Рішення

від 06.09.2018 по справі 823/2288/18

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2018 року справа № 823/2288/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

секретар судового засідання - Попельнуха Ю.І.,

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1,

відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного сільськогосподарського підприємства «Нива» до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Приватне сільськогосподарське підприємство «Нива» (далі - ПСП «Нива» , позивач) подало позов до Головного управління ДФС у Черкаській області (далі - Головне управління, відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 21.05.2018 № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що посадовими особами відповідача проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання податкового законодавства в частині нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору, за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 та єдиного соціального внеску за період з 01.01.2011 по 31.12.2017.

За результатами вказаної перевірки відповідач дійшов висновку, що ПСП «Нива» , як податковий агент, не включив до оподаткованого доходу директора (засновника) позивача - ОСОБА_3, доходи у вигляді грошових коштів, перерахованих з розрахункового рахунку позивача в рахунок погашення зобов'язань ОСОБА_3, що виникли в зв'язку з укладенням нею кредитних договорів з банківською установою ПАТ «КРЕДІ ОСОБА_4» та ТОВ «ПОРШЕ МОБІЛІТІ» .

Позивач зазначає, що вказані висновки відповідача є такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки зроблені відповідачем без врахування всіх наявних на час перевірки документів позивача.

Крім того, позивач зазначає, що з даних касової книги позивача та прибуткових касових ордерів вбачається часткове повернення ОСОБА_3 отриманої від ПСП «Нива» позики, що прямо вказує на існування між позивачем та ОСОБА_3 правовідносин саме з надання позики, а не виплати доходу.

Також, через необізнаність головного бухгалтера в обставинах здійснення вказаних вище операцій, бухгалтерією позивача було допущено помилку при відображенні вказаних позик в податковому розрахунку з ознакою доходу « 153» .

Позивач наголошує, що поніс покарання через неналежне відображення інформації про надання фізичним особам повторної фінансової допомоги і як доказ того є податкове повідомлення-рішення від 21.05.2018 № НОМЕР_3.

В письмовому відзиві на адміністративний позов відповідач просив в його задоволенні відмовити повністю зазначивши при цьому, що підставною для винесення оскаржуваних повідомлень-рішень стали висновки акту документальної планової виїзної перевірки ПСП «Нива» з питань дотримання податкового законодавства в частині нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 та єдиного соціального внеску за період з 01.01.2011 по 31.12.2017.

Під час перевірки, зокрема, виявлено порушення податкового законодавства, а саме: п.п.164.2.17«е» п.164.2 ст.164; п.164.5 ст.164; п.п.168.1.1 та 168.1.4 п.168.1 ст.168; п.176.2 «а» ст.176 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податкового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб в сумі 58403,33 грн., в тому числі за 2016 рік в сумі 33582,24 грн. та за 2017 рік в сумі 24821,09 грн., оскільки позивачем, як податковим агентом, не включались до складу оподатковуваного місячного доходу директора (засновника) підприємства ОСОБА_3, реєстраційний облікової картки платника податків НОМЕР_4, доходи у не грошовій формі, а саме: вартість запчастин та послуг по обслуговуванню транспортного засобу Аudi Q7, державний номер НОМЕР_5 власником якого, згідно власником свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, є ОСОБА_3, яка є директором ТОВ «Нива» та власником авто одночасно.

Також, під час проведення перевірки було встановлено порушення позивачем абз.2 ст.57.1, п.п.164.2.20 п.164.2 ст.164; п.164.5 ст.164; п.п.168.1.1 та п.п.168.1.2 п.168.1 ст.168; п.176.2 «а» ст.176 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податкового зобов'язання податку на доходи фізичних осіб в сумі 258457,95 грн., в тому числі в сумі 53490,21 грн. за 2015 в сумі 13122,74 грн. за 2016 рік та в сумі 191845,00 грн. за 2017 рік.

Як встановлено відповідачем, в ході перевірки позивачем, як податковим агентом не включено до оподатковуваного доходу директора (засновника) ПСП «Нива» ОСОБА_3 доходи у вигляді перерахованих з розрахункового рахунку ПСП «Нива» коштів в погашення зобов'язань ОСОБА_3, що виникли в зв'язку з укладанням кредитних договорів останньою з банківською установою ПАТ «КРЕДІ ОСОБА_4» та ТОВ «ПОРШЕ МОБІЛІТІ» .

