Рішення

від 25.09.2018 по справі 910/9469/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.09.2018Справа № 910/9469/18

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Чотири сезони

до Товариства з обмеженою відповідальністю Укрєвротур

про стягнення 109 816,59 грн.

Суддя О.В. Гумега

секретар судового засідання

Репа Я.І.

Представники: без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Чотири сезони (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Укрєвротур (відповідач) про стягнення 109 816,59 грн. на підставі Договору № 41/24.01.2017 про надання конференц-послуг від 24.01.2017, з яких: 53 000,00 грн. - основний борг, 32 585,04 грн. - пеня, 19 530,29 грн. - інфляційні втрати, 4 701,26 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов Договору № 41/24.01.2017 про надання конференц-послуг від 24.01.2017 щодо оплати наданих позивачем послуг.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.07.2018 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Чотири сезони залишено без руху, встановлено позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви та строк на усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.

03.08.2018 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/9469/18 та призначено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання), встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву та позивачу - відповіді на відзив.

В матеріалах справи наявні докази отримання позивачем та відповідачем ухвали Господарського суду міста Києва від 07.08.2018 про відкриття провадження у справі № 910/9469/18.

31.08.2017 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли письмові пояснення на виконання вимог ухвали суду від 07.08.2018 про відкриття провадження у справі № 910/9469/18. В якості додатків до пояснень позивач надав суду копії постанов Верховного Суду від 09.07.2018 у справі № 903/647/17, від 24.07.2018 у справі № 910/9258/17, від 01.07.2018 у справі № 909/420/17.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ ГПК України.

Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін від останніх до суду не надходило.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 ГПК України).

Відповідачем без поважних причин відзив на позовну заяву у встановлений строк до суду не подано.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено позовну заяву, додані до неї докази.

Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного то обґрунтованого судового рішення, відповідно до ст.ст. 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.

З'ясувавши обставини справи, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, та дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

24.01.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю Чотири сезони (виконавець, позивач) і Товариством з обмеженою відповідальністю Укрєвротур (замовник, відповідач) було укладено Договір № 41/24.01.2017 про надання конференц-послуг (далі - Договір).

Відповідно до п. 2.1 Договору, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, виконавець зобов'язується як власними так і залученими силами за прийнятою та гарантованою заявкою на надання конференц-послуг організувати та забезпечити надання замовнику конференц-послуг, а замовник зобов'язується прийняти від виконавця надані за цим Договором конференц-послуги та своєчасно і в повному обсязі оплатити такі послуги відповідно до умов Договору. Конкретний перелік конференц-послуг, їх обсяг та вартість (тарифи), місце надання конференц-послуг, період надання конференц-послуг, відомості про захід замовника, кількість учасників заходу та інші суттєві умови надання конференц-послуг за цим Договором визначаються сторонами у заявці на надання конференц-послуг прийнятій виконавцем.

Пунктом 4.1 Договору встановлено обов'язок замовника оплатити виконавцю замовлені згідно цього Договору конференц-послуги за прийнятою виконавцем заявкою на надання конференц-послуг в наступному порядку (якщо інші умови оплати не погоджені сторонами у конкретній прийнятій виконавцем заявці на конференц-послуги):

- протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту підписання Договору (та/або заявки на організацію заходу, та/або підписання додаткової угоди на надання конференц-послуг) здійснити попередню оплату у розмірі 50% (п'ятдесяти відсотків) від вартості послуг за прийнятою виконавцем заявкою на надання конференц-послуг (п. 4.1.1 Договору);

- не пізніше ніж за 7 (сім) днів до дати проведення заходу замовника здійснити остаточну оплату замовлених конференц-послуг за прийнятою виконавцем заявкою на надання конференц-послуг (п. 4.1.2 Договору).

Згідно п. 7.1 Договору сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов цього Договору відповідно до чинного законодавства України.

Пунктом 7.5 Договору, сторони погодили, що, у випадку порушення замовником строку оплати вартості конференц-послуг за цим Договором, замовник на письмову вимогу виконавця сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від своєчасно неоплаченої суми за кожний календарний день прострочення оплати.

Відповідно до п. 8.1 Договору, цей Договір набирає чинності в день його підписання сторонами і діє до 31.12.2017 включно. У випадку, якщо жодна із сторін до закінчення зазначеного терміну не заявить про розірвання даного Договору, він вважається продовженим на тих самих умовах на кожен наступний календарний рік без обмеження кількості разів такого продовження.

