Постанова

від 18.09.2018 по справі 910/2478/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" вересня 2018 р. Справа№ 910/2478/18

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Тищенко А.І.

Тарасенко К.В.

за участю секретаря судового засідання Романової Ю.М.

без повідомлення (виклику) учасників справи

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Олга-Транс"

на рішення господарського суду міста Києва

від 24.05.2018 (повний текст рішення складено 04.06.2018)

у справі №910/2478/18 (суддя Турчин С.О.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олга-Транс"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2

про стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 16443,88 грн

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олга-Транс" про стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 16443,88 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що здійснивши виплату страхового відшкодування на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № АІ/7955079), позивач відповідно до положень ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" набув право регресної вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олга-Транс" як страхувальника за вказаним полісом, у зв'язку з невиконанням останнім обов'язку щодо відповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.03.2018 залучено до участі у справі №910/2478/18 ОСОБА_2, як третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Рішенням господарського суду міста Києва від 24.05.2018 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Олга-Транс" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" 16443,88 грн. страхового відшкодування та 1762,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Олга-Транс" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду міста Києва №910/2478/18 від 24.05.2018 та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олга-Транс" про стягнення суми страхового відшкодування в розмірі 16443,88 грн. відмовити повністю.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому скаржник зазначає, що позовна заява підписана не уповноваженою особою; позивачем не надано ні оригіналів документів, ні засвідчених копій на підставі яких ґрунтуються позовні вимоги; не надано полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів; позивач не звертався до відповідача із регресною вимогою, відповідно до заяви про настання страхового випадку потерпіла ОСОБА_3 зазначила форму отримання відшкодування за системою "Аваль-експрес", однак позивачем не долучено до матеріалів справи доказів отримання ОСОБА_3 страхового відшкодування. Також скаржник зазначив, що судом першої інстанції в порушення норм процесуального права витребувано доказ на підтвердження отримання ОСОБА_3 страхового відшкодування; крім того, місцевим господарським судом прийнято до розгляду наданий позивачем з порушенням встановлених строків доказ (лист від 11.04.2018 №81-18-2).

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.07.2018 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Олга-Транс" на рішення господарського суду міста Києва від 24.05.2018 у справі №910/2478/18 залишено без руху, надано скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині на підставі ч. 3 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно розпорядження Київського апеляційного господарського суду у справі №910/2478/18 призначено повторний автоматизований розподіл, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/2478/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя: Іоннікова І.А., судді: Тищенко А.І., Тарасенко К.В.

10.08.2018 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, зазначено підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.08.2018 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Олга-Транс" про поновлення строку для подання апеляційної скарги; поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Олга-Транс" строк для подання апеляційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 24.05.2018 у справі №910/2478/18; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Олга-Транс" на рішення господарського суду міста Києва від 24.05.2018 у справі №910/2478/18; призначено справу до розгляду на 18.09.2018.

Відповідно до ч.10 ст. 270 ГПК України розгляд апеляційної скарги здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

04.03.2015 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОЛГА-ТРАНС" (страхувальник) укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оформлений полісом №АІ/7955079, відповідно до умов якого страховиком у період з 28.03.2015 по 27.03.2016 було застраховано цивільно-правову відповідальність страхувальника за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу - автомобіля MAN, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

01.04.2015 в м. Києві на пл. Вокзальна, 1 відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів MAN, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та Mitsubishi, державний реєстраційний номер НОМЕР_2.

Постановою Солом'янського районного суду міста Києва від 10.04.2015 у справі № 760/6860/15-п встановлено, що дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення ОСОБА_2 (водієм транспортного засобу MAN, державний реєстраційний номер НОМЕР_1) п. 2.3.б Правил дорожнього руху, зокрема ОСОБА_2 не забезпечив технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, в результаті чого відкрились задні праві дверці під час руху та відбулось зіткнення з транспортним засобом Mitsubishi, державний реєстраційний номер НОМЕР_2. Відповідно до вказаної постанови ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено транспортний засіб Mitsubishi, державний реєстраційний номер НОМЕР_2.

01.04.2015 до позивача звернувся водій транспортного засобу Mitsubishi, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 із заявою про настання страхового випадку за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Зі звіту №PZU 625/15 про оцінку вартості (розміру) збитків, спричинених пошкодженням транспортного засобу вбачається, що вартість відновлювального ремонту автомобіля Mitsubishi, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, внаслідок пошкодження вказаного транспортного засобу в результаті ДТП становить 19372,06 грн.

Страховим актом №UA2015040100018/L01/01 від 21.04.2015 за вищевказаним страховим випадком позивачем визначено, що сума яка підлягає до виплати потерпілій особі становить 16443,88 грн.

Позивач виплатив страхове відшкодування у розмірі 16443,88 грн. потерпілій особі, що підтверджується платіжним дорученням №32030 від 21.04.2015.

Оскільки відповідачем не було сплачено позивачу страхове відшкодування в сумі 16443,88 грн. в порядку регресу, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування у розмірі на підставі ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Поліс №АІ/7955079 є договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу, а відтак, між сторонами виникли правовідносини, що підпадають під правове регулювання в тому числі, Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду завдану їхнім працівником під час виконання своїх трудових (службових) обов'язків.

Згідно пункту 2 статті 1187 Цивільного кодексу України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Матеріалами справи підтверджується та не заперечується сторонами факт настання спірного ДТП, визнання винним у його скоєнні водія забезпеченого полісом № АІ/7955079 транспортного засобу та здійснення страхового відшкодування позивачем у розмірі 16443,88 грн.

У відповідності до підп. "г" підп. 38.1.1 п. 38.1 ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду: якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху.

