Постанова

від 24.09.2018 по справі 923/602/18

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2018 року м. ОдесаСправа № 923/602/18 м. Одеса, пр. Шевченка, 29

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів секретар судового засідання Представники сторін в Богатиря К.В. Таран С.В., Філінюка І.Г. Герасименко Ю.С. судове засідання не з'явились розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу господарського суду Херсонської області від 01.08.2018року (суддя суду першої інстанції: Остапенко Т.А.; час і місце оголошення ухвали: 01.08.2018 о 12:37, м. Херсон, вул. Театральна, 18, господарський суд Херсонської області, зал судового засідання № 321) у справі№ 923/602/18 за позовом до відповідача про ОСОБА_5 Обслуговуючого гаражного кооперативу Южний визнання недійсним рішення загальних зборів уповноважених Обслуговуючого гаражного кооперативу Южний , оформлене протоколом №1 від 03.02.2018 р. ВСТАНОВИВ:

03.07.2018 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_5 до обслуговуючого гаражного кооперативу Южний про визнання недійсним рішення загальних зборів уповноважених обслуговуючого гаражного кооперативу Южний , оформлене протоколом № 1 від 03.02.2018 року.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 01.08.2018року закрито провадження у справі № 923/602/18.

Вказану ухвалу суд першої інстанції мотивував наступним.

Статутом Відповідача передбачено, що Гаражний кооператив Южний організовано для утримання приватного транспорту і кооперативних господарських споруд за власні кошти членів кооперативу (п.1.1). Кооператив утворений та зареєстрований в порядку, визначеному Конституцією України, законом України Про кооперацію №1087 від 10.07.2003 р. та іншими законами, що регулюють діяльність кооперативу. (п.1.2). Заборонено розподіл отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників, членів кооперативу, працівників, членів органів управління та пов'язаних з ними осіб. Доходи (прибутки) кооперативу використовуються виключно для фінансування видатків на утримання кооперативу, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених Статутом кооперативу (п.п.4.9- 4.10). У разі припинення діяльності кооперативу (в результаті його ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення) активи передаються одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зараховуються до доходу бюджету (п.9.3).

Отже, частка члена кооперативу у статутному капіталі не визначена, Гаражний кооператив Южний утворений як обслуговуючий кооператив без мети отримання прибутку та розподілу його між членами кооперативу.

Таким чином, члени кооперативу - відповідача не є носіями корпоративних прав, а відносини між членами Гаражного кооперативу Южний та Кооперативом не є корпоративними. Відповідно, спір у цій справі між фізичною особою - членом (засновником) кооперативу та Кооперативом не є корпоративним та, враховуючи положення статті 20 Господарського процесуального кодексу України, не відноситься до юрисдикції господарських судів.

З огляду на те, що спір у даній справі не є корпоративним, не є спором, що виник з господарських правовідносин та не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, а виник з цивільних правовідносин між фізичною особою - членом (засновником) кооперативу, та Гаражним кооперативом Южний , позивач у справі не є суб'єктом господарювання в розумінні частини 2 статті 55 Господарського кодексу України, а суб'єктний склад учасників даної справи відповідає положенням частини 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, розгляд цієї справи віднесено до юрисдикції загальних судів та має здійснюватись в порядку цивільного судочинства.

21.08.2018року до Одеського апеляційного господарського суду через господарський суд Одеської області надійшла апеляційна скарга ОСОБА_5 (вх. № 2552/18 від 21.08.2018) на ухвалу господарського суду Херсонської області від 01.08.2018року у справі № 923/602/18, в якій скаржник просить скасувати ухвалу господарського суду Херсонської області від 01.08.2018року про закриття провадження у справі № 923/602/18, та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Як на підставу викладених у скарзі вимог, апелянт посилається на наступне:

- гаражний кооператив Южний є обслуговуючим кооперативом, створеним у відповідності до Закону України Про кооперацію ;

- відповідно до ст. 1 Закону України Про кооперацію , кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об'єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування;

