Рішення

від 24.09.2018 по справі 914/1008/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.2018 Справа №914/1008/18

За позовом: Першого заступника керівника Радехівської місцевої прокуратури Львівської області, м. Буськ, Львівська область,

до відповідача 1: Черницької сільської ради, с. Черниця, Львівської області,

до відповідача 2: Фермерського господарства «КІС-АГРО», с. Суховоля, Львівської області,

про: визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування та визнання недійсним договору «На управління спадщиною» та зобов'язання повернути земельні ділянки.                                                                                 

Суддя Синчук М.М.

                                                                      за участю секретаря судового засідання Григорчук Н.

Представники учасників процесу:

прокурора: Леонтьєва Н.Т.

відповідача1: не з'явився;

відповідача2: не з'явився.

Представникам сторін, що з'явились в судове засідання, роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 46 ГПК України. Заяв про відвід судді не надходило. У відповідності ст. 222 ГПК України здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою програмно-апаратного комплексу “Оберіг”.

Перший заступник керівника Радехівської місцевої прокуратури Львівської області звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до відповідача 1: Черницької сільської ради, до відповідача 2: Фермерського господарства «КІС-АГРО» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та скасування державної реєстрації права власності.

Ухвалою суду від 15.06.2018 р. відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 25.06.2018 р. Рух справи відображено в попередніх ухвалах суду.

На адресу господарського суду надійшла заява Черницької сільської ради про визнання позову, в якій зазначено, що відповідач у справі заперечень проти позову не має. Також просить справу розглядати за відсутності представників сторін.

На адресу господарського суду надійшла заява Фермерського господарства «КІС-АГРО» про визнання позову, в якій зазначено, що відповідач у справі заперечень проти позову не має. Також просить справу розглядати за відсутності представників сторін.

Представники відповідача 1 та відповідача 2 в судове засідання не зявились.

Згідно з ст. 191 ГПК передбачено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у звязку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд розяснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Суд перевірив повноваження представників відповідачів на вчинення відповідної дії зазначає, що представники відповідачів є керівниками підприємств відповідачів, відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, обмеження щодо вчинення правочинів відсутні. Суд роз'яснив сторонам наслідки відповідної процесуальної дії. Крім того, визнання позову не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб.

Розглянувши матеріали справи, зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Позиція прокурора (позивача). У судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Свої позовні вимоги обґрунтовує не законністю прийняття рішення Черницькою сільської ради Бродівського району № 13 від 26.04.2018 р., згідно якого рада вирішила не заперечувати укладенні та реєстрації договору на управління спадщиною, яке належить сільській раді на правах комунальної власності на відумерлу спадщину, відповідно до чого прийшов до висновку, що оспорюванні рішення та Договір прийнятті не для фактичного збереження спадкового майна, а задля отримання прибутку як підприємством так і Черницькою сільською радою Бродівського району. Тобто, в даному випадку має місце фактична передача земельних ділянок померлих громадян в оренду (прихований договір оренди).

Позиція відповідача – 1. Представник відповідача 1 позовні вимоги визнав в повному обсязі, про що подав заяву (вх. 22045/18 від 14.06.2018).

Позиція відповідача – 2. Представник відповідача 2 позовні вимоги визнав в повному обсязі, просить суд позов задовільнити, про що подав заяву вих. №27 від 14.06.2018 р. (вх. 22046/18 від 14.06.2018).

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши усі обставини справи в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено таке.

26 квітня 2018 р. виконавчим комітетом Черницької сільської ради Бродівського району прийнято рішення № 13, згідно якого рада вирішила не заперечувати укладенні та реєстрації договору на управління спадщиною, яке належить сільській раді на правах комунальної власності на відумерлу спадщину.

На підставі даного рішення виконавчого комітету Черницької сільської ради та ст.1285 Цивільного кодексу України, з метою утримання (догляду) та збереження спадкового майна, що залишилося після смерті громадян 27.04.2018 р. укладено договір на управління спадщиною, згідно якого Черницька сільська рада Бродівського району передає, а відповідач 2 - ФГ «КІС-АГРО» приймає в управління майно (земельні частки (паї) загальною площею - 39,77577 га), яке потребує утримання (догляду) згідно додатку, що додається, та є невід'ємною частиною цього договору. Передача майна в управління не тягне за собою переходу власності на нього до ФГ "КІС-АГРО», яке управляє спадщиною.

Відповідно до п. п.2.1. Договору ФГ «КІС-АГРО» зобов'язана сплачувати на користь Черницької сільської ради платежі у розмірі 3% в рік від нормативної грошової оцінки спадкового майна. Вказані платежі сплачуються у безготівковій формі щомісячно у розмірі 1/12 від вказаної суми до 20 числа наступного місяця на рахунок сільської ради.

Згідно п.4.1., п. 4.2. Договору протягом одного дня з моменту укладення цього договору Черницька сільська рада Бродівського району передає ФГ «КІС-АГРО» спадкове майно у вигляді земельних часток (паїв) загальною площею - 39,77577 га. Передача спадкового майна здійснюється після підписання даного договору обома сторонами.

Згідно Додатку № 1 до Договору на управління спадщиною прийнято в управління майно померлих осіб – земельні ділянки, яким присвоєно кадастровий номер та які перебували у власності громадян, згідно Державних актів, якими Черницька сільська рада помилково розпорядилася, як не витребуваними земельними частками (паями).

Як вбачається з позовної заяви, підставою подання прокуратурою даного позову до суду є відсутність органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у даних правовідносинах та зокрема необхідність захисту інтересів держави, в основі яких, завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих, у даному випадку на охорону землі як національного багатства.

