Постанова

від 19.09.2018 по справі 350/1924/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 350/1924/17

Провадження № 22-ц/779/949/2018

Категорія 30

Головуючий у 1 інстанції Калиній Г. В.

Суддя-доповідач Василишин

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2018 року м. Івано-Франківськ

Апеляційний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої Василишин Л.В.,

суддів: Максюти І.О., Фединяка В.Д.,

секретаря Мельник О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Калуської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Князівської сільської ради до ОСОБА_1 про стягнення збитків за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, за апеляційними скаргами прокуратури Івано-Франківської області та Князівської сільської ради на рішення Рожнятівського районного суду у складі судді Калиній Г.В., ухвалене 30 травня 2018 року,

в с т а н о в и в:

У грудні 2017 року Калуська місцева прокуратура звернулася до суду в інтересах держави в особі Князівської сільської ради з вищевказаним позовом.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що відповідач ОСОБА_1 є власником нежитлових приміщень, які знаходяться на території Князівської сільської ради, а саме: приміщення швейного цеху за адресою с.Князівське, вул.Лесі Українки, площею 513,2 кв.м. згідно договору купівлі-продажу від 05.07.2000 року; приміщення складу площею 207,5 кв.м. згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 25.01.2008 року; нежитлового приміщення площею 715,2 кв.м. згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 25.02.2008 року.

Однак, ОСОБА_1 не вжив належних заходів до оформлення у встановленому законом порядку права користування земельними ділянками комунальної власності (укладення договору оренди) по вул. Лесі Українки в с.Князівське. Землекористування здійснюється за відсутності належним чином оформлених правовстановлюючих документів, а також сплати відповідних платежів до бюджету, чим завдаються збитки сільському бюджету.

Відповідно до інформації, наданої Князівською сільською радою 02 листопада 2017 року ОСОБА_1 протягом 2015-2017 років орендну плату чи земельний податок за користування земельними ділянками, на яких розташовані належні йому на праві приватної власності об'єкти нерухомого майна, не сплачував.

Князівська сільська рада неодноразово повідомляла відповідача про необхідність оформлення правовстановлюючих документів, що посвідчують право користування чи право власності земельними ділянками, на яких розташовані об'єкти нерухомості, які належать відповідачу на праві власності. Однак, зазначені вимоги залишилися без відповідного реагування. Позивач вважає, що таким чином відповідач ухиляється від укладення договору оренди, чи оформлення права власності на земельні ділянки, внаслідок чого порушуються інтереси Князівської сільської ради щодо відсутності надходжень від орендної плати або земельного податку до бюджету сільської ради.

У зв'язку з тим, що відповідачем не укладено договір оренди земельних ділянок із сільською радою, 13 березня 2017 року Князівська сільська рада направила листа в Рожнятівську РДА щодо розрахунку розміру завданих збитків ОСОБА_1

Комісія визначила розмір збитків, завданих Князівській сільській раді ОСОБА_1 за використання земельних ділянок загальною площею 0,62 га без правовстановлюючих документів. Розпорядженням Рожнятівської РДА від 26 липня 2017 року № 207 затверджено акт визначення розміру збитків завданих Князівській сільській раді громадянином ОСОБА_1

Комісією встановлено, що Князівській сільській раді завдані збитки у вигляді неотриманого доходу у розмірі 100 361 грн. 36 копійок, які спричинені внаслідок використання без правовстановлюючих документів земельних ділянок загальною площею 0,62 га. гр. ОСОБА_1 та несплатою відповідачем платежів за фактичне користування землею.

Оскільки відповідач не є власником чи постійним землекористувачем земельної ділянки, то не може бути суб'єктом плати за землю у формі земельного податку. При цьому єдиною можливою формою здійснення плати за землю для нього, як землекористувача. є орендна плата.

Посилаючись на вищевказані обставини, позивач просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Князівської сільської ради 100 361,36 грн., а також 1600 грн. судового збору на користь прокуратури Івано-Франківської області.

Рішенням Рожнятівського районного суду від 30 травня 2018 року в задоволенні позову Князівської сільської ради до ОСОБА_1, про стягнення збитків відмовлено за його безпідставністю.

