Постанова

від 25.09.2018 по справі 816/2039/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2018 р. м. ХарківСправа № 816/2039/18 Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Сіренко О.І.

суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П.

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.07.2018, суддя Н.І. Слободянюк, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 13.07.18 по справі № 816/2039/18

за позовом Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до Малого підприємства "КРАСА І МОДА"

про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Малого підприємства "КРАСА І МОДА" про стягнення адміністративно-господарських санкцій у сумі 18354,17 грн та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у сумі 627,57 грн.

В обґрунтування заявленої вимоги позивач посилався на те, що відповідачем на виконання вимог статей 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" у 2017 році не забезпечено виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та не сплачено у добровільному порядку у встановлений законом строк адміністративно-господарські санкції у сумі 18354,17 грн, у зв'язку з чим позивачем нараховано пеню у сумі 627,57 грн.

У відзиві на позов відповідач зазначив, що згідно з вимогами діючого законодавства ним протягом 2017 року щомісячно подавалися звіти форми 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" до Горішньоплавнівської міської філії Полтавського обласного центру зайнятості, відповідно до яких пропонувалися вакансії для працевлаштування інвалідів на посади "швачка" (1 вакансія) та "розкрійник" (1 вакансія). Горішньоплавнівською міською філією Полтавського обласного центру зайнятості протягом 2017 року інваліди для працевлаштування не направлялися до Малого підприємства "КРАСА І МОДА". З огляду на те, що ним виконано всі обов'язки щодо працевлаштування інвалідів, визначені законодавством, підстави для застосування адміністративно-господарських санкцій та пені відсутні.

11 липня 2018 року рішенням Полтавського окружного адміністративного суду відмовлено у задоволенні адміністративного позову Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Малого підприємства "КРАСА І МОДА" про стягнення адміністративно-господарських санкцій у сумі 18354,17 грн та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у сумі 627,57 грн.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, зокрема, ч.3 ст. 18, ч. 3, 5 ст. 19 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні . Вважає, що якщо створене місце не введено в дію шляхом працевлаштування особи з інвалідністю, то підприємство, установа чи організація не звільняється від обов'язку щодо сплати адміністративно-господарських санкцій до Фонду на підставі ст. 20 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні .

В судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином.

Згідно частини 2 статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

На підставі частини 4 статті 229 цього ж Кодексу фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось у зв'язку із неявкою сторін.

Колегія суддів вислухавши суддю доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, Мале підприємство "КРАСА І МОДА" зареєстроване як юридична особа 24 червня 1992 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 22-24).

15 травня 2018 року Малим підприємством "КРАСА І МОДА" подано до Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2017 рік (форма № 10-ПІ) вх. №1205 від 23 травня 2018 року (а.с. 8). Відповідно до Звіту, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу (осіб) у 2017 році становила 12 осіб, з них: середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (осіб) - 0 осіб, а кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (осіб) - 1 особа.

Позивачем розраховано суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, виходячи із кількості незайнятих робочих місць, призначених для забезпечення працевлаштування інвалідів (1 особа), - 18354,17 грн (а.с. 9).

За прострочення відповідачем терміну оплати адміністративно-господарських санкцій на 57 днів (з 17 квітня 2018 року по 12 червня 2018 року) позивачем нараховано пеню у сумі 627,57 грн (а.с. 9).Згідно розрахунку станом на час подачі даного позову, вказана сума відповідачем не сплачена, тому позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем вжито усіх залежних від нього заходів щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, і на нього не може бути покладена відповідальність за не направлення уповноваженими органами інвалідів для працевлаштування.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції. З огляду на наступне.

Згідно з статтею 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" від 21 березня 1991 року № 875-XII (далі по тексту - Закон №875-XII) підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 19 Закону №875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

З огляду на вищезазначене, законодавством України передбачено гарантії соціального захисту інвалідів шляхом встановлення особливих вимог щодо організації робочого місця інваліда та покладення на підприємства обов'язку забезпечувати для інвалідів належні та безпечні умови праці з урахуванням медичних показань, але без встановлення для підприємств жодних обмежень щодо обов'язку працевлаштування інвалідів.