Судом встановлено, що при прийнятті рішення №13 від 26.04.2018 Черницька сільська рада вийшла за межі наданих їй повноважень при розпорядженні (фактичній передачі в оренду) земельними ділянками померлих громадян. Згідно інформації від. 11.05.2018 за вих.№19 Черницької сільської ради (додається) передані земельні ділянки померлих громадян площею 39,77577 га знаходяться за межами населених пунктів даної сільської ради, а відтак Черницька сільська рада згідно вимог Земельного кодексу України не є розпорядником даних земель.

Прокурор з вище зазначених підстав звернувся за захистом державних інтересів до Господарського суду Львівської області з позовною заявою про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним договору та зобов'язання звільнити земельні ділянки.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, з врахуванням того факту, що відповідач 1 та відповідач 2 визнає позовні вимоги суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають до задоволення.

Приймаючи рішення у даній справі суд виходив з наступного.

На органи прокуратури відповідно до ст. 121 Конституції України покладено представництво інтересів держави в суді у випадках визначених законом.

Право на звернення прокурора або його заступника до господарського суду в інтересах держави передбачено п. 6 ст. 20 ЗУ „Про прокуратуру” та ч. 2 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, 26 квітня 2018 р. Черницькою сільською радою Бродівського району прийнято рішення № 13 згідно якого рада вирішила не заперечувати укладенні та реєстрації договору на управління спадщиною, яке належить сільській раді на правах комунальної власності на відумерлу спадщину.

Засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні” від 21.05.97 р. ( із змінами і доповненнями).

Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 зазначеного Закону до виключної компетенції пленарних засідань сільських, селищних, міських рад віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Отже, рішення відповідача щодо земельних відносин повинні відповідати та ґрунтуватись на законі, що регулює дані відносини.

Земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею (ч. 1 ст. 2 Земельного кодексу України). Вони регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 3 Земельного кодексу України).

Відповідно до ч. 10 ст. 59 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Положеннями ч.1 ст. 21 ЦК України передбачено, що “суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси”.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову (п. 2 Роз'яснення Вищого арбітражного суду № 02-5/35 від 26.01.2000р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів").

Враховуючи зазначене та той факт, що судом встановлено, що при прийнятті рішення №13 від 26.04.2018 Черницька сільська рада вийшла за межі наданих їй повноважень при розпорядженні (фактичній передачі в оренду) земельними ділянками померлих громадян. Згідно інформації від. 11.05.2018 за вих.№19 Черницької сільської ради (додається) передані земельні ділянки померлих громадян площею 39,77577 га знаходяться за межами населених пунктів даної сільської ради, а відтак Черницька сільська рада згідно вимог Земельного кодексу України не є розпорядником даних земель, а також те, що відповідач 1 та відповідач 2 визнав позовні вимоги та просив їх задоволити в повному обсязі, суд визнає недійсним рішення Черницької сільської ради Бродівського району № 13 від 26.04.2018р. “Про розгляд заяви фермерського господарства «КІС-АГРО».

Загальні правові засади визнання правочину недійсним визначені у ст. 215 ЦК України, частина 1 якої передбачає, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 3 вищенаведеної правової норми визначено, що у разі, коли недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Схожі за змістом положення містить і ст. 207 ГК України, відповідно до якої господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно п. 3.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. №11 “Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів), необхідною умовою для визнання господарського договору недійсним як такого, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства (частина перша статті 207 ГК України), є наявність наміру хоча б у однієї з сторін щодо настання відповідних наслідків. До господарських договорів, що підпадають під ознаки відповідної норми, слід відносити ті, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави і суспільства і спрямовані, зокрема, на: незаконне заволодіння, користування розпорядження (в тому числі відчуження) об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (статті 14, 15 Конституції України).

Згідно ст. 34 Закону України “Про оренду землі” у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Як вбачається з матеріалів справи та чинного законодавства, позовні вимоги про визнання недійсним договору на управління спадщиною від 27.04.2018 р. укладеного між Чернрицькою сільською радою Бродівського району і фермерським господарством «КІС-АГРО» та звільнення земельних ділянок загальною площею 39,77577 га, які знаходяться за межами населеного пункту Черницької сільської ради обґрунтовані та підлягають до задоволення.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обовязків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та обєктивного зясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Судом було досліджено всі докази, наявні в матеріалах справи та надано оцінку всім доводам сторін.

Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2,13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету №13 Черницької сільської ради Бродівської району від 26.04.2018 р. «Про розгляд заяви голови фермерського господарства «КІС-АГРО».

3. Визнати протиправним та скасувати Договір на управління спадщиною від 27.04.2018 р., укладений між Черницькою сільською радою Бродівського району та Фермерським господарством «КІС-АГРО» з додатками до нього та зобов'язати Фермерське господарство «КІС-АГРО» повернути земельні ділянки площею 39,77577 га.

4. Стягнути з Фермерського господарства «КІС-АГРО» (80652, Львівська область, Бродівський район, с. Суховоля, ідентифікаційний код 22393626) на рахунок №35211093000774 в ДКСУ м. Києїв, МФО 820172, отримувач – прокуратура Львівської області, код 02910031 судовий збір в розмірі 1 762,00 грн

5. Стягнути з Черницької сільської ради Бродівського району Львівської області (80653, Львівська область, Бродівський район, с. Черниця, ідентифікаційний код 04372460) на рахунок №35211093000774 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, отримувач - прокуратура Львівської області, код 02910031 судовий збір в розмірі 1 762,00 грн.

6. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено 27.09.2018 р.

Суддя Синчук М.М.