Постанова

від 18.09.2018 по справі 645/7156/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2018 року

м. Харків

Справа № 645/7156/15-ц

Провадження № 22ц/790/148/18

Апеляційний суд Харківської області в складі:

головуючого - Бровченко І.О.,

суддів - Бурлака І.В., Яцина В.Б.,

за участю секретаря - Прокопчук І.В.,

імена (найменування) сторін:

позивач - публічне акціонерне товариство Дельта Банк

відповідач - ОСОБА_1

відповідач - ОСОБА_2

інші учасники справи:

третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю Оптикал Трейд

третя особа - Національний банк України

розглянувши у порядку спрощеного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 30 серпня 2016 року у складі судді Бабкової Т.В. по цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства Дельта Банк до ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю Оптикал Трейд , Національний банк України, про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2015 року публічне акціонерне товариство Дельта Банк , в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у АТ Дельта Банк ОСОБА_3, звернулося до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2

Позовна заява мотивована тим, що 31 липня 2013 року між ПАТ Астра Банк та ТОВ Оптикал Трейд був укладений Генеральний кредитний договір № 699004046603007.

Позичальнику встановлено ліміт кредитування в розмірі 120000 доларів США строком з 31 липня 2013 року по 30 липня 2016 року включно.

Кредит надається окремими траншами на підставі та на строки, обумовлені окремими додатковими угодами: відповідно до Договору про внесення змін та доповнень № 1 від 31 липня 2013 року до Генерального кредитного договору № 699004046603007 від 31 липня 2013 року позичальнику в межах кредитної лінії було надано відновлювальний кредитний транш в розмірі 18000 доларів США строком з 31 липня 2013 року по 25 липня 2014 року; відповідно до Договору про внесення змін та доповнень № 2 від 31 липня 2013 року до Генерального кредитного договору № 699004046603007 від 31 липня 2013 року позичальнику в межах кредитної лінії було надано відновлювальний кредитний транш в розмірі 102 000,00 доларів США строком з 31 липня 2013 року по 30 липня 2016 року.

Відповідно до п. 1.6 кредитного договору відсотки за користування кредитом встановлені в розмірі 10 % річних.

Згідно з п. 3.2.7 кредитного договору у випадку порушення позичальником умов кредитного договору, передбачених п.п. 3.2.3 - 3.2.6, процентна ставка за користування кредитними коштами встановлюється в розмірі 15 % річних. Так само такий розмір відсоткової ставки відповідно до п. 3.2.18 встановлюється за порушення п.п. 3.2.16 - 3.2.17 кредитного договору.

У зв'язку з неналежним виконанням умов кредитного договору у боржника виникла заборгованість за кредитним договором № 699004046603007 від 31 липня 2013 року, яка станом на 30 липня 2015 року складає 2 488 695,87 грн.

02 грудня 2013 року між ПАТ Астра Банк та ПАТ Дельта Банк був укладений договір купівлі - продажу прав вимоги, про заміну кредитора у зобов'язанні, посвідчений 02 грудня 2013 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, та зареєстрованого в реєстрі за № 1539 та який діє зі змінами та доповненнями.

Відповідно до п. 2.1 вказаного договору, продавець цим погоджується продати (відступити) Права вимоги та передати їх покупцеві, а покупець цим погоджується купити Права вимоги, прийняти їх і сплатити загальну купівельну ціну. Згідно з п. 2.3 договору купівлі - продажу, права вимоги переходять від продавця до покупця та обов'язки продавця передати права вимоги вважаються виконаними з моменту підписання продавцем та покупцем Акту приймання - передачі прав вимоги. До складу цих вимог було включене і право вимоги виконання ТОВ Оптикал Трейд зобов'язань за Генеральним кредитним договором № 699004046603007 від 31 липня 2013 року, укладеним між ПАТ Астра Банк та ТОВ Оптикал Трейд . Внаслідок укладення зазначеного договору купівлі - продажу прав вимоги від 02 грудня 2013 року та за правилами, передбаченими ст. ст. 512, 513, 514, 516 та 517 ЦК України, АТ Дельта Банк став стороною, новим кредитором, як за кредитним договором, укладеним із ТОВ Оптикал Трейд , так і за договорами, які були укладені задля його забезпечення, крім іншого, за наступними Договорами поруки: № 699004046603007/П1 від 31 липня 2013 року, укладеного з ОСОБА_1; № 699004046603007/П2 від 31 липня 2013 року, укладеного з ОСОБА_2

Таким чином, у зобов'язанні позичальника за кредитними договорами відбулася заміна кредитора, а ПАТ Дельта Банк набув статусу нового кредитора.

