Рішення

від 05.09.2018 по справі 918/526/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" вересня 2018 р. м. Рівне Справа № 918/526/18

Господарський суд Рівненської області у складі судді Церковної Н.Ф., за участі секретаря судового засідання Оліфер С. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" в особі відділення 100/17 Акціонерний банк "Укргазбанк"

до Приватного підприємства "ВКЗ-Дебют"

про стягнення заборгованості в сумі 57 444, 10 грн,

за участі представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1;

від відповідача: директор ОСОБА_2, представник ОСОБА_3

Відповідно до частини 14 статті 8, статті 222 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) при розгляді судової справи здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду".

Для архівного зберігання оригіналу звукозапису надано диск CD-R, серійний номер DЕ 4906.

У судовому засіданні 5 вересня 2018 року, відповідно до частини 1 статті 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У липні 2018 року Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк" (далі - позивач, Банк) звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовом до Приватного підприємства "ВКЗ - Дебют" (далі - відповідач, ПП "ВКЗ-Дебют"), в якому просить стягнути заборгованість в розмірі 57 444 грн. 10 коп., з яких: 48 798 грн. 40 коп. - прострочена заборгованість по процентах, 8 645 грн. 70 коп. - пеня за несвоєчасну сплату процентів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між Банком та ПП "ВКЗ-Дебют" було укладено кредитний договір № 83/06/К зі змінами та доповненнями, згідно з яким позивач надав кредит на строк до 11.05.2007 р. під 18% річних. Позивач вказує, що відповідач не виконує взяті на себе зобов'язання по сплаті кредиту, у зв'язку із чим станом на 04.06.2018 р. у останнього перед Банком виникла прострочена заборгованість зі сплати відсотків у сумі 48 798 грн. 40 коп. і нарахована пеня за несвоєчасну сплату процентів у розмірі 8 645 грн. 70 коп., що в цілому складає 57 444 грн. 10 коп., які позивач просить стягнути.

Ухвалою суду від 10 червня 2018 року позовну заяву від 26.07.2018 р. № 50302/301/2018 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, призначено розгляд справи на 5 вересня 2018 року.

31 серпня 2018 року від відповідача через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшов відзив від 31.08.2018 р. № 11, в якому останній просить суд застосувати позовну давність та відмовити у задоволенні позову.

У судовому засіданні 5 вересня 2018 року представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представники відповідача у даному судовому засіданні позов заперечили з підстав, викладених у відзиві від 31.08.2018 р. № 11.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 3 липня 2007 року у справі № 19/197 за позовом Відкритого акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" в особі Рівненська філія Відкритого акціонерного товариства акціонер до Приватного підприємства "ВКЗ-Дебют" про стягнення в сумі 540 497 грн. 75 коп. задоволено. Стягнуто з Приватного підприємства "ВКЗ-Дебют" на користь Відкритого акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" заборгованість в сумі 540 497 грн. 75 коп., що виникла на підставі спірного договору, витрати по сплаті державного мита в сумі 5 404 грн. 97 коп., витрати на оплату послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп.

Крім того, рішенням Господарського суду Рівненської області від 29 листопада 2016 року у справі № 918/883/16 за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" до Приватного підприємства "ВКЗ-Дебют" про стягнення заборгованості за укладеним між сторонами спірним кредитним договором в сумі 279 586 грн. 43 коп. позов задоволено частково. Стягнуто з Приватного підприємства "ВКЗ-Дебют" на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" простроченої заборгованості за відсотками за Кредитним договором № 83/06/К від 12.05.2006 р. за період з 01 травня 2012 року по 07.07.2016 року в сумі 151 074,57 грн. Водночас у задоволенні позову в частині стягнення з Приватного підприємства "ВКЗ-Дебют" простроченої заборгованості за відсотками за період з 01 березня 2009 року по 30 квітня 2012 року в сумі 112 115,28 грн. було відмовлено, а позовні вимоги в частині стягнення з Приватного підприємства "ВКЗ-Дебют" 16 396,58 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів залишено без розгляду. Стягнуто з Приватного підприємства "ВКЗ-Дебют" на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" 2 266,33 грн. судового збору.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 1 березня 2018 року у справі № 918/883/16 вищезазначене рішення Господарського суду Рівненської області від 29 листопада 2016 року скасовано в частині залишення без розгляду позовної вимоги про стягнення з Приватного підприємства "ВКЗ - Дебют" 16 396,58 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів. В цій частині прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову в частині стягнення з Приватного підприємства "ВКЗ-Дебют" 16 396,58 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів відмовлено.

