Постанова

від 18.09.2018 по справі 903/130/18

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2018 року Справа № 903/130/18

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Маціщук А.В., суддя Петухов М.Г. , суддя Олексюк Г.Є.

секретар судового засідання Харитонюк О.В.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ЮГ-Транссервісгруп" на рішення Господарського суду Волинської області, ухвалене 06.06.2018 р., суддею Кравчук А.М. в приміщенні Господарського суду Волинської області о 11:45 год., повний текст рішення складено 08.06.2018 р.

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Е100 УА"

до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ЮГ-Транссервісгруп"

про стягнення 12 061, 66 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції та відсотків річних

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Е100 УА" звернулось до Господарського суду Волинської області з позовом до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Юг-Транссервісгруп" про стягнення 12 061 грн. 66 коп., з яких - 8960 грн. 17 коп. боргу по оплаті за дизельне паливо і комісію, 1630 грн. 93 коп. 15 % річних та 1470 грн. 56 коп. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов'язань за договором комісії №КОМ-87-05/15 від 22.10.2015 р.

Відповідно до рішення Господарського суду Волинської області від 06.06.2018 р. у справі № 903/130/18 позов задоволено, підлягає до стягнення з відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Юг-Транссервісгруп" на користь позивача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Е100 УА" 12061,66 грн., з яких 8915,59 грн. вартість товару, 44,58 грн. комісійна винагорода, 1630,93 грн. 15 % річних, 1470,56 грн. інфляційні втрати.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Волинської області від 06.06.2018 р. у справі № 903/130/18 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. Скаржник вважає, що рішення господарського суду прийнято за неповного з'ясування обставин, які мають значення для справи, тоді як позивачем не доведено факту отримання рахунків.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник не заперечує факт надання позивачем відповідачеві послуг комісіонера та набуття відповідачем у власність товарів на загальну суму 8960 грн. 17 коп. протягом жовтня-грудня 2016 року на підставі первинних документів, залучених до справи, - договору № КОМ-87-05/15 від 22.10.2015 р., підписаних сторонами звітів комісіонера, актів надання послуг, актів звірки взаєморозрахунків, видаткових накладних, актів прийому-передачі товарів. Разом з тим, скаржник, посилаючись на умови п. 3 §3 договору та п.2 додатку № 1 до договору, доводить, що строк виконання комітентом/відповідачем обов'язку виконати розрахунки не настав, оскільки матеріали справи не містять доказів вручення/надсилання позивачем відповідачу рахунків по трансакціям з 01.10.2016 р. по 31.102016 р., тому чого суд не має можливості визначити дату, з якої відповідач був обізнаний із вимогою позивача оплатити суму 6201 грн. 41 коп. та 2714 грн. 18 коп.

На думку скаржника, позивач не довів належними та беззаперечними доказами факт заборгованості відповідача в сумі 8960 грн. 17 коп., відповідно до встановлюють обов'язок оплати з моменту отримання рахунку, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Позивач ТОВ "Е100 УА" подав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує проти доводів скаржника і просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Вважає доводи скаржника необґрунтованим, оскільки в матеріалах справи наявні первинні документи, зокрема, договір № КОМ-87-05/15 від 22.10.2015 р., підписані сторонами звіти комісіонера, акти надання послуг, акти звірки взаєморозрахунків, видаткові накладні, акти прийому-передачі товарів, які є доостатніми доказами на підтвердження факту надання позивачем відповідачу послуг комісіонера та набуття відповідачем на цій підставі у власність товарів в період з жовтня по грудень 2016 року на загальну суму 8960 грн. 17 коп.