Крім того, в якості забезпечення належного виконання умов Генерального кредитного договору № 699004046603007 від 31 липня 2013 року було укладено наступні договори поруки:

-№ 699004046603007/П1 від 31.07.2013 року, укладеного між ПАТ Астра Банк та ОСОБА_1;

-№ 699004046603007/П2 від 31.07.2013 року, укладеного між ПАТ Астра Банк та ОСОБА_2

Відповідно до п. 1.2 договорів поруки, сторони цих договорів встановили, що Поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов'язання перед Банком відповідати в повному обсязі по зобов'язаннях позичальника, які виникають з кредитних договорів з усіма змінами та доповненнями до них. П. 2.1 договорів поруки передбачено, що у випадку невиконання позичальником взятих на себе зобов'язань по Кредитному договору, поручитель несе солідарну відповідальність перед банком нарівні з позичальником за кредитним договором. Банк має право вимагати виконання зобов'язань за кредитним договором, як від позичальника, так і від поручителя, так і від них обох одночасно.

У зв'язку з неналежним виконанням умов кредитного договору позивач просив задовольнити позов у повному обсязі.

Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 30 серпня 2017 року позовні вимоги ПАТ Дельта Банк задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ Дельта Банк заборгованість ТОВ Оптикал Трейд за Генеральним кредитним договором № 699004046603007 від 31 липня 2013 року в розмірі 2 488 695 грн. 87 коп.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ Дельта Банк заборгованість ТОВ Оптикал Трейд за Генеральним кредитним договором № 699004046603007 від 31 липня 2013 року в розмірі 2 488 695 грн. 87 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати та відмовити у задоволені позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Апеляційна скарга мотивована тим, що зобов'язання щодо повернення кредитного траншу у розмірі 18 000 доларів США у строк до 25 липня 2014 року з боку ТОВ Оптикал Трейд виконані, позов пред'явлено з приводу неповернутого другого кредитного траншу на суму 102000 доларів США, що є припущенням, зазначає, що боржник ТОВ Оптикал Трейд здійснив погашення заборгованості на суму 102000 доларів США; вважає, що без зазначення про солідарне стягнення заборгованості позов не підлягав задоволенню; розрахунок суми заборгованості є неправильним, також суд першої інстанції не врахував припинення поруки щодо першого траншу та часткове погашення другого траншу, відтак оскаржуване судове рішення не може вважатися законним та підлягає скасуванню.

До апеляційного суду надійшло клопотання представника ОСОБА_2 - ОСОБА_5 про зупинення провадження у справі до розгляду Шевченківським районним судом м. Києва цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ПАТ Агропросперіс Банк , ТОВ Оптикал Трейд , стреті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_1, ТОВ Будинок Оптики , ПАТ Дельта Банк про визнання кредитного договору недійсним.

Крім того до Апеляційного суду Харківської області надійшло клопотання представника ТОВ Оптикал Трейд про витребування доказів, а саме витребувати належним чином засвідчену копію висновку про вартість предмета іпотеки.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 05 червня 2017 року клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Московського районного суду м. Харкова від 30 серпня 2016 року задоволено.

Поновлено ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова.

Відкрито апеляційне провадження по справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 30 серпня 2016 року по цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства Дельта Банк до ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю Оптикал Трейд , Національний банк України, про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 05 червня 2017 року закінчено підготовку апеляційного розгляду справи за позовом публічного акціонерного товариства Дельта Банк до ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю Оптикал Трейд , Національний банк України, про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Призначено справу до розгляду апеляційним судом в судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Харківської області на 09-50 год. 12 червня 2017 року.

07 липня 2017 року до апеляційного суду надійшли заперечення представника ПАТ Дельта Банк , в яких вона просила апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 30 серпня 2016 року залишити без змін.