Як зазначає позивач у позовній заяві, на виконання умов п. 2.2 Договору № 41/24.01.2017 про надання конференц-послуг від 24.01.2017 відповідачем (замовником) було сформовано Заявку на надання конференц-послуг від 23.03.2017, на підставі якої позивачем (виконавцем) були надані наступні послуги:

- проживання;

- конференц-послуги;

- оренда технічного обладнання;

- послуги організації харчування.

Загальна вартість послуг згідно Заявки на надання конференц-послуг від 23.03.2017 склала 1 142 656,15 грн.

За фактом надання конференц-послуг згідно Договору № 41/24.01.2017 про надання конференц-послуг від 24.01.2017 позивачем були сформовані рахунки на оплату, а між позивачем та відповідачем були підписані Акти здачі прийняття робіт (надання послуг), а саме:

1) Рахунок на оплату № 116 від 23.03.2017 на суму 934 515,00 грн. та Акт № ОУ-СН00120 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 21.04.2017 (організація заходу 18 - 21.04.2017) на суму 934 515,00 грн.

2) Рахунок на оплату № 127 від 30.03.2017 на суму 206 593,36 грн. та Акт № ОУ-СН00118 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 23.04.2017 (послуги проживання 15.04 - 23.04.2017) на суму 206 593,36 грн.

3) Рахунок на оплату № 181 від 24.04.2017 на суму 1 547,78 грн. та Акт № ОУ-СН00119 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 23.04.2017 (послуги проживання 15.04 - 23.04.2017) на суму 1 547,78 грн.

Надання позивачем конференц-послуг на загальну суму 1 142 656,14 грн. та їх отримання відповідачем підтверджується наявним в матеріалах справи актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-СН00120 від 21.04.2017, № ОУ-СН00118 від 23.04.2017, № ОУ-СН00119 від 23.04.2017, які підписані повноважними представниками сторін.

Позивач зазначив, що згідно п. 4.1 Договору замовник зобов'язаний оплатити виконавцю замовлені згідно цього Договору конференц-послуги за прийнятою виконавцем заявкою на надання конференц-послуг в наступному порядку (якщо інші умови оплати не погоджені сторонами у конкретній прийнятій виконавцем заявці на конференц-послуги):

- протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту підписання Договору (та/або заявки на організацію заходу, та/або підписання додаткової угоди на надання конференц-послуг) здійснити попередню оплату у розмірі 50% (п'ятдесяти відсотків) від вартості послуг за прийнятою виконавцем заявкою на надання конференц-послуг (п. 4.1.1 Договору);

- не пізніше ніж за 7 (сім) днів до дати проведення заходу замовника здійснити остаточну оплату замовлених конференц-послуг за прийнятою виконавцем заявкою на надання конференц-послкг (п. 4.1.2 Договору).

Відповідно до Заявки на надання конференц-послуг від 23.03.2017, оплата за Договором (Заявкою на організацію заходу) здійснюється замовником в національній валюті України - гривні, у наступному порядку:

- не пізніше 5 робочих днів після підписання Додатку № 2 до Договору № 41/24.01.2017 про надання конференц-послуг від 24.01.2017 (Заявки на організацію заходу) здійснити попередню оплату у розмірі 50% від вартості послуг за прийнятою виконавцем Заявкою на надання конференц-послуг;

- не пізніше 04.04.2017 здійснити остаточну оплату замовлення конференц-послуг за прийнятою виконавцем Заявкою на надання конференц-послуг.

Проте, як зазначає позивач у позовній заяві, відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за Договором № 41/24.01.2017 від 24.01.2017 та Заявкою на надання конференц-послуг від 23.03.2017 надані йому позивачем послуги оплатив частково та несвоєчасно в загальній сумі 1 089 656,14 грн.

Наявними в матеріалах справи банківськими виписками по рахунку позивача підтверджується, що відповідач платежі згідно рахунку на оплату № 116 від 23.03.2017 здійснював частинами у період з 31.03.2017 по 28.08.2017. Всього за вказаний період згідно рахунку на оплату № 116 від 23.03.2017 відповідачем було сплачено 883 062,78 грн.

Згідно рахунку на оплату № 127 від 30.03.2017 грошові кошти були сплачені 14.04.2017 в повному обсязі в розмірі 206 593,36 грн.

Рахунок на оплату № 181 від 24.04.2017 на суму 1 547,78 грн. відповідачем сплачений не був.

Загальна заборгованість відповідача перед позивачем по оплаті наданих останнім відповідно до Договору № 41/24.01.2017 від 24.01.2017, конференц-послуг становить 53 000,00 грн. (основний борг).

