Ухвала

від 26.09.2018 по справі 537/5014/13-к

КРЮКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Провадження № 1-в/537/406/2018

Справа № 537/5014/13-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.09.2018 року Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , представника заявника адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці клопотання ОСОБА_5 про скасування арешту на рухоме майно,

встановив:

До суду звернувся ОСОБА_5 із клопотанням, відповідно до якого просить суд постановити рішення, яким скасувати арешт на автомобіль марки OPEL Astra, ідентифікатор НОМЕР_1 , тип кузова легковий комбі- НОМЕР_2 , рік випуску 2003, реєстраційний номер НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_4 , який накладений слідчим прокуратури м. Кременчука Полтавської області 21.03.2012 року.

В обґрунтування поданого клопотання зазначив, що постановою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 25.11.2014 року він був звільнений від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 212 КК України у зв`язку з закінченням строків давності, постанова набрала законної сили. Під час проведення досудового розслідування слідчим прокуратури м. Кременчука Полтавської області 21.03.2012 року, в порядку забезпечення позову була винесена постанова про накладення арешту на належний заявнику автомобіль марки OPEL Astra, ідентифікатор НОМЕР_1 , тип кузова легковий комбі- НОМЕР_2 , рік випуску 2003, реєстраційний номер НОМЕР_3 . При винесені постанови про звільнення заявника від кримінальної відповідальності суд не вирішив питання про арештоване майно, в зв`язку з чим він звернувся до суду з даним клопотанням.

Заявник ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, про дату час та місце розгляду клопотання повідомлений належним чином.

В судовому засіданні представник заявника адвокат ОСОБА_3 клопотання підтримав у повному обсязі, з підстав зазначених у ньому, просив клопотання задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні проти задоволення клопотання не заперечував.

Дослідивши матеріали кримінальної справи, вислухавши думку учасників розгляду клопотання, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що постановою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 25.11.2014 року провадження в кримінальній справі по звинуваченню ОСОБА_5 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 212 КК України закрито у зв`язку із закінченням строків давності та ОСОБА_5 звільнено від кримінальної відповідальності. Позовні заяви прокуратури м. Кременчука в інтересах держави в особі Управління житлово-комунального господарства Кременчуцької міської ради та позовні заяви Кременчуцької ОДПІ Полтавської області залишено без розгляду. Такий вид додаткового покарання, як конфіскація майна до ОСОБА_5 не застосовувався.

03.12.2014 року постанова Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 25.11.2014 року набрала законної сили.

В ході досудового розслідування кримінальної справи № 121315008 за обвинуваченням ОСОБА_5 , постановою про накладення арешту на майно від 21.03.2012 року слідчим в ОВС прокуратури м. Кременчука ОСОБА_6 з метою забезпечення можливого в майбутньому цивільного позову було накладено арешт на все майно, яке належить ОСОБА_5 .

З свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу вбачається, що автомобіль марки OPEL Astra, ідентифікатор НОМЕР_5 , тип кузова легковий комбі- НОМЕР_2 , рік випуску 2003, реєстраційний номер НОМЕР_3 належить ОСОБА_5 . Відповідно до картки арешту транспортного засобу на вказаний автомобіль накладено арешт 21.03.2012 року прокуратурою м. Кременчука.

Відповідно до положень ч. 4 ст.174КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

При винесенні постанови вказане питання на розгляд суду не виносилося.

Нормою ст. 41Конституції України встановлюється непорушність права особи на володіння, користування і розпорядження своєю власністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст.1 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 року по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24.03.2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Згідно ч. 5 ст.534КПК України процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у кримінальному провадженні, вирішує суддя суду першої інстанції одноособово, якщо інше не передбачене цим Кодексом.

Враховуючи викладене, а також той факт, що постановою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 25.11.2014 року, яка набрала законної сили 03.12.2014 року питання про скасування заходів забезпечення позову чи можливої конфіскації майна вирішено не було та те, що на даний час підстави щодо арешту зазначеного майна відсутні, суд вважає за необхідне клопотання ОСОБА_5 задовольнити.

Керуючись ст.ст. 534, 537, 539 КПК України, суд

постановив:

Клопотання ОСОБА_5 проскасування арештуна рухомемайно задовольнити.

Арешт, накладений постановою слідчого в ОВС прокуратури м. Кременчука ОСОБА_6 від 21.03.2012 року на автомобіль марки OPEL Astra, ідентифікатор НОМЕР_5 , тип кузова легковий комбі- НОМЕР_2 , рік випуску 2003, реєстраційний номер НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_5 скасувати.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Полтавської області протягом семи днів з дня її винесення.

Суддя: ОСОБА_1