Прокуратурою Івано-Франківської області на рішення суду подано апеляційну скаргу, в якій апелянт посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апелянт зазначив, що як встановлено судом, відповідач ОСОБА_1 є власником приміщень на території Князівської сільської ради, що знаходяться по вул. Лесі Українки. Однак, у відповідача відсутні будь-які правовстановлюючі документи на право власності чи користування земельною ділянкою для обслуговування даних приміщень та ним не сплачуються відповідні платежі за користування землею, внаслідок чого спричинено збитки сільському бюджету.

Спеціально створеною комісією Рожнятівської державної адміністрації у відповідності до вимог Постанови КМУ №284 від 19.04.1993 Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам , проведено обстеження і встановлено факт використання відповідачем земельної ділянки площею 0,62 га без правовстановлюючих документів та проведено розрахунок розміру збитків за період з 25.07.2014 року по 25.07.2017 року.

Посилаючись на висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 11.05.2018 року №912/1189/17, апелянт зазначив, що із виникненням права власності на об'єкт нерухомості власник такого об'єкта не звільняється від обов'язку оформлення прав на земельну ділянку відповідно до вимог законодавства.

Однак, відповідач, набувши право власності на об'єкт нерухомості, розташований на спірній земельній ділянці, належним чином не оформив правовідносини щодо користування земельною ділянкою і не виконав обов'язку щодо укладення та реєстрації договору оренди на спірну земельну ділянку.

Апелянт вважає, що вищевказані обставини є підставою для притягнення ОСОБА_2 до відповідальності та стягнення збитків.

Апелянт також зіслався на положення ст.206 ЗК України, якою встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким згідно ст.21 Закону України Про оренду землі визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно з пунктом 288.1 ст.288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Апелянт вважає, що користування відповідачем земельною ділянкою, на якій розташовані належні йому на праві власності об'єкти нерухомості, без правовстановлюючих документів позбавило орендодавця можливості одержати дохід у вигляді орендної плати за землю, який він міг би одержати, якби його право не було порушено.

Факт використання земельної ділянки також підтверджується і заявами, що містяться в матеріалах справи, з яких вбачається, що ОСОБА_1 використовував дану земельну ділянку.

На думку апелянта, суд необгрунтовано дійшов висновку про те, що прокурором не надано доказів самовільного зайняття земельної ділянки та її використання відповідачем, а також не доведено вину ОСОБА_1 у спричиненні збитків.

З наведених підстав апелянт просив скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позов задоволити.

Князівська сільська рада теж подала апеляційну скаргу на рішення суду.

Апелянтом зазначено, що Князівська сільська рада неодноразово повідомляла відповідача про необхідність оформлення правовстановлюючих документів на право користування земельними ділянками для обслуговування належних ОСОБА_1 нежитлових приміщень. Однак такі вимоги залишені відповідачем без уваги. Тому апелянт вважає, що відповідач ухиляється від укладення договору оренди та оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки, внаслідок чого порушуються інтереси Князівської сльської ради, а саме відсутні надходження від орендної плати або земельного податку до бюджету сільської ради.

На даний час у відповідності до детального плану території земельні ділянки, які використовує ОСОБА_1, належать до земель промисловості з урахуванням містобудівних норм і правил та дотримання санітарно-захисних зон для обслуговування нежитлових виробничих та складських приміщень. Ця територія може бути передана тільки у довгострокову оренду.

Що стосується посилання суду на рішення Князівської ради від 04.11.2005 року, яким передано ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,30 га в урочищі Мальгова , біля приміщення колишнього швейного цеху, то така межує із землями колишнього господарського двору та не має відношення до спірних земельних ділянок. Об'єкти нерухомого майна знаходяться на окремій території по вул. Л.Українки на землях колишнього господарського двору, а не на земельній ділянці площею 0,30 га в урочищі Мальгова .

Апелянт вважає, що факт використання відповідачем спірних земельних ділянок підтверджується заявами останнього, зокрема від 22.12.2016 року, від 10.10.2016 року та відповіддю ОСОБА_1 на запит Князівської сільської ради щодо використання земельних ділянок на території с.Князівське по вул. Лесі Українки б/н, 13 та 15, на яких розташовані належні відповідачу об'єкти нерухомості.

