Постанова

від 20.09.2018 по справі 753/14893/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

20 вересня 2018 року

м. Київ

справа № 753/14893/16-ц

провадження № 61-29690св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Пророка В. В., Фаловської І. М.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - садове товариство Південне ,

третя особа - публічне акціонерне товариство Київенерго ,

позивач за зустрічним позовом - садове товариство Південне ,

відповідач за зустрічним позовом - ОСОБА_4,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду м. Києва від 20 липня 2017 року у складі колегії суддів: Немировської О. В., Слюсар Т. А., Соколової В. В.,

ВСТАНОВИВ :

У серпні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до садового товариства Південне (далі - CТ Південне ), третя особа - публічне акціонерне товариство Київенерго , про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування збитків та моральної (немайнової) шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_4 є власником будинку АДРЕСА_1 що знаходиться на території

CТ Південне , від якого отримує послуги з електропостачання. 26 квітня 2016 року за ініціативи голови правління CТ Південне позивача було відключено від споживання електричної енергії, мотивуючи такі дії наявністю у позивача заборгованості по сплаті за вказані послуги. Посилаючись на відсутність підстав для відключення його від електропостачання, що негативним чином вплинуло на його психологічний стан та втрату ним спокою, ОСОБА_4 просив визнати дії

СТ Південне незаконними та протиправними, зобов'язати його поновити електричне постачання, та стягнути з відповідача на його користь матеріальну шкоду, пов'язану із придбанням генератора та палива для нього, а також моральної шкоди.

Під час судового засідання у Дарницькому районному суді м. Києва

29 грудня 2016 року CТ Південне подало зустрічний позов до ОСОБА_4 про стягнення суми заборгованості за необліковану електричну енергію.

Зустрічна позовна заява CТ Південне мотивована тим, до будинків членів СТ Південне , обладнаних індивідуальними лічильниками, постачається електрична енергія на підставі укладеного між ним та ПАТ Київенерго договору. При цьому вся спожита електроенергія обліковується на лічильнику, який контролюється працівниками садового товариства, та на підставі якого проводиться розрахунок із постачальником. Виявивши невідповідність показників вуличного лічильника із сумарними показниками лічильників членів товариства, та з метою перевірки об'єктивності показників лічильника, розміщеного на ділянці, належній ОСОБА_4, членами правління СТ Південне було прийнято рішення про встановлення контрольного лічильника на опорі, звідки ведеться електропостачання до ділянки № НОМЕР_1. За результатами перевірки встановлено, що лічильник на ділянці № НОМЕР_1 обліковував на 51,09 % менше від реально спожитої електроенергії, що призвело, згідно розрахунку СТ Південне , до необлікованого споживання електричної енергії у період з квітня 2013 року по квітень 2016 року на загальну суму 48 980 грн, яка добровільно ОСОБА_4 не сплачується.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 03 лютого 2017 року, у складі судді Парамонова М. Л., позов ОСОБА_4 задоволено частково. Зобов'язано СТ Південне відновити постачання електроенергії до будинку № НОМЕР_1. Стягнуто з СТ Південне на користь ОСОБА_4 5 000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди, та судові витрати. У решті позову відмовлено. У задоволенні зустрічного позову СТ Південне вімовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що наданими ОСОБА_4 платіжними квитанціями підтверджується сплата останнім за спожиту електричну енергію за лютий та березень 2016 року та вказує на обґрунтованість тверджень позивача про відсутність підстав для відключення належного йому будинку від електропостачання представниками СТ Південне . Вимоги позивача в частини відшкодування йому збитків у вигляді витрачених ним коштів на придбання двох генераторів не відповідають положенню статті 22 ЦК України, а тому є безпідставними. У зв'язку з тим, що будь-яких пошкоджень або порушень опломбування лічильника ОСОБА_4 не виявлено та не зафіксовано, вимоги зустрічного позову, не можуть вважатись такими, що підтверджені належними та достатніми доказами, що вказує на наявність підстав для відмови у задоволенні зустрічного позову СТ Південне .

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 20 липня 2017 року рішення місцевого суду в частині вирішення основного позову скасовано. Ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що ОСОБА_4 не був членом СТ Південне , договір про постачання електричної енергії до його будинку ним не укладався. За таких обставин ОСОБА_4 не є особою, яка може заявляти вимоги до садового товариства щодо відновлення такого електропостачання. Відсутність доказів на підтвердження порушення його законного права, внаслідок відключення від постачання електричної енергії, не є підставою для задоволення позовних вимог ОСОБА_4 в частині зобов'язання відповідача відновити постачання електроенергії та відшкодування моральної шкоди. Висновок місцевого суду щодо відмови у задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_4, а також щодо відмови у задоволенні зустрічного позову СТ Південне є правильним та таким, що зроблений на підставі належним чином оцінених доказів у відповідності до вимог законодавства.