Посилаючись на ст. ст. 543, 554 ЦК України, приписи Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин № 5 від 30 березня 2012 року, зазначила, що, твердження апелянта про те, що суд допустив подвійне стягнення є хибним; посилаючись на ст. 559 ЦК України, п. 1.3 Генерального кредитного договору, п. 2 договору про внесення змін та доповнень № 2 до генерального кредитного договору, вказує на те, що строк кредитного траншу в розмірі 102000 дол. США складає з 31 липня 2013 року по 30 липня 2016 року, зазначені зміни до договору датовані 31 липня 2013 року, в я кий були укладені договори поруки, банком заявлені вимоги щодо дострокового погашення заборгованості саме в рамках зазначеного траншу, строк сплати якого на момент заявленої позовної вимоги ще не настав.

Також зазначає, що сума заборгованості за кредитним договором була встановлена рішенням Господарського суду Харківської області від 06 жовтня 2015 року.

Вислухавши суддю доповідача, сторін та інших учасників справи, які з'явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що 31 липня 2013 року між ПАТ Астра Банк та ТОВ Оптикал Трейд був укладений Генеральний кредитний договір № 699004046603007. Позичальнику встановлено ліміт кредитування в розмірі 120000,00 доларів США строком з 31 липня 2013 року по 30 липня 2016 року включно.

Кредит надається окремими траншами на підставі та на строки, обумовлені окремими додатковими угодами:

- відповідно до Договору про внесення змін та доповнень № 1 від 31 липня 2013 року до Генерального кредитного договору № 699004046603007 від 31 липня 2013 року Позичальнику в межах кредитної лінії було надано відновлювальний кредитний транш в розмірі 18 000,00 доларів США строком з 31 липня 2013 року по 25 липня 2014 року;

- відповідно до Договору про внесення змін та доповнень № 2 від 31 липня 2013 року до Генерального кредитного договору № 699004046603007 від 31 липня 2013 року Позичальнику в межах кредитної лінії було надано відновлювальний кредитний транш в розмірі 102 000,00 доларів США строком з 31 липня 2013 року по 30 липня 2016 року.

Відповідно до п. 1.6 кредитного договору відсотки за користування кредитом встановлені в розмірі 10 % річних.

Згідно з п. 3.2.7 кредитного договору у випадку порушення позичальником умов кредитного договору, передбачених п.п. 3.2.3 - 3.2.6, процентна ставка за користування кредитними коштами встановлюється в розмірі 15 % річних. Так само такий розмір відсоткової ставки відповідно до п. 3.2.18 встановлюється за порушення п.п. 3.2.16 - 3.2.17 кредитного договору.

Відповідно до п. 5.1 кредитного договору у випадку несвоєчасного погашення кредиту/відсотків/комісій позичальник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на дату виникнення прострочення від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення.

Положеннями п. 6.4 кредитного договору передбаченого, що банк має право вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту, сплати всіх відсотків, можливих штрафів тощо, в разі неналежного виконання позичальником умов кредитного договору.

Ст. 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 516 ЦК України - заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

02 грудня 2013 року між ПАТ Астра Банк та ПАТ Дельта Банк був укладений договір купівлі - продажу прав вимоги, про заміну кредитора у зобов'язанні, посвідчений 02 грудня 2013 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрованого в реєстрі за № 1539 та який діє зі змінами та доповненнями.

Відповідно до п. 2.1 вказаного договору, продавець цим погоджується продати (відступити) права вимоги та передати їх покупцеві, а покупець цим погоджується купити права вимоги, прийняти їх і сплатити загальну купівельну ціну.

Згідно з п. 2.3 договору купівлі - продажу, права вимоги переходять від продавця до покупця та обов'язки продавця передати права вимоги вважаються виконаними з моменту підписання продавцем та покупцем Акту приймання - передачі прав вимоги.

Таким чином, у зобов'язанні позичальника за кредитними договорами відбулася заміна кредитора, а ПАТ Дельта Банк набув статусу нового кредитора.

Крім того, в якості забезпечення належного виконання умов Генерального кредитного договору № 699004046603007 від 31.07.2013 року було укладено наступні договори поруки:

-№ 699004046603007/П1 від 31 липня 2013 року, укладеного між ПАТ АСТРА БАНК та ОСОБА_1;

-№ 699004046603007/П2 від 31 липня 2013 року, укладеного між ПАТ АСТРА БАНК та ОСОБА_2

Відповідно до п. 1.2 Договорів поруки, сторони цих договорів встановили, що поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов'язання перед банком відповідати в повному обсязі по зобов'язаннях позичальника, які виникають з кредитних договорів з усіма змінами та доповненнями до них.