Кошти, які перераховані ПСП «Нива» в рахунок погашення кредитних зобов'язань ОСОБА_3 перед ПАТ «КРЕДІ ОСОБА_4» та ТОВ «ПОРШЕ МОБІЛІТІ» , є іншим оподатковуваним доходом відповідно до п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст.164 розділу IV Податкового кодексу України.

Що стосується оскарження податкового повідомлення-рішення № 00682341304, відповідач звертає увагу суду, що в позовній заяві жодним чином не аргументовано його протиправність, що в свою чергу є порушення вимог п. 4 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: в позовній заяві відсутній зміст і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, відсутні докази та фактичні обставини справи на підставі яких позивач просить скасувати вищевказане податкове повідомленні оскільки відсутнє обґрунтування в чому саме полягає неправомірність оскаржуваного рішення та яку норму відповідач порушив.

Акт перевірки - це носій доказової бази з приводу виявлених перевіркою порушень податкового законодавства, який містить виклад фактичних обставин, їх аналіз та оцінку на предмет відповідності вимогам податкового законодавства.

З огляду на мотивувальну частину позовної заяви та відсутність доводів на спростування викладеного в акті перевірки порушення по військовому збору, то відповідно Головне управління вважає обставини з'ясованими та встановленими, а тому такими, що не потребують доведення.

Враховуючи вищевикладене, відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими, та таким в задоволенні, яких слід відмовити.

18 червня 2018 року ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 17.07.2018.

Усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 17.07.2018, занесеною до протоколу судового засідання, оголошено перерву у підготовчому засіданні до 24.07.2018.

19 липня 2018 року представник позивача подав супровідним листом додаткові докази по справі.

Усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 24.07.2018, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 07.08.2018.

07 серпня 2018 року представник відповідача подав до суду супровідним листом додаткові докази по справі.

Усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 07.08.2018, занесеною до протоколу судового засідання, оголошено перерву у судовому засіданні до 03.09.2018.

03 вересня 2018 року представник відповідача надав до суду клопотання про перенесення розгляду справи на іншу дату.

Усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 03.09.2018, занесеною до протоколу судового засідання, відкладено розгляд справи до 06.09.2018.

У судовому засіданні 06 вересня 2018 року представник позивача просив адміністративний позов задовольнити повністю, а представник відповідача - відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Суд встановив, що 07.05.2018 посадовими особами відповідача проведена документальна планова виїзна перевірка приватного сільськогосподарського підприємства «Нива» з питань дотримання податкового законодавства в частині нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору за період 01.01.2015 по 31.12.2017 та єдиного соціального внеску за період з 01.01.2011 по 31.12.2017, відповідно до переліку питань, затверджених планом перевірки ПСП «Нива» наведеного у додатку №1 до першого примірника акту, що залишається в приміщенні Головного управлінні ДФС у Черкаській області.

Перевіркою встановлено порушення:

- п.51.1 ст.51 та п.176.2. «б» ст.176 Податкового кодексу України, що призвело до подання податкової звітності з помилками за 2015, 2016 та 2017 роки;

- абз.2 п.57.1 ст.57, п.п. 164.2.17«е» та п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст.164; п. 164.5 ст.164; пп. 168.1.1, 168.1.2 та п.п. 168.1.4 п. 168.1 ст.168; п.176.2 «а» ст.176 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб в сумі 316861,28 грн., в тому числі в 53490,21 грн. за 2015 рік, в сумі 46704,98 грн. за 2016 рік та в сумі 216666,09 грн. за 2017 рік;

-п.п. 1.2, п.п. 1.3, п.п. 1.4 та п.п. 1.6 п.16-1 підрозд. 10 розд. XX Податкового кодексу України, що привело до заниження податкового зобов'язання по військовому збору на загальну суму 23836,86 грн., в тому числі за 2015 рік в сумі 3544,85 грн., за 2016 рік в сумі 3191,54 грн. та за 2017 рік в сумі 14805,47 грн.

За результатами перевірки 07.05.2018 відповідачем складено акт № 274/23-00-13 0214/03793478 (далі - акт перевірки) про результати документальної планової виїзної перевірки ПСП «Нива» з дотриманням податкового законодавства в частині нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 та єдиного соціального внеску за період з 01.01.2011 по 31.12.2017.