Зазначає, що відповідач в апеляційній скарзі не точно відображає умови п.3 §3 договору та п.2 додатку № 2 до договору щодо «обов'язку відповідача сплатити вартість наданих послуг та товарів після отримання ним рахунка на оплату» , тоді як в договорі визначено, що

- всі платежі за цим договором повинні бути здійснені комітентом на підстав наданих розрахунків-фактур у формі безготівкового розрахунку комісіонера на рахунок, зазначений у договорі;

- в п.2 додатку № 1 зазначено «Цим додатком № 1 до договору встановлюється 2 розрахункових періоди: перший з 1 числа по 15 число поточного місяця, та другий - з 16 числа по останній день поточного місяця. Оплата вартості товарів та/або послуг, придбаних для комітента, а також вартість понесених витрат комісіонера, пов'язаних з придбанням товарів та/або послуг у рамках виконання цього договору здійснюється в останній день розрахункового періоду, але не пізніше 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з моменту виникнення в комітента обов'язку з оплати на підставі виставленого комісіонером рахунка-фактури з деталізованими розшифруваннями» ;

- в п. 8 §3 договору комісії вказано, що вартість товарів та/або послуг, а також Web-послуг за даним договором зазначається комісіонером у рахунках-фактурах за цим договором та у звіті комісіонера з додатками. Разом зі звітом комісіонера Комісіонер надає комітенту наступні додатки: видаткові накладні, акти прийому-передачі, деталізації щодо переданих товарів та послуг, акти надання послуг та, за необхідності інші документи, що підтверджують витрати комісіонера, пов'язані з виконанням цього договору. Вартість товарів та/або послуг, а також Web-послуг вважається прийнятою комітентом/відповідачем, якщо комісіонер/позивач протягом 30 (тридцяти) календарних днів, починаючи від дати надання комітенту рахунку-фактури та/або звіту комісіонера з усіма додатками до нього, не отримає від комітента письмового заперечення щодо такого рахунку-фактури та/або звіту комісіонера. Так, в пункті 11 §3 передбачено, що комітент має право безкоштовно отримувати через Інтернет-сторінку www.e100.eu докладні деталізації всіх угод, здійснених у певному розрахунковому періоді.

Звертає увагу, що позивачем надані суду докази відправки документів за жовтень та листопад 2016 року ТОВ "Юг-Транссервісгруп" (ттн ТОВ «Нова пошта» та реєстр (опис) відправлення).

Беручи до уваги вищевказані положення договору комісії та відсутність у договорі умови, яка наведена скаржником в апеляційній скарзі, позивач вважає спростованими доводи скаржника про те, що суд не має можливості визначити дату, з якої відповідач був обізнаний з вимогою позивача оплатити суму 6201 грн. 41 коп. та 2714 грн. 18 коп. за період листопад 2016 року.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 27.07.2018 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Юг-Транссервісгруп" на рішення Господарського суду Волинської області від 06.06.2018 р. у даній справі. Призначено справу № 903/130/18 до розгляду на 18.09.2018 р. Ухвалою суду від 11.09.2018 розгляд справи відкладався в порядку ст. 216 ГПК України.

Сторони не забезпечили участь представників у судовому засіданні та не повідомили про причини неявки.

Відповідно до норм ст. 270 ГПК Украіни суд апеляційної інстанції переглядає справи за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених нормами гл.1 розділу ІV ГПК України . Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ухвали від 27.07.2018 р. про відкриття апеляційного провадження і призначення справи до розгляду в суді апеляційної інстанції, явка представників в судове засідання обов'язковою не визнавалась.

Зважаючи, що судом вжито необхідних заходів для завчасного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення /а.с.108-109/, явка представників в судове засідання обов'язковою не визнавалась і неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі представників сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вбачає підстави для зміни рішення.

Судом на підставі матеріалів справи встановлено таке.

22.10.2015 р. ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Е100 УА /комісіонер та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Юг-Транссервісгруп /комітент укладений договір № КОМ-87-05/15, за умовами якого комісіонер від свого імені та за дорученням і за рахунок комітент, за винагороду придбаває для комітента в Е100 Вaltia OU товари та послуги в торгівельних точках мережі станції для забезпечення обслуговування автотранспортних засобів комітента за межами митної території України (п.1.1. §1 договору).