П. 2.1 Договорів поруки передбачено, що у випадку невиконання позичальником взятих на себе зобов'язань по кредитному договору, поручитель несе солідарну відповідальність перед банком нарівні з позичальником за кредитним договором. Банк має право вимагати виконання зобов'язань за кредитним договором, як від позичальника, так і від поручителя, так і від них обох одночасно.

Якщо умовами договору кредиту передбачені окремі самостійні зобов'язання боржника про повернення боргу частинами та встановлено самостійну відповідальність боржника за невиконання цього обов'язку, то у разі неналежного виконання позичальником цих зобов'язань позовна давність за вимогами кредитора до нього про повернення заборгованих коштів повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного з платежів. Саме таку правову позицію було висловлено Верховним Судом України в постановах від 19 березня 2014 року у справі 6-20цс14.

Правова позиція Верховного Суду України у справі № 6-2875 цс 15 (постанова від 17 лютого 2016 року) полягає у наступному.

За змістом частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Оскільки відповідно до статті 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому самому обсязі, що й боржник, то у разі неналежного виконання боржником зобов'язань за кредитним договором передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України строк пред'явлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно із умовами договору визначено періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу. Проте, якщо кредитор змінює на підставі частини другої статті 1050 ЦК України строк виконання основного зобов'язання, позовна давність обчислюється від цієї дати.

За висновками Верховного Суду України, викладеними у постановах № 6-53цс14 від 17 вересня 2014 року, № 6-6цс14 від 17 вересня 2014 року, № 6-190цс14 від 21 січня 2015 року, № 6-32цс14 від 10 вересня 2014 року, № 6-125цс14 від 17 вересня 2014 року, строк дії поруки не є строком захисту порушеного права, а є строком існування суб'єктивного права кредитора й суб'єктивного обов'язку поручителя, після закінчення якого вони припиняються.

Це означає, що зі збігом цього строку (який є преклюзивним) жодних дій щодо реалізації свого права за договором поруки, у тому числі застосування судових заходів захисту свого права (шляхом пред'явлення позову), кредитор вчиняти не може.

Як установлено судом, боржник і поручитель первинно взяли на себе зобов'язання повернути суму кредиту з відповідними процентами та комісіями двома траншами, зокрема перший кредитний транш у розмірі 18000 доларів США - у строк до 25 липня 2014 року включно.

Поряд з установленням строку дії Генерального кредитного договору сторони встановили й строки виконання боржником окремих зобов'язань (повернення кожного траншу у визначений договорами про внесення змін та доповнень строк).

Оскільки перший транш Боржник повинен був повернути не пізніше 25 липня 2014 року, тому з саме з цього часу починається обрахування встановленого ч. 4 ст. 559 ЦК України шестимісячного строку для пред'явлення вимог до Поручителя.

Між тим, судом встановлено, що зобов'язання щодо повернення кредитного траншу у розмірі 18000 доларів США - у строк до 25 липня 2014 року з боку ТОВ Оптикал Трейд виконані, позов пред'явлено з приводу неповернутого другого кредитного траншу на суму 102000 доларів США.

З наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості вбачається, що у зв'язку з порушенням позичальником умов договору щодо повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами, ТОВ Оптикал Трейд нарахована заборгованість саме з неповернутого другого кредитного траншу на суму 102 000 доларів США, а саме заборгованість в розмірі 2 488 695,87 грн., з яких:

- Сума заборгованості за кредитом - 101965,00 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 30 липня 2015 року становить 2 250 730,34 грн.;

- Сума заборгованості по процентам - 10 210,23 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 30 липня 2015 року становить 225 376,10 грн.;

- Розмір пені за несвоєчасне повернення процентів - 12589,43 грн.

Згідно вимог ч. 6 ст. 367 ЦПК України в суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Стосовно доводів апеляційної скарги щодо неправильності розрахунку суми заборгованості, суд апеляційної інстанції враховує те, що під час розгляду справи в суді першої інстанції розрахунок заборгованості відповідачем і представником відповідача не оспорювався, сторона відповідача не вказувала на незгоду з правильністю розрахунку заборгованості як на підставу своїх заперечень проти позовних вимог.

