Постанова

від 25.09.2018 по справі 805/1656/18-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2018 року справа №805/1656/18-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Казначеєва Е.Г., суддів: Компанієць І.Д., Ястребової Л.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 липня 2018 р. у справі № 805/1656/18-а (головуючий І інстанції Шинкарьова І.В.) за позовом ОСОБА_2 до Мирноградської міської ради, третя особа Громадська організація "Спілка учасників бойових дій Донеччини" про скасувати рішення Мирноградської міської ради від 11 жовтня 2017 року № VII/37-3,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2.) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Мирноградської міської ради, третя особа Громадська організація "Спілка учасників бойових дій Донеччини", в якому просила: скасувати рішення Миргородської міської ради від 11.10.2017 року №VII/37-3; скасувати п. 3 рішення Миргородської міської ради від 10.08.2016 року № VII/15-7 (а.с.4-6).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 червня 2018 року роз'єднано справу № 805/1656/18-а за позовом ОСОБА_2 до Мирноградської міської ради, третя особа Громадська спілка "Спілка учасників бойових дій" про: скасування рішення Мирноградської міської ради від 11 жовтня 2017 року № VII/37-3; скасування пункт 3 рішення Мирноградської міської ради від 10 серпня 2016 року №VII/15-7. Справу в частині заявлених позовних вимог ОСОБА_2 до Мирноградської міської ради, третя особа Громадська спілка "Спілка учасників бойових дій" про скасування рішення Мирноградської міської ради від 11 жовтня 2017 року № VII/37-3 залишено за справою № 805/1656/18-а у своєму провадженні. Виділено у самостійне провадження позовні вимоги в частині скасування пункту 3 рішення Мирноградської міської ради від 10 серпня 2016 року №VII/15-7 (а.с.127).

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 23 липня 2018 року в задоволені позовних вимог відмовлено (а.с.138-140).

Позивач, не погодившись з прийнятим судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що пунктом 1 протоколу №1 ініціативної групи з підготовки установчих зборів Громадської ради при Мирноградській міській раді від 17 липня 2017 року було вирішено встановити дату установчих зборів Громадської ради при Мирноградській міській раді 21 вересня 2017 року. За пунктом 2 Протоколу було вирішено оприлюднити на офіційному сайті Мирноградської міської ради та в міській газеті "Родной город", та погоджено необхідний перелік документів для участі в установчих зборах. Термін подачі документ ініціативною групою не установлювався. Відповідач не опублікував інформацію про проведення установчих зборів не пізніше за 45 календарних днів до проведення таких зборів. Опублікована інформація була лише 18.08.2017 року, збори проведені 21.09.2017 року. Тобто, в порушення абз. 6 п.8 Типового положення про громадську раду при міністерстві, іншому центральному органі виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласній, Київській та Севастопольській міській, районній, районній у мм. Києві та Севастополі державній адміністрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2010 р. № 996. Отже, рішення Миргородської міської ради від 11.10.2017 року №VII/37-3 прийнято передчасно без дотримання процедури про утворення громадської ради. Апелянт зазанчає, що ненормативні правові акти місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вони вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання (а.с.141-145).

Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.

Згідно п.1 протоколу №1 ініціативної групи з підготовки установчих зборів Громадської ради при Мирноградській міській раді від 17 липня 2017 року вирішено встановити дату установчих зборів Громадської ради при Мирноградській міській раді 21 вересня 2017 року. Пунктом 2 Протоколу вирішено оприлюднити на офіційному сайті Мирноградської міської ради та в міській газеті "Родной город", та погоджено необхідний перелік документів для участі в установчих зборах. Термін подачі документ ініціативною групою не установлювався (а.с.38)

Протокол опубліковано 17.07.2017 року (а.с.110).

18 серпня 2017 року на сайті Мирногардської міської ради опубліковано звернення в якому запрошено усі зацікавлені інститути громадського суспільства м. Мирноград прийняти участь у формуванні нового складу Громадської ради при Мирноградській міській раді 21.09.2017 року. Повідомлено про необхідність подання заяви. Зазначено, що документи приймаються до 10.09.2017 року (а.с.111-116)

Протоколом № 2 ініціативної групи з підготовки установчих зборів Громадської ради при Мирноградській міській раді від 14 вересня 2017 року вирішено продовжититерміну прийняття документів для участі в установчих зборах Громадської ради при Мирноградській міській раді до 20 вересня 2017 року, в інтересах громадських організацій (а.с.43).