Крім того, в судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 підтвердив, що спірні земельні ділянки використовує, оскільки користується приміщеннями. Зокрема складське приміщення використистовує для ремонту автомобілів, швейний цех - для виготовлення столярних виробів, нежитлове приміщення - для зберігання деревини.

Наведені обставини суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги та ухвалив помилкове рішення, яке Князівська сільська рада просить скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до п.8 Розділу XIII ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ ЦПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017 року.) до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

15 грудня 2017 року набрала чинності нова редакція ЦПК України, відповідно до п.9 ст. 1 Перехідних положень вказаного Кодексу, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

В засіданні апеляційного суду представники апелянтів прокуратури ОСОБА_3 та сільської ради ОСОБА_4 вимоги апеляційних скарг підтримали,просили їх задоволити.

Представник відповідача адвокат ОСОБА_5 апеляційні скарги вважає безпідставними, просив відмовити в їх задоволенні.

Вислухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційних скарг з таких мотивів.

Матеріалами справи встановлено, що позивач є власником нежитлових приміщень на території Князівської сільської ради, що знаходяться по вул. Лесі Українки: приміщення швейного цеху, площею 513,2 м2, приміщення складу площею 207,5 м2, нежитлового приміщення, площею 715,2 м2, що підтверджується копіями договору купівлі продажу від 05 липня 2000 року (а.с. 7) та витягів про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 25 січня 2008 року та від 25 лютого 2008 року та свідоцтв про право власності на нерухоме майно (а. с. 13-16). Зазначені приміщення відповідач придбав у 2000 році та 2008 році на підставі договору купівлі-продажу у ПП Онікс .

Рішенням сесії Князівської сільської ради від 28 травня 2002 року припинено право користування та вилучено у приватно-орендного підприємства Онікс земельну ділянку площею 0,90 га з господарського двору біля незавершеного будівництвом шлакоблочного цеху та швейного цеху з переходом цих споруд у власність підприємцю ОСОБА_1, вилучену земельну ділянку переведено у фонд запасу сільської ради, що підтверджується копією вказаного рішення сесії сільської ради (а. с. 101).

На підставі заяви ОСОБА_1 про надання йому в оренду земельної ділянки для обслуговування приміщення швейного цеху складу та незакінченого будівництвом шлакоблочного цеху, у зв'язку з укладенням договору купівлі-продажу між ОСОБА_1 та ПП Онікс 15 березня 2002 року рішенням сесії Князівської сільської ради від 28 травня 2002 року вирішено надати ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,20 га в оренду з правом викупу для обслуговування вищевказаних приміщень (а. с. 100).

В подальшому 04 листопада 2005 року Князівська сільська рада розглянула заяву ОСОБА_1 про добровільну відмову від частини земельної ділянки біля приміщень незаверщеного будівництва шлакоблочного цеху та приміщення складу та вирішила припинити право користування та вилучено у ОСОБА_1 частину земельної ділянки площею 0,20 га біля незавершеного будівництва шлакоблочного цеху та приміщення складу, а також переведено вказану земельну ділянку в землі запасу сільської ради (а.с.107,108).

Рішенням Рожнятівської районної ради від 05.11.2015 року №755-32/2015 - затверджено проект землеустрою щодо зміни меж населеного пункту с.Князівське Рожнятівського району Івано-Франківської області, а саме: загальна площа території, що включається в межі населеного пункту с.Князівське становить 20,2800 га. (а.с.195-201).

Рішенням сесії Князівської сільської ради від 22 грудня 2016 року № 117-8/2016 винесено проект детального плану території частини колишнього господарського двору пл. вул. Лесі Українки в с. Князівське на громадське обговорення, що підтверджується копією рішення (а.с.85).

Згідно наданого сільською радою викопіювання з детального плану території с. Князівське та кадастрового плану, земельні ділянки - частина колишнього господарського двору Рожнятівський , на яких знаходяться приміщення придбані ОСОБА_1 увійшли до меж села Князівське.