На підставі акту перевірки та у відповідності до пп.54.3.5 п.54.3 ст. 54 та п.127.1 ст.127 Податкового кодексу України відповідачем 21 травня 2018 прийняті податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1, якими позивачеві визначено суму грошового зобов'язання військового збору у розмірі 39602,35 грн (за податковим зобов'язанням - 19330,68 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 14498,01 грн, сума пені відповідно до пп.129.1.1 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України - 5233,66 грн.) та № НОМЕР_2, яким позивачеві визначено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 571306,08 грн (за податковим зобов'язанням - 282692,89 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 212019,67 грн, сума пені відповідно до пп.129.1.1 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України - 76593,52 грн).

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (надалі за текстом - ПК України).

Відповідно до пп.14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПК України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу)

Підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Підпунктом 14.1.180 п. 14.1 ст.14 ПК України, визначено, що податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Відповідно до пп.14.1.213 п.14.1 ст.14 резиденти - це юридичні особи та їх відокремлені особи, які утворені та провадять свою діяльність відповідно до законодавства України з місцезнаходженням як на її території, так і за її межами.

Податковий агент зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом (абз.2 п.57.1 ст.57 ПК України).

Згідно з пп. 163.1.1, 163.1.2 п.163.1 ст. 163 об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Підпунктами 164.1. ст. 164 ПК України визначено, зокрема, що базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

Відповідно до частини «е» пп.164.2.17 п. 164.2 ст. 164 до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у підпункті 165.1.53 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.

Пунктом 167.1 ст. 167 ПК України ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Відповідно до п.164.5 ст.164 ПК України під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з цим Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою:

К = 100 : (100 - Сп),

де К - коефіцієнт;

Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

Підпунктами 168.1.1, 168.1.4 п. 168.1 ст.168 ПК України визначено оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку податковим агентом.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Згідно 171.2 ст.171 ПК України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є, зокрема, податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні;

Згідно частини «а» п.176.2 ст.176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Як свідчать матеріали справи, 25.12.2016 між ОСОБА_3 (орендодавець) та ПСП «Нива» в особі директора ОСОБА_3 (орендар) підписаний договір оренди транспортного засобу, відповідно до якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, орендодавець зобов'язується передати за плату орендареві у строкове користування, автомобіль марки AUDI Q7 , 2016 року випуску, шасі (кузов) WAUZZZ4M6HD028191 реєстраційний номер НОМЕР_6, зареєстрований 22.12.2016 територіальним сервісним центром МВС 7145, який належить орендодавцеві на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії СХО №938562.

Відповідно до ч.4 ст. 203 Цивільного кодексу України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Згідно ч.2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Частиною 1 статтею 220 Цивільного кодексу України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Відповідно до статті 799 Цивільного кодексу України договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі.

Договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Враховуючи той факт, що договір оренди транспортного засобу між позивачем та фізичною особою ОСОБА_3 оформлений без нотаріального посвідчення, такий договір, на переконання суду, вважається неукладеним у розумінні статті 640 Цивільного кодексу України та недійсним в розумінні статті 215 Цивільного кодексу України.

Окрім цього, в ході проведення перевірки та на підставі наданих для перевірки первинних документів, встановлено, що ТОВ «Ауді - центр Київ» , код за ЄДРПОУ 33443216, виконувалися роботи/надавались послуги ПСП «Нива» по обслуговуванню транспортного засобу Audi державний номер НОМЕР_5 (копії актів виконаних робіт додаються).

Також позивачем проводилось списання палива на транспортний засіб Audi Q7, підтверджується завіреною належним чином бухгалтерською довідкою «Про використання беї на автомобіль Audi Q7 ОСОБА_3О.» , складеною (наданою) в ході перевірки головним бухга ПСП «Нива» ОСОБА_5 (копія додається).

Таким чином, витрати, понесенні ПСП «Нива» в зв'язку з обслуговуванням транспортного засобу, власником якого є фізична особа - платник податків ОСОБА_3, є доходами останньої у вигляді додаткового блага, що підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.

Окрім того, як встановлено судом, в ході перевірки позивачем, як податковим агентом не включено до оподатковуваного доходу директора (засновника) ПСП «Нива» ОСОБА_3 доходи у вигляді перерахованих з розрахункового рахунку ПСП «Нива» коштів в погашення зобов'язань ОСОБА_3, що виникли в зв'язку з укладанням кредитних договорів останньою з банківською установою ПАТ «КРЕДІ ОСОБА_4» та ТОВ «ПОРШЕ МОБІЛІ» . Факт перерахування коштів підтверджується завіреними належним чином платіжних доручень та карткою рахунку 631 по контрагенту ТОВ «ПОРШЕ МОБІЛІ» . Згідно наданих в ході перевірки письмових пояснень головного бухгалтера ПСП ОСОБА_5 (яка працює на підприємстві з 31.03.2000) від 25.04.2018 року та 26.04.2018 року, позивачем договори поруки з ПАТ «КРЕДІ ОСОБА_4» та ТОВ «ПОРШЕ МОБІЛІ» та з ОСОБА_3 про надання (повернення) зазначених коштів не укладались.

