Ухвала

від 26.09.2018 по справі 0440/6522/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

26 вересня 2018 року Справа 0440/6522/18

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного ОСОБА_1, перевіривши матеріали позовної заяви Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області до Професійно-технічного училища №17 про застосування заходів реагування, -

ВСТАНОВИВ:

29.08.2018 року Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області (адреса: 49107, м. Дніпро, вул. Казакова,3) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Професійно-технічного училища №17, в якій позивач просить застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до Професійно-технічного училища №17, а саме: заборонити експлуатацію:

- столярної майстерні, що знаходиться за адресою: вулиця Виконкомівська, будинок 22 Криничанський район, селище міського типу Божедарівка, Дніпропетровська область, 52323;

- електрозварювальної установи без інв. №;

- круглопильного верстату без інв. №;

- заточувальних верстатів без інв. (2 шт);

- токарного верстату інв. № 0001016;

- свердлильного верстату без інв. №;

- вантажопідіймального крану (електротельфер без інв. №).

Ухвалою суду від 03.09.2018 року вказану позовну заяву залишено без руху, запропоновано позивачу усунути недоліки шляхом подання до суду документу про сплату судового збору за позов немайнового характеру у розмірі у розмірі 1762 грн.

21.09.2018 року до суду від представника позивача надійшло клопотання про продовження строку на усунення недоліків позовної заяви шляхом відстрочення сплати судового збору до винесення рішення у справі.

В обґрунтування клопотання зазначено, що позивач є бюджетною установою і на даний час у позивача відсутні кошти на оплату судового збору.

Вирішуючи клопотання про продовження строку шляхом відстрочення сплати судового збору, суд виходить з того, що відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до частин 1, 2 статті 8 Закону України Про судовий збір , враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У розумінні приписів статті 8 Закону України Про судовий збір відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.

Статтею 5 Закону України Про судовий збір визначено вичерпний перелік суб'єктів, які мають пільги та звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Судом встановлено, що позивач не відноситься до жодної з пільгових категорій, та повинен сплачувати судовий збір за подачу позовної заяви до суду.

Обмежене фінансування суб'єкта владних повноважень не є підставою для відстрочення від сплати судового збору.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі Креуз проти Польщі (http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/980_030) «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

Суд зазначає, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень такого майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Зазначена позиція також збігається із висновками Європейського суду з прав людини у справі Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України від 18 жовтня 2005 року (заява №70297/01) та Верховного Суду України, викладеними в його ухвалі від 28 вересня 2015 року у справі №21-5496а15.

Крім зазначеного, невмотивоване відстрочення або розстрочення сплати судових витрат утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб'єктів звернення за судовим захистом.

Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень встановлюється ставка судового збору - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1762 грн.

Отже, враховуючи наведене, позивачеві необхідно сплатити судовий збір за подання позову немайнового характеру у розмірі 1762 грн. за реквізитами: Отримувач: УК у Чечелівському районі міста Дніпра; Код ЄДРПОУ (отримувача): 37989253; Рахунок: 34316206084014 за кодом бюджетної класифікації доходів: 22030101; Банк: Казначейство України (ЕАП) МФО: 899998.

Частинами першою та другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

На підставі викладеного суд задовольняє клопотання представника позивача частково та вважає за можливе продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання суду документу про сплату судового збору за позов немайнового характеру у розмірі у розмірі 1762 грн.

Керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про продовження строку для усунення недоліків шляхом відстрочення сплати судового збору - задовольнити частково.

Продовжити Головному управлінню Держпраці у Дніпропетровській області строк для усунення недоліків позовної заяви, які викладені в ухвалі суду від 03.09.2018 року.

В іншій частині клопотання - відмовити.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду.

Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом надання до суду документу про сплату судового збору за позов немайнового характеру у розмірі у розмірі 1762 грн.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.

Роз'яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1 Помічник судді