На підставі листа Князівської сільської ради від 13 березня 2017 року щодо встановлення факту користування ОСОБА_1 земельними ділянками без оформлення та сплати орендної плати, Рожнятівською РДА створено комісію з розгляду питань пов'язаних з визначенням та нарахуванням збитків власникам землі та землекористувачам, на засіданнях якої 16 та 25 липня 2017 року розглядалось питання щодо нарахування збитків, завданих ОСОБА_1 внаслідок використання земельних ділянок без правовстановлюючих документів, що підтверджується копіями листа Князівської сільської ради від 13 березня 2017 року № 111/02-26 (а.с.11) та протоколами засідання комісії з розгляду питань пов'язаних з визначенням та нарахуванням збитків власникам землі та землекористувачам № 5 від 16 червня 2017 року та № 6 від 25 липня 2017 року (а.с.20,22).

Комісією з розгляду питань пов'язаних з визначенням та нарахуванням збитків власникам землі та землекористувачам при Рожнятівській РДА визначено розмір збитків, завданих Князівській сільській раді ОСОБА_1 за використання земельних ділянок площею 0,62 га в тому числі: ділянки площею 0,25 га для обслуговування приміщення швейного цеху по вул. Л.Українки б/н, ділянки площею 0,25 га - для обслуговування приміщення виробничого цеху по вул. Л.Українки, 15, ділянки площею 0,12 га. для обслуговування приміщення складу по вул. Л. Українки, 13 без правовстановлюючих документів, що згідно розрахунку визначення розміру збитків становить 100 361 гривню 36 копійок, про що також складено відповідний акт та розрахунок визначення розміру збитків (а.с.19) від 25 липня 2017 року (а.с.18).

Акт затверджений розпорядженням Рожнятівської РДА від 26 липня 2017 №207 та направлений відповідачу, що підтверджується копією розпорядження (ас. 23), копією сторінки з книги для запису рекомендованих відправлень і повідомлень (а.с.21) та копією повідомлення про вручення (а.с.24).

У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 не відшкодував спричинені збитки в установлений термін, Князівська сільська рада просила прокуратуру звернутися із позовною заявою до суду в інтересах сільської ради про стягнення коштів як спричинених збитків.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано будь-яких доказів того, що відповідач самовільно зайняв земельні ділянки, та у будь-який спосіб їх використовує, тобто вчиняє дії які б свідчили про фактичне використання спірних земельних ділянок та у яких розмірах. Також відсутні будь-які фактичні дані про те, що з вини відповідача сільській раді завдані збитки у вигляді неодержаного доходу, які спричинені внаслідок використання земельних ділянок без правовстановлюючих документів, оскільки на даний час ці неотримані доходи (у формі орендної плати чи іншої плати за землю) ніким не визначені.

Натомість встановлено, що відповідач неодноразово звертався до сільської ради із відповідними заявами про оформлення своїх прав на користування земельними ділянками, які не виносилися на розгляд сесії сільської ради та по яких не прийнято жодного рішення, що дає підстави вважати про невжиття сільською радою належних заходів для сприяння відповідачу в оформленні правовстановлюючих документів, на підставі яких він може у встановленому законом порядку використовувати спірні земельні ділянки.

Відповідно до ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Статтею 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Переглядаючи спір в апеляційному порядку в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення не відповідає вимогам ст.263 ЦПК України, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, відповідач ОСОБА_1 з 2000 року та 2008 року відповідно, є власником нежитлових приміщень, які знаходяться в с.Князівське по вул.Л.Українки на земельній ділянці для їх обслуговування.

Згідно з положеннями ст. 1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель , будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними, є самовільним зайняттям земельної ділянки.

Правовий механізм переходу прав на землю, пов'язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду, викладено у ст.120 ЗК України.

Виходячи зі змісту статті 120 ЗК України, норма щодо переходу права на земельну ділянку у разі переходу права на будинок, будівлю і споруду може бути застосована у випадках, якщо земельна ділянка перебуває у власності або у користуванні колишнього власника будівлі.

Водночас зі змісту статті 125 ЗК України випливає, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Зважаючи на положення статті 125 ЗК України, новий власник земельної ділянки не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до вимог законодавства.

Отже, з моменту виникнення права власності на вищезазначене нерухоме майно у відповідача виник обов'язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під нежитловими будівлями.

Відповідно до статті 206 ЗК використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Отже, правомірне набуття відповідачем права власності на нерухомість, в силу положень Земельного кодексу України породжує у нього, як у власника нерухомого майна, виникнення обов'язку з оформлення відповідного речового права на землю.