Згідно даних бухгалтерського обліку ПСП «Нива» станом на 31.12.2017 року дебіторська заборгованість по розрахункам з ОСОБА_3, в розмірі що відповідає сумі сплачених за останню платежів за кредитними договорами, відсутня, що підтверджується завіреними належним копіями карток по контрагенту «ОСОБА_3 О.» .

Згідно даних бухгалтерського обліку ПСП «Нива» , витрати, понесені позивачем по погашенню зобов'язань ОСОБА_3 перед ПАТ «КРЕДІ ОСОБА_4» та ТОВ «ПОРШЕ МОБІЛІТІ» віднесені на рахунок 951 «Відсотки за кредит» , що підтверджується картками рахунку 631 по контрагенту ТОВ «ПОРШЕ МОБІЛІТІ» , контрагенту ПАТ «КРЕДІ ОСОБА_4» та оборотно-сальдовими відомостями за відповідні періоди.

Позивач стверджує, що під час проведення перевірки відповідач не взяв до уваги наявні договори позики від 10.06.2011 та 28.12.2016, відповідно до яких ПСП «Нива» надало громадянину ОСОБА_3 поворотну фінансову допомогу в розмірі 800000 грн та 2000000 грн відповідно, яка згідно пп. 165.1.31 п. 165.1. ст. 165 ПК України не включається до складу загального місячного оподатковуваного доходу платника податку.

Дійсно, в матеріалах справи наявні копії договорів позики від 10.06.2011 та 28.12.2016, підписаних між позивачем та ОСОБА_3 (директором ПСП «Нива» ), предметом яких є надання у власність останньої грошей у сумах 800000 грн та 2000000 грн відповідно для купівлі автомобілів. До матеріалів справи позивач також додав копії прибуткових касових ордерів про часткове повернення вказаних сум (загальна сума повернення складає 35500 грн).

Разом з тим, під час проведення перевірки головний бухгалтер ПСП «Нива» надала ревізорам письмові пояснення в яких зазначила, що договори позики між позивачем та ОСОБА_3 не укладалися, договори поруки з ПСП «Нива» щодо забезпечення погашення заборгованості за кредитним договором також не укладався.

В той же час позивач до матеріалів справи додав пояснювальну записку того ж таки головного бухгалтера позивача, адресовану директору ПСП «Нива» , у якій бухгалтер вже зазначає, що на момент проведення перевірки у неї дійсно не було інформації про наявність вищевказаних договорів, оскільки облік договорів вела касир, а про наявність цих договорів головний бухгалтер дізналася вже після проведення перевірки.

Суд звертає увагу, що в матеріалах справи наявні копії оборотно-сальдових відомостей по рахунку 361, сформованих до початку проведення перевірки та наданих під час її проведення, у яких відображено отримання ПСП «Нива» від ОСОБА_3 коштів як повернення позики.

Таким чином, у суду наявний обґрунтований сумнів щодо наявності договорів позики станом на час проведення перевірки, і крім того, своєчасне і вірне здійснення бухгалтерського обліку здійснюється саме бухгалтером.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно пункту 44.6 вказаної статті у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Наведені обставини та положення ПК України свідчать про відсутність договорів позики на час проведення перевірки ПСП «Нива» .

Крім того, у позовній заяві позивач не обґрунтував, а суд за результатами розгляду справи не встановив протиправності податкового повідомлення-рішення № 00682341304 від 21.05.2018.

А відтак, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті Головним управлінням на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, в задоволенні яких слід відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.

Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на те, що позовні вимоги ПСП «Нива» не підлягають задоволенню, то підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 - 246, 255, 295, підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Учасники справи:

1) позивач - приватне сільськогосподарське підприємство «Нива» (19926, Черкаська область, Чорнобаївський район, с. Лукашівка, вул. Мироненка, 24, ідентифікаційний код 03793478);

2) відповідач - Головне управління ДФС у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, ідентифікаційний код 39392109).

Рішення складене у повному обсязі та підписане 24.09.2018.

Суддя В.О. Гаврилюк