Крім того, така ж сума заборгованості була встановлена під час судового розгляду рішенням Господарського суду Харківської області від 06 жовтня 2015 року у справі № 922/4779/15.

Другий кредитний транш у розмірі 102 000,00 доларів США наданий строком до 30 липня 2016 року. У зв'язку з неналежним виконанням позичальником зобов'язань з повернення цього кредиту та сплати відсотків кредитор скористався своїм правом на пред'явлення вимоги про дострокове повернення кредиту, направивши 14 серпня 2015 року відповідачам лист - вимогу про добровільну сплату заборгованості за кредитним договором (а.с.114-117), таким чином встановивши нову дату повернення кредитних коштів, та у межах шестимісячного строку звернувся до суду з даним позовом.

За таких обставин зобов'язання за договором поруки за невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором про повернення кредиту за другим кредитним траншем не можуть вважатися припиненими.

Відповідно до ст. 554 ЦПК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Статтею 543 ЦПК України встановлено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників.

Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Згідно з п. 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин № 5 від 30 березня 2012 року, оскільки у спорах, що виникають із кредитних правовідносин, сторонами є як юридичні, так і фізичні особи та з урахуванням вимог статей 15 - 16, частини другої статті 118 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) при визначенні судової юрисдикції суди мають виходити з того, що такі справи підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства у разі, якщо однією зі сторін є фізична особа, а вимоги взаємопов'язані між собою і окремий їх розгляд неможливий. Зокрема, це можуть бути позови банку (іншої фінансової установи) до фізичної особи - позичальника і до юридичної особи - поручителя чи навпаки, які виникли з одних і тих самих правовідносин - отримання кредиту.

Договір поруки має додатковий (акцесорний) до основного зобов'язання - кредитного договору - характер і укладається саме для забезпечення виконання останнього, а поручитель згідно з частиною першою статті 554 ЦК відповідає перед кредитором, за загальним правилом, солідарно із позичальником, якщо договором поруки не встановлено його додаткову (субсидіарну) відповідальність. Неможливість окремого розгляду цих договорів може бути пов'язана, зокрема, із визначенням суми заборгованості, способу виконання зобов'язання та іншими умовами договорів.

Разом із тим, оскільки пред'явлення позову до солідарних боржників є правом, а не обов'язком банку чи іншої фінансової установи (частина перша статті 543 ЦК), у разі пред'явлення позову до кожного з них окремо суди мають враховувати визначену ЦПК компетенцію судів щодо розгляду цивільних справ. Зокрема, позов банку (іншої фінансової установи) до юридичної особи - поручителя із залученням фізичної особи - позичальника як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Згідно з п. 9 вищевказаної Постанови Пленуму, право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором (дострокове стягнення кредиту, стягнення заборгованості, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки/застави, одночасне заявлення відповідних вимог у разі, якщо позичальник є відмінною від особи іпотекодавця (майновий поручитель), одночасне заявлення вимог про стягнення заборгованості з позичальника з вимогами про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки, належні іпотекодавцю, який не є позичальником, розірвання кредитного договору, набуття права власності на предмет іпотеки тощо) належить виключно позивачеві (частина перша статті 20 ЦК, статті 3 і 4 ЦПК).

Задоволення позову кредитора про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави не є перешкодою для пред'явлення позову про стягнення заборгованості з поручителя за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду справи заборгованість за кредитом не погашена. Задоволення позову кредитора про стягнення заборгованості з поручителя не є перешкодою для пред'явлення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави з метою погашення заборгованості за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду спору заборгованість за кредитом не погашена.

Отже, банк, скориставшись своїм правом , звернувся до солідарних боржників окремо, а саме: до боржника за кредитним договором до господарського суду, та до поручителів - до суду загальної юрисдикції.

Тому доводи апеляційної скарги про те, що банк просив стягнути заборгованість з кожного з поручителів і не просив стягнути заборгованість солідарно, кожен з поручителів несе солідарну відповідальність, а інакше відбувається подвійне стягнення, є помилковими, оскільки солідарну відповідальність за кредитним договором перед банком несуть солідарні боржники та поручитель і боржник, а не поручителі між собою.

