Постанова

від 11.09.2018 по справі 910/2416/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2018 р. Справа№ 910/2416/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Тищенко А.І.

Іоннікової І.А.

Секретар судового засідання: Камінська Т.О.

За участю представників: відповідно до протоколу судового засідання від 11.09.2018.

розглянувши апеляційну скаргу Громадської організації "ЦЕНТРАЛЬНИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ КОМІТЕТ"

на рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2017 (повний текст рішення складено 19.06.2017)

у справі № 910/2416/17 (суддя Чебикіна С.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ"

до Громадської організації "ЦЕНТРАЛЬНИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ КОМІТЕТ"

про стягнення 91 370,65 грн.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернулось з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ" до Громадської організації "ЦЕНТРАЛЬНИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ КОМІТЕТ" про стягнення 91 370,65 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач відповідно до нарядів від 21.10.2014 №28478, від 06.04.2015 №35125. від 06.10.2015 №40949, від 01.04.2016 №46732, від 06.10.2016 №54197 здійснив подачу теплової енергії відповідачу на потреби опалення протягом опалювальних періодів 2014/2015. 2015/2016 та 2016/2017 років. Та зазначає, що відповідач повинен відшкодувати вартість безпідставно набутого майна у сумі 91 370,65 грн., які включають в себе 89 989,23 грн. вартості теплової енергії на потреби опалення та на потреби ГВП та 1 381,42 грн. вартості обсягу переданої питної води.

06.03.2017 позивачем через канцелярію суду надано заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій він просив стягнути з відповідача вартість безпідставно набутого майна у сумі 99 764,95 грн.

24.05.2017 позивачем в судовому засіданні надано заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій він просив суд стягнути з відповідача вартість безпідставно набутого майна у сумі 90 100,13 грн., які включають в себе 68112,46 грн. вартості теплової енергії на потреби опалення та 20 606,25 грн. вартості теплової енергії на потреби ГВП та 1381,42 грн. вартості обсягу переданої питної холодної води для ГВП.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.06.2017 позов задоволено частково.

Присуджено до стягення з Громадської організації "ЦЕНТРАЛЬНИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ КОМІТЕТ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" 68 112 грн. 46 коп. відшкодування вартості обсягу теплової енергії на потреби опалення та 1 209 грн. 54 коп. судового збору.

В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить оскаржуване рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права та неповним з'ясуванням всіх обставин справи.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу апелянт наголосив, що Обґрунтовуючи апеляційну скаргу апелянт, наголосив що суд першої інстанції всупереч положенням п. 3) статті 84 ГПК України у мотивувальній частині не вказав доводи, за якими суд відхилив докази апелянта, що надання послуг з опалення та гарячого водопостачання не вважається і тому немає підстав для розрахунку суми позову використовувати положення статті 1213 ЦК України, за якими суд дійшов висновку, що відповідач не має можливості повернути позивачу теплову енергію.

Крім того, відсутність укладеного договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, обов'язковість укладання якого лежить як на споживачеві так і на теплопостачальній організації тобто позивачеві, виключає можливість застосування до них положень статтей 1212 та 1213 Цивільного кодексу України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу Громадської організації "Центральний антикорупційний комітет" було передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Тищенко А.І., Скрипки І.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2017 прийнято апеляційну скаргу Громадської організації "Центральний Антикорупційний комітет" до провадження та призначено справу до розгляду на 08.08.2017.

01.08.2017 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від позивача надійшли пояснення у справі.

03.08.2017 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від відповідача надійшло клопотання щодо залучення пояснень у справі №910/2416/17.

Розпорядженням начальника управління Київського апеляційного господарського суду №09-53/3047/17 від 08.08.2017 у зв'язку із перебуванням у відпустці судді відповідно до підпункту 2.3.25., 2.3.49. пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/2416/17.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 08.08.2017 для розгляду апеляційної скарги у даній справі було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Отрюх Б.В., судді: Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.08.2017 прийнято апеляційну скаргу Громадської організації "Центральний Антикорупційний комітет" до провадження у визначеному складі та призначено справу до розгляду на 05.10.2017.

05.10.2017 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від відповідача надійшов супровідний лист з додатками.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2017 продовжено строк розгляду спору, відкладено розгляд апеляційної скарги Громадської організації "Центральний Антикорупційний комітет" на 17.10.2017.