Дані судові рішення набрали законної сили.

Відповідно до ч. 4. ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Зазначеними судовими рішеннями було встановлено наступне.

12 травня 2006 року між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір № 83/06/К із змінами і доповненнями внесеними додатковими угодами № 1 від 24.05.2006 р., № 2 від 08.06.2006 р., № 3 від 10.10.2006 р. (далі - Кредитний договір).

За умовами кредитного договору позивач надав відповідачу кредит для поповнення обігових коштів для виробничих витрат, пов'язаних із закупівлею ПММ, міндобрив, насіння, запасних частин, обладнання та ін. в сумі 500 000,00 грн. на строк з 12.05.2006 р. по 11.05.2007 р. із сплатою процентів за користування кредитом виходячи з 18 % річних.

Позивачем зобов'язання по кредитному договору виконані, що підтверджується випискою з рахунку позичальника.

Позичальник (відповідач) зобов'язувався використати кредит на зазначені у п. 1.1 договору цілі і повернути його в сумах та у строки, передбачені п. 3.3.1 (згідно графіка) на рахунок банку. Окрім того, позичальник зобов'язувався сплачувати проценти за кредит щомісячно, виходячи із 18% річних, не пізніше останнього банківського дня місяця, а також в день закінчення строку, на який надано кредит, в день дострокового погашення заборгованості по кредиту або день дострокового розірвання договору.

За порушення строків повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом позичальник зобов'язаний (п. 3.3.1 кредитного договору) сплачувати банку проценти за користування кредитом виходячи з процентної ставки 19% річних, починаючи з дня виникнення простроченої заборгованості до повного погашення заборгованості, але в межах строків позовної давності.

З матеріалів справи вбачається, що згідно наданих позивачем розрахунків, станом на 04.06.2018 року сума заборгованості позичальника перед банком становить 48 798 грн. 40 коп. простроченої заборгованості по процентах за користування кредитними коштами за період з 08.07.2016 р. по 06.11.2017 р., а також 8 645 грн. 70 коп. пені за несвоєчасну сплату процентів за період з 05.06.2017 р. по 04.06.2018 р.

Частиною 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За приписами ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

При цьому припис абзацу 2 частини першої статті 1048 про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування, а право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.

Вказана правова позиція викладена в постанові ОСОБА_4 Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10 цс 18).

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Як було встановлено судом вище, строк кредиту згідно Кредитного договору становить з 12.05.2006 р. по 11.05.2007 р.

Відтак, ПП "ВКЗ-Дебют" зобов'язалося повернути кредит до 11 травня 2007 року включно.

Отже, нарахування позивачем відсотків за період з 08.07.2016 р. по 06.11.2017 р. на підставі Кредитного договору та із застосуванням встановленої у ньому процентної ставки, тобто після спливу визначеного цим договором строку кредитування, не ґрунтується на приписах чинного законодавства.

Щодо позовної вимоги про стягнення з ПП "ВКЗ-Дебют" пені за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 8 645 грн. 70 коп. суд зазначає наступне.

Вимога про стягнення пені за несвоєчасну сплату процентів є додатковою до вимоги про стягнення процентів за користування кредитними коштами.

Вказана правова позиція викладена в постанові ОСОБА_4 Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12.

Оскільки право позивача нараховувати проценти за кредитом припинилося зі спливом строку кредитування, то необґрунтованою є вимога позивача про стягнення нарахованої на проценти пені.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене вище, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" про стягнення з Приватного підприємства "ВКЗ - Дебют" заборгованості за кредитним договором в розмірі 57 444 грн. 10 коп., з яких: 48 798 грн. 40 коп. - прострочена заборгованість по процентах, 8 645 грн. 70 коп. - пеня за несвоєчасну сплату процентів, у зв'язку з чим в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" слід відмовити.

Щодо посилань відповідача на пропуск позивачем строків позовної давності суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Частиною 3 ст. 267 ЦК України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідно до п. 2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 р. "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів", за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Враховуючи те, що у спірному випадку визначені цивільним законодавством підстави для стягнення відсотків та пені у заявлених до стягнення сумах відсутні, тобто, фактично, не встановлено порушення прав та інтересів позивача, позовна давність в цьому випадку не застосовується, оскільки в заявлених позовних вимогах судом відмовляється по суті, і сплив позовної давності (за вказаних обставин) не впливає на суть винесеного рішення.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати залишаються за позивачем.

Керуючись ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного господарського суду через Господарський суд Рівненської області (п. 17.5 ч. 1 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 7 вересня 2018 року.

Суддя Церковна Н.Ф.