У п.1 преамбули договору визначено, що система Е100 - усі субєкти господарювання: учасники системи, які можуть вести облік угод з комітентами за допомогою карт, у тому числі, організації, які займаються реалізацією нафтопродуктів та інших видів палива, наданням сервісних послуг, послуг платних стоянок, наданням платного проїзду автомагістралями та інших послуг.

Крім того, у п.п. 6, 8, 10, 11 договору сторони визначили наступні терміни: карта - мультиплікаційна (ідентифікаційна, бонусна, облікова, ко-бредингова) пластикова карта Е100, яка є бездокументарною підставою для здійснення угод, технічним засобом обліку укладених угод, проте не виконує платіжних функцій; пред'явник карти уповноважений представник комітента, що пред'явив карту для здійснення угоди поставки товарів або надання послуг у мережі станцій; карт-чек документ, який отримується за допомогою механічного імпринтера, заповнюється оператором АЗС та підписується пред'явником карти (повним підписом), що підтверджує факт пред'явлення карти представником комітента та проведення комітентом трансакції по карті Е100; чек електронного терміналу документ, отриманий за допомогою електронного терміналу, який підписується пред'явником карти (прізвище), що підтверджує факт предявлення карти представником комітента та проведення комітентом трансакції по карті Е 100.

Відповідно до п.п.2, 3, 3.1., 3.2., 3.5. §1 договору № КОМ-87-05/15 від 22.10.2015 р. право власності на товари та послуги переходить безпосередньо до комітента в момент отримання товарів та послуг. Комісіонер здійснює посередницькі функції. З метою організації процесу отримання та споживання комітентом за межами митної території України товарів та послуг комісіонер за плату надає комітенту послуги наступним чином: комісіонер передає та/або активує комітенту пластикові карти системи Е100, які комітент використовує для обліку спожитих у торговельних точках товарів та послуг. Отримання комітентом товарів та послуг можливе тільки після того, як пред'явник карти здійснив операцію введення даних карти в систему Е100 у торговельній точці. Введення даних здійснюється із застосуванням пін-коду, який передається комітенту разом з картами.

Карти системи Е100 є інструментом доступу комітента до товарів та послуг у торговельних точках мережі станцій, та з їхньою передачею починається надання послуг з придбання комітентом товарів та послуг у торговельних точках мережі станцій. Послуги вважаються наданими комісіонером у повному обсязі, коли комітент за межами митної території України отримав та спожив товари та послуги, які бажав придбати, що підтверджується підписами та печатками сторін у відповідних документах, передбачених цим договором. Комісіонер надає комітенту за підсумками поточного місяця звіт комісіонера в рамках виконання цього договору.

Комітент постачає картами водіїв автомобілів та інших уповноважених осіб, що обслуговують автомобілі та/або перевезення. Такі особи є пред'явниками карти. Пред'явники карт за допомогою працівників торговельних точок мережі станцій вводять дані карт у систему Е100 та отримують обрані товари та послуги в рамках цього договору. Працівники торговельних точок мережі станцій видають пред'явникам карти карт-чеки та/або чеки електронного терміналу, у яких відображені дані про асортименти та кількість отриманих пред'явником карти товарів та послуг у рамках цього договору. Такі документи повинні строго зберігатися пред'явниками карти та передаватися комітенту з метою обліку отриманих та спожитих товарів та послуг з використанням карт. У відповідності з існуючими правилами (вимогами) у торговельній точці мережі станцій пред'явник карти ставить свій підпис на платіжних документах. Підписані пред'явником карти документи та/або підтверджені введенням пін-коду транзакції вважаються прийнятими та відображаються у звіті комісіонера. Комітент зобов'язаний ретельно зберігати карти, щоб захистити їх від викрадення або іншої втрати. За збереження в таємниці пін-кодів комітент несе відповідальність самостійно (п.п. 6.2., 6.3., 6.4., 6.5. §1 договору № КОМ-87-05/15 від 22.10.2015 р.).

