Ухвала

від 20.09.2018 по справі 314/337/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа № 314/337/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/778/1236/18

Єдиний унікальний № 314/337/18 Головуючий в 1-й інстанції ОСОБА_1

Категорія ч.3 ст.185 КК України Доповідач в 2-й інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2018 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 ОСОБА_4 ,

за участю секретаря ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника-адвоката ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в апеляційному порядку, матеріали кримінального провадження, за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Вільнянського районного суду Запорізької області від 30 березня 2018 року, яким

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Новогупалівка Вільнянського району Запорізької області, громадянина України, має повну середню освіту, не працює, не одруженому, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий

-08.02.2017 Вільнянським районним судом Запорізької області за ч.3 ст.185 КК України до позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнено з іспитовим строком 3 роки,

визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, та призначенойому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.

В порядку ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Вільнянського районного суду Запорізької області від 08.02.2017 року, призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 6 місяців.

Строк покарання обчислюється з моменту фактичного затримання, з 15 лютого 2018 року.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 залишено без змін.

Цивільні позови потерпілих задоволено, стягнуто з ОСОБА_8 на користь:

ОСОБА_9 на суму 356,00грн.,

ОСОБА_10 на суму 1117,84грн.,

ОСОБА_11 на суму 2000,00грн.,

Вільнянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 Вільнянської районної ради Запорізької області на суму 5200,00грн.

Стягнуто з ОСОБА_8 на користь держави судові витрати:

- за проведення дактилоскопічної експертизи в розмірі 572,00 грн.,

- за проведення додаткової дактилоскопічної експертизи в розмірі 429,00 грн.,

- за проведення товарознавчої експертизи в розмірі 572,00 грн.,

- за проведення товарознавчої експертизи в розмірі 286,00 грн.

Вирішена доля речових доказів.

Згідно зі змістом вироку, 24 листопада 2017 року, приблизно о 05 годині 00 хвилин, ОСОБА_8 маючи умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, знаходячись поблизу домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , власником якого є ОСОБА_10 , де шляхом подолання паркану проник до повністю огородженої території вищевказаного домоволодіння. Після цього, скориставшись відсутністю уваги з боку потерпілої та інших осіб, попрямував до господарчих споруд, звідки умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів, за допомогою сили рук, викрав майно, на загальну суму 1117,84 грн.

06 грудня 2017 року, приблизно о 12 годині 00 хвилин, ОСОБА_8 , маючи умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, знаходячись поблизу домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , власником якого є ОСОБА_11 скориставшись відсутністю частини огорожі, зайшов на територію вищевказаного домоволодіння. Після цього, скориставшись відсутністю уваги з боку потерпілого та інших осіб, попрямував до приміщення літньої кухні, де через незачинені двері проник до приміщення вказаної будівлі, звідки таємно, з корисливих мотивів, викрав велосипед марки «Україна» зеленого кольору, вартістю 1783,50 грн., та у подальшому викотив вказаний велосипед за територію домоволодіння.

03 грудня 2017 року, приблизно о 21 годині 00 хвилин, ОСОБА_8 , маючи умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, знаходячись поблизу домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , власником якого є ОСОБА_9 , проник до повністю огородженої території вищевказаного домоволодіння. Після цього, скориставшись відсутністю уваги з боку потерпілого та інших осіб, попрямував до господарчих споруд, біля яких умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів, за допомогою сили рук, викрав майно на загальну суму 356 грн.

03 грудня 2017 року, приблизно о 18 годині 00 хвилин, ОСОБА_8 , маючи умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно з корисливих мотивів, прийшов до прилеглої території Вільнянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 Вільнянської районної ради Запорізької області, розташованої за адресою: Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Зої Космодем`янської №3-А, після чого прослідував до південної стіни будівлі, де застосовуючи м`язову силу рук за допомогою металевого колуна, котрий останній мав при собі, пошкодив вікно та проник до приміщення кабінету заступника директора навчальної установи, звідки почергово, таємно, повторно з корисливих мотивів викрав майно на загальну суму 2049,33 грн.

Зі змісту апеляційної скарги випливає, що обвинувачений вважає, що вироком суду першої інстанції йому призначено занадто суворе покарання. Просить врахувати обставини, які пом`якшують покарання, а саме: він є батьком двох неповнолітніх дітей 2015 та 2008 року народження, він є єдиним годувальником сім`ї, проживає з цивільною дружиною, яка являється домогосподаркою. Судом не враховано його щире розкаяння, по даному кримінальному провадженню відсутні обставини, які обтяжують покарання. Враховуючи викладені обставини, апелянт просить максимально зменшити йому строк покарання або скасувати вирок суду першої інстанції.