Розпорядженням заступника начальника відділу Київського апеляційного господарського суду №09-53/4077/17 від 17.10.2017 у зв'язку із перебуванням у відпустці судді відповідно до підпункту 2.3.25., 2.3.49. пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/2416/17.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 17.10.2017 для розгляду апеляційної скарги у даній справі було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Отрюх Б.В., судді: Корсакова Г.В., Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2017 прийнято апеляційну скаргу Громадської організації "Центральний Антикорупційний комітет" до провадження у визначеному складі та призначено справу до розгляду на 07.11.2017.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.11.2017 відкладено розгляд апеляційної скарги Громадської організації "Центральний Антикорупційний комітет" на 23.11.2017.

20.11.2017 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від відповідача надійшло клопотання щодо залучення пояснень у справі №910/2416/17.

23.11.2017 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від позивача надійшов лист з додатками.

23.11.2017 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у справі № 910/2416/17.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2017 відкладено розгляд апеляційної скарги Громадської організації "Центральний Антикорупційний комітет" на 14.12.2017.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2017 призначено у справі судову експертизу, зупинено провадженя у справі за апеляційною скаргою Громадської організації "Центральний Антикорупційний комітет" до отримання висновку експерта.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2018 поновлено провадження за апеляційною скаргою Громадської організації "Центральний Антикорупційний комітет" та призначено справу до розгляду на 15.02.2018.

15.02.2018 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від відповідача надійшло клопотання про залучення до участі у справі № 910/2416/17 в якомті третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.02.2018 відкладено розгляд апеляційної скарги Громадської організації "Центральний Антикорупційний комітет" на 06.03.2018.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2018 призначено у справі судову експертизу, зупинено провадженя у справі за апеляційною скаргою Громадської організації "Центральний Антикорупційний комітет" до отримання висновку експерта.

14.05.2018 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Харківського НДІСЕ надійшов лист про неможливість проведення експертизи та надання висновка. клопотання про залучення до участі у справі № 910/2416/17 в якомті третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.

Розпорядженням керівника апарату Київського апеляційного господарського суду №09.1-08/1248/18 від 15.05.2018 у зв'язку із звільненням судді Корсакової Г.В., яка не є головуючим суддею (суддею - доповідачем), з посади судді Київського апеляційного господарського суду, відповідно до підпункту 2.3.25., 2.3.49. пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/2416/17.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.05.2018 для розгляду апеляційної скарги у даній справі було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Отрюх Б.В., судді: Тищенко А.І., Михальська Ю.Б.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Громадської організації "Центральний Антикорупційний комітет" у визначеному складі.

Крім того, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2018 поновлено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Громадської організації "Центральний Антикорупційний комітет" та призначено справу до розгляду на 05.06.2018.

05.06.2018 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від позивача надійшло клопотання про залучення додаткових доказів.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.06.2018 в судовому засіданні було оголошено перерву до 26.06.2018.

21.06.2018 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від відповідача надійшло пояснення по суті спору.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2018 в судовому засіданні було оголошено перерву до 12.07.2018.

Розпорядженням керівника апарату Київського апеляційного господарського суду №09.1-08/1778/18 від 12.07.2018 у зв'язку із перебуванням у відпустці судді, яка не є головуючим суддею (суддею - доповідачем) Київського апеляційного господарського суду, відповідно до підпункту 2.3.25., 2.3.49. пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/2416/17.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.07.2018 для розгляду апеляційної скарги у даній справі було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Отрюх Б.В., судді: Тищенко А.І., Іоннікова І.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.07.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Громадської організації "Центральний Антикорупційний комітет" у визначеному складіта призначено справу до розгляду на 11.09.2018.

В судовому засіданні 11.09.2018 представник позивача, надав пояснення по суті спору, заперечував проти доводів апеляційної скарги Громадської організації "Центральний антикорупційний комітет" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2017, просив рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2017 у справі № 910/2416/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судовому засіданні 11.09.2018 представник відповідача, надав пояснення по суті спору, підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі Громадської організації "Центральний антикорупційний комітет" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2017 та просив рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2017 у справі № 910/2416/17 скасувати повністю та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Колегією суддів на підставі ч. 7 ст. 270 ГПК України надано учасникам судової справи можливість виступити у судових дебатах, яке учасниками справи реалізовано.

Що стосується заявленого 15.02.2018 клопотання Громадської організації "Центральний антикорупційний комітет" про залучення Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України колегія зазначає наступне.

