Постанова

від 26.09.2018 по справі 910/4060/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" вересня 2018 р. Справа№ 910/4060/18

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шаптали Є.Ю.

суддів: Гончарова С.А.

Станіка С.Р.

при секретарі Майданевич Г.А.

розглянувши в приміщенні суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдмастер Сервіс Юкрейн"

на рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2018 (повний текст підписано 23.06.2018) у справі №910/4060/18 (суддя Грєхова О.А.)

за позовом Комунального підприємства "Київтранспарксервіс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдмастер Сервіс Юкрейн"

про стягнення заборгованості в розмірі 107 985,13 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.06.2018 у справі № 910/4060/18 позовні вимоги задоволено повністю.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2018 та прийняти нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим господарським судом позовні вимоги задоволені, через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга має бути задоволена, а рішення місцевого господарського суду має бути скасоване та прийняте нове рішення про відмову в задоволення позовних вимог.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу 23.07.2018 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Шапталі Є.Ю., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Шаптала Є.Ю., судді Гончаров С.А., Станік С.Р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.07.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдмастер Сервіс Юкрейн" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2018 у справі №910/4060/18 та встановлено позивачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження.

Також, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку про розгляд справи без повідомлення учасників справи виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі (Глава 1. Апеляційне провадження).

За правилами п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України, для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 762 грн.*100 = 176 200 грн.).

Враховуючи, що предметом розгляду у справі № 910/4060/18 є вимоги про стягнення заборгованості у розмірі - 107 985,13 грн. вказана справа відноситься до малозначних справ в розумінні ГПК України.

Згідно з ч. 10 ст. 270 ГПК України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

14.08.2018 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у відповідності до якого, останній просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, між Комунальним підприємством "Київтранспарксервіс" (надалі - сторона-1, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейдмастер Сервіс Юкрейн" (надалі - сторона-2, відповідач) 24.07.2015 було укладено Договір про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування № ДНП-2015-07/45 (надалі - Договір), за умовами якого, сторона-1 надає за плату стороні-2 право на організацію та експлуатацію 53 місця для платного паркування транспортних засобів, а також спеціальних місця для безкоштовного паркування транспортних засобів, які перевозять інвалідів, що розташовані на паркувальному майданчику за адресою: м. Київ, Святошинський район, проспект Палладіна, 20, в межах III територіальної зони паркування м. Києва (надалі - фіксовані місця для паркування), а також здійснення розрахунків з юридичними та фізичними особами за паркування їхнього автотранспорту.

Згідно з п. 1.2 Договору, під "Фіксованими місцями для паркування" в цьому договорі визначено 53 місця для платного паркування транспортних засобів, а також 6 спеціальних місця для безкоштовного паркування транспортних засобів, які перевозять інвалідів, за адресою: м. Київ, Святошинський район, проспект Палладіна, 20, що розташовані в межах III територіальної зони паркування м. Києва.

Відповідно до пунктів 1.3 та 1.4 Договору "фіксовані місця для паркування" вважаються переданими в експлуатацію сторони-2 з моменту набрання чинності договору.

"Фіксовані місця для паркування" вважатимуться повернутим стороні-1 з експлуатації через 60 календарних днів з дати припинення (розірвання) Договору, крім випадків, передбачених п. 6.10 Договору.

Згідно з п. 2.2.6 Договору, сторона-2 зобов'язується своєчасно та в повному обсязі здійснювати розрахунки зі стороною-1, згідно з розділом 3 договору.

Як передбачено п. 3.1 Договору, плата сторони-2 стороні-1 згідно умов даного Договору становить 6,50 грн. за одне місце для платного паркування транспортних засобів за добу, в тому числі: вартість послуги без ПДВ та збору за місця для паркування транспортних засобів - 1,92 грн., ПДВ - 0,38 грн. та збір за місця для паркування транспортних засобів - 4,20 грн.

У відповідності до п. 3.2 Договору загальна сума щомісячних платежів сторони-2 стороні-1 по Договору визначена в Графіку платежів (Додаток № 1 до даного Договору).