Відповідно до п.п. 1, 3, 4, 6, 7, 8 §2 договору видача комітенту карт здійснюється на підставі заяви про видачу карт. Передача карт комітенту здійснюється на підставі акту прийому-передачі карт, за винятком випадків передбачених пунктом 1 цього параграфа договору. Підписання сторонами акту прийому-передачі карт, так само як користування комітентом картою для здійснення хоча б однієї угоди засвідчує введення цього договору в дію та розглядається як прийняття комітентом усіх умов цього договору.

Комітент не отримує право власності на отримані ним від комісіонера карти.

Цим пунктом комітент заявляє, що будь-яка особа - фактичний пред'явник карти, виданої на підставі цього договору комітенту, - є повноважним представником комітента. Контроль за використанням карт уповноваженими особами лежить винятково на комітенті.

Карти, що видані комітенту комісіонером або активовані за його заявою, у порядку передбаченому пунктом 1 цього параграфа, реєструють всі операції з відпуску товарів та послуг у системі Е100, які здійснені з використанням таких карт, та є технічними засобами обліку цих угод. Карти не є платіжним інструментом або кредитною картою, вони служать тільки (єдино) для ідентифікації комітента та обліку здійснених угод.

Як то передбачено п.п.1, 2, 3, 4 §3 договору № КОМ-87-05/15 від 22.10.2015 р. умови оплати товарів та послуг, угоди з придбання яких обліковуються з використанням виданих комітенту карт, сервісних зборів у частині, що не врегульована цим параграфом, будуть регулюватись сторонами в додатку № 1 до цього договору. Розрахунки за товари та послуги, що передані комітенту за цим договором, а також надані WEB-послуги в рамках цього договору, здійснюються в національній валюті України гривні. Розмір комісійної винагороди визначається в додатку №1 до цього договору. Виплата комісіонерові комісійної винагороди здійснюється в національній валюті України гривні.

У п.3 §3 визначено, що всі платежі за цим договором повинні бути здійснені комітентом на підставі наданих рахунків-фактур у формі безготівкового розрахунку на поточний рахунок комісіонера, зазначений у договорі.

Ціна отримуваних та спожитих комітентом товарів та послуг за цим договором визначається за цінами, що діють в системі Е100. За підсумками кожного розрахункового періоду комісіонер надає комітенту рахунки-фактури та деталізацію щодо отриманих з використанням карт товарів та послуг у рамках цього договору.

Згідно п.8 параграфу 3 договору вартість товарів та послуг, а також WEB-послуг вважається прийнятою комітентом, якщо комісіонер протягом 30-ти календарних днів починаючи від дати надання рахунку-фактури та/або звіту з усіма додатками не отримає від комітента письмового заперечення щодо такого рахунку та звіту.

Пунктом 13 §3 договору визначено, що у випадку невиконання або неналежного виконання комітентом свого обов'язку з оплати рахунків-фактур він зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 15% річних від простроченої суми за весь час прострочення, починаючи з дня, наступного за днем, в який фактично повинна була надійти оплата.

У п.1 §8 договору № КОМ-87-05/15 від 22.10.2015 р. сторони визначили, що договір набуває чинності з моменту його підписання та укладений на невизначений строк.

Згідно п.п. 2, 3, 4 додатку №1 до договору № КОМ-87-05/15 від 22.10.2015р., сторонами встановлено 2 розрахункових періоди: перший з 1 числа по 15 число поточного місяця, та другий з 16 числа по останній день поточного місяця. Оплата вартості товарів та/або послуг, придбаних для комітента, а також вартість понесених витрат комісіонера, пов'язаних з придбанням товарів та/або послуг у рамках виконання цього договору здійснюється в останній день розрахункового періоду, але не пізніше 15 календарних днів з моменту виникнення в комітента обовязку з оплати, на підставі виставленого комісіонером рахунка-фактури з деталізованими розшифруваннями.