- статутом відповідача передбачено, що він є юридичною особою, серед джерел формування майна відповідача передбачено вступні, членські та цільові внески його членів, паї та додаткові паї, кошти, що надходять від створених кооперативом підприємств, установ, організацій, кошти, що надходять від провадження господарської діяльності;

- рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання, встановленої статтею 61 Закону України Про господарські товариства , статтею 35 Закону України Про акціонерні товариства , статтею 15 Закону України Про кооперацію ;

- кооператив - відповідач відповідно до статуту та чинного законодавства є юридичною особою корпоративного типу, має відповідні фонди, здійснює господарську діяльність. Позивач як член Кооперативу, відповідно до статуту та чинного законодавства, має в ньому корпоративні права, порушенням яких, а саме права брати участь в управлінні Кооперативом, обирати та бути обраним, обґрунтовано позовні вимоги, у зв'язку з чим даний спір виник з корпоративних відносин, а тому підвідомчий господарським судам.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 27.08.2018року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу господарського суду Херсонської області від 01.08.2018року у справі № 923/602/18.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 12.09.2018року призначено справу № 923/602/18 до розгляду на 24 вересня 2018 року о 15:00 год.

Розпорядженням В.о. керівника апарату суду № 1142 від 21.09.2018 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 923/602/18, у зв'язку з перебуванням судді Величко Т.А. у відпустці.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.09.2018року визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Богатир К.В., судді Таран С.В., Філінюк І.Г.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 24.09.2018року прийнято справу № 923/602/18 до провадження у новому складі суду з призначеним розглядом на 24 вересня 2018 року о 15:00 год.

В судове засіданні 24.09.2018року представники учасників справи не з'явились без повідомлення про причини неявки, хоча про час, дату та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про що свідчить відповідний реєстр поштового відправлення ОАГС, а також роздруківка з сайту Укрпошти. Вказані документи додані до матеріалів справи та в повній мірі свідчать про належне повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги Одеським апеляційним господарським судом.

Оскільки позивач та відповідач не скористалися своїм правом на участь в судовому засіданні, явка представників учасників справи не визнавалась обов'язковою, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю уповноважених представників учасників справи.

Дослідивши матеріали оскарження, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла наступних висновків .

Статтею 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

За приписами п. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

03.07.2018 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_5 до обслуговуючого гаражного кооперативу Южний про визнання недійсним рішення загальних зборів уповноважених обслуговуючого гаражного кооперативу Южний , оформлене протоколом № 1 від 03.02.2018 року.

Позовні вимоги, на підставі ст.ст. 1, 2, 12, 15, 20 Закону України Про кооперацію , ст. 55, 167 ГК України, ст. 20 ГПК України, обґрунтовані тим, що спір у даній справі є корпоративним та підвідомчий господарським судам, оскаржуване рішення загальних зборів уповноважених Обслуговуючого гаражного кооперативу Южний , оформлене протоколом № 1 від 03.02.2018 року, прийнято із порушенням вимог Статуту кооперативу та Закону України Про кооперацію , позачергові збори скликані з порушенням строку скликання, без зазначення порядку денного, невідомими особами, на зборах не було додержано кворуму при прийнятті рішення, присутні на цих зборах не мали права голосувати за будь-яким питанням щодо діяльності кооперативу, оскільки не набули належним чином відповідних повноважень, в кооперативі відсутній орган управління - відкриті загальні збори уповноважених .

Своє звернення до суду Позивач, який є засновником та членом кооперативу, мотивує порушенням оскаржуваним рішенням його корпоративних прав, а саме права брати участь в управлінні кооперативом, обирати та бути обраним.

Правове обґрунтування правовідносин сторін у даній справі .

Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (п. 8 ч. 1 цієї статті).

Стаття 124 Конституції України регламентує, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення.

За змістом ст. 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. На розширення цього положення Основного Закону в ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у справі Bellet v. France ЄСПЛ зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права .

Позиція ЄСПЛ засвідчує, що основною складовою права на суд є право доступу до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинно чинитися правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства .

Статтею 231 ч. 1 п. 1 ГПК України передбачено Господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню. в порядку господарського судочинства.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин , в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Під час визначення підвідомчості (підсудності) справ цієї категорії необхідно керуватися поняттям корпоративних прав, визначеним ч. 1 ст. 167 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 3 ст. 167 Господарського кодексу України під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Частиною 1 ст. 167 Господарського кодексу України визначено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до норм ст. 55 Господарського кодексу України, господарські організації - це юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

За змістом положень ч. 1 ст. 79 Господарського кодексу України господарськими товариствами визнаються підприємства або інші суб'єкти господарювання, створені юридичними особами та/або громадянами шляхом об'єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку.

Статтею 1 Закону України Про господарські товариства визначено, що господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарськими товариствами цим Законом визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку. До господарських товариств належать акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства.

Гаражний кооператив Южний є обслуговуючим кооперативом, створеним у відповідності до Закону України Про кооперацію .

Як вбачається з матеріалів справи, а саме Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (станом на 16.04.2018), засновником Гаражного кооперативу Южний є ОСОБА_5 (позивач у даній справі).

Відповідно до ст. 1 Закону України Про кооперацію кооперація - система кооперативних організацій, створених з метою задоволення економічних, соціальних та інших потреб своїх членів.

Згідно ст. 2 Закону України Про кооперацію :

кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об'єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування;

виробничий кооператив - кооператив, який утворюється шляхом об'єднання фізичних осіб для спільної виробничої або іншої господарської діяльності на засадах їх обов'язкової трудової участі з метою одержання прибутку;

обслуговуючий кооператив - кооператив, який утворюється шляхом об'єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу;

споживчий кооператив (споживче товариство) - кооператив, який утворюється шляхом об'єднання фізичних та/або юридичних осіб для організації торговельного обслуговування, заготівель сільськогосподарської продукції, сировини, виробництва продукції та надання інших послуг з метою задоволення споживчих потреб його членів.

Статтею 3 Закону України Про кооперацію передбачено, що метою кооперації є задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів кооперативних організацій на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, поділу між ними ризиків, витрат і доходів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю.

Основними завданнями кооперації є:

- підвищення життєвого рівня членів кооперативів, захист їх майнових інтересів і соціальних прав;

- створення системи економічної і соціальної самодопомоги населення та суб'єктів господарювання;

- залучення у виробництво товарів, робіт, послуг, додаткових трудових ресурсів, підвищення трудової і соціальної активності населення;

- створення і розвиток інфраструктури, необхідної для провадження господарської та іншої діяльності кооперативів з метою зростання матеріального добробуту їх членів та задоволення потреб у товарах і послугах;

- сприяння сталому розвитку та становленню засад демократичного розвитку суспільства.

У відповідності до ст. 6 Закону України Про кооперацію кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об'єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними , торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо. Кооператив є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків та може мати печатки.

Статтею 12 Закону України Про кооперацію передбачено, що основними правами члена кооперативу є:

- участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління;

- користування послугами кооперативу;

- одержання кооперативних виплат та виплат на паї;

- одержання паю у разі виходу з кооперативу в порядку і в строки, визначені його статутом;

- право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб;

- право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов'язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.

Відповідно до ст. 19 Закону України Про кооперацію для досягнення мети своєї діяльності кооператив набуває та використовує майно, фінансові та інші ресурси.

Джерелами формування майна кооперативу є:

- вступні, членські та цільові внески його членів, паї та додаткові паї;

- майно, добровільно передане кооперативу його членами;

- кошти, що надходять від провадження господарської діяльності;

- кошти, що надходять від створених кооперативом підприємств, установ, організацій;

- грошові та майнові пожертвування, благодійні внески, гранти, безоплатна технічна допомога юридичних і фізичних осіб, у тому числі іноземних;

- інші надходження, не заборонені законодавством.

Кооператив є власником будівель, споруд, грошових та майнових внесків його членів, виготовленої продукції, доходів, одержаних від її реалізації та провадження іншої передбаченої статутом діяльності, а також іншого майна, придбаного на підставах, не заборонених законом.