Згідно з пунктом д частини першої статті 156 ЗК України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Згідно1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Як зазначено в Постанові ОСОБА_6 Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц, провадження № 14-77 цс 18, право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

Виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені і яка не була відведена в оренду попередньому власнику.

До моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України (частина третястатті 157 ЗК України). Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 284 (далі - Порядок № 284).

Пункт 3 Порядку № 284 встановлює, що відшкодуванню підлягають інші збитки власників землі, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. А під неодержаним доходом розуміється, зокрема, дохід, який міг би одержати власник землі із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її тимчасового зайняття.

Постановою Кабінету Міністрів України №936 від 25.07.2007 року затверджено Методику визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття грунтового покрову без спеціального дозволу .

Рішенням Рожнятівської районної ради від 05.11.2015 року № 755-32/2015 - затверджено проект землеустрою щодо зміни меж населеного пункту с.Князівське Рожнятівського району Івано-Франківської області, а саме: загальна площа території, що включається в межі населеного пенкту с.Князівське становить 20,2800 га.

Як вбачається із викопіювання з детального плану території с.Князівське, земельна ділянка для обслуговування належних ОСОБА_1 нежитлових приміщень знаходиться на території Князівської сільської ради з 2015 року, що не заперечила сторона відповідача (а.с.195-201).

Як встановлено в судовому засіданні та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 протягом 2015-2017 років орендну плату за користування земельними ділянками, на яких розташовані належні йому об'єкти, не сплачував.

У зв'язку з цим, сільська рада звернулася до райдержадміністрації про проведення розрахунку збитків.

Як вбачається з Акту визначення розміру завданих збитків Князівській сільській раді та Розрахунку збитків (а.с.17-18), збитки було визначено комісійно Рожнятівською РДА за використання земельних ділянок площею 0,62 га в тому числі: ділянки площею 0,25 га для обслуговування приміщення швейного цеху по вул. Л.Українки б/н, ділянки площею 0,25 га - для обслуговування приміщення виробничого цеху по вул. Л.Українки, 15, ділянки площею 0,12 га. для обслуговування приміщення складу по вул. Л. Українки, 13 без правовстановлюючих документів.(самовільне зайняття земельної ділянки) орендну плату не сплачує.

При цьому, згідно розрахунку, їх визначено за відповідною формулою на підставі даних поданих сільською радою з використанням коефіцієнту нормативної грошової оцінки земель в сумі 100 361 грн.36 коп.

Розмір і порядок визначення збитків відповідачем не заперечувався та не спростовувався.

При цьому, як повідомила суду допитана в судовому засіданні секретар комісії ОСОБА_7, 25.07.2017 року комісією райдержадміністрації було оглянуто спірні земельні ділянки в присутності ОСОБА_1 в ході чого було встановлено користування останнім земельними ділянками, що облікуються за приміщеннями, придбаними ОСОБА_1

Підтвердження факту користування земельною ділянкою обумовлене самою суттю придбання об'єкту нерухомості, оскільки він знаходиться на земельній ділянці, необхідній для його обслуговування. За змістом наведених норм Кодексу щодо переходу права на земельну ділянку з придбанням об'єкту нерухомості випливає, що з придбанням до покупця перейшло право, яке було у попереднього користувача, яке слід було оформити та сплачувати орендну плату.

Щодо площі земельних ділянок, за яку нараховано збитки слід зазначити, що згідно наданого викопіювання з детального плану території с.Князівське, викопіювання з ортофото плану с.Князівське та викопіювання з генерального плану забудови с.Князівське, площа цих земельних ділянок складається із 3 земельних ділянок площею: орієнтовною площею 0,25 га для обслуговування приміщення швейного цеху, вул. Л.Українки б/н; 0,25 га для обслуговування приміщення виробничого цеху, вул.Л.Українки,15; 0,12 га для обслуговування приміщення складу, вул.Л.Українки,13 (а.с.25).

Наявність іншої площі чи визначення її неправильно стороною відповідача належними доказами не підтверджено.

Посилання в цій частині на рішення про надання земельної ділянки в Урочищі Мальгова площею 0,30 га. неналежне, оскільки не стосується спірної ситуації. Як вбачається з рішення про надання від 04.11.2005 року, вона надана для особистого селянського господарства та знаходиться за межами спірної земельної ділянки.