Порядок розрахунків за договором - відстрочка платежу. Комітент має право вносити авансові платежі.

Розмір комісійної винагороди комісіонера становить 0,5% від вартості придбаних комітентом товарів та/або послуг, у тому числі сервісних зборів та WEB-послуг /а.с. 15-16/.

Договір та додаток № 1 до договору підписані сторонами і скріплені їх печатками.

Звертаючись з позовом до суду, позивач доводить, що ним на умовах вищезазначеного договору надані послуги на загальну суму 8960,17 грн., тоді як відповідач оплату в обумовлені договором строки не виконав, тому виникло грошове зобов'язання сплатити заборгованість з урахуванням індексу інфляції та 15 відсотків річних, обрахованих за період прострочення з 01.12.2016 р. по 16.02.2018 р.

Отже, на умовах договору КОМ-87-05/15 від 22.10.2015 між сторонами відбулись правовідносини комісії, які регулюються нормами глави 69 ЦК України. Відповідно до ст.1011 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до норм ч.ч. 1, 2, 3 ст. 1013 ЦК України комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії. Якщо комісіонер поручився за виконання правочину третьою особою, він має право на додаткову плату. Якщо договором комісії розмір плати не визначений, вона виплачується після виконання договору комісії виходячи із звичайних цін за такі послуги.

Згідно зі ст..193 ГК України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору, закону, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно з ч.ч. 1, ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Колегією суддів на підставі матеріалів справи встановлено, що на виконання умов договору позивач 22.10.2015 р. і 08.08.2016 р. передав відповідачу ідентифіковані пластикові карти Е100, які є власністю ТОВ "Е100 УА", в загальній кількості 7-ми штук, про що сторонами складені та підписані акти прийому-передачі /а.с. 18, 20/. У заявах від 22.10.2015 р. та 08.08.2016 р. відповідач просить активувати карти, видані йому згідно актів прийому передачі карт від 22.10.2015 р. і 08.08.2016 р., для їх використання в рамках договору комісії № КОМ-87-05/15 від 22.10.2015 р. /а.с. 17, 19/.

Відповідно до підписаної сторонами специфікації від 01.10.2016 р. комісіонер зобов'язується по договору комісії № КОМ-87-05/15 від 22.10.2015 р. придбати для клієнта у строк з 01.10.2016 р. по 31.10.2016 р. дизельне палтне НОМЕР_1 у кількості 339 л за ціною продажу за 1 л 18,29 грн., загальною вартістю 6 201,41 грн. /а.с. 21/. Придбання позивачем та отримання відповідачем пального підтверджується звітом комісіонера № 22220 від 15.10.2016 р., видатковою накладною № 21901 від 15.10.2016 р., актом прийому-передачі товарів № 21901 від 15.10.2016 р., актом звірки взаєморозрахунків за жовтень 2016 року та рахунком на оплату № 21901 від 15.10.2016 р. /а.с. 22-28/.

На виконання умов договору позивачем нарахована комісійна винагорода за надані послуги в сумі 31,01 грн., що підтверджується звітом комісіонера № 22220 від 15.10.2016 р., актом надання послуг № 22220 від 15.10.2016 р., актом вивірки розрахунків за жовтень 2016 року, відповідно до якого сторонами погоджена сума боргу 6232,42 грн., а також - рахунками на оплату 6232,42 грн. № 21901, № 22220 від 15.10.2016 р. /а.с. 22, 25-28/.

Отже, враховуючи ту обставину, що видаткова накладна, акти приймання-передачі та звіт комісіонера підписані обома сторонами 15.10.2016 р. і відповідач протягом 30 календарних днів, починаючи від дати надання рахунку-фактури та/або звіту з усіма додатками не надав позивачеві письмового заперечення щодо такого рахунку та звіту не представив, строк оплати 6232,42 грн. відповідно до умов п.п. 2, 3, 4 додатку №1 до договору закінчився в останній день розрахункового періоду 31.10.2016 р.

