Рішення

від 18.09.2018 по справі 925/711/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2018 року м. Черкаси справа № 925/711/18

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Кучеренко О.І. із секретарем судового засідання Юхименко О.В., за участю представників сторін: від позивача - ОСОБА_1, за посадою, ОСОБА_2, за довіреністю (приймають участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції), розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за позовною заявою Приватного підприємства Раціон-Сервіс до Товариства з обмеженою відповідальністю Кролікофф про стягнення 316637,12 грн

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство Раціон-Сервіс пред'явило позов до Товариства з обмеженою відповідальністю Кролікофф про стягнення 316637,12 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі укладеного між сторонами договору поставки №14/07/17 від 14.06.2017, позивачем було здійснено поставку товару, за який відповідач не розрахувався, що і стало підставою звернення позивача із цим позовом до суду.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю та просили їх задовольнити. Відповідач відзив, у встановлений судом строк, не подав у судове засідання не з'явився. 17.09.2018 до суду від відповідача надійшла заява, у якій останній повідомив, що позовні вимоги визнає частково у сумі 314900,00 грн, оскільки позивачем не враховано платіж на суму 1737,12 грн, який був перерахований відповідачем 21.06.2018 та який не увійшов до акту звіряння розрахунків. В якості доказу перерахування цих коштів, відповідач до заяви додав платіжне доручення №23501 від 21.06.2018 на суму 1737,12 грн. Також відповідач посилаючись на складне фінансове становище товариства просить надати розстрочку для погашення існуючої заборгованості до 31 серпня 2019 року за графіком, викладеним у заяві. В якості доказів існування збитків та скрутного фінансового становища на підприємстві відповідач надав суду звіт про фінансові результати та баланс за 1 півріччя 2018 року. У зв'язку із неможливістю прибуття представника ТОВ Кролікофф у судове засідання, відповідач просить справу розглянути без участі його представника.

У судовому засіданні 18.09.2018 оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Заслухавши доводи та пояснення представників позивача, дослідивши наявні у справі матеріали, судом встановлено, що 14.07.2017 між Приватним підприємством Раціон-Сервіс (далі - постачальник, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю Кролікофф (далі - покупець, відповідач у справі) було укладено договір №14/07/17 (далі - договір), у відповідності до умов якого постачальник зобов'язується поставити покупцю визначений цим договором товар (БМВД), а покупець зобов'язується прийняти названий товар та оплатити його. Кількість, асортимент, одиниця виміру та ціна товару зазначається у видатковій накладній або у специфікаціях. У випадку, якщо сторони не підписали специфікацію на поставку товару найменування, кількість, ціна за одиницю та загальна вартість товару зазначається у видатковій накладній. Сторони погодили, що видаткова накладна оформлена відповідно до договору являється специфікацією у розумінні ч.2 ст.266 ГК України (п. 1.1-1.2 договору). Поставка товару може здійснюватися, як однією так і декількома партіями. Під партією товару сторони розуміють кількість товару на яку оформлена одна видаткова накладна або специфікація чи рахунок-фактура (п.1.2.1 договору). Відповідно до пункту 1.3 договору ціна цього договору визначається як арифметична сума вартості товару поставленого протягом дії цього договору. Відповідно до пункту 4.2 договору оплата товару здійснюється покупцем протягом 30 календарних днів з дати його поставки. Строк дії договору сторонами визначено у п.6.1 договору до 31 грудня 2017 року. Договір пролонговується на кожний наступний рік, якщо жодна із сторін не надасть письмово повідомлення про припинення дії договору не менше ніж за 30 календарних днів до дати його припинення.

На виконання умов договору позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 1627200,32 грн, що підтверджується видатковими накладними №РН-0000001 від 10.08.2017, №РН-0000002 від 29.08.2017, №РН-0000003 від 19.09.2017, №РН-0000004 від 29.09.2017, №РН-0000005 від 04.10.2017, №РН-0000006 від 09.10.2017, №РН-0000008 від 16.10.2017, №РН-000004 від 21.10.2017, №РН-000005 від 28.10.2017, №РН-000006 від 31.10.2017, №РН-000007 від 06.11.2017, №РН-000015 від 27.12.2017, №РН-0000001 від 12.01.2018, №РН-0000002 від 26.01.2018, №РН-0000003 від 03.02.2018, №РН-000008 від 09.02.2017, №РН-000009 від 13.11.2017, №РН-000012 від 30.11.2017,№РН-000011 від 20.11.2017, №РН-000010 від 16.11.2017, №РН-000014 від 21.12.2017, №РН-000013 від 12.12.2017. Вартість отриманого товару відповідач сплатив частково, не сплаченою залишилась сума 316637,17 грн.