Надання ОСОБА_1 0,20 га. земельної ділянки в оренду згідно рішення сесії сільської ради від 28.05.2002 року з правом викупу для обслуговування приміщень та її вилучення за його заявою наведені вище обставини не підтверджує.

Зокрема, як вбачається з представленого стороною відповідача договору на право тимчасового користування землею від 02.01.2002 року, його було укладено на виконання наведеного рішення сесії сільської ради від 28.05.2002 року на один рік і будь-яких юридичних наслідків щодо обставин та періоду, що досліджуються судом, він не несе.

Щодо нарахування суми збитків з визначенням площ земельних ділянок відповідач повідомлявся, однак заперечень чи спростувань не направив.

Посилання суду першої інстанції на відсутність винних дій відповідача в неоформленні права неналежне, оскільки норма ст.1212 ЦКУ не передбачає доведення винної поведінки щодо утримання майна без достатніх підстав як основа її застосування. Достаньою підставою є утримання такої без оформленого права і несплати державі орендної плати, яка не сплачена за спірних 3 роки.

Щодо неодноразового звернення ОСОБА_1 із заявами до сільської ради про оформлення земельної ділянки, то такі по-перше засвідчують факт користування нею, а по друге, у випадку їх безпідставного не розгляду та не вирішення, відповідач вправі був звертатися до суду, чого він за багато років не зробив. Разом з тим, вони стосуються іншого періоду, тоді як позивач просить про стягнення коштів за 2015-2017 роки.

Згідно п. 9 Постанови ВСУ від 12.06.2009 N 5 Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду уточнюючи позовні вимоги або заперечення проти позову, суд визначає характер спірних правовідносин сторін, зміст їх правових вимог і матеріальний закон, що їх регулює, і яким належить керуватися при вирішенні спору.

З урахуванням вимог і заперечень сторін, обставин, на які посилаються інші особи, які беруть участь у справі, а також норм права, які підлягають застосуванню, суд визначає факти, які необхідно встановити для вирішення спору, і які з них визнаються кожною стороною, а які підлягають доказуванню (предмет доказування; стаття 179 ЦПК ( 1618-15 )).

Оскільки підставою позову є фактичні обставини, що наведені у заяві, то зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору.

Не зважаючи на посилання прокурора в прохальній частині позову на стягнення з відповідача шкоди з посиланням на ст.ст.22,1166 ЦКУ, судом встановлено, щодо фактично спірні правовідносини стосуються стягнення неотриманої орендної плати, як неодержаного доходу, який слід повернути в порядку ст.1212 ЦКУ.

Тому враховуючи завдання цивільного судочинства , що суд повинен вирішити спір по суті з врахуванням норм ст.ст.2,11 ЦПК України, помилкове посилання позивача на норму не може бути підставою для відмови в позові, оскільки суд повинен застосувати норму, яка регулює спірні правовідносини.

З огляду на наведене, судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційні скарги прокуратури Івано-Франківської області та Князівської сільської ради задоволити.

Рішення Рожнятівського районного суду від 30 травня 2018 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов Калуської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Князівської сільської ради до ОСОБА_1 про стягнення коштів за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів - задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН - НОМЕР_1) на користь Князівської сільської ради (вул. Незалежності,49, с.Князівське Рожнятівський район Івано-Франківська область, 77642, код ЄДРПОУ 04355332) суму неодержаного доходу 100 361 грн. 36 коп. (сто тисяч триста шістдесять одну гривню тридцять шість копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН - НОМЕР_1) на користь прокуратури Івано-Франківської області (вул.Грюнвальдська,11 м.Івано-Франківськ, ЄДРПОУ 03530483) 1600 грн. судового збору у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також 2400 грн. судового збору, у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН - НОМЕР_1) на користь Князівської сільської ради (вул. Незалежності,49, с.Князівське Рожнятівський район Івано-Франківська область, 77642, код ЄДРПОУ 04355332) 2400 грн. судового збору, у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 25.09.2018 року.

Головуюча: Василишин Л.В.

Судді: Максюта І.О.

ОСОБА_8