Рішення

від 06.09.2018 по справі 466/2642/14-ц

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 466/2642/14-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2018 року Шевченківський районний суд м. Львова

в складі : головуючого - судді Кавацюка В.І.

при секретарі Павлишин К.І.

учасники справи: позивач ОСОБА_1

відповідачі ТОВ Пластфарма

ТОВ Біопластфарма

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові

цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Пластфарма , товариства з обмеженою відповідальністю Біопластфарма про стягнення грошових коштів,

у с т а н о в и в:

У квітні 2014 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Пластфарма (далі - ТОВ Пластфарма ) та товариства з обмеженою відповідальністю Біопластфарма (далі - ТОВ Біопластфарма ) про стягнення грошових коштів.

Як на підставу своїх вимог зазначав, що у відповідності до протоколу №1/05 зборів засновників ТОВ Пластфарма від 04 березня 2005 року та наказу по товариству № 04/03/к від 04 березня 2005 року він працює в даному товаристві на посаді директора з 04 березня 2005 року.

Згідно з положеннями ст. ст. 47-49, 116 КЗпП України роботодавець зобов'язаний в останній день роботи працівника провести розрахунок з працівником і видати йому трудову книжку, довідку про роботу та заробітну плату, інші документи, передбачені трудовим законодавством.

Однак, всупереч вищезазначеним вимогам КЗпП України, роботодавець видав йому трудову книжку, проте не провів з ним належного розрахунку. Зокрема, йому не було погашено додаткові гарантії та компенсації для директора ТОВ Пластфарма , які були встановлені для нього, ОСОБА_1, в якості заохочувальних та компенсаційних виплат (заробітної плати) у розмірі 15 місячних окладів директора товариства, а всього роботодавець не виплатив йому, позивачу, 225 000 грн.

Так, протоколом № 4 загальних зборів учасників ТОВ Пластфарма від 23 лютого 2009 року було вирішено запровадити для нього, ОСОБА_1, як директора товариства, в якості заохочувальних та компенсаційних виплат (заробітної плати) заробітну плату у розмірі 15 місячних окладів директора товариства у випадку його звільнення, проте такі кошти йому виплачені не були.

Положеннями ст. 43 Конституції України визначено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижче від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ст.94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно -ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

На час перебування працівника у відпустці йому нараховуються та виплачуються відпускні (заробітна плата на час відпустки). Для розрахунку суми відпускних використовується середня заробітна плата, яка розраховується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 100 Про затвердження Порядку розрахунку середньої заробітної платив . Сума відпускних розраховується шляхом множення середньої заробітної плати за розрахунковий період на кількість днів відпустки.

У відповідності до чинного законодавства України, заробітна плата працівника за час відпустки має бути виплачена не пізніше ніж за три дні до початку відпустки. Проте, належна йому заробітна плата за час відпустки (відпускні) була нарахована, проте не виплачена.

Згідно ст. 97 КЗпП оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці. Оплата може провадитися за результатами індивідуальних і колективних робіт.

Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), шо представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.

Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті.

Власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.

Оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці.

Таким чином, у ТОВ Пластфарма виникла та існує перед ним сума заборгованості по встановлених для нього як директора товариства, додаткових гарантіях та компенсаціях в якості заохочувальних та компенсаційних виплат (заробітної плати) у розмірі 15 місячних окладів що становить 225 000 грн.

Відповідно до ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу. У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов'язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи.

Згідно ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до ст. 109 ЦК України виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб. Після прийняття рішення про виділ учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про виділ, складають та затверджують розподільчий баланс. Юридична особа, що утворилася внаслідок виділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями юридичної особи, з якої був здійснений виділ, які згідно з розподільчим балансом не перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Юридична особа, з якої був здійснений виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями, які згідно з розподільчим балансом перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Якщо юридичних осіб, що утворилися внаслідок виділу, дві або більше, субсидіарну відповідальність вони несуть спільно з юридичною особою, з якої був здійснений виділ, солідарно. Якщо після виділу неможливо точно встановити обов'язки особи за окремим зобов'язанням, шо існувало у юридичної особи до виділу, юридична особа, з якої здійснено виділ, та юридичні особи, що були створені внаслідок виділу, несуть солідарну відповідальність перед кредитором за таким зобов'язанням.

З огляду на такі факти, просив ухвалити рішення, яким стягнути солідарно з ТОВ Пластфарма та ТОВ Біопластфарма на його, позивача, користь грошові кошти в розмірі 225 000грн.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 в судові засідання неодноразово не з'явились, хоч про час та місце розгляду справи повідомлялись в установленому порядку.

Представник відповідачів ТОВ Пластфарма та ТОВ Біопластфарма ОСОБА_3 в судові засідання не з'явився, хоч про час та місце розгляду справи повідомлявся в установленому порядку.

Суд вважає за можливе розглянути справу без участі учасників справи та їх представників, оскільки в ній наявні достатні докази про права та взаємовідносини сторін.

У відповідності до положень ч.2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання 06 вересня 2018 року о 16.30 год. всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З'ясувавши дійсні обставини справи, права та обов'язки сторін, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що у відповідності до протоколу №1/05 зборів засновників ТОВ Пластфарма від 04 березня 2005 року та наказу по товариству №04/03/к від 04 березня 2005 року позивач ОСОБА_1 був прийнятий на посаду директора ТОВ Пластфарма з 04 березня 2005 року.