Відповідно до п. 10.1 Договору, сторони узгодили, що всі можливі претензії за цим Договором повинні бути розглянуті протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту отримання письмової претензії, оформленої належним чином.

З огляду на зазначене та наявність у відповідача заборгованості, позивачем було направлено на адресу відповідача претензії. Однак зазначені претензії відповідачем отримані не були.

Враховуючи вищезазначене, позивач був змушений звернутись до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача 109 816,59 грн. на підставі Договору № 41/24.01.2017 про надання конференц-послуг від 24.01.2017, з яких: 53 000,00 грн. - основний борг, 32 585,04 грн. - пеня, 19 530,29 грн. - інфляційні втрати, 4 701,26 грн. - 3% річних.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Подані сторонами докази мають бути належними, допустимими, достовірними, достатніми (ст.ст. 76-79 ГПК України).

Згідно із ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Судом встановлено, що укладений між сторонами Договір № 41/24.01.2017 від 24.01.2017 за своєю юридичною природою є договором про надання послуг, зокрема, конференц-послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона - виконавець, зобов'язується за завданням другої сторони - замовника, надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частина 1 ст. 903 ЦК України встановлює обов'язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, встановлених у договорі, якщо останнім передбачено надання такої послуги за плату.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов'язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи підтверджується, що позивач на виконання умов Договору та Заявки на надання конференц-послуг від 23.03.2017 надав, а відповідач прийняв надані позивачем послуги із забезпечення організації та проведення заходу на загальну суму 1 142 656,15 грн. з ПДВ, що підтверджується наявним в матеріалах справи актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-СН00120 від 21.04.2017, № ОУ-СН00118 від 23.04.2017, № ОУ-СН00119 від 23.04.2017, які підписані повноважними представниками сторін. Відповідно до наведених актів сторони також підтвердили, що претензій одна до одної стосовно виконаних послуг не мають.

Відповідно до п. 4.1 Договору та умов Заявки про надання конференц-послуг від 23.03.2017, сторони погодили, що оплата за Договором (Заявкою на організацію заходу) здійснюється замовником (відповідачем) в національній валюті України - гривні, у наступному порядку:

- не пізніше 5 робочих днів після підписання Додатку № 2 до Договору № 41/24.01.2017 про надання конференц-послуг від 24.01.2017 (Заявки на організацію заходу) здійснити попередню оплату у розмірі 50% від вартості послуг за прийнятою виконавцем Заявкою на надання конференц-послуг;

- не пізніше 04.04.2017 здійснити остаточну оплату замовлення конференц-послуг за прийнятою виконавцем Заявкою на надання конференц-послуг.

Проте, відповідачем було здійснено оплату вартості наданих послуг частково та з порушенням встановлених строків, що підтверджується матеріалами справи, а саме наявними в матеріалах справи копіями виписок по рахунку позивача від 31.03.2017, 14.04.2017, 18.04.2017, 17.05.2017, 16.06.2017, 14.07.2017, 28.08.2017.

Судом по матеріалам справи встановлено, що відповідачем були здійснені часткові оплати за надані позивачем конференц-послуги на загальну суму 1 089 656,14 грн.:

- 31.03.2017 в розмірі 200 000,00 грн. згідно рахунку на оплату № 116 від 23.03.2017;

- 14.04.2017 в розмірі 100 000,00 грн. згідно рахунку на оплату № 116 від 23.03.2017;

- 14.04.2017 в розмірі 206 593,36 грн. згідно рахунку на оплату № 127 від 30.03.2017;

- 18.04.2017 в розмірі 200 000,00 грн. згідно рахунку на оплату № 116 від 23.03.2017;

- 17.05.2017 в розмірі 200 000,00 грн. згідно рахунку на оплату № 116 від 23.03.2017;

- 16.06.2017 в розмірі 136 062,78 грн. згідно рахунку на оплату № 116 від 23.03.2017;

- 14.07.2017 в розмірі 35 000,00 грн. згідно рахунку на оплату № 116 від 23.03.2017;

- 28.08.2017 в розмірі 12 000,00 грн. згідно рахунку на оплату № 116 від 23.03.2017.

З огляду на наведене, у відповідача виникла заборгованість з оплати вартості наданих позивачем послуг в загальній сумі 53 000,00 грн., з яких: 51 452,22 грн. згідно рахунку на оплату № 116 від 23.03.2017 та 1 547,78 грн. згідно рахунку на оплату № 181 від 24.04.2017 (1 142 656,15 грн. (загальна вартість послуг) - 1 089 656,14 грн. (сплачена заборгованість) = 53 000,00 грн.).

