щодо заявленої неустойки з моменту повернення об'єкту оренди (10.09.2012р.) не тільки ніяк не впливає на факт пропуску позовної давності на момент звернення до суду, алей вказує на неправильне розуміння Позивачем змісту ст.786 Цивільного кодексу України. Так, з урахуванням правової позиції, викладеної в рішенні Конституційного суду України від 03.07.2012р. №14-рп/2012, ст.786 Цивільного кодексу України, по-перше, встановлює спеціальний строк позовної давності один рік, а, по-друге, цей строк стосується вимог Наймодавця до Наймача про відшкодування збитків у зв'язку з пошкодженням об'єкта оренди, що не має ніякого відношення до суті розглядуваного спору.

46. Своєю чергою, з приводу відхилення місцевим судом заяви про поновлення строку позовної давності, що за висновком колегії суддів було цілком вірним та обґрунтованим, апеляційний суд зазначає:

- по-перше, ст.267 Цивільного кодексу України взагалі не передбачає відновлення позовної давності - такі наслідки мають лише обставини переривання строку;

- по-друге, суд може визнати (а не зобов'язаний) причини пропуску строку поважними та захистити право, але в розглядуваному випадку ніяка з перелічених Позивачем обставин не є об'єктивною перешкодою для своєчасного звернення до суду.

47. Відтак, оскільки доводи і вимоги апеляційної скарги не підтверджують ухвалення оскаржуваного рішення із порушеннями, які ст.277 Господарського процесуального кодексу України визначені у якості підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення, а підстав для виходу за межі апеляційних доводів і вимог в порядку ч.4 ст.269 цього Кодексу апеляційним судом встановлено не було, апеляційна скарга Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області залишається без задоволення, а переглядуване рішення без змін.

48. За змістом ст.129 вказаного Кодексу такий результат апеляційного перегляду має наслідком віднесення на рахунок Скаржника витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.129, 269, 270, 273, 275-277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, м. Запоріжжя на рішення Господарського суду Запорізької області від 19.06.2018р. (повний текст підписано 26.06.2018р.) у справі №908/869/18 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Запорізької області від 19.06.2018р. (повний текст підписано 26.06.2018р.) у справі №908/869/18 залишити без змін.

3. Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, віднести на рахунок Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, м.Запоріжжя.

4. Постанова набирає сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту, з урахуванням порядку подання касаційної скарги, передбаченого п.17.5. Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 25.09.2018р.

Головуючий, суддя-доповідач: ОСОБА_1

Судді: О.О. Радіонова

ОСОБА_3

Надрук. 4 примірн.: 1,2 - сторонам, 3-у справу, 4- ГСЗО

Надіслано судом до ЄДРСР - 25.09.2018р.