21 травня 2018 року сторони підписали акт звірки розрахунків за яким станом на 18.05.2018 за відповідачем рахується заборгованість у сумі 316637,12 грн. Оскільки за отриманий товар відповідач повністю не розрахувався, 13.06.2018 позивач направив відповідачу претензію № 2 від 13.06.2016, у якій вимагав сплатити заборгованість у сумі 316637,17грн. Відповідач відповіді на претензію не надав, заборгованість не сплатив, тому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар у примусовому порядку. Судові витрати, які складаються із витрат на сплату судового збору при подачі позову до суду у сумі 4749,57 грн та витрат з надання правничої допомоги у сумі 10500 грн просить покласти на відповідача.

Зазначені договірні відносини за своєю правовою природою є договором з поставки товару, за яким продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Зазначені правовідносини урегульовані нормами Господарського кодексу України (далі - ГК України) та Цивільного кодексу України (ЦК України). Відповідно до статті 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 1627200,32 грн, що підтверджується видатковими накладними, які підписані уповноваженими представниками сторін, що відповідно до пунктів 1.1, 1.2 договору є належними доказами факту поставки та прийняття товару покупцем. За загальним правилом, право власності на товар переходить до покупця з моменту його передачі або передачі товарно-супровідних документів на нього. А силу статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У договорі сторони погодили порядок розрахунків за товар, згідно якого покупець перераховує на поточний рахунок постачальника вартість поставленого товару протягом 30 календарних днів з дати його поставки. Будь-яких претензій щодо кількості чи якості отриманого товару покупець постачальнику не заявляв, що свідчить про належне виконання договору позивачем.

У своїй заяві відповідач зазначив, що визнає суму заборгованості у сумі 314900,00 грн та повідомив, що згідно платіжного доручення №23501 від 21.06.2018 на суму 1737,12 грн, ним було частково сплачено заборгованість, у зв'язку з чим предмет спору в цій частині на час розгляду справи відсутній. Згідно пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі якщо відсутній предмет спору. З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що спір у частині стягнення 1737,12 грн заборгованості відсутній через відсутність предмету спору, отже провадження у справі у цій частині стягнення підлягає закриттю на підставі пункту 2 частини 1 зазначеної вище статті Кодексу. Щодо іншої частини заборгованості, то суд прийшов до висновку, що з урахуванням тридцяти-денного строку розрахунків з дня поставки та відсутністю оплати відповідача за отриманий товар, відповідачем порушені зобов'язання, які покладені на нього умовами договору. У зв'язку з цим, у позивача виникло обґрунтоване право вимагати примусового стягнення з відповідача заборгованості у розмірі вартості отриманого, але не оплаченого товару у сумі 314900,00 грн, тому ця вимога позивача підлягає до задоволення.

Щодо заяви відповідача про розстрочення сплати заборгованості у сумі 314900,00 грн за графіком погашення платежів: по 30000,00 грн 31.10.2018, 30.11.2018, 31.12.2018, 31.01.2019, 28.02.2019, 31.03.2019, 30.04.2019, 31.05.2019, 30.06.2019, 31.07.2019 та 14900,00 грн до 31.08.2019, у зв'язку із складним фінансовим станом, то суд вважає за необхідне зазначити, що розстрочкою є виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений господарським судом строк. Оскільки на підтвердження своїх доводів відповідач не надав суду об'єктивних доказів наявності обставин, що можуть свідчити про неможливість виконання рішення суду (оскільки складний фінансовий стан відповідача, не відноситься до таких обставин), суд вважає, що підстав для розстрочення виконання рішення суду немає, відтак відмовляє у задоволенні заяви відповідача за необґрунтованістю.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, серед інших, належать витрати на професійну правничу допомогу. Згідно статті 126 цього Кодексу встановлено для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. На виконання зазначених вимог адвокат подав до суду детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, договір про надання правничої (правової допомоги) від 22.05.2018 та акт здачі-приймання робіт від 22.08.2018 на суму 10500,00 грн, з проханням стягнути з відповідача витрати позивача на правничу (правову) допомогу у цій сумі.

З огляду на зазначені положення Господарського процесуального кодексу України та надані позивачем докази, суд вважає, що сплачений позивачем судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають до повного відшкодування з відповідача (оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача), судовий збір у розмірі 4749,57 грн та витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 10500 грн.

Керуючись статями 129, 231, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Кролікофф (вул.І.Щербини, буд. 1Б, с. Іваньки, Маньківський район, Черкаська область, 20132, код ЄДРПОУ 36778301) на користь Приватного підприємства Раціон-Сервіс (вул. Лесі Українки, буд. 20А, смт. Любимівка, Каховський район, Херсонська область, 74822, код ЄДРПОУ 41442620) 314900,00 грн заборгованості, 4749,57 грн судового збору та 10500,00 грн витрат за надання правничої допомоги.

Закрити провадження у справі в частині стягнення 1737,12 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано; у разі подання апеляційної скарги, рішення набирає законної сили після прийняття судового рішення судом апеляційної інстанції. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Київського апеляційного господарського суду.

Повне рішення підписане 27.09.2018

Суддя О.І.Кучеренко