Частиною 1 статті 43 ГПК України визначено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

У відповідності до ч. 1 ст. 46 ГПК України, сторони користуються рівними процесуальними правами.

Відповідно до ч. 3 ст. 50 ГПК України, у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Згідно із частиною 2 ст. 50 ГПК України, якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Зокрема, частиною 4 статті 50 ГПК України визначено, що про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Отже, у вирішенні відповідного питання суд має з'ясовувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення клопотання Громадської організації "Центральний антикорупційний комітет" про залучення Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Згідно з частиною 1 статті 270 ГПК у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.07.2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ" є виконавцем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води на території Дарницького та Дніпровського району м. Києва, згідно з переліком, затвердженим Дніпровською районною у місті Києві державною адміністрацією. Зокрема, до зазначеного переліку належить будинок № 46/2 по вул. Попудренка у м. Києві

З наявної в матеріалах справи, інформаційної довідки №632240638 від 11.07.2016 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна розташованого в будинку №46/2 по вул. Попудренка у м. Києві вбачається, що власником нежитлового приміщення з №1 по №9 (групи приміщень №9) (в літ. А) загальною площею 76,6 кв.м. є відповідач.

Відповідно до нарядів від 21.10.2014 №28478, від 06.04.2015 №35125. від 06.10.2015 №40949, від 01.04.2016 №46732, від 06.10.2016 №54197 підтверджується подача теплової енергії на будинок №46/2 по вул. Попудренка в м. Києві на потреби опалення протягом опалювальних періодів 2014/2015. 2015/2016 та 2016/2017 років.

25.05.2016 Листом №103/32-3042 КП "Керуюча дирекція з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" підтвердило інформацію про підключення до внутрішньо будинкових мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання нежитлового приміщення в будинку 46/2 по вул. Попудренка у м. Києві

11.10.2016 позивач звернувся з листом №УНПН-1818 до відповідача з пропозицією укласти договір про надання послуг з опалення та гарячого водопостачання. Разом з тим, у строки передбачені ст. 181 Господарського кодексу України, відповіді на пропозицію про укладення договору від відповідача не отримано.

Договір на постачання теплової енергії між позивачем та відповідачем не укладався.

Тобто, в період з 01.09.2014 по 01.01.2017 відбулося позадоговірне споживання теплової енергії отриманої в процесі споживання послуг з опалення.

В період з 01.09.2014 по 01.01.2017 відповідач отримав 40,2102 Гкал теплової енергії на потреби опалення, відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 01.02.2017 № 151 вартість 1 Гкал становить 1 693,91 з ПДВ).

Визначення об'єму наданих послуг з постачання теплової енергії позивачем було здійснено розрахунковим способом. Зокрема зазначено, що ТОВ "Євро-Реконструкція" до 01.09.2014 здійснювало постачання теплової енергії до приміщень будинку №46/2 по вул. Попудренка у місті Києві на підставі договору, що було укладено Керуючою дирекцією Дніпровського району. До зазначеного договору балансоутримувачем зазначеного будинку (ЖРЕО-402 КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва") складався "Перелік абонентів, які знаходяться на балансі ЖРЕО-402 станом на 01.05.2014". Згідно зазначеного переліку, теплове навантаження на нежитлове приміщення площею 76,6 кв.м., яке створюється системою опалення становить 0,0232 Гкал/год (з урахуванням того що загально будинкове навантаження становить 0,607 на площу 5 910,50 кв.м).

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

В свою чергу вразі відсутності укладеного договору про житлово-комунальні послуги не дає підстав для стягнення на підставі статті 1212 ЦК України (без достатньої правової підстави), оскільки сторони є взаємозобов'язані по укладанню договору, а застосування статті 1212 ЦК України виключає договірні зобов'язання.

Тобто, дана норма закону застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуте за допомогою інших спеціальних способів захисту. Зокрема, в разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень частини 1 статті 1212 ЦК України, у тому числі й щодо зобов'язання повернути майно потерпілому.

Частиною 1 статі 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Відповідно до статті 190 Цивільного кодексу України, майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення учасниками відповідних правовідносин у майбутньому породження певних цивільних прав та обов'язків, зокрема, внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, прямо передбачених ч. 2 ст. 11 ЦК України.

Вищевказане відповідає правовій позиції Верховного суду України по справам № 6- 88цс13 та № 6-122цс14, в яких зокрема зазначено, що у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них положень частини першої статті 1212 ЦК України.