Протокол опубліковано 14.09.2017 року (а.с.109).

Голова ініціативної групи з підготовки установчих зборів із формування нового складу Громадської ради при Мирноградській міській раді звернувся до сектору юридичного забезпечення Виконавчого комітету Мирноградської міської ради з питання правомірності прийнятого рішення Ініціативною групою з підготовки установчих зборів із формування нового складу Громадської ради при Мирноградській міській раді щодо продовження строку подачі документів для участі в установчих зборах.

Виконавчий комітет Мирноградської міської ради листом від 19.09.2017 року надав відповідь в якій зазначив, що прийняте рішення не відповідає Положенню про громадську раду при Мірноградській міській раді на 2016 -2017 рік, затверджене рішенням відповідача від 10 серпня 2016 року (а.с.45).

Протоколом №3 ініціативної групи з підготовки та проведення установчих зборів Громадської ради при Мирноградській міській раді від 19.09.2017 року за результатами розгляду вищезазначеного листа вирішено: 1) відмінити рішення ініціативної групи щодо подовження терміну прийняття документів від ІГС для участі в установчих зборах Громадської ради при Мирноградській міській раді до 20 вересня 2017 року в інтересах громадських організацій; 2) скасувати п.2 протоколу засідання ініціативної групи від 14 вересня 2017 року №2; 3) вважати останню дату подачі документів від ІГС для участі в установчих зборах Громадської ради при Мирноградській міській раді 10 вересня 2017 року; 4) документи подані ІГС для участі в установчих зборах Громадської ради при Мирноградській міській раді в період з 11 вересня 2017 року по 19 вересня 2017 року розгляду не підлягають (а.с.44).

Протокол опубліковано 19.09.2017 року (а.с.108).

Відповідно до витягу з протоколу засідання правління міської громадської організації " Спілка учасників бойових дій Донеччини " від 18 вересня 2017 року №3, вирішено делегувати для участі в установчих зборах по обранню складу Громадської ради при Мирноградській міський раді ОСОБА_2 - представника організації (а.с.17).

18 вересня 2017 року позивачем було подано заяву як інституту громадського суспільства до ініціативної групи з підготовки установчих зборів інститутів громадського суспільства по обранню Громадської ради при Мирноградській міській ради (а.с.120).

Позивачу було відмовлено в прийнятті документів, з підстав порушення строків подання.

Протоколом установчих зборів за участю ІГС для формування нового складу Громадської ради при Мирноградській міській раді від 21.09.2017 року, вирішено, зокрема, затвердити кількість та персональний склад Громадської ради при Мирноградській міській раді на 2017 - 2019 роки (а.с.35-36).

Протокол опубліковано 22.09.2017 року (а.с.107).

Рішенням Мирноградської міської ради від 11.10.2017 року № VII/37-3 Про утворення громадської ради при Мирноградській міській раді , відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "від 3 листопада 2010 р. N 996 Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики зі змінами та доповненнями, протоколу установчих зборів за участю інститутів громадського суспільства щодо формування нового складу громадської ради при Мирноградській міській раді від 21.09.2017 року, керуючись ст.. 25 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , вирішено: 1) утворити громадську раду при Мирноградській міській раді та затвердити її склад; 2) у зв'язку з закінченням строку повноважень Громадської ради при Мирноградській міській раді, вважати таким, що втратив чинність рішення Димитровської міської ради від 12.08.2015 року № УІ/105-10 Про утворення громадської ради при Димитровській міській раді (зі змінами) (а.с.33).

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, дослідивши правомірність даного звільнення, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 140 Конституції України, місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України, що здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Відповідно до статті 2 Закону № 280/97-ВР, місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Статтею 25 Закону № 280/97-ВР визначено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики від 3 листопада 2010 р. N 996.

Пунктом 1 вказаної Постанови затверджено такі, що додаються: Порядок проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики; Типове положення про громадську раду при міністерстві, іншому центральному органі виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласній, Київській та Севастопольській міській, районній, районній у мм. Києві та Севастополі державній адміністрації (далі - Типове положення).

Пунктом 5 вказаної Постанови рекомендовано органам місцевого самоврядування під час проведення консультацій з громадськістю та утворення громадських рад при органах місцевого самоврядування керуватися затвердженими цією постановою Порядком і Типовим положенням.