Заслухавши взасіданні апеляційноїінстанції доповідьсудді просутність судовогорішення тааргументи скарги;в судовихдебатах:захисника обвинуваченого,який підтримавапеляційну скаргусвого підзахисного;прокурора,яка вважалавирок законнимта обґрунтованим,а апеляційнускаргу обвинуваченоготакою,що непідлягає задоволенню;перевіривши матеріалипровадження таобговоривши доводискарги,колегія суддів,вважає,що апеляційнаскарга обвинуваченогоОСОБА_8 задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Висновки судущодо доведеностівини ОСОБА_8 у скоєнні кримінальних правопорушень, зазначених у вироку, засновані на доказах досліджених у судовому засіданні, і є обґрунтованими.

З матеріалівкримінального провадженнявипливає,що обвинувачений ОСОБА_8 у судовому засіданні повністю визнав себе винними, однак відмовився від допиту в порядку ст.63 Конституції України, в зв`язку з чим, на підставі ч.3 ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів відносно фактичних обставин справи, оскільки вони учасниками судового розгляду не оспорювалися. При цьому суд з`ясував, чи правильно розумує обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз`яснив, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд давправильну оцінкудослідженим доказам,належним чиноммотивував увироку своївисновки таправильно кваліфікувавдії ОСОБА_8 за фактом скоєння злочинів 03.12.2017 та 06.12.2017 за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднане з проникненням до іншого приміщення, за фактом вчинення злочину 24.11.2017 за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у сховище.

Доведеність вини й кваліфікація дій обвинуваченого ніким з учасників провадження не оспорюється.

Відповідно до ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

На переконання колегії суддів вирок суду відповідає вказаним вимогам.

За обставин,встановлених судомпершої інстанції,дії ОСОБА_8 за ч.3 ст.185 КК України, кваліфіковані правильно.

Відповідно до ст.ст. 50, 65 КК України особі, що вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів з урахуванням ступеня тяжкості скоєного злочину, особи винного та обставин, які пом`якшують покарання та відсутність таких, які його обтяжують.

Вирішуючи питанняпро видта мірупокарання обвинуваченому ОСОБА_8 за кожне кримінальне правопорушення окремо, суд, у відповідності до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, призначив його, враховуючи тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, відомості про особу обвинуваченого, наявність обставини, які пом`якшують і відсутність обставин, які обтяжують покарання.

Злочини, які інкримінувалися обвинуваченому ОСОБА_8 , відповідно до ст.12 КК України відносяться до злочинів тяжких злочинів.

При вивченніособи обвинуваченогосудом першоїінстанції встановлено,що ОСОБА_8 раніше судимий за корисливі злочини, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, неодружений. Скоїв даний злочин, знаходячись на випробовуванні за вироком Вільнянського районного суду Запорізької області від 08.02.2017, за яким його засуджено за ч.ч.2,3 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням строком на 3 роки.

ОСОБА_8 повністю визнавав свою вину, щиро розкаявся у вчиненні кримінальних правопорушень, сприяв розкриттю злочину, тому суд вказані обставини зарахував як ті, що відповідно до ст.66 КК України, пом`якшують покарання обвинуваченого.

Зваживши зазначені обставини, суд дійшов правильного висновку про необхідність призначення покарання у виді позбавлення волі у межах санкції ч.3 ст.185 КК України, за якою кваліфіковані дії обвинуваченого, у вигляді позбавлення волі із застосуванням ст.71 КК України.

Призначене судом першої інстанції покарання, з яким згодна колегія суддів, відповідає принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого (підсудного), випливає з дотримання судом принципів «справедливого судового розгляду», встановлених ст.6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року.

Доводи обвинуваченогощодо врахуваннявизнання вини,щирого каяття,як підставудля пом`якшенняпокарання,необґрунтовані,оскільки цяобставина булаврахована судомпри призначенніпокарання,як обставина,що йогопом`якшує,і повторновраховуватися неможе.Той факт,що ОСОБА_8 є батьком двох неповнолітніх дітей, не може бути підставою для максимального зменшення строку покарання, оскільки ця обставина істотно не знижує ступінь тяжкості вчинених злочинів.

Порушень вимог кримінального процесуального закону, які могли бути підставою для скасування судового рішення, колегія суддів не встановила.

З огляду на зазначене та керуючись ст. ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 , залишити без задоволення.

Вирок Вільнянського районного суду Запорізької області від 30 березня 2018 року, стосовно ОСОБА_8 , залишити без змін.

Ухвала Апеляційного суду Запорізької області набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з моменту її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з моменту вручення йому копії ухвали.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4