Відповідно до п. 2 "Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 70 від 31.01.2007 року інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Згідно ч. 3 ст. 18-1 Закону № 875-XII, державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендації МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком підбирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця. Такий обов'язок покладається на державну службу зайнятості.

Проте на підприємство покладається обов'язок створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів та інформувати про таку кількість створених робочих місць органи працевлаштування інвалідів.

Пунктом 4 ч.3 ст.50 Закону України "Про зайнятість населення" передбачено, що роботодавці зобов'язані своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про: попит на робочу силу (вакансії); заплановане масове вивільнення працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання за два місяці до вивільнення.

Таким чином, своєчасно та в повному обсязі надавши інформацію про попит на вакансії підприємство, фактично, вживає усіх передбачених законом заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих інвалідів установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до звітів протягом 2017 року Малим підприємством "КРАСА І МОДА" до Горішньоплавнівської міської філії Полтавського обласного центру зайнятості щомісячно (18.01.2017, 09.02.2017, 10.03.2017, 10.04.2017, 13.05.2017, 12.06.2017, 12.07.2017, 11.08.2017, 14.09.2017, 13.10.2017, 13.11.2017, 11.12.2017) подавалася звітність форми №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" із зазначенням двох вакансій для інвалідів за посадами "швачка" (1 вакансія) та "розкрійник" (1 вакансія). До Малого підприємства "КРАСА І МОДА" направлення інвалідам на працевлаштування не видавалось (а.с. 12, 15, 63, 73-108).

Отже, протягом 2017 року Горішньоплавнівська міська філія Полтавського обласного центру зайнятості була проінформована про наявність вакансії для інваліда у Малому підприємстві "КРАСА І МОДА" та осіб з інвалідністю на працевлаштування для працевлаштування на зазначених посадах не направляла.

Крім того, на підтвердження створення робочого місця для працевлаштування особи з інвалідністю відповідачем надані копії протоколу загальних зборів №2 від 29 грудня 2016 року та наказу директора МП "КРАСА І МОДА" №17-К від 29 грудня 2016 року (а.с. 25-27).

Зазначене вище свідчить про виконання відповідачем вимог щодо створення робочих місць відповідно до нормативів встановлених ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів" та належне інформування центру зайнятості про наявність вільних робочих місць на його підприємстві та потребу у направленні йому центром зайнятості інвалідів для працевлаштування.

Згідно з ч. 1 ст. 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 2 наведеної статті встановлено, зокрема, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для пропущення господарського правопорушення.

Статтею 238 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

З урахуванням зазначеного, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані за порушення правил, встановлених законодавством.

В ході судового розгляду встановлено, що відповідачем були виконані вимоги Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" № 875-XII від 21.03.1991 року щодо створення робочих місць для інвалідів та прийняття заходів для працевлаштування інвалідів. Доказів, які б свідчили про те, що товариство відмовляло у прийнятті на роботу інвалідам, які безпосередньо зверталися до Малого підприємства Краса і мода або які були направлені до відповідача для працевлаштування, позивачем не були представлені і у справі відсутні.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів про стягнення з Малого підприємства Краса і мода адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування осіб з інвалідністю, у сумі 18354,17 грн та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у сумі 627,57 грн, нормативно та документально необґрунтовані, а тому не підлягають задоволенню.

Наведені в апеляційній скарзі доводи з наведених вище підстав правильність висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Статтею 316 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши справу, дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Керуючись ст. 243, 250, 308, 310, 311 , 315, 316 , 321, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.07.2018 по справі № 816/2039/18 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

.

Головуючий суддя ОСОБА_2 Судді ОСОБА_3 ОСОБА_4 Повний текст постанови складено 25.09.2018.