Пунктом 3.3 Договору встановлено, що розрахунок за договором здійснюється шляхом оплати стороною 2 у розмірі 100% щомісячного платежу не пізніше 25 числа поточного місяця відповідно до графіку платежів (Додаток № 1 до даного Договору).

Згідно з п. 3.4 Договору сторона-1 зобов'язана не пізніше 5-го числа місяця наступного за звітним, підготовити в двох примірниках Акт здачі наданих послуг. Сторона-2 зобов'язана не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звітним, отримати Акт здачі наданих послуг протягом п'яти робочих днів підписати його та повернути стороні-1 один примірник Акту.

Відповідно до п. 3.5 Договору, якщо у встановлений строк сторона-1 не одержить підписаний Акт здачі наданих послуг або мотивовану відмову від його підписання, послуги вважаються прийнятими без зауважень.

Згідно з п. 3.8 Договору оплата сторони-2 стороні-1 згідно умов даного Договору проводиться за період з дати підписання Договору по дату повернення "фіксованих місць для паркування" згідно п. 1.4 Договору.

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту опублікування Рішення сесії Київської міської ради від 02.07.2015 щодо внесення змін до таблиці 1 до Додатка № 5, затвердженого рішенням Київської міської ради від 23.06.2011 № 242/5629 "Про встановлення місцевих податків і зборів в м. Києві та акцизного податку" та, відповідно, погодження схеми ОДР в ГУ МВС УДАІ м. Києва й затвердження в Департаменті транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) і діє до 23.07.2018 (п. 6.1 Договору).

Позивачем, 30.01.2017 розроблено схему ОДР на проспекті Палладіна, 20, яка 17.02.2017 погоджена Відділом УПД ГУ Національної поліції України в м. Києві та 23.02.2017 затверджена Департаментом транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради КМДА.

Комунальним підприємством "Київтранспарксервіс" 23.02.2017 виставлено ТОВ "Трейдмастер Сервіс Юкрейн" рахунок на оплату № 1391 від 23.02.2017 на суму 2 067 грн., із посиланням на Договір № 2015-07/45 від 20.07.2015.

Позивач, 09.03.2017 звернувся до відповідача із Листом № 053/05-743 від 09.03.2017, у якому, для обговорення питань подальшої взаємодії та підписання відповідних документів просив відповідача прибути до КП "Київтранспарксервіс".

ТОВ "Трейдмастер Сервіс Юкрейн" 15.03.2017 оплачено рахунок на оплату № 1391 від 23.02.2017 на суму 2 067 грн.

Позивач, 01.09.2017 звернувся до ТОВ "Трейдмастер Сервіс Юкрейн" із Претензією № 053/05-2967 від 01.09.2017, у якій вимагав сплатити заборгованість.

Позивачем, 21.05.2018 було направлено на адресу відповідача Акти наданих послуг № 2514 від 31.03.2017 на суму 10 679,50 грн., № 3483 від 30.04.2017 на суму 10 335 грн., № 4413 від 31.05.2017 на суму 10 679,50 грн., № 5424 від 30.06.2017 на суму 10 335 грн., № 6532 від 31.07.2017 на суму 10 679,50 грн., № 7260 від 31.08.2017 на суму 10 679,50 грн., № 7877 від 30.09.2017 на суму 10 335 грн. та № 8349 від 31.10.2017 на суму 10 679,50 грн.

Позивач зазначає, що ТОВ "Трейдмастер Сервіс Юкрейн" належним чином не виконало взяті на себе зобов'язання за договором в частині повної та своєчасної сплати плати за Договором, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість за період з березня по жовтень 2017 року у розмірі 84 402,50 грн.

Місцевим господарським судом вірно встановлено, що у тексті позову, позивачем також зазначається про наявність підстав для стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат, їх розрахунок та правове обґрунтування.

Проте, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Разом з тим, позивач самостійно визначає певну матеріально-правову вимогу, яка матиме на меті відновлення порушеного або оспорюваного права позивача.

