Рішення

від 24.09.2018 по справі 0440/6558/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2018 року Справа № 0440/6558/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 за участі секретаря судового засіданняОСОБА_2 за участі: представника позивача ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, третя особа - Селянське (Фермерське) господарство "Роксолана" про визнання протиправним та скасування припису, -

ВСТАНОВИВ:

30.08.2018 року ОСОБА_4 (далі - позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом доГоловного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (далі - відповідач), третя особа - Селянське (Фермерське) господарство "Роксолана" з вимогами про визнання протиправним та скасування приписуГоловного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 16.08.2018 року № 451-ДК/0177Пр/03/01/-18.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.08.2018 р. відкрито провадження у адміністративній справі та призначено її розгляд в порядку загального позовного провадження.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог зазначив наступне.06.08.2018р. державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Держгеокадастру у Дніпропетровській області - провідним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Магдалинівському, Петриківському, Царичанському районах управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області ОСОБА_5 було складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки № 451-ДК/564/АП/09/01/-18.Відповідно до положень вказаного вище Акту, державним інспектором визначено, що ОСОБА_4 самовільно займає земельні ділянки з кадастровими номерами 1222381100:01:001:0905, 1222381100:01:001:0898, 1222381100:01:001:0906, 1222381100:01:001:0907, 1222381100:01:001:0899, 222381100:01:001:0900, 1222381100:01:001:0901, 1222381100:01:001:0902, 1222381100:01:001:0903, 222381100:01:001:0904, які розташовані на території Бузівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області.Стосовно встановлення факту самовільного зайняття земельних ділянок позивач зазначає, що в квітні 1997 року її батькові ОСОБА_6 розпорядженнями голови Державної адміністрації Магдалинівського району Дніпропетровської області було надано у постійне користування земельні ділянки для ведення фермерського господарства. В 1999 році ОСОБА_6 заснував юридичну особу - С(Ф)Г Роксолана . Головою даного селянського (фермерського) господарства був безпосередньо ОСОБА_6 О.В.17.09.2014 року ОСОБА_6 помер. Рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 21.12.2017 р. по справі № 179/1306/15-ц (рішення набрало законної сили 23.01.2018 року), було визнано за ОСОБА_4 право власності на селянське (фермерське) господарство Роксолана по праву спадкування за законом. Позивач вважає, що хоча державні акти на право постійного користування землею і видавались на ім'я голови Селянського (фермерського) господарства Роксолана ОСОБА_6, проте, фактично земля передана в користування створеному ним С(Ф)Г Роксолана . З цього часу обов'язки землекористувача земельної ділянки здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась. Отже, ОСОБА_4, не є суб'єктом використання спірних земельних ділянок, а користувачем виступає С(Ф)Г Роксолана . При цьому, С(Ф)Г Роксолана , в свою чергу, правомірно використовує земельні ділянки згідно державних актів на право постійного користування землею, зареєстрованих в Книзі записів державних актів МД № 420, 421 від 07.04.1997 року. З огляду на викладене, просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним, що підтверджується матеріалами справи.

Представником відповідача надано письмовий відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого зазначено наступне.Перевірка була проведена відповідно до вимог та у спосіб, визначені чинним законодавством, державним інспектором правомірно встановлено факт самовільного зайняття земельних ділянок та порушення вимог ст. 125, 126 Земельного кодексу України, а тому оскаржуваний припис скасуванню не підлягає.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи третя особа повідомлена належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Від третьої особи надійшли пояснення на адміністративний позов, в яких третя особа позовні вимоги підтримала та просила задовольнити позов в повному обсязі. В обґрунтування пояснень зазначено, що хоча державні акти на право постійного користування землею, зареєстровані в Книзі записів державних актів МД № 420, 421 від 07.04.1997 року видавались на ім'я голови Селянського (фермерського) господарства Роксолана ОСОБА_6, фактичним землекористувачем земельних ділянок є С(Ф)Г Роксолана .

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що при перевірці додержання вимог земельного законодавства щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 1222381100:01:001:0905 площею 4,7296 га, 1222381100:01:001:0898 площею 3.5135 га, 1222381100:01:001:0906 площею 4.7283 га, 1222381100:01:001:0907 площею 4.7286 га, 1222381100:01:001:0899 площею 1.3102 га, 1222381100:01:001:0900 площею 5.0426 га, 1222381100:01:001:0901 площею 5.0423 га, 1222381100:01:001:0902 площею 5.0425 га, 1222381100:01:001:0903 площею 5.042 га, 1222381100:01:001:0904 площею 5,0204 га державної форми власності, розташованих на території Бузівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області встановлено, що вказані земельні ділянки, які згідно з Державним актом на право постійного користування серії ДП (без номеру), зареєстрованого в Книзі державних актів на право постійного користування за МД № 420 та Державним актом на право постійного користування серії ДП (без номеру), зареєстрованого в Книзі державних актів на право постійного користування за МД № 421 перебували у користуванні померлого ОСОБА_6. Згідно з наявною інформацією встановлено, що вказані земельні ділянки використовуються ОСОБА_4 за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про їх передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо таких земельних ділянок.

