Рішення

від 25.09.2018 по справі 909/611/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.09.2018 м. Івано-ФранківськСправа № 909/611/18

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндера П.А. , секретар судового засідання Кучма І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватне підприємство "Аперо",

с.Купка,Глибоцький район, Чернівецька область,60425

до відповідача: Приватне підприємство "ВіеС Груп"

вул.Пекарська, буд.2,м.Калуш, Івано-Франківська область,77300

про стягнення заборгованості в сумі 98 869 грн 28 к.

за участю:

Від позивача: ОСОБА_1 (посвідчення № 001138 від 17.02.2017 )-адвокат

Від відповідача: не з"явилися

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Івано-Франківської області подано позов Приватного підприємства "Аперо" до Приватного підприємства "ВіеС Груп" про стягнення заборгованості в сумі 98 869 грн 28 к.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 11.07.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 31.07.2018. Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 31.07.2018 розгляд справи відкладено на 25.09.2018.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з"ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об"єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає позов таким, що підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

01.03.2016р. між Приватним підприємством ВіеСГруп (далі по тексту - Відповідач) Приватним підприємством АПЕРО (далі по тексту - Позивач) укладено договір поставки № 4 (далі - Договір).

Укладенням п.1.1. Договору сторони домовились про здійснення позивачем за замовленням відповідача поставок товару (продукції) на умовах та в порядку, передбачених Договором, а саме поставку і передання у власність Покупця (відповідача) продукцію (код УКТ ЗЕД НОМЕР_1 та НОМЕР_2), власного виробництва (далі - Товар), на умовах DАР ( Доставлено у місце ) ПП ВіеСГруп , вул. Пекарська, 2, м. Калуш, Івано-Франківська область (п.3.1. Договору).

Пунктом 4,3 Договору передбачено, що покупець здійснює оплату 100 % вартості прямими банківськими платежами на розрахунковий рахунок постачальника на умовах відстрочки платежу 21 календарний день з дати поставки партії товару.

Згідно до пункту 3.8. Договору з урахуванням протоколу розбіжностей, сторони погодили, що достатнім підтвердженням передачі товару покупцю та прийняття товару покупцем за відповідним асортиментом, найменуванням, кількістю, ціною за одиницю, вартістю партії товару є накладна на товар, завірена з боку покупця його печаткою (штампом), або з наданням довіреності на отримання ТМЦ.

При укладенні договору поставки від 01.03.2016р. № 4 дотримано вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину (ст. 203 ЦК України). Договір укладено строком 1 один) рік із пролонгацією на тих же умовах на кожен наступний рік (п.6.8. Договору).

Позивачем зобов'язання за договором щодо здійснення поставки товару за замовленнями відповідача виконано належним чином, товар прийнято відповідачем, проте відповідачем свого обов'язку оплати поставленого товару не виконано в повному обсязі, у зв"язку із чим змушені звертатись до суду за захистом порушеного права.

На виконання умов договору позивачем поставлено відповідачу за його замовленнями товар окремими партіями, зокрема у періоди 07.12.2017 р., 21.12.2017 р. та 12.01.2018р. на загальну суму 98 839,29грн,, що підтверджуємо доданими видатковими накладними та товаро-транспортними накладними, які наявні в матеріалах справи

Всього загальна сума поставленого товару 98 839,29грн.

Відповідачем (покупцем) обов'язку оплати за переданий товар на умовах відстрочки платежу 21 календарний день з дати поставки партії товару отримання не повністю виконано (п.4.3 договору).

Відповідачем товар прийнято без претензій та зауважень, проте оплату за товар проведено неналежно, частково. Жодних претензій стосовно додержання позивачем як продавцем умов договору купівлі-продажу (поставки) щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та упаковки товару не було, жодних повідомлень із дати поставки про порушення умов договору не надходило ні при прийнятті товару, ні станом на дату подання цього позову.

Договір є однією із підстав виникнення зобов'язань, що встановлено ч.1 ст. 174 ГК України, ч.2 ст. 11 ЦК України. Згідно статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його зняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Згідно ч.2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Зобов'язання стосовно оплати поставленого товару згідно договору поставки від 01.03.2016р. №4 не припинено (ст. ст. 202-208 ГК України, ст. ст. 598-609 ЦК України, п.6.6.2 договору поставки).

На підставі договору поставки у позивача виникло зобов'язання поставити відповідачу у погоджений нами строк товар визначеного найменування, кількості, якості та вартості, а у відповідача - зобов'язання прийняти цей товар та сплатити за нього у погоджений строк встановлену договором ціну (стаття 655 ЦК України, стаття 712 ЦК України, стаття 265 ГК України).

У листопаді 2017р., грудні 2017р. між позивачем та відповідачем проведено звірку розрахунків стосовно господарських відносин між нами, про що складено акт звірки розрахунків.

За даними актами звірки розрахунків по записах відповідача рахується кредиторська заборгованість перед позивачем станом на 30.11,2017р. в розмірі 72 990,35грн., станом на 31.12.2017р. в розмірі 83 643,14грн.

З урахуванням здійснених поставок товару у січні 2018 року (видаткова накладна №4 від 12.01.2018р. та товарно-транспортна накладна № 4 від 12.01.2018р., видаткова накладна №5 від 12.01.2018р. та товарно-транспортна накладна № 5 від 12.01.2018р.) розмір заборгованості відповідача склав 124 522,08грн. станом на 12.01.2018р.

02.02.2018р. відповідачем частково оплачено позивачу кошти в сумі 10 000,00грн., 16.02.2018р. відповідачем частково оплачено позивачу кошти в сумі 15682,80грн.

Таким чином, станом на дату подання позову сума боргу відповідача складає 98 869,28грн.

Згідно ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. У позивача виникло право на позов у розумінні ГПК України. Враховуючи господарський характер правовідносин між сторонами, спір підлягає до розгляду у порядку господарського судочинства.

Згідно ч.2 ст.4 ГПК України, юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку.

Статтею 5 ГПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Відповідно до ст.ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідач доводи позивача не спростував.

З аналізу наведеного вище, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог та таких, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України слід відшкодувати позивачу за рахунок відповідача.

Керуючись ч. 2 ст. 11, ч. 1 ст. 14, ст.ст. 526, 530, 610, 611, 629, 692 ЦК України, ст.ст. 173, 174 ГК України, ст.ст. 1, 2, 5, 12, 20, 27. 54, 82 ГПК України,

ВИРІШИВ:

позов приватного підприємства "Аперо" с.Купка, Глибоцький район, Чернівецька область,60425, код ЄДРПОУ 36751796 до приватного підприємства "ВіеС Груп" вул.Пекарська, буд.2,м.Калуш, Івано-Франківська область,77300, код ЄДРПОУ 34519542 про стягнення заборгованості в сумі 98 869 грн 28 к. задовольнити

Стягнути з приватного підприємства "ВіеС Груп" вул.Пекарська, буд.2,м.Калуш, Івано-Франківська область,77300, код (ЄДРПОУ 34519542) на користь приватного підприємства "Аперо" с.Купка, Глибоцький район, Чернівецька область,60425, код (ЄДРПОУ 36751796 ) - про стягнення заборгованості в сумі 98 869 грн 28 к. ( дев"яносто вісім тисяч вісімсот шістсот дев"ять грн. 28 коп) та 1762,00 грн. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 27.09.2018

Суддя Шкіндер П.А.