В матеріалах справи відсутні докази, на підставі яких відповідач заперечував би проти наявності у нього заборгованості за Договором в наведеній сумі.

Як встановлено судом, станом на час розгляду спору по суті матеріали справи не містять належних та допустимих доказів в розумінні статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати відповідачем позивачу спірної заборгованості в сумі 53 000,00 грн.

Таким чином, зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з оплати вартості наданих конференц-послуг в загальній сумі 53 000,00 грн. є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню в повністю.

У зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання з оплати вартості наданих конференц-послуг, позивачем заявлено також до стягнення з відповідача 48 924,40 грн. пені, відповідно до положень п. 7.5 Договору в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від своєчасно неоплаченої суми за кожний календарний день прострочення оплати.

Згідно ст. 610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписами ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частинами 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 1 Закону України № 543/96-ВР від 22.11.1996 Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст. 3 вищезазначеного Закону України, розмір пені, передбачений статтею 1, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується.

Відповідно до п. 7.5 Договору сторони узгодили, що, у випадку порушення замовником строку оплати вартості конференц-послуг за цим Договором, замовник на письмову вимогу виконавця сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від своєчасно неоплаченої суми за кожний календарний день прострочення оплати.

За таких обставин, здійснивши за допомогою інформаційно-пошукової системи Ліга перевірку розрахунку пені, доданого позивачем до заяви про усунення недоліків, поданої 03.08.2018 через відділ діловодства суду, суд дійшов висновку, що відповідно до умов п. 7.5 Договору позивач мав підстави для нарахування пені, однак при цьому розрахунок пені виконаний позивачем не вірно, оскільки останнім не враховано положення ч. 6 ст. 232 ГК України та невірно визначено періоди нарахування пені за рахунками на оплату № 116 від 23.03.2017 та № 181 від 24.04.2017.

Враховуючи зазначене, суд вважає необхідним визначити вірні періоди нарахування пені за зазначеними рахунками. Вірними є наступні періоди:

- За рахунком на оплату № 116 від 23.03.2017 вірним є період нарахування пені з 05.04.2017 по 04.10.2017 з урахуванням здійснених відповідачем часткових оплат.

- За рахунком на оплату № 181 від 24.04.2017 вірним є період нарахування пені з 30.04.2017 по 29.10.2017 з урахуванням здійснених відповідачем часткових оплат.

З огляду на зазначене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 32 585,04 грн. пені підлягають частковому задоволенню в сумі 27 536,46 грн.

Крім того, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання з оплати вартості наданих конференц-послуг, позивачем заявлено також до стягнення з відповідача 19 530,29 грн. інфляційних втрати та 4 701,26 грн. 3% річних на підставі ст. 625 ЦК України.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перевірку наданих позивачем розрахунків інфляційних втрат та 3% річних, судом встановлено, що позивач здійснив нарахування інфляційних втрат та 3% арифметично не вірно.

Таким чином вимога позивача про стягнення з відповідача 19 530,29 грн. інфляційних втрат підлягає частковому задоволенню в сумі 16 662,65 грн.

Вимога позивача про стягнення з відповідача 4 701,26 грн. 3% річних підлягає частковому задоволенню в сумі 4 164,71 грн.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. При цьому частиною 2 наведеної статті ГПК України передбачено, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Позивачем разом із заявою про усунення недоліків подано попередній розрахунок суми судових витрат.

Відповідач попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, до суду не подав.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на повне задоволення позовних вимог, судовий збір в розмірі 1 629,38 грн. покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 56, 58, 73, 74, 76-80, 86, 13, 124, 129, 219, 220, 232, 233, 236-238, 240, 241, 327 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Укрєвротур (01034, м. Київ, вул. Прорізна, буд. 23, кв. 4; ідентифікаційний код 38872076) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Чотири сезони (04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 16; ідентифікаційний код 31885210) 53 000,00 грн. (п'ятдесят три тисячі гривень 00 коп.) основного боргу, 27 536,46 грн. (двадцять сім тисяч п'ятсот тридцять шість гривень 46 коп.) пені, 4 164,71 грн. (чотири тисячі сто шістдесят чотири гривні 71 коп.) 3% річних, 16 662,65 грн. (шістнадцять тисяч шістсот шістдесят дві гривні 65 коп.) інфляційних втрат, 1 629,38 грн. (одну тисячу шістсот двадцять дев'ять гривень 38 коп.) судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 25.09.2018.

Суддя Гумега О.В.