За результатами перевірки складно акти № 451-ДК/564/АП/09/01/-18 від 06.08.2018 року та № 451-ДК/140/АО/10/01/-18 від 16.08.2018 року.

З метою усунення виявлених порушень державним інспектором 16.08.2018 винесено припис № 451-ДК/0177Пр/03/01/-18, яким встановлено вимогу: у 30-денний усунути порушення земельного законодавства (самовільне зайняття земельних ділянок) та про виконання припису повідомити в термін до 17.09.2018 року Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

За правилами ч. 2 ст. 188 Земельного кодексу України порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом, яким є Закон України Про державний контроль за використанням та охороною земель .

Згідно із преамбулою Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель №963-ІV від 19.06.2003 р. (далі Закон № 963-ІV) цей Закон визначає правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля.

Відповідно до приписів статті 1 Закону №963 охорона земель - система правових, організаційних, економічних, технологічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського призначення для несільськогосподарських потреб, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісового фонду, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

Згідно ч.1 ст.5 Закону №963 державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Пунктом а частини 1 статті 6 Закону №963 передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належать: а) здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині:

- додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю;

- виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням;

- додержання вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових угод, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок;

- ведення державного обліку і реєстрації земель, достовірності інформації про земельні ділянки та їх використання;

- розміщення, проектування, будівництва та введення в дію об'єктів, що негативно впливають або можуть вплинути на стан земель;

- виконання комплексу необхідних заходів щодо захисту земель від ерозії, селів, підтоплення, заболочування, вторинного засолення, переосушення, ущільнення, псування, забруднення, засмічення відходами, заростання бур'янами, чагарниками та дрібноліссям;

- дотримання строків своєчасного повернення тимчасово зайнятих земельних ділянок та обов'язкового виконання заходів щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням;

- виконання умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту під час проведення гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, пов'язаних з порушенням ґрунтового покриву, своєчасного проведення рекультивації порушених земель в обсягах, передбачених робочим проектом землеустрою;

- дотримання правил, установленого режиму експлуатації протиерозійних, гідротехнічних споруд, збереження захисних насаджень і межових знаків;

- додержання встановленого законодавством порядку визначення та відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва;

- додержання строків розгляду заяв чи клопотань щодо набуття і реалізації прав на землю.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №15 (далі - Положення №15), Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Згідно абзацу 5 пункту 5-1 Положення №15 посадові особи Держгеокадастру та його територіальних органів, які є державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, в межах своїх повноважень мають право, серед іншого отримувати в установленому законодавством порядку від центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності документи, матеріали та іншу інформацію, необхідну для виконання покладених на Держгеокадастр завдань.

Наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 27.12.2016 №353 Про організаційні заходи із здійснення функцій державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів територіальними органами Держгеокадастру , з метою забезпечення здійснення функцій державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів територіальними органами Держгеокадастру:

- запроваджено в діловодство головних управлінь Держгеокадастру в областях: 1) бланк для листів Управління контролю за використанням та охороною земель, згідно з додатком 1; 2) бланк клопотання про надання документів, матеріалів та іншої інформації, необхідних для здійснення державного нагляду (контролю) за використанням та охороною земель, згідно з додатком 2; 3) бланк акта перевірки дотримання вимог земельного законодавства, згідно з додатком 3; 4) бланк клопотання з питань дотримання вимог земельного законодавства, згідно з додатком 4; 5) бланк акта обстеження земельної ділянки, згідно з додатком 5;

- передбачено в посадових інструкціях державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель право підписувати документи на бланках, зазначених у підпунктах 2-5 підпункту 1.1. пункту 1 цього наказу;

- забезпечено реєстрацію документів з питань здійснення функцій державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів в системі електронного документообігу ДОК ПРОФТМСтеп 2.0 .

За приписами статей 9, 10 Закону № 963-ІV державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом проведення перевірок; розгляду звернень юридичних і фізичних осіб.

Державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право:

- безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель;

- давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків;

- складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності.

Таким чином, законодавець чітко визначив повноваження центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, яким є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, зокрема, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням.

Отже, здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства стосовно використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення відповідає вимогам чинного законодавства щодо повноважень відповідача на проведення подібного роду заходів.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що розпорядженням голови Державної адміністрації Магдалинівського району Дніпропетровської області від 12.02.1997 року № 74-р ОСОБА_6 булонадано у постійне користування земельні ділянки, які на даний час мають кадастрові номери1222381100:01:001:0905,1222381100:01:001:0898,1222381100:01:001:0906,1222381100:01:001:0907,1222381100:01:001:0899,1222381100:01:001:0900,1222381100:01:001:0901,1222381100:01:001:0902, 1222381100:01:001:0903, 1222381100:01:001:0904 для ведення фермерського господарства, які розташовані на території КДСП Вікторія Бузівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області.

Право постійного користування вказаними вище земельними ділянками підтверджено державним атом на право постійного користування землею від 07.04.1997 року, зареєстрованого в Книзі записів Державних актів на право постійного користування землею за № МД 420 та державним актом на право постійного користування землею від 07.04.1997 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № МД 421.