У касаційній скарзі, поданій у серпні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_4 просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення місцевого суду, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

У касаційній скарзі заявник, обґрунтовуючи хибність висновку апеляційного суду щодо відсутності у нього права вимагати підключення його будинку (електроустановки) до електричної мережі, зазначає, що наявність договору про користування електричною енергією між ним та садовим товариством не є імперативною умовою для отримання ним електричної енергії. Крім цього вказує, що у нього не виникло обов'язку щодо укладення такого договору, оскільки наданий СТ Південне його проект не відповідає умовам Правил користування електричною енергією, затвердженим постановою Національної комісії регулювання електроенергетики

від 31 липня 1996 року № 28 (далі - ПКЕЕ), чинному на момент виникнення спірних правовідносин.

Доводом касаційної скарги є також те, що апеляційним судом було залишено поза увагою відсутність заперечень зі сторони СТ Південне щодо правомірності отримання ОСОБА_4 послуг з доставки садовим товариством електричної енергії через свої електричні мережі до електроустановки ОСОБА_4 Крім цього, факт наявності взаємовідносин між заявником та садовим товариством також підтверджується наданим останнім розрахунком платежів за спожиту електроенергію.

У відзиві на касаційну скаргу СТ Південне вказує на безпідставність та необґрунтованість її доводів, у зв'язку з чим просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів .

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У травні 2018 року дану справу передано до Верховного Суду.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Касаційна скарга ОСОБА_4 не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Взаємовідносини із продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії) регулюються положеннями ПКЕЕ.

Відповідно до пункту 1.2 ПКЕЕ, населений пункт - юридична особа - споживач (власник електроустановок населеного пункту або уповноважена власником (співвласниками) експлуатаційна організація, в господарському віданні якої є електроустановки населеного пункту), об'єднує населення на визначеній території та утримує ці електроустановки з метою забезпечення електричною енергією споживачів населеного пункту.

Так, положення розділу 12 ПКЕЕ (Особливості постачання електричної енергії для населених пунктів) розроблені для споживачів категорії населення безпосередньо не приєднаних до мереж енергопостачальника, а приєднаних до технологічних мереж юридичної особи, яка об'єднує електроустановки населення на визначеній території.

Садове товариство в розумінні ПКЕЕ є населеним пунктом , а його члени є споживачами населеного пункту .

Згідно пункту 12.4 ПКЕЕ закупівля електричної енергії у постачальника за рахунок коштів споживачів населеного пункту, умови використання електричної енергії, розрахунків за неї, умови технічного забезпечення електропостачання електроустановок споживачів населеного пункту, утримання та обслуговування технологічних електричних мереж населеного пункту регулюються установчими документами населеного пункту та/або укладеними у встановленому законодавством порядку договорами між споживачами населеного пункту та населеним пунктом щодо обслуговування технологічних електричних мереж населеного пункту.

З наведеного слідує, що членство у садовому товаристві дає можливість користуватись послугами з електропостачання, що надаються на підставі укладеного між садовим товариством та енергопостачальником договору, за умови врегулювання даного питання в установчому документі товариства та/або укладення відповідного договору між членом такого товариства та самим садовим товариством.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_4, обґрунтовуючи незаконність дій представника СТ Південне щодо відключення його будинку від електропостачання, посилався на правомірність споживання ним послуг з постачання електричної енергії, які надаються СТ Південне , оскільки він є власником будинку по АДРЕСА_1, що є територією, належною СТ Південне , ним сплачено відповідний членський внесок, що підтверджує його членство у даному садовому товаристві.

Так, у відповідності до положень статей 10, 11 Закону України Про кооперацію , яким у своїй діяльності керується СТ Південне , вступ до кооперативу передбачає здійснення певних дій як майбутнім членом такого кооперативу, так і правлінням самого кооперативу. Крім того, членство у кооперативі підтверджується відповідним посвідченням.

Апеляційний суд, скасовуючи рішення місцевого суду в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_4, та ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі виходив з необґрунтованості тверджень позивача про його членство у СТ Південне .

Відсутність у матеріалах справи доказів прийняття загальними зборами товариства до його членів ОСОБА_5 вказує на недоведеність позивачем наявності порушень його законних прав, оскільки він не є особою, яка вправі заявляти вимоги до СТ Південне .

Судом установлено, що між ОСОБА_4 та СТ. Південне договір на постачання електричної енергії не укладався, а належний йому будинок було приєднано до електромережі на підставі договору з попереднім власником.

При цьому твердження заявника у касаційній скарзі щодо добровільної сплати ним за електричну енергію, за відсутності укладеного договору про користування нею та неврегулювання такого питання в статуті

СТ Південне , не вказує на наявність обов'язку у СТ Південне вчиняти дії, пов'язані з постачанням такої електроенергії до будинку ОСОБА_4

Виходячи з наведеного, висновок суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_4 є правильним та таким, що зроблений на підставі повно та всебічно досліджених обставин справи у відповідності до вимог законодавства.

Аргументів відносно рішення місцевого суду в частині відмови в задоволенні зустрічного позову СТ Південне , залишеного без змін рішенням апеляційного суду, касаційна скарга не містить.

Доводи касаційної скарги не дають правових підстав для встановлення неправильного застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, висновків суду не спростовують. При вирішенні вказаної справи судом апеляційної інстанції правильно визначено характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення апеляційного суду - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення апеляційного суду м. Києва від 20 липня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: В. С. Висоцька

В.В. Пророк

І.М. Фаловська