Відповідно до п.1 Типового положення, громадська рада при міністерстві, іншому центральному органі виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласній, Київській та Севастопольській міській, районній, районній у мм. Києві та Севастополі держадміністрації (далі - громадська рада) є тимчасовим консультативно-дорадчим органом, утвореним для сприяння участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики.

Відповідно до п. 2 Типового положення, у своїй діяльності громадська рада керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також Положенням про громадську раду, розробленим на основі цього Типового положення.

Положення про громадську раду розробляється громадською радою та затверджується органом виконавчої влади, при якому її утворено (далі - орган).

Положення про громадську раду оприлюднюється на офіційному веб-сайті органу протягом трьох робочих днів з моменту затвердження.

Розроблення та затвердження змін до Положення про громадську раду здійснюється у тому ж порядку, що і розроблення та затвердження Положення про громадську раду.

Аналіз наведених норм дає підстави дійти до висновку, що вказаною постановою не зобов'язано органи місцевого самоврядування керуватися затвердженими цією постановою Порядком і Типовим положенням при утворенні громадських рад при органах місцевого самоврядування, а лише надано рекомендації. Типовими положення передбачено обов'язок органів місцевого самоврядування керуватися саме Положенням про громадську раду, розробленим громадською радою та затвердженим органом виконавчої влади, при якому її утворено на основі цього Типового положення. Тобто, зазначеними актами визначено обов'язок щодо дотримання при утворенні громадських рад вимог Положенням про громадську раду, розробленим громадською радою та затвердженим органом виконавчої влади.

Пунктом 2 та 3 Рішення Мірноградської міської ради від 10 серпня 2016 року № VII/15-7 Про перейменування громадської ради при міській раді , на виконання Постанови Верховної Ради України від 12.05.2016 року № 1353-VІІІ Про перейменування деяких населених пунктів , відповідно до рішення міської ради від 08.06.2016 року № VII/12-4 Про перейменування Димитровської міської ради та її виконавчого комітету та протоколу засідання Громадської ради від 29.07.2016 № 6, керуючись ст.. 26, ч.4 ст.54, 59, 73 Закону України Про місце самоврядування в Україні , вирішено, зокрема, затверджено новий склад громадської ради при Мирноградській міській раді, затверджено Положення про громадську раду при Мірноградській міській раді на 2016 -2017 рік (а.с.46-50).

Відповідно до п.7 Положення, склад громадської ради формується на установчих зборах шляхом рейтингового голосування за кандидатури, які добровільно заявили про бажання брати участь у роботі громадської ради та внесені інститутами громадського суспільства. Кількісний склад громадської ради визначається установчими зборами та не може становити більше 35 осіб. Строк повноважень складу громадської ради - два роки. До складу громадської ради може бути обрано не більше ніж по одному представнику від кожного інституту громадського суспільства. Членство в громадській раді є індивідуальним.

Пунктом 8 Положення передбачено, що для формування складу громадської ради міська рада утворює ініціативну групу з підготовки установчих зборів та участі інститутів громадського суспільства. Якщо при міській раді вже утворена громадська рада, то не пізніш ніж за 60 календарних днів до закінчення її повноважень вона утворює ініціативну робочу групу з підготовки установчих зборів для формування нового складу ради. До складу ініціативної групи з підготовки установчих зборів входять представники інститутів громадянського суспільства, в тому числі ті, які є членами діючої громадської ради, представники міської ради. Не пізніше ніж за 30 календарних днів до проведення установчих зборів міська рада в обов'язковому порядку оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті та в інший прийнятний спосіб підготовлене ініціативною групою повідомлення про дату, час, місце, порядок проведення установчих зборів, порядок подання заяв для участі в установчих зборах, відомості про склад ініціативної групи та прізвище, ім'я, електронну адресу та номер телефону відповідальної особи. Для участі в установчих зборах до ініціативної групи подається заява у довільній формі, підписана уповноваженою особою керівного органу інституту громадянського суспільства. За 10 календарних днів до проведення установчих зборів приймання заяв для участі у них припиняється

Таким чином, повноваження щодо створення громадської ради, після створення відповідачем ініціативної групи, належать саме ініціативній групі з підготовки установчих зборів та участі інститутів громадського суспільства, що було дотримано.

Матеріали справи підтверджують дотримання вимог встановлених Положенням про громадську раду при Мірноградській міській раді на 2016 -2017 рік, затвердженого Рішенням Мірноградської міської ради від 10 серпня 2016 року № VII/15-7, а саме: 60 денні строки утворення ініціативної робочої групи з підготовки установчих зборів для формування нового складу ради; 30 денні строки оприлюднення на офіційному веб-сайті повідомлення про дату, час, місце, порядок проведення установчих зборів, порядок подання заяв для участі в установчих зборах, відомості про склад ініціативної групи та прізвище, ім'я, електронну адресу та номер телефону відповідальної особи; 10 денні строки прийняття заяв для участі.