Крім того, на виконання умов договору позивач надіслав відповідачу специфікацію від 01.11.2016 р., відповідно до якої комісіонер зобов'язується по договору комісії № КОМ-87-05/15 від 22.10.2015 р. придбати для клієнта у строк з 01.11.2016 р. по 31.11.2016 р. дизельне пальне НОМЕР_1 у кількості 140 л. за ціною продажу за 1 л. 19,39 грн. на загальну суму 2714,18 грн. /а.с. 33/, а також - звіт комісіонера № 23774 від 15.11.2016 р., видаткову накладну № 23308 від 15.11.2016 р., акт прийому-передачі товарів № 23308 від 15.11.2016 р., акт вивірки розрахунків за листопад 2016 року, рахунок на оплату № 23774 від 15.11.2016 р. /а.с. 32, 35-38/, звіт комісіонера № 2 3774 від 15.11.2016 року, акт звірки взаєморозрахунків за листопад 2016 року, рахунок на оплату 2714,18 грн. № 23774 від 15.11.2016 р., де термін оплати визначений до 30.11.2016 р. /а.с. 32, 37-38/, що підтверджується експрес-накладною ТОВ "Нова Пошта" від 16.12.2016 р. /а.с. 30/.

Проте, відмітка про отримання документів в експрес-накладній відсутня. Відповідач таким чином ухилився від одержання зазначених документів, акти приймання-передачі, видаткова накладна та звіт комісіонера на суму 2714,18 грн. відповідач не підписав.

Ухилення боржника від одержання на підприємстві зв'язку листа, що містив вимогу про виконання грошового зобов'язання (відмова від його прийняття, нез'явлення на зазначене підприємство після одержання повідомлення про надходження рекомендованого або цінного листа), не дає підстав вважати вимогу непред'явленою.

Згідно з наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 р. № 958 Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень встановлено такі нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку):

1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1;

2) у межах області та між обласними центрами України (в тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя)- Д+3, пріоритетної - Д+1;

3) між районними центрами різних областей України (у тому числ для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3;

4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4,

де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання;

1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.

При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції вищезазначені нормативні строки пересилання збільшуються на 1 день.

Згідно з п.117 Правил надання послуг поштового зв'язку поштові відправлення, поштові перекази повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі його письмової заяви, письмової відмови адресата від одержання чи закінчення встановленого строку зберігання.

Враховуючи вищенаведені нормативи, відповідач мав об'єктивну можливість одержати звіт та рахунок-фактуру на суму 2714,18 грн., починаючи з 20.12.2016 р. Оскільки відсутні докази вручення/направлення необхідних документів позивачем відповідачеві раніше, а також - відсутні докази розміщення повідомлення на актуальній електронній адресі відповідно до п.9 §3 (що дозволило б позивачеві змінити строк розрахунків), колегія суддв вважає, що відповідач згідно з умовами п.2 додатку № 1 мав зробити оплату у другий розрахунковий період - з 16 по останній день поточного місяця, тобто - до 31 грудня 2016 року, а не у строк до 30.11.2016 р., зазначений позивачем у рахунку № 23308 від 15.11.2016 р. /а.с.34/. Відповідно - період прострочення позивач помилково визначив з 01.12.2016 р. замість 01.01.2017 р.

Відповідач не довів в порядку ст.ст.74, 76-80 ГПК України наявність обставин, які б об'єктивно перешкоджали йому одержати поштове відправлення та ознайомитись із документами, які позивач надіслав йому в обсязі, передбаченому умовами договору.

Колегія суддів враховує при цьому, що відповідачем без зауважень підписаний акт вивірки розрахунків станом на 31.12.2016 р., відповідно до якого ним погоджена на цю дату сума боргу 8960,17 грн. /а.с.29/.

Як зазначено вище, первинними документами підтверджено надання позивачем послуг за договором комісії на загальну суму 8960,17 грн., з яких 8915,59 грн. вартість поставленого товару та 44,58 грн. комісійної винагороди, і така обставина відповідачем не заперечується.

