Постанова

від 17.09.2018 по справі 826/1038/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/1038/15 Головуючий у 1 інстанції: Катющенко В.П.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Суддів За участю секретаряВівдиченко Т.Р. Беспалова О.О. Сорочка Є.О. Борейка Д.Е. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рамбурс-Трайгон" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рамбурс-Трайгон" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м.Києві, Управління Державної казначейської служби України в Шевченківському районі м.Києва про стягнення пені,

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Рамбурс-Трайгон" звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві, Управління Державної казначейської служби України в Шевченківському районі м.Києва, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив суд стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ "Рамбурс-Трайгон" пеню по бюджетній заборгованості в розмірі 6198195,89 грн за період з 20.01.2012 р. по 25.01.2015 р.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погодившись з рішенням суду, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Рамбурс-Трайгон" звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт посилається на те, що в межах спірних правовідносин достовірність декларування Товариством заявленої до відшкодування до бюджету сум податку на додану вартість за липень та вересень 2014 року підтверджена довідкою податкового органу тра рішенням суду у справі № 810/4997/15, у зв'язку із чим та у відповідності до пункту 200.12 ст. 200 Податкового кодексу України, відповідач повинен був протягом п'яти робочих днів після закінчення перевірки подати органові державної казначейської служби відповідні висновки. Саме із-за порушення ДПІ в Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві імперативних норм податкового законодавства України виникло тривале правопорушення щодо прострочення відшкодування з бюджету суми податку на додану вартість ТОВ "Рамбурс-Трайгон". На переконання позивача, саме внаслідок протиправної бездіяльності ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві у нього виникло право на нарахування та отримання пені, передбаченої пунком 200.23 статті 200 Податкового кодексу України.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи, що особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд справи за відсутності сторін.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ "Рамбурс-Трайгон" у період з листопада 2009 року по лютий 2010 року на адресу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва у порядку, встановленому пунктом 7.7.4 Закону України "Про податок на додану вартість", подало податкові декларації з податку на додану вартість та заяви про повернення сум бюджетного відшкодування, відображені у таких деклараціях.

ДПІ в Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві було проведено позапланові виїзні перевірки щодо достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Так, 16.04.2010 р. ДПІ у Шевченківському районі було складено довідку № 217/07-20/35947583 "Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ "Рамбурс-Трайгон" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за листопад 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.09.2009 р. по 30.10.2009 р., за грудень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.10.2009 р. по 30.11.2009 р., за січень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.11.2009 р. по 31.12.2009 р.

21.05.2010 р. ДПІ у Шевченківському районі було складено довідку № 259/07-20/35947583 "Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ "Рамбурс-Трайгон" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за лютий 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.12.2009 по 31.01.2010 р.

Як зазначає позивач, у встановлені чинним законодавством строки контролюючим органом не було виконано обо'язку щодо подання до органу Державного казначейства України висновку з зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, а тому вважає, що має право на стягнення пені за період з 20.01.2012 р. по 25.01.2015 р.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої, третьої підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

Згідно з підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду.

Підпунктом 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Рамбурс-Трайгон" у період з листопада 2009 року по лютий 2010 року було подано до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва декларації з податку на додану вартість та заяви про повернення сум бюджетного відшкодування на загальну суму 21848193,00 грн, а саме: за листопад 2009 року - 11290000,00 грн, за грудень 2009 року - 8168006,00 грн, за січень 2010 року - 1352357,00 грн, за лютий 2010 року - 1037830,00 грн.

Згідно пп. 7.7.5. пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу ( п.п. 7.7.6. пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість").

В силу п.п 7.7.7. пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Як зазначалося, 16.04.2010 р. ДПІ у Шевченківському районі складено довідку № 217/07-20/35947583 "Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ "Рамбурс-Трайгон" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за листопад 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.09.2009 р. по 30.10.2009 р., за грудень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.10.2009 р. по 30.11.2009 р., за січень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.11.2009 р. по 31.12.2009 р." (том 1 а.с. 11-27).