Володіння, користування та розпорядження майном кооперативу здійснюють органи управління кооперативу відповідно до їх компетенції, визначеної статутом кооперативу.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25 лютого 2016 року № 4 Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин , з метою забезпечення однакового і правильного застосування законодавства під час вирішення господарськими судами спорів, що виникають з корпоративних правовідносин, надати такі роз'яснення. Господарським судам слід керуватися Господарським процесуальним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законами України Про господарські товариства , Про акціонерні товариства , Про цінні папери та фондовий ринок , Про депозитарну систему України , Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань , Про фермерське господарство , Про кооперацію та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють корпоративні правовідносини.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що з аналізу положень ст. 84 Цивільного кодексу України, ч. 5 ст. 63, ч. ч. 1 та 3 ст. 167 Господарського кодексу України, Закону України Про господарські товариства , Закону України Про акціонерні товариства , ст.ст. 1, 19 і ч. ч. 1, 6 ст. 20 Закону України Про фермерське господарство , ст. ст. 6, 8, 19 та 21 Закону України Про кооперацію корпоративні відносини виникають, зокрема, у господарських товариствах, кооперативах, фермерських господарствах, приватних підприємствах, заснованих на власності двох або більше осіб.

З огляду на наведені положення ст.ст. 167, 55 Господарського кодексу України корпоративні права характеризуються такими ознаками:

1) особа має частку у статутному капіталі господарської організації;

2) особа має права на участь в управлінні господарською організацією,

3) має право на отримання певної частини прибутку (дивідендів) господарської організації.

Відсутність майнового інтересу передбачає, що члени (учасники) громадського об'єднання не мають права на частку майна громадського об'єднання та не відповідають за його зобов'язаннями. Доходи або майно (активи) громадського об'єднання не підлягають розподілу між його членами (учасниками) і не можуть використовуватися для вигоди будь-якого окремого члена (учасника) громадського об'єднання, його посадових осіб (крім оплати їх праці та відрахувань на соціальні заходи).

Відповідно до п. 2.14. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25 лютого 2016 року № 4 Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин , рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання, встановленої статтею 61 Закону України Про господарські товариства , статтею 35 Закону України Про акціонерні товариства , статтею 15 Закону України Про кооперацію .

В матеріалах справи міститься копія статуту Гаражного кооперативу Южний , завірена позивачем ОСОБА_5

Як вбачається з наданої копію Статуту, а саме п. 3.4. члени кооперативу мають право, зокрема, брати участь у загальних зборах, або зборах уповноважених і користуватись правом ухвального голосу; обирати та бути обраним в керівні органи кооперативу, вийти з кооперативу, користуватися послугами кооперативу.

Відповідно до п. 3.5. Статуту, член кооперативу, окрім іншого, зобов'язаний сплачувати членські внески.

Згідно ст. 20 Закону України Про кооперацію для забезпечення статутної діяльності кооператив у порядку, передбаченому його статутом, формує пайовий, резервний, неподільний та спеціальний фонди.

Пайовий фонд - майно кооперативу, що формується за рахунок паїв (у тому числі додаткових) членів та асоційованих членів кооперативу.

Неподільний фонд створюється в обов'язковому порядку і формується за рахунок вступних внесків та відрахувань від доходу кооперативу. Цей фонд не може бути розподілений між членами кооперативу, крім випадків, передбачених законом. Порядок відрахувань до неподільного фонду частини доходу визначається статутом кооперативу.

Резервний фонд створюється за рахунок відрахувань від доходу кооперативу, перерозподілу неподільного фонду, пожертвувань, безповоротної фінансової допомоги та за рахунок інших не заборонених законом надходжень для покриття можливих втрат (збитків).

Спеціальний фонд створюється за рахунок цільових внесків членів кооперативу та інших передбачених законом надходжень для забезпечення його статутної діяльності і використовується за рішенням органів управління кооперативу.