Крім того, дана правова позиція Верховного суду України знайшла своє відображення і в п. 1.2.5. Висновків Верховного суду України, викладених в Постановах, прийнятих за результатами розгляду справ із підстав передбачених п.п. 1, 2, 4 ч. 1 ст. 355 ЦПК України.

Тобто, відсутність укладеного договору купівлі-продажу теплової енергії, обов'язковість укладання якого лежить як на споживачеві так і на теплопостачальній організації, виключає можливість застосування до них положень ст. ст. 1212, 1213 ЦК України.

Відповідно до розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 16.06.2015 № 579 встановлено максимальні норми споживання послуг з централізованого постачання гарячої води на 1 (одну) особу за наявності ванни та душу - 3,0 м 3 /міс.

Зі змісту розрахунку фактичного споживання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води вбачається, що споживання води вказане до 12,22 м 3 /міс (за грудень 2014). Крім того, в наданих позивачем нарядах на підключення в графах „Гаряче водопостачання" зазначені нулі.

Згідно із Витягом з державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, загальна площа нежилого приміщення складає 76,6 кв.м.

Проте в наданому позивачем розрахунку фактичного споживання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води загальна площа приміщення вказана 80,7 кв.м.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Враховуючи специфіку розрахунку вартості наданих комунальних послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання відповідач не має можливості самостійно визначити обсяг і, відповідно, вартість теплової енергії яка була використана на обігрів його приміщення. Саме позивач зобов'язаний надати відповідачу розрахунок вартості наданих комунальних послуг, і лише після цього вимагати від відповідача сплати за надані послуги.

Згідно із статтею 613 ЦК України, кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

Кредитор також вважається таким, що прострочив, у випадках, встановлених частиною 4 статті 545 ЦК України. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Так як за відсутності розрахунків (рахунків) вартості наданих комунальних послуг відповідач не мав можливості оплатити фактично спожиті послуги або надати обґрунтовані заперечення щодо вказаних в розрахунку сум, виконання зобов'язання відповідача з оплати вартості спожитих комунальних послуг має бути відстрочене до моменту надання позивачем розрахунків (рахунків) вартості наданих комунальних послуг.

Відповідно до Закону України „Про житлово-комунальні послуги" договір про надання житлово-комунальних послуг повинен відповідати типовому договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Крім того, згідно з положеннями Закону саме позивач зобов'язаний надати відповідачу договір складений у повній відповідності до типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення затвердженого Постановою КМ України від 21.07.2005 № 630 та істотними умовами договору вказаними в Законі України „Про житлово-комунальні послуги".

Згідно із Нарядом № 28478 від 21.10.2014 на включення теплове навантаження на будинок з жовтня 2016 року складало 0,175 Гкал-год.

Відповідно до Наряду № 35125 від 06.04.2015 на відключення теплове навантаження на будинок вже складало 0,111 Гкал-год., що складає лише 63,43 % від теплового навантаження використаного позивачем при розрахунку.

Оскільки, в наданих позивачем документах не вказано з якого періоду відбулось зменшення теплового навантаження, в своєму розрахунку апелянт використовував теплове навантаження вказане в наряді на підключення до 31.12.2014, а теплове навантаження вказане в наряді на відключення почав використовувати з 01.01.2015.

Згідно із нарядом № 40949 від 6 жовтня 2015 року на включення теплове завантаження на будинок з жовтня 2016 року складало 0,111 Гкал-год., що складає лише 63,43 % від теплового навантаження використаного Позивачем при розрахунку.

Відповідно до Наряду № 46732 від 01.04.2016 на відключення теплове навантаження на будинок складало 0,101177 Гкал-год., що складає 57,82 % від теплового навантаження використаного позивачем при розрахунку.

Так як в наданих Позивачем документах не вказано з якого періоду відбулось зменшення теплового навантаження, в своєму розрахунку Апелянт використовував теплове навантаження вказане в наряді на підключення до 31 грудня 2015 року, а теплове навантаження вказане в Наряді на відключення почав використовувати з 1 січня 2016 року.

Відповідно до Наряду № 54197 від 06.10.2016 на включення теплового навантаження на будинок з жовтня 2016 року складало 0,08901 Гкал-год., що складає 50,86 % від теплового навантаження використаного позивачем при розрахунку.

Згідно показників лічильника за грудень 2016 нарахування для Апелянта склали 1,67360 Гкал.