У розділі 4 Довідки контролюючий орган зазначив, що висновки щодо достовірності заявлених ТОВ "Рамбурс-Трайгон" до відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за листопад 2009 року в розмірі 11290000,00 грн; за грудень 2009 року в розмірі 8168006,00 грн, за січень 2010 року в розмірі 1352357,00 грн будуть здійснені після проведених заходів, передбачених п. 4.2, 4.3, 4.4, 4.5 Наказу ДПА України від 18.08.2005 р. № 350 "Про затвердження методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ".

Згідно розділу 4 довідки ДПІ у Шевченківському районі від 21.05.2010 р. № 259/07-20/35947583 "Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ "Рамбурс-Трайгон" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за лютий 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.12.2009 по 31.01.2010" (том 1 а.с. 124-136) висновки щодо достовірності заявлених ТОВ "Рамбурс-Трайгон" до відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за лютий 2010 року в розмірі 1037830,00 грн будуть здійснені після проведених заходів, передбачених п. 4.2, 4.3, 4.4, 4.5 Наказу ДПА України від 18.08.2005 р. № 350 "Про затвердження методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ".

Отже, на підставі зазначених довідок, відповідач фактично відмовив Товариству у перерахунку бюджетного відшкодування, посилаючись на необхідність проведення перевірок контрагентів позивача, відповідно до Наказу ДПА України від 18.08.2005 р. № 350 "Про затвердження методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ".

Так, відповідно до п. 4.2 Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість", затверджених наказом Державної податкової адміністрації від 18.08.2005 № 350 (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), до початку перевірки за даними Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів (далі - Системи співставлення) з'ясовується відповідність задекларованого податкового кредиту платника ПДВ та податкових зобов'язань постачальників.

Запити на проведення перевірок з питань правових відносин постачальників, які відповідають визначеним у цьому пункті критеріям, направляються підрозділами податкового контролю юридичних осіб (оподаткування фізичних осіб) не пізніше наступного робочого дня від дня початку перевірки .

Відповідно до п. 4.3 Методичних рекомендацій, орган державної податкової служби, до якого надійшов запит про надання загальних відомостей про постачальника платника ПДВ, яким заявлено бюджетне відшкодування, зобов'язаний протягом 3 робочих днів від дня його надходження силами підрозділів реєстрації та обліку платників податків, адміністрування ПДВ, обліку та звітності, податкового контролю юридичних осіб та податкової міліції підготувати та направити засобами електронного зв'язку до відповідного органу державної податкової служби вичерпну інформаційну довідку про даного суб'єкта господарювання.

Таким чином, з наведеного слідує, що перевірка контрагентів позивача за вказаними Методичними рекомендаціями передує проведенню документальної перевірки платника для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування згідно пп.. 7.7.5. пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Разом з тим, з довідок відповідача вбачається, що податкова інспекція за результатами перевірки правильності заявлених до відшкодування сум податку фактично не заперечила товарності й реальності господарських операцій із придбання товарів і сплати податку на додану вартість, не висловила застережень щодо дійсності податкових накладних та інших первинних документів, наданих Товариством на підтвердження факту сплати податку і достовірність цих операцій, але в порушення вимог чинного законодавства не склала та не подала Управлінню Державної казначейської служби України в Шевченківському районі м.Києва висновок щодо відшкодування сум з ПДВ, що призвело до порушення прав позивача.

Так, контролюючий орган, у межах правил підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР, може (має право) провести перевірку достовірності нарахування бюджетного відшкодування за умови наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням податкового законодавства, якщо ці порушення були допущені саме платником податку при поданні податкової звітності і заяви про бюджетне відшкодування. Така перевірка, зокрема, не виключає можливості перевірки товарності та реальності господарських операцій із контрагентами платника податку.