Відповідно до рішення загальних зборів ТОВ Пластфарма від 12 червня 2013 року ОСОБА_1 був звільнений з посади директора ТОВ Пластфарма з 12 червня 2013 року у зв'язку з систематичним невиконанням покладених на нього обов'язків та новим директором було призначено гр. ОСОБА_4

На час розгляду даної цивільної справи 466/2642/14-ц ТОВ Пластфарма перебуває в стадії ліквідації та ліквідатором цього товариства призначений ОСОБА_5

Пред'являючи в суд позов про стягнення з ТОВ Пластфарма та ТОВ Біопластфарма грошових коштів в розмірі 15 місячних окладів директора ТОВ Пластафарма , що становить 225 000 грн., позивач ОСОБА_1, в якості доказу на підтвердження своїх вимог, покликається на рішення загальних зборів учасників ТОВ Пластфарма від 23 лютого 2009 року, яке оформлено протоколом №4 від 23 лютого 2009 року про запровадження для нього, ОСОБА_1, як директора ТОВ Пластфарма , додаткових гарантій та компенсацій у вигляді заохочувальних та компенсаційних виплат разі звільнення його з роботи чи припинення з ним трудового договору в розмірі 15 (п'ятнадцяти) місячних окладів директора товариства, що становить 225 000 грн.. При цьому, на підтвердження своїх вимог він долучив до позовної заяви ксерокопію протоколу №4 загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю Пластфарма . Зі змісту цієї ксерокопії протоколу вбачається, що на цих загальних зборах учасників товариства з обмеженою відповідальністю Пластфарма був присутній один учасник: товариство з обмеженою відповідальністю Портфарма , 02218, м. Київ, вул. Вершигори,1, код ЄДРПОУ 31864954, яке має 99,3% статутного капіталу товариства, в особі директора ОСОБА_6.

Однак, до матеріалів справи за клопотанням представника відповідачів ОСОБА_3 долучено заяву гр. ОСОБА_6 від 14 травня 2014 року та його ж заяву від 20 травня 2014 року, яка була посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Луценко М.В., з якої убачається, що він не підписував протоколу загальних зборів учасників ТОВ Пластфарма №4 від 23 лютого 2009 року, який є доказом в цивільній справі №466/2642/14-ц, що розглядається Шевченківським районним судом м. Львова. В цих заявах гр. ОСОБА_6 також зазначено, що загальні збори учасників ТОВ Пластфарма 23 лютого 2009 року не відбувались, відповідно, участі в них він не приймав та гарантії чи компенсації директору ТОВ Пластфарма ОСОБА_1 у розмірі 15 (п'ятнадцять) місячних окладів, у разі звільнення, ніколи не встановлювалися ні у формі протоколу загальних зборів, ні у формі будь-якого іншого документу.

Також суд бере до уваги той факт, що позивач ОСОБА_1 протягом тривалого часу розгляду справи не надав для огляду оригінал протоколу товариства з обмеженою відповідальністю Пластфарма №4 від 23 лютого 2009 року, не дивлячись на те, що суд неодноразово витребовував відповідний документ.

Судом також встановлено, що позивач ОСОБА_1 25 червня 2003 року, тобто після свого звільнення з посади директора ТОВ Пластфарма , звертався в Галицький районний суд м. Львова з позовом до ТОВ Пластфарма про стягнення заборгованості по заробітній платі, по компенсації витрат, безготівкових позиках (єдиний унікальний номер справи - 461/7410/13-ц), однак жодних вимог щодо стягнення встановлених для компенсації чи гарантій, у зв'язку зі своїм звільненням, в цій справі він не заявляв, хоч такі вимоги, на думку суду, мали б розглядатись одночасно і з позовними вимогами про стягнення заборгованості по заробітній платі та інших виплат, належних працівникові при звільненні з роботи.

Вказані обставини підтверджуються, долученими до справи письмовими доказами, ксерокопією протоколу №4 загальних зборів учасників ТОВ Пластфарма від 23 лютого 2009 року, заявою гр. ОСОБА_6 від 14 травня 2014 року та заявою від 20 травня 2014 року, яка посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Луценко М.В., матеріалами оглянутої в судовому засіданні цивільної справи Галицького районного суду м. Львова за №461/7410/13-ц зареєстрованої в реєстрі за №473, іншими доказами у справі.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку що позов ОСОБА_1 є безпідставним та у його задоволенні слід відмовити.

Крім цього, суд вважає, що слід скасувати заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова 05 травня 2014 року з наступних підстав.

Відповідно до п.1-4 ст.158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

На підставі вищенаведеного, суд вважає, що заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова 05 травня 2014 року слід скасувати.

Керуючись ст. ст. 3, 4, 5, 10, 12, 13, 76, 77, 78, 79, 81, 82, 83, 89, 158, 258, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, ст. ст. 115, 116, 117, 237-1 КЗпП України, суд

в и р і ш и в :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Пластфарма , товариства з обмеженою відповідальністю Біопластфарма про стягнення грошових коштів - відмовити у зв'язку з його безпідставністю.

Скасувати заходи забезпечення позову, які були вжиті ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 05 травня 2014 року, а саме:.

Стягувачі: ТОВ Пластфарма , адреса місцезнаходження: 03150,

м. Київ, вул.

Тельмана, 1/32;

ТОВ Біопластфарма , адреса місцезнаходження: 79024, м. Львів,

вул. Промислова, 50/52,

Боржник: ОСОБА_1, зареєстроване місце

проживання:

79005, АДРЕСА_1.

Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1, зареєстроване місце проживання: 79005, АДРЕСА_1:

відповідач: ТОВ Пластфарма , адреса місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Тельмана, 1/32, код ЄДРПОУ 32568268;

відповідач: ТОВ Біопластфарма , адреса місцезнаходження: 79024, м. Львів, вул. Промислова, 50/52, код ЄДРПОУ 38985967.

Повний текст рішення складено 17 вересня 2018 року.

Суддя В. І. Кавацюк