14.11.1999 року ОСОБА_6 заснував С(Ф)Г Роксолана (код ЄДРПОУ 20241473) та став його головою.

17.09.2014 року ОСОБА_6 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-КИ № 58802819.09.2014 року, виданим виконавчим комітетом Бузівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області.

ОСОБА_4 звернулась до Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області з позовом про визнання права власності на спадкове майно по праву спадкування за законом.

Рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 21.12.2017 року у справі № 179/1306/15-ц визнано за ОСОБА_4 право власності на селянське (фермерське) господарство Роксолана , (код ЄДРПОУ 20241473, місцезнаходження юридичної особи: 51100, Дніпропетровська область, Магдалинівський район, с. Ковпаківка, що належало ОСОБА_6, померлому 17 вересня 2014 року, по праву спадкування за законом.

23.01.2018 року рішення набрало законної сили.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що хоча державні акти на право постійного користування землею і видавались на ім'я голови Селянського (фермерського) господарства Роксолана ОСОБА_6, проте фактично земля передана в користування створеному ним С(Ф)Г Роксолана . З цього часу обов'язки землекористувача земельної ділянки здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась. Отже, ОСОБА_4 не є суб'єктом використання спірних земельних ділянок, а користувачем виступає С(Ф)Г Роксолана . При цьому, С(Ф)Г Роксолана , в свою чергу, правомірно використовує земельні ділянки згідно державних актів на право постійного користування землею, зареєстровані в Книзі записів державних актів МД № 420, 421 від 07.04.1997 року.

З приводу вказаного суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з частиною 1 статті 92 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановленого строку.

Отже, земельні ділянки, надані громадянам або юридичним особам у постійне користування, перебувають у власності держави або у власності територіальної громади до переоформлення у встановленому порядку та отримання у власність чи користування.

Відповідно до статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Правовою підставою набуття права власності та права користування на землю згідно зі статтями 116, 118 ЗК України є рішення органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до частини першої статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно з ст.126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Відповідно до статті 131 ЗК України громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод. Укладення таких угод здійснюється відповідно до ЦК України з урахуванням вимог цього Кодексу.

Відповідно до ст.1225 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.

Згідно із частиною першою статті 407 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

Відповідно до частини другої статті 407 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) може відчужуватися і передаватися у порядку спадкування, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті.

Згідно до частини третьої статті 407 ЦК України право користування земельною ділянкою державної або комунальної власності для сільськогосподарських потреб не може бути відчужено її землекористувачем іншим особам, внесено до статутного фонду, передано у заставу.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Разом з тим, статтею 23 Закону України Про фермерське господарство передбачено, що успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону.

Відповідно до статті 19 Закону України Про фермерське господарство до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу.

Згідно із частиною першою статті 20 зазначеного Закону майно фермерського господарства належить йому на праві власності. Член фермерського господарства має право на отримання частки майна фермерського господарства при його ліквідації або у разі припинення членства у фермерському господарстві. Розмір частки та порядок її отримання визначаються статутом фермерського господарства.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що право користування земельною ділянкою, що виникло в особи на підставі державного акта на право користування земельною ділянкою, не входить до складу спадщини і припиняється зі смертю особи, якій належало таке право.

Щодо доводів позивача, що вказана земельна ділянка знаходиться у фактичному користуванні не позивача, а С(Ф)Г Роксолана , суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 21 Закону України Про фермерське господарство за порушення кредитно-розрахункової і податкової дисципліни, санітарних і ветеринарних норм, правил, вимог щодо якості продукції та інших нормативно-правових актів, що регулюють здійснення господарської діяльності, голова фермерського господарства несе відповідальність, передбачену законом.

Відповідальність безпосередньо фермерського господарства в силу ч. 1, 2 ст. 21 Закону України Про фермерське господарство поширюється за своїми зобов'язаннями у межах майна, яке є власністю фермерського господарства.

Таким чином, ОСОБА_4 як голова С(Ф)Г Роксолана є суб'єктом правопорушення, передбаченого ст. 125 ЗК України, ст. 53-1 КУпАП України.

Аналогічного висновку дійшов і Верховний суд у складі Касаційного адміністративного суду в постанові від 22.03.2018р. за результатами розгляду справи №552/3951/17.

Згідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно до ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи те, що право користування земельною ділянкою, що виникло в особи на підставі державного акта на право користування земельною ділянкою, не входить до складу спадщини і припиняється зі смертю особи, якій належало таке право, суд приходить до висновку, що використання земельних ділянок 1222381100:01:001:0905,1222381100:01:001:0898,1222381100:01:001:0906,1222381100:01:001:0907,1222381100:01:001:0899,1222381100:01:001:0900,1222381100:01:001:0901,1222381100:01:001:0902, 1222381100:01:001:0903, 1222381100:01:001:0904 здійснюється без належних правових підстав.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_4 необґрунтованими та такими, які не підлягають задоволенню.

Згідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України в разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.

Керуючись ст. ст.ст. 244, 245, 255, 295 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, третя особа - Селянське (Фермерське) господарство "Роксолана" про визнання протиправним та скасування припису - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тесту судового рішення.

Повний текст рішення суду складений 25 вересня 2018 року.

Суддя ОСОБА_1