Водночас, ці норми права не встановлюють залежність виплати бюджетного відшкодування від сплати податку на додану вартість контрагентами платника податку і не дають права контролюючому органу не подавати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетного відшкодування, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню, з підстави незавершення перевірки контрагентів платника податків, які були постачальниками/продавцями товарів/послуг, на вартість яких нарахований і сплачений податок, що підлягає відшкодуванню.

З матеріалів справи вбачається, що позивач оскаржив бездіяльність контролюючого органу та постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.09.2015 р. у справі № 2а-15313/10/2670, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2016 р., позов ТОВ "Рамбурс-Трайгон" задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві щодо повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "Рамбурс-Трайгон" бюджетного відшкодування у розмірі 21848193,00 грн. (двадцять один мільйон вісімсот сорок вісім тисяч сто дев'яносто три гривні 00 копійок); зобов'язано Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві подати до управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі міста Києва висновок із зазначенням суми у розмірі 21848193,00 грн. (двадцять один мільйон вісімсот сорок вісім тисяч сто дев'яносто три гривні 00 копійок), що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рамбурс-Трайгон".

Зазначеним судовим рішенням, також, встановлено, що у матеріалах справи у повному об'ємі наявні первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами.

Таким чином, судовим рішенням у справі № 2а-15313/10/2670 встановлено правомірність формування позивачем заявлених сум до бюджетного відшкодування.

Однак, на підставі вказаного рішення лише 30.11.2016 р. управлінням Державного казначейства у Шевченківському районі м. Києва було здійснено бюджетне відшкодування 20230546,00 грн на рахунок позивача.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ "Рамбурс-Трайгон" пені по бюджетній заборгованості в розмірі 6198195,89 грн за період з 20.01.2012 р. по 25.01.2015 р. виходив з того, що суми податку на додану вартість, заявлені позивачем до бюджетного відшкодування за листопад-грудень 2009 року та січень-лютий 2010 року не можуть вважатись заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість, позаяк правомірність їх формування підтверджена судовим рішенням, а не довідкою контролюючого органу. Колегія суддів не погоджується із таким висновком та зазначає наступне.

Підпунктом 7.7.8. пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що у разі, коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або податковий орган розпочинає процедуру адміністративного оскарження, податковий орган не пізніше наступного робочого дня за днем отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення справи зобов'язаний повідомити про це орган державного казначейства. Орган державного казначейства призупиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до прийняття остаточного рішення з адміністративного або судового оскарження.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Натомість, як вірно зауважує апелянт, Товариство з обмеженою відповідальністю Рамбурс-Трайгон не оскаржувало в судовому порядку рішення контролюючого органу, які він має право прийняти, відповідно до п.п 7.7.7. пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", та, у тому числі, висновки довідок № 217/07-20/35947583 від 16.04.2010 р. та №259/07-20/35947583 від 21.05.2010 р. Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві.

А тому, посилання суду першої інстанції на абзац 2 п.7.7.8 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість та на абзац 2 пункту 200.15 статті 200 Податкового Кодексу України є помилковим, оскільки вони регламентують порядок здійснення бюджетного відшкодування лише тоді, коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження.

У даній справі, ані адміністративного, ані судового оскарження позивач не ініціював, адже відсутні відповідні рішення компетентного органу та, згідно інформації, що міститься у вищевказаних довідках, податковим органом не встановлено факти допущення порушень платником податків.

Всупереч положенням Закону України Про додану вартість , чинного на час виникнення спірних правовідносин та Податкового кодексу України, який набрав чинності на час виникнення у позивача права на отримання бюджетного відшкодування, відповідачем не було надано висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету органу державного казначейства.

Нормами податкового законодавства не передбачено право відповідача з будь-яких причин утримуватися від виконання вище зазначених дій, оскільки під час проведення перевірки позивача не встановлено порушень позивачем податкового законодавства.