Суд першої інстанції вірно врахував, що відповідно до ст. 5 Господарського процесуального кодексу України, у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Однак, прохальна частина позовної заяви містить вимогу лише про стягнення заборгованості в розмірі 84 402,50 грн.

Разом з тим, застосування ст. 5 Господарського процесуального кодексу України можливе за наявності викладеної в позові вимоги, яка у даному випадку відсутня.

При цьому, чинним процесуальним законодавством не надано суду права визначати предмет позову на власний розсуд, виходячи із наведених позивачем підстав позову.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції правомірно оцінював лише вимогу про стягнення заборгованості в розмірі 84 402,50 грн.

Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, є законним і обґрунтованим з наступних підстав.

Укладений сторонами договір є договором найму, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Зазначений договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Як визначено ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з п. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Аналогічні норми містяться в положеннях ст. 759 Цивільного кодексу України.

Разом з тим, частиною першою статті 212 Цивільного кодексу України закріплено право осіб, які вчиняють правочин, обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

Сторонами, у п. 6.1 Договору, погоджено, що Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту опублікування Рішення сесії Київської міської ради від 02.07.2015 щодо внесення змін до таблиці 1 до Додатка № 5, затвердженого рішенням Київської міської ради від 23.06.2011 № 242/5629 "Про встановлення місцевих податків і зборів в м. Києві та акцизного податку" та, відповідно, погодження схеми ОДР в ГУ МВС УДАІ м. Києва й затвердження в Департаменті транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) і діє до 23.07.2018.

Позивачем, 30.01.2018 розроблено схему ОДР на проспекті Палладіна, 20, яка 17.02.2017 погоджена Відділом УПД ГУ Національної поліції України в м. Києві та 23.02.2017 затверджена Департаментом транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради КМДА.

Разом з тим, згідно п. 1.3 Договору "фіксовані місця для паркування" вважаються переданими в експлуатацію сторони-2 з моменту набрання чинності договору.

Комунальним підприємством "Київтранспарксервіс" 23.02.2017 виставлено ТОВ "Трейдмастер Сервіс Юкрейн" рахунок на оплату № 1391 від 23.02.2017 на суму 2 067 грн., із посиланням на Договір № 2015-07/45 від 20.07.2015.

Позивач, 09.03.2017 звернувся до відповідача із Листом № 053/05-743 від 09.03.2017, у якому, для обговорення питань подальшої взаємодії та підписання відповідних документів просив відповідача прибути до КП "Київтранспарксервіс".

Матеріалами справи підтверджується направлення вказаного листа.

ТОВ "Трейдмастер Сервіс Юкрейн" 15.03.2017 оплачено рахунок на оплату № 1391 від 23.02.2017 на суму 2 067 грн., що підтверджується банківською випискою по особовому рахунку позивача.

Суд апеляційної інстанції відхиляє посилання скаржника на помилковість означеної сплати, у зв'язку з наявністю інших Договорів укладених між сторонами, оскільки у призначенні платежу відповідачем зазначено "Договір № ДНП-2015-07/45 від 24.07.2015", заборгованість за яким, і є предметом розгляду у даній справі.

Суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про не прийняття до уваги посилань відповідача про направлення позивачу претензії, з метою повернення означених коштів, оскільки матеріали справи не містять, ані самої претензії, ані доказів її направлення відповідачу.

Згідно з ч. ч. 1, 3 та 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як передбачено п. 3.1 Договору, плата сторони-2 стороні-1 згідно умов даного Договору становить 6,50 грн. за одне місце для платного паркування транспортних засобів за добу, в тому числі: вартість послуги без ПДВ та збору за місця для паркування транспортних засобів - 1,92 грн., ПДВ - 0,38 грн. та збір за місця для паркування транспортних засобів - 4,20 грн.

Згідно з п. 3.2 Договору загальна сума щомісячних платежів сторони-2 стороні-1 по Договору визначена в Графіку платежів (Додаток № 1 до даного Договору).

У відповідності до умов п. 3.3 Договору розрахунок за договором здійснюється шляхом оплати стороплю 2 у розмірі 100% щомісячного платежу не пізніше 25 числа поточного місяця відповідно до графіку платежів (Додаток № 1 до даного Договору).