Оскільки відповідач не виконав оплату у строки, визначені умовами §3 договору та п.2-3 додатку № 1 до договору, позовна вимога про стягнення заборгованості є підставною і правомірно задоволена судом першої інстанції.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 13 §3 договору визначено, що у випадку невиконання або неналежного виконання комітентом свого обов'язку з оплати рахунків-фактур він зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 15% річних від простроченої суми за весь час прострочення, починаючи з дня, наступного за днем, в який фактично повинна була надійти оплата.

Оскільки оплата не виконана, є правомірною позовна вимога про стягнення боргу з урахуванням індексу інфляції та відсотків річних. Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 1630 грн. 93 коп. 15 % річних та 1470 грн. 56 коп. інфляційних втрат за період простроченняз 01.12.2016 р. по 16.02.2018 р.

Як зазначено вище, позивач безпідставно обрахував період прострочення оплати вартості послуг 2714,18 грн. з 01.12.2016 р., тоді як правильним є - з 01.01.2017 р. Оскільки суд першої інстанції не надав належної оцінки наведеним обставинам, які мають значення у справі, що призвело до помилкових висновків та стягнення процентів у більшому розмірі.

Враховуючи наведене, колегією суддів виконаний розрахунок боргу 6201,41 грн. з урахуванням індексу інфляції та 15 % річних за період прострочення з 01.12.2016 р. по 16.02.2018 р. та боргу 2714,18 грн. з урахуванням індексу інфляції та 15 % річних за період прострочення з 01.01.2017 р. по 16.02.2018 р. (на час звернення з позовом до суду). Розрахунки апеляційного суду залучені до справи.

Колегія суддів встановила, що належною до стягнення сумою процентів є 1588,37 грн. (при заявленій - 1630,93 грн.), а інфляційних нарахувань - 1528,25 грн., тоді як до стягнення заявлена менша сума 1470,56 грн.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду Волинської області від 06.06.2018 р. у справі № 903/130/18 підлягає зміні в частині стягнення відсотків річних відповідно до п.1, 3 ст.277 ГПК України. В решті рішення суду першої інстанції відповідає матеріалам справи, ґрунтується на нормах чинного законодавства і немає підстав для його скасування чи зміни, тоді як доводи скаржника не спростовують обґрунтованих висновків суду.

Оскільки апеляційна скарга не підлягає задоволенню з підстав, зазначених скаржником, судові витрати на розгляд апеляційної скарги у справі покладаються відповідача, тоді як судові витрати за розгляд справи у суді першої інстанції покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам відповідно до ч.1 ст.129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 277, 281 - 282 ГПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ЮГ-Транссервісгруп" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Волинської області від 06.06.2018р. у справі № 903/130/18 змінити в частині стягнення відсотків річних. В решті залишити без змін. Викласти резолютивну частину рішення в такій редакції:

"Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 обмеженою відповідальністю "ЮГ-Транссервісгруп" (м.Луцьк, вул.Авіаторів, буд. 1, код ЄДРПОУ 38409976) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Е100 УА" (м.Київ, просп. С.Бандери, буд. 9, корп. 2А, оф. 2-301, код ЄДРПОУ 39359172) 8915,59 грн. вартість поставленого товару, 44,58 грн. комісійної винагороди, 1588,37 грн. 15% річних, 1470,56 грн. інфляційних втрат, 1755,83 грн. витрат на судовий збір за подання позову. Видати наказ.

Відмовити у задоволенні позову у частині стягнення 42,56 грн. процентів річних."

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Верховного Суду у касаційному порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Матеріали справи № 903/130/18 повернути Господарському суду Волинської області.

Повний текст постанови складений 24 вересня 2018 року.

Головуючий суддя Маціщук А.В.

Суддя Петухов М.Г.

Суддя Олексюк Г.Є.