Статтею 21 зазначеного Закону передбачено, що пай кожного члена кооперативу формується за рахунок разового внеску або часток протягом певного періоду. Майнові внески оцінюються у грошовій формі. Розмір паю члена кооперативу залежить від фактичного його внеску до пайового фонду. Паї, в тому числі резервного і спеціального фондів, є персоніфікованими і у сумі визначають загальну частку кожного члена кооперативу у майні кооперативу. У разі виходу або виключення з кооперативу фізична чи юридична особа має право на одержання своєї загальної частки натурою, грішми або (за бажанням) цінними паперами відповідно до їх вартості на момент виходу, а земельної ділянки - у натурі. Строк та інші умови одержання членом кооперативу своєї загальної частки встановлюються статутом кооперативу, при цьому строк одержання зазначеної частки не може перевищувати двох років, а відлік його розпочинається з 1 січня року, що настає з моменту виходу або виключення з кооперативу.

Як визначено розділом 5 Статуту Гаражного кооперативу Южний , для забезпечення статутної діяльності кооперативу у порядку, передбаченому Статутом, формує пайовий, резервний, неподільний та спеціальний фонди.

Таким чином, Кооператив-відповідач відповідно до статуту та чинного законодавства є юридичною особою корпоративного типу, має відповідні фонди, здійснює господарську діяльність. Позивач як член Кооперативу, відповідно до статуту та чинного законодавства, має в ньому корпоративні права, порушенням яких, а саме права брати участь в управлінні Кооперативом, обгрунтовано позовні вимоги, у зв'язку з чим даний спір виник з корпоративних відносин, а тому підвідомчий господарським судам.

Що стосується посилання суду першої інстанції на постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 23 січня 2018року у справі № 925/1321/16 колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Спір у справі № 923/1321/16 виник між жильцями багатоквартирного будинку та ОСББ, правовідносини між якими регулюються Законом України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку .

Відповідно до ст. 1 Закону України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об'єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Згідно ст. 4 Закону України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку об'єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Об'єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками. Об'єднання відповідає за своїми зобов'язаннями коштами і майном об'єднання, від свого імені набуває майнові і немайнові права та обов'язки, виступає позивачем та відповідачем у суді. Об'єднання не несе відповідальності за зобов'язаннями співвласників.

Співвласники багатоквартирного будинку не є носіями корпоративних прав, а відносини між співвласниками багатоквартирного будинку та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку не є корпоративними. Відповідно спір у даній справі між фізичними особами - співвласниками багатоквартирного будинку та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку не є корпоративним та враховуючи положення статті 20 Господарського процесуального кодексу України не відноситься до юрисдикції господарських судів.

Таким чином обставини, викладені в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 23 січня 2018року у справі № 925/1321/16 суттєво відрізняються від обставин у даній справі, оскільки правовідносини між сторонами цих двох справ врегульовані різними нормами права, тому суд першої інстанції помилково послався на вказану постанову касаційного суду як на судову практику, яка підлягає застосуванню при розгляді спору у справі № 923/602/18.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 280 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Частиною 3 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Для забезпечення принципів змагальності та рівності сторін для запобігання порушення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод колегія суддів вважає за необхідне надати доступ до правосуддя позивачу шляхом передачі матеріалів позовної заяви для надання правової оцінки та встановлення відповідності їх приписам чинного процесуального законодавства.

Приймаючи до уваги, що оскаржувана ухвала суду прийнята з порушенням норм процесуального права, судова колегія дійшла висновку про необхідність її скасування та направлення позовної заяви господарському суду Херсонської області для продовження розгляду. Апеляційна скарга ОСОБА_5 підлягає задоволенню.

З огляду на те, що ухвала господарського суду Херсонської області від 01.08.2018року по справі № 923/602/18 підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд суду першої інстанції, то з урахуванням ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розподіл судових витрат у справі, у тому числі витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги, має здійснити господарський суд, який прийматиме процесуальне рішення по справі в подальшому, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 233, 269-271, 275, 280-284 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.

2.Ухвалу господарського суду Херсонської області від 01.08.2018року по справі № 923/602/18 скасувати.

3.Матеріали справи № 923/602/18 направити до господарського суду Херсонської області для продовження розгляду справи по суті.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційна скарга на судове рішення подається до Верховного суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено та підписано 25.09.2018року.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: С.В. Таран

І.Г. Філінюк