Проте, матеріали справи не містять підписаного між сторонами Додатку № 1 до Договору.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що не підписання такого Додатку № 1 до Договору, не є наявністю відкладальної обставини, у розумінні ч. 1 ст. 212 Цивільного кодексу України, оскільки з умов Договору, а саме пунктів 1.2, 3.1-3.3 вбачається, що сторонами узгоджено всі істотні та необхідні умови для здійснення відповідачем оплат за місця для паркування, а саме розмір плати за одне місце для платного паркування, кількість орендованих місць, строк оплати, а відтак, підписання Додатку № 1 до Договору сторонами мало на меті лише систематизацію обов'язку з оплати з кількістю днів у місяцях.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що наявність або відсутність укладеного Додатку № 1 до Договору не звільняє відповідача від обов'язку здійснити оплату за Договором.

Крім того, у відповідності до п. 3.4 Договору сторона-1 зобов'язана не пізніше 5-го числа місяця наступного за звітним, підготовити в двох примірниках Акт здачі наданих послуг. Сторона-2 зобов'язана не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звітним, отримати Акт здачі наданих послуг протягом п'яти робочих днів підписати його та повернути стороні-1 один примірник Акту.

З аналізу зазначеного пункту вбачається, що обов'язок з отримання Актів наданих послуги покладається саме на відповідача та не містить обов'язку позивача з їх направлення, а лише обов'язок з їх складення.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України згідно з ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження відмови позивача від обов'язку з надання таких Актів наданих послуг, як і не містять доказів на підтвердження звернення відповідача до позивача із вимогою надати такі акти.

Крім того, 21.05.2018 позивачем було направлено на адресу відповідача Акти наданих послуг № 2514 від 31.03.2017 на суму 10 679,50 грн., № 3483 від 30.04.2017 на суму 10 335 грн., № 4413 від 31.05.2017 на суму 10 679,50 грн., № 5424 від 30.06.2017 на суму 10 335 грн., № 6532 від 31.07.2017 на суму 10 679,50 грн., № 7260 від 31.08.2017 на суму 10 679,50 грн., № 7877 від 30.09.2017 на суму 10 335 грн. та № 8349 від 31.10.2017 на суму 10 679,50 грн.

Матеріали справи, на підтвердження направлення зазначених актів містять фіскальний чек з описом вкладення в цінний лист від 21.05.2018.

Відповідно до п. 3.5 Договору, якщо у встановлений строк сторона-1 не одержить підписаний Акт здачі наданих послуг або мотивовану відмову від його підписання, послуги вважаються прийнятими без зауважень.

Проте, матеріали справи не містять будь-яких доказів на підтвердження наявності мотивованих відмов відповідача від підписання Актів наданих послуг.

Як передбачено ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження оплати платежів за Договором за користування місцями для паркування за період з березня по жовтень 2017 року.

Позивач, 01.09.2017 звернувся до ТОВ "Трейдмастер Сервіс Юкрейн" із Претензією № 053/05-2967 від 01.09.2017, направлення якої підтверджується матеріалами справи, у якій вимагав сплатити заборгованість, яка залишена відповідачем без відповіді.

Згідно з ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Беручи до уваги вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем порушено свої договірні зобов`язань, в частині своєчасної та повної сплати платежів за Договором підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, а тому, позовні вимоги про стягнення основного боргу в розмірі 84 402,50 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України).

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2018 у справі №910/4060/18 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Разом з тим, доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдмастер Сервіс Юкрейн", викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 р. N 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 р. N3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдмастер Сервіс Юкрейн" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2018 у справі №910/4060/18 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдмастер Сервіс Юкрейн" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2018 у справі №910/4060/18 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2018 у справі №910/4060/18 - залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/4060/18 повернути до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційного господарського суду може бути оскаржено до суду касаційної інстанції у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Головуючий суддя Є.Ю. Шаптала

Судді С.А. Гончаров

С.Р. Станік

Повний текст постанови складено 26.09.2018