За розрахунком позивача, таке споживання в листопаді 2016 року склало - 3,2660 Гкал., що більш, ніж у два раз перевищує споживання теплової енергії згідно з показниками лічильника за грудень 2016.

Згідно з зазначеною довідкою, загальна площа нежитлових приміщень розташованих в будинку № 46/2 по вулиці Попудренка у м. Києві становить 649,9 кв.м.

Тобто загальна площа нежитлових приміщень розташованих в будинку № 46/2 по вулиці Попудренка у м. Києві вказана в інформаційній довідці від 11.07.2016 року наданій позивачем також не співпадає з загальною площею нежитлових приміщень вказаних в переліку наданого позивачем.

Позивач в позовній заяві та при розрахунку теплового навантаження неодноразово посилається на „Норми та вказівки по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд (КТМ 204 Україна 244-94)", але при розрахунку теплового навантаження, всупереч вимогам КТМ 204, використовує погодинне теплове навантаження наведене в Переліку абонентів, які знаходяться на балансі ЖРЕО-402 станом на 01.05.2014.

Погодинне теплове навантаження взяте Позивачем з Переліку - є недопустимим доказом у справі, так як у відповідності з п. 2.2. КТМ 204 Україна 244-94: „Погодинні витрати теплоти на опалення житлових та громадських споруд приймаються по показникам типових та індивідуальних проектів, за яким збудовані дані об'єкти.

Тобто, перелік абонентів, які знаходяться на балансі ЖРЕО-402 станом на 01.05.2014 не є джерелом встановлення погодинних витрат теплоти на опалення (теплового навантаження) житлового будинку розташованого в місті Києві по вул. Попудренка, 46/2 і повинен бути відхилений Судом як неналежний і недопустимий доказ.

Крім того, як вже зазначалось раніше, судом першої інстанції не було враховано, що згідно з витягом з державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, загальна площа нежилого приміщення Апелянта складає 76,6 кв.м.

Тоді як, в наданому Позивачем Розрахунку фактичного споживання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води загальна площа приміщення вказана 80,7 кв.м.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів приходить до висновку, що позивач необгрунтовано здійснив розрахунок вартості спожитої апелянтом теплової енергії і, відповідно, намагається стягнути вартість опалення площі, яка належить іншому власнику, чого суд першої інстанції не врахував.

Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції, всупереч вимог ГПК України не було всебічно та повно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а висновки суду, викладені у рішення господарського суду, не відповідають фактичним обставинам справи, що призвело до неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Сукупність вищезазначеного дає підстави дійти висновку про порушення місцевим господарським судом вимог ст.ст. 86, 236 ГПК України щодо всебічного, повного та об'єктивного з'ясування обставин справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, розгляду всіх обставин справи підтверджених наявними у справі доказами, які мали бути досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи в їх сукупності, керуючись законом та нормами матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Частиною 1 статті 277 ГПК України встановлено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (ч. 2 ст. 277 ГПК України).

Враховуючи викладене вище, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що місцевим господарським судом не повно та не об'єктивно з'ясовано обставини справи. При цьому, висновки, викладені в рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи, що мають значення для справи, в зв'язку з чим апеляційна скарга Громадської організації "Центральний антикорупційний комітет" підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2017 скасуванню.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись статтями 129, 267-270, 273, 275, 277, 281-285 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Громадської організації "ЦЕНТРАЛЬНИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ КОМІТЕТ" задовольнити.

2. Скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2017 у справі № 910/2416/17 в частині стягнення з Громадської організації "ЦЕНТРАЛЬНИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ КОМІТЕТ" 68 112,46 грн. відшкодування вартості обсягу теплової енергії на потреби опалення і прийняти нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ" про стягнення безпідставно набутого майна в розмірі 91 370,65 грн.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд справи у суді першої інстанції покласти на позивача.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ" (01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, 28, офіс 20, код ЄДРПОУ 37739041) на користь Громадської організації "ЦЕНТРАЛЬНИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ КОМІТЕТ" (02090, м. Київ, вул. Двінська, 1-А, код ЄДРПОУ 36602176) 1760,00 грн. судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції. Видати наказ.

5. Видачу наказу по справі № 910/2416/17 доручити Господарському суду міста Києва.

6. Матеріали справи № 910/2416/17 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено та підписано 17.09.2018.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді А.І. Тищенко

І.А. Іоннікова