Як зазначалося, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.09.2015 р. у справі № 2а-15313/10/2670 визнано протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві щодо повернення Товариству з обмеженою відповідальністю Рамбурс-Трайгон бюджетного відшкодування та встановлено порушення контролюючим органом обов'язку щодо подання висновку з зазначенням сум, що підлягають бюджетному відшкодуванню у п'ятиденний термін після закінчення перевірки.

Відповідно до пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України, суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

До матеріалів справи позивачем надано розрахунок пені за прострочення бюджетного відшкодування з 20.01.2012 року по 21.01.2915 р. (за 1095 днів) у загальному розмірі 6 198 195,89 грн.

Колегія суддів бере до уваги правову позицію висловлену Верховним Судом України викладену в постанові від 03 червня 2014 року № 21-131а14, У разі виконання платником податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування, передбачених пунктами 200.7 та 200.8 статті 200 ПК України вимог, та підтвердження достовірності нарахування такого відшкодування органом державної податкової служби за результатами проведення камеральної чи документальної позапланової виїзної перевірки, цей орган зобов'язаний у п 'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. Протягом п'яти операційних днів після отримання зазначеного висновку орган Державного казначейства України повинен видати платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку. На суми податку, не відшкодовані протягом визначених статтею 200 ПК строків, які вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування ПДВ, нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Неподання органом державної податкової служби після закінчення перевірки до органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та непогашений у зв'язку з ним заборгованості бюджету з ПДВ, не позбавляє платника податку права пред'явити вимоги про стягнення зазначеної пені .

Таким чином, у результаті невчинення компетентними органами належних дій невідшкодовані суми перетворюються на бюджетну заборгованість, на яку нараховується пеня.

Також, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 24 квітня 2018 року у справі №810/2512/17 вказано, що в межах спірних правовідносин достовірність декларування Товариством заявленої до відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість за період липень та вересень 2014 р. підтверджена довідкою податкового органу та рішенням суду у справі №810/4997/15, у зв'язку з чим, та у відповідності до пункту 200.12. статті 200 Податкового кодексу України, відповідач повинен був протягом п'яти робочих днів після закінчення перевірки подати органові державної казначейської служби відповідні висновки. Невідшкодування Товариству сум податку на додану вартість, заявлених у липні та вересні 2014 року, є заборгованістю бюджету перед платником податків, з огляду на що Верховний Суд погоджується з висновками судів про наявність підстав для нарахування та стягнення на користь Товариства пені на рівні 120 відсотків облікової ставки національного банку України за період з 1 січня 2017 року по 31 липня 2017 року в сумі 903 153,18 грн (згідно розрахунку) .

Згідно з правовою позицією, висловленою в рішенні Європейського Суду з прав людини від 20.10.2011 р., у справі Рисовський проти України , принцип належного урядування , зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про обгрунтованість позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ "Рамбурс-Трайгон" пені по бюджетній заборгованості в розмірі 6198195,89 грн за період з 20.01.2012 р. по 25.01.2015 р. та наявність правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, податковий орган діяв всупереч вимогам частини 2 статті 2 КАС України.

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Рамбурс-Трайгон", а тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи викладені в апеляційній скарзі спростовують висновки суду першої інстанції та знайшли своє належне підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рамбурс-Трайгон" задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2018 року скасувати та прийняти нове рішення.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Рамбурс-Трайгон" задовольнити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рамбурс-Трайгон" (код ЄДРПОУ 35947583) пеню по бюджетній заборгованості в розмірі 6 198 195 (шість мільйонів сто дев'яносто вісім тисяч сто дев'яносто п'ять) грн. 89 коп. за період з 20.01.2012 р. по 25.01.2015 р.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м.Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рамбурс-Трайгон" судові витрати у сумі 17 776,86 грн.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Судді Вівдиченко Т.Р. Беспалов О.О. Сорочко Є.О. Повний текст постанови виготовлено 24.09.2018 року