Отже, право страховика подати регресний позов до страхувальника регламентовано положеннями Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" і пов'язується саме із встановленим фактом спричинення дорожньо-транспортної пригоди внаслідок невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху.

Згідно з п. 2.3 (б) Правил дорожнього руху, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

З матеріалів справи, зокрема, постанови Солом'янського районного суду міста Києва від 10.04.2015 у справі № 760/6860/15-п вбачається, що дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм ОСОБА_2 п. 2.3.б Правил дорожнього руху, зокрема ОСОБА_2 не забезпечив технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, в результаті чого відкрились задні праві дверці під час руху та відбулось зіткнення з транспортним засобом Mitsubishi, державний реєстраційний номер НОМЕР_2.

Отже, дорожньо-транспортна пригода, що трапилась 01.04.2015, була безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху.

Таким чином, в силу п.п. г) п. 38.1.1 п. 38.1 ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку із зв'язку із незабезпеченням відповідачем належного стану транспортного засобу, у позивача виникло право на звернення з регресними позовом до відповідача про виплату суми відшкодування у розмірі 16443,88 грн.

З огляду на викладене, враховуючи те, що відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано факту щодо неналежного забезпечення технічного стану транспортного засобу MAN, державний номер НОМЕР_1, колегія суддів вважає, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" про стягнення з відповідача 16443,88 грн. в порядку регресу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, щодо підписання позовної заяви не уповноваженою особою є безпідставними з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява підписана Мирончук Ю.І, представником ПрАТ "ПЗУ Україна". На підтвердження повноважень вказаної особи в матеріалах справи міститься копія довіреності №1118 від 03.08.2017, відповідно до якої Мирончук Ю.І. уповноважено представляти інтереси ПрАТ "ПЗУ Україна" з метою реалізації регресних прав в усіх судових установах з усіма правами, які надані, зокрема позивачу, для чого їй надається право складати, підписувати та подавати позовні заяви.

Зазначена довіреність підписана членом правління Бабіцьким М. та Зубач В. Відповідно до інформації, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вказані особи є підписантами від імені позивача.

Отже, колегія суддів вважає, що позовна заява підписана уповноваженою особою.

Твердження відповідача про те, що позивачем не надано ні оригіналів, ні належним чином засвідчених копії документів є безпідставним, оскільки при поданні позовної заяви позивачем усі додані документи прошито, пронумеровано та завірено, про що міститься відповідна відмітка на зворотній стороні останнього аркушу матеріалів позовної заяви (а.с.63).

Щодо твердження відповідача про те, що позивачем не надано поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ/7955079, колегія суддів вважає, що воно є безпідставним, оскільки як вбачається з матеріалів справи, копію полісу долучено до матеріалів справи разом з клопотанням від 19.04.2018 (а.с.98). Крім того, відомості щодо полісу надійшли на запит місцевого господарського суду від Моторного транспортного страхового бюро України.

Доводи відповідача про те, що вимоги позивача є передчасними, оскільки останній не звертався до відповідача із претензією є безпідставними з огляду на наступне.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002 кожна особа має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий. Можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту. Держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, після виплати страхового відшкодування позивач отримав право регресної вимоги, але не зобов'язаний звертатися безпосередньо до особи, відповідальної за заподіяний збиток, або до особи, у якої застраховано її цивільно-правову відповідальність, з вимогою виплати матеріального відшкодування. Відповідно до зазначених вище правових норм позивач може реалізувати своє право шляхом подачі позову до суду.

Твердження відповідача про те, що позивачем не надано доказів отримання потерпілою ОСОБА_3 страхового відшкодування є безпідставними з огляду на наступне.

Як вбачається з заяви про настання страхового випадку за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, потерпіла особа зазначила форму виплати страхового відшкодування: за системою "Аваль-Експрес", зазначивши паспортні дані та ідентифікаційний код. На підтвердження виплати страхового відшкодування позивачем надано платіжне доручення №32030 від 21.04.2018 на суму 16443,88 грн., з призначенням платежу: Страхове відшкодування (ОСОБА_3.(паспортні дані) по дог.АІ.7955079 від 04.03.2015 зг. Дог. №11/07-11-2/007 .

Колегією суддів встановлено, що паспортні дані, зазначені у призначені платежу, відповідають тим, що зазначені потерпілою у заяві про настання страхового випадку за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Між позивачем та Публічним акціонерним товариством "Райффайзен банк аваль" укладено договір №11/07-11-2/007 про надання послуг по виплаті грошових коштів через систему грошових переказів "Аваль-Експрес" з використанням каналів зв'язку.

Як вбачається з листа ПАТ "Райффайзен банк аваль" від 11.04.2018 №81-18-2/, сума страхового відшкодування була видана клієнту 24.04.2015 на Солом'янському відділенні №1 Київської регіональної дирекції АТ "Райффайзен банк аваль".

При цьому колегія суддів не вбачає порушень процесуального права судом першої інстанції під час розгляду даного спору, зокрема, щодо витребування доказу на підтвердження отримання ОСОБА_3 страхового відшкодування та прийняття до розгляду наданого позивачем в порядку ст. 169 ГПК України лист ПАТ "Райффайзен банк аваль" від 11.04.2018 №81-18-2).

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Вищевикладені обставини справи спростовують доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, та на які він посилається як на підставу скасування рішення суду, а тому відхиляються судом.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування, зміни чи визнання нечинним оскаржуваного рішення суду не вбачається.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Олга-Транс" залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 24.05.2018 у справі №910/2478/18 - без змін.

Матеріали справи №910/2478/18 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді А.І. Тищенко

К.В. Тарасенко

повний текст постанови складено 24.09.2018