Відповідно до Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів внесено зміни до Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), який набув чинності 15 грудня 2017 року.

Згідно з пунктом 11 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанції розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Ст. 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Ст. 79 ЦПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом першої інстанції було встановлено, що у серпні 2015 р. ПАТ Дельта Банк звернулося до суду з позовом до ТОВ Оптикал Трейд .

Згідно вимог ч. 5 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 06 жовтня 2015 року з ТОВ Оптикал Трейд було стягнуто заборгованість за Генеральним кредитним договором № 699004046603007 від 31 липня 2013 року в розмірі 2 488 695,87 грн., з яких:

- Сума заборгованості за кредитом - 101 965,00 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 30 липня 2015 року становить 2 250 730,34 грн.;

- Сума заборгованості по процентам - 10 210,23 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 30 липня 2015 року становить 225 376,10 грн.;

- Розмір пені за несвоєчасне повернення процентів - 12 589,43 грн.

Крім того, рішенням Господарського суду Черкаської області від 11 серпня 2016 року у справі № 925/1387/15 позов задоволено повністю.

В рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю Оптикал Трейд , а саме за Генеральним кредитним договором № 699004046603007 від 31.07.2013 р. в розмірі 2 488 695,87 грн., що складається з: суми заборгованості за кредитом 101965,00 дол. США (екв. в гривні 2250730,34); суми заборгованості по процентам 10210,23 дол.США (екв. в гривні 225376,10); суми пені за несвоєчасне повернення процентів 12589,43 грн., та в рахунок часткового погашення штрафу за порушення умов договору іпотеки відповідно до п. 3.5 договору іпотеки в розмірі 160819,00 грн., та разом складає 2649514,87 грн., звернуто стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі у власність іпотекодержателю публічному акціонерному товариству Дельта Банк предмету іпотеки за іпотечним договором №699004046603007/1 від 31 липня 2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського нотаріального округу ОСОБА_6 за №1473, що належить на праві власності ТОВ Будинок оптики , а саме: нежитлові приміщення, офіс №1, літ. 9-А, які складаються з: приміщення першого поверху №1-1, №1-9, №1-10, №1-11, №1-12, №1-21, №1-22, №1-23 та приміщення другого поверху №1-17, №1-19, №1-20 загальною площею 135,3 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Черкаси, вул. Хрещатик (вул. Урицького), буд. 200, та належать на праві власності ТОВ Будинок оптики на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серія САС №466942, виданого 11.08.2011 р. за рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради за №1110 від 09.08.2011 р. вартістю1733100,00 грн. без ПДВ. Визнано право власності за публічним акціонерним товариством Дельта Банк на предмет іпотеки - нежитлові приміщення, офіс №1, літ. 9-А, а саме: приміщення першого поверху №1-1, №1-9, №1-10, №1-11, №1-12, №1-21, №1-22, №1-23 та приміщення другого поверху №1-17, №1-19, №1-20 загальною площею 135,3 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Черкаси, вул. Хрещатик (вул. Урицького), буд. 200, вартістю вартістю1733100,00 грн. без ПДВ. Cтягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю Будинок оптики 52990,30 грн. судового збору в доход Державного бюджету - 22030001 за розгляд справи в господарському суді Черкаської області.

У відповідності до ст. 526 ЦПК України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням визнається правовідношення, на підставі якого одна сторона (боржник - Відповідач) зобов'язується здійснити на користь другої сторони (кредитора - Позивача) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послуги, виплатити грошові кошти та ін.) або утриматися від певних дій, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його зобов'язань. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини, відповідно до ст. 11 ЦК України.

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити проценти.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

У відповідності зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 530 ЦПК України - якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 631 ЦПК України - закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч. ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З урахуванням наведеного апеляційний суд вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 375 ЦПК України , суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції повно і всебічно з'ясовано обставини справи, відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України надана правильна правова оцінка доказам по справі, рішення суду відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України і доводами скарги не спростовується, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального праві, тому відповідно до ст. 375 ЦПК України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 367 , 368 , 374 , 375 , 381-384 , 389 , 390 ЦПК України суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 30 серпня 2016 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках передбачених ст. 389 ЦПК України безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 24 вересня 2018 року.

Головуючий:

Судді -