Стосовно посилання апелянта на недотримання вимог п.8 Типових положень в частині недотримання строків оприлюднення на офіційному веб-сайті повідомлення, суд зазначає, що у даному випадку з урахуванням положень Постанови Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2010 р. N 996 та Типового положення, застосуванню підлягає саме Положення про громадську раду, затверджене Рішенням Мірноградської міської ради від 10 серпня 2016 року № VII/15-7, яке не було оскаржене та діяло.

Крім того, суд зазначає, що згідно частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.

За змістом Рішення Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року № 18-рп/2004 поняття "порушене право", за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття "охоронюваний законом інтерес". У цьому ж Рішенні зазначено, що поняття "охоронюваний законом інтерес" означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування в межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі "Перетяка та Шереметьев проти України 2").

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У Рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Суд зазначає, що суб'єктивна оцінка порушеного права не є абсолютною. В деяких випадках сам законодавець визначає коло осіб, права яких можуть бути порушені внаслідок бездіяльності, вчинення суб'єктом владних повноважень певних дій чи прийняття актів, правомірно обмежуючи право інших осіб на звернення до суду за захистом порушених прав, свобод або інтересів.

Право на захист це самостійне суб'єктивне право, яке з'являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оспорення останнього.

Отже, процесуальний закон вимагає, щоб у позовній заяві про оскарження нормативно-правового акта позивач має обґрунтувати свою належність до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт. Таке ж правило застосовується і до оскарження правових актів індивідуальної дії.

Суд зазначає, що визначеною обставиною є встановлення факту порушення прав позивача, адже без цього не можна виконати завдання судочинства. Якщо позивач не довів факту порушення особисто своїх прав, то навіть у разі, якщо дії суб'єкта владних повноважень є протиправними, підстав для задоволення позову немає. Звернення до суду є способом захисту порушених суб'єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.

Завданням адміністративного судочинства є вирішення публічно-правового спору між сторонами. Рішення суду усуває спірність і в цей спосіб досягається захист прав та інтересів особи. Отже, захист прав - це наслідок вирішення спору, а не завдання суду.

Відповідно до матеріалів справи, позивач звернувся до суду як фізична особа стверджуючи про своє порушене право, у результаті прийняття оскаржуваного рішення, проте не підтвердив його жодними доказами. Натомість позивач звертаючись з позовною заявою в обґрунтування звернення до суду і порушення спірним рішенням його прав та інтересів зазначивши, що він є представником громадської організації "Спілка учасників бойових дій Донеччини" якого делеговано для участі в установчих зборах по обранню складу Громадської ради при Мирноградській міський раді. Тобто, матеріали справи свідчать, що саме Громадська організація зверталась із питанням участі в установчих зборах. Отже, у даному випадку, позивач звернувся до суду як фізична особа, а, отже, не є суб'єктом правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано рішення суб'єкта владних повноважень.

Крім того, позивачем або Громадською організацією не оскаржено відмову в прийнятті участі в установчих зборах. У зв'язку з неприйняттям та не розглядом поданих позивачем документів, позивач не був включений до кандидатів інститутів громадського суспільства 21.09.2017 року. Тобто, у даному випадку, вказане Рішення не створює для позивача жодних юридичних прав та/чи обов'язків й не може порушувати його особистих прав та/або інтересів, оскільки не містить будь-яких обмежень/заборон щодо нього.

Висновки суду першої інстанції узгоджуються з вимогами законодавства, яким врегульовано спірні правовідносини, відповідають дійсним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, ґрунтуються на помилковому трактуванні правових норм і фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди з висновками суду. Таким чином, суд першої інстанцій дійшов до обґрунтованого висновку.

Статтею 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому при таких обставинах апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись статями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 липня 2018 р. у справі № 805/1656/18-а - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 липня 2018 р. у справі № 805/1656/18-а - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно до ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового суду протягом тридцяти днів з дати проголошення.

Повне судове рішення складено та підписано колегією суддів 25 вересня 2018 року.

Суддя-доповідач: Е.Г.Казначеєв

Судді: І